У розмові із моїм добрим другом, мелхітським священиком о.Хризостомом Канавакісом, взнав, що мелхітська церква мала традицію почитання мощей у другу неділю Великого Посту. Пішов в бібліотеку дивитися на мелхітські літургійні книги. Знайшов у "Byzantine Daily Worship" (Allendale 1969) видану архиєпископом Йозефом Рая (Raya) наступне:
"У році 1843, патріарх Максим ІІІ Мазлум антіохійський постановив, щоб у цей день (друга неділя посту) почитали мощі святих. Ці мощі повинні почитатись не як такі, що мають цінність самі в собі, але як представники тих осіб, з яких вони походять. Патріарх Максим сам створив гарну службу для цього свята."
Щоправда подані стихири мощам щось не дуже згадують про мощі чи дають глибше уявлення про свято. Радше вони є звичайними "покаянними" постовими стихирами, котрі в нашій тріоді співають у неділю на вечірні.
Ідея такої зміни зрозуміла і її богослов'я прозоре. Після почитання ікон у першу неділю посту і перед почитанням Хреста Господнього у третю неділю посту природньо входить почитання святих мощей. Зміна зрозуміла і можливо натхнена фактом, що у цей день святкують пам'ять святителя Григорія Палами мощі якого процесійно носять у цей день у Солуні, де він був архиєпископом.
В будь-якому разі буду шукати за текстами патріарха Максима. Виглядає, що мелхіти більше не продовжують цієї традиції і святкують у цей день пам'ять євангельського блудного сина, слідуючи давній єрусалимській традиції. Принаймні таку службу на цей день подає відомий мелхітський Антологіон. Хоча ідея почитання мощей виглядає досить тверезою.
Немає коментарів:
Дописати коментар