вівторок, 30 вересня 2014 р.

Сказанїе ѡ трїехъ свинїѧхъ

Во времѧ оно, бѣша Нїфъ-Нїфъ иже ѿ свинїй есть, и два брата егѡ живѧста съ нимъ, ихже имена суть Нафъ-Нафъ и Нуфъ-Нуфъ, иже якоже и братъ ихъ свинїама бѣста. Нїфъ-Нїфъ и Нафъ-Нафъ юродива бѣста, Нуфъ-Нуфъ же бѣ свинъ, премудрости исполненъ. Живѧху же во странѣ добрей, идѣже ядоша былїе травное и ѿ пчелъ сотъ, ни въ чемъ же имуще нужду. Совѣщаше же сѧ, глаголюще, якѡ мы, добраѧ свинїѧ, живуще во странѣ добрей, не имамы нужды, но нѣсть намъ идѣже вселити ближнїѧ нашѧ, и всѧ именїѧ наша. Возрастъ же имамы поѧти себѣ женъ и родити сыны и дщери, имже нѣсть крова, ниже ночлега, ниже престола домовъ нашихъ. Сотворимъ ѹбо себѣ три кущи добли, идѣже вселимся съ женами и чадами нашими и всемъ именїемъ нашимъ.

субота, 27 вересня 2014 р.

Хрест - явління остаточної істини

Йоана 19:6-11,13-20,25-28,30-35
 Читання нинішнього свята охоплює майже цілий 19 розділ євангелія від Йоана і має до діла із роздумуванням про істину у багатьох її перспективах.
Передусім у перспективі приховування і нищення істини. Провідники юдейського народу прагнуть приховати і знищити істину, "поставити хрест" на істині. Вони роблять це руками римської імперії віддаючи свою свободу, говорячи неправду, переходять із статуса народу Божого у статус племені римської імперії - "нема в нас іншого царя крім кесаря". Тим вони "ставлять хрест" на вибраності одного народу і, не бажаючи того, дають можливість створенню нового народу Божого, народу, народженого хрестом Господа нашого Ісуса Христа.
Ще однією перспективою істини є любов, яка народжується під хрестом. Під хрестом Христа стояли люди, які любили Христа, для яких істина була сильніша ніж закон, "за яким Він має вмерти". Любов сильніша за смерть,тому Богородиця стає матір'ю Йоана, а Йоан сином Богородиці. Любов до Христа, любов через перспективу хреста робить з нас родину Божу. Ця істина теж народжена хрестом.

неділя, 21 вересня 2014 р.

Вознесення задля перспективи неба

Ів 3:13-17
Нинішній уривок євангелія від Йоана є частиною нічної розмови Христа з Никодимом. Христос говорить про хрещення - народження згори від води і Духа. Хрещення, а відтак і можливість участі у Царстві небесному, згідно з Христом, можливе лише для тих, які його бачили - вийти на небо може той, хто з неба зійшов - син Чоловічий. Ніхто не може прагнути небесного не бачивши його. Але як побчити небесне? Як можемо бути в небі? Христос дає дуже зрозумілий образ того, як людина може піднести свій погдяд до неба - піднесення змія у пустелі. Змії, які жалили ізраїльтян, в біблійному описі є не лише частиною історії блукання пустелею, вони образ того, що заняття земним, споглядання плазуючого по землі приносить лише біль, страждання і смерть. Мойсей возносить змія тому, що людина була неспроможна бачити чогось іншого, а саме через піднесення, попри образ змія побачила також і перспективу неба, що й ставало початком взивання до Бога і спасінням. 

неділя, 14 вересня 2014 р.

Свідома участь у весільній учті

Мт 22:1-14
Євангеліє нинішньої неділі малює нам досить строгу ікону Царства Небесного. Передусім - царство є весіллям, тобто святкуванням. Це надзвичайно сильний образ - життя, як святкування. Церква від початків готувала вірних саме до цього євхаристійного виміру відносин із Богом. Ми - покликані на весільний бенкет мали б передусім бути вдячними за удостоєння участі у учті Сина Небесного Отця.

середа, 10 вересня 2014 р.

БОЖЕСТВЕННА ЛІТУРГІЯ В УКРАЇНСЬКІЙ ЦЕРКВІ

мову оригіналу збережено

Богословія 49 (1985) р. 29-48
Проф. д-р Й.Мадей

БОЖЕСТВЕННА ЛІТУРГІЯ В УКРАЇНСЬКІЙ ЦЕРКВІ
Чи можлива її реформа?

(Prof. J. Madey, Divina Liturgia in Ecclesia Ucraina. De possibilitate eius revisionis)

Вступ

Найчастішим закидом, який підноситься на Заході проти Східних Церков - це їхній консерватизм. На це маються вдійсності приклади в історії. Подумати тільки про великі спори між коптійськнм патріархом Гавриїлом II Ібн Тураїк і монахами монастиря св. Макарія в XIII сторіччі у зв'язку з уведенням одного-одинокого речення в одній молитві перед св. Причастям.[1] Ще гірші наслідки мали реформи за московського патріярха Нікона в XVII сторіччі, які спричинили і досі існуючий церковний поділ.[2] Але чи можна напруження між консерватизмом і відвертістю для нових розвитків обмежити тільки для східного християнства? Сучасніть вчить нас щось інакше.

понеділок, 8 вересня 2014 р.

Земля благодатна через сповнення благодаттю

Про нинішнє літургійне читання (Мр 4:10-23).

Христос розповідає про сіяча, але головне в притчі - земля. Все залежить, як ми свою землю, тобто себе самих, готуємо до прийняття слова. Згадується мені при тому Німеччина, країна не надто багата на добру землю. Більшість ґрунту - камінці. Під час другої світової війни вони навіть з України ґрунт до себе везли. Все ж завдяки обробці поля, залученню сучасної техніки та знань яке зерно коли садити і як його обробляти, німці добились таких результатів про які нам з нашими чорноземами можна лише мріяти.
Відтак, суть притчі не в тому, шоб мати відмазку від прийняття слова і зрощування плодів, а в тому, щоб оцінивши себе і знаючи початкову якість своїх ґрунтів використати ті інструменти і залучити таких зусиль, щоб дати плід в 30, 60 чи 100 разів.

Требник преп.Арсенія

Преподобний Арсеній використовував псалми як благословення у різних випадках; особливо тоді, коли не було церковного чину для конкретної потреби. Грецьке першоджерело можна знайти у виданні «О Герон Паісіос» єромонаха Христодула", Свята Гора Афон, 1994 рік.

Читання псалтиря у різних випадках

Цифра відповідає номеру псалма, а тоді вказано, при якій потребі слід його молитись

1. Коли хочеш посадити дерево або лозу, щоб приносили плоди.
2. На просвіщення Господом тих, які йдуть на збори і ради.
3. На звільнення людей від злості, щоб не катували вони неправедно ближніх своїх.
4. На зцілення Господом м’якосердних, що впадають у відчай бачивши жорстокосердні дії.
5. На зцілення Господом очей, уражених лиходієм.
6. На звільнення Господом тих, які перебувають під закляттям.
7. На зцілення тих, хто мучиться страхом через підступи і загрози лиходіїв.
8. На зцілення уражених бісами або нечестивими людьми.
9. На припинення бісівських залякувань уві сні або спокуси вдень.
10. На примирення жорстокосердого подружжя, що сперечаються і розлучаються (коли жорстокосердий чоловік або дружина мучать одне одного).

пʼятниця, 5 вересня 2014 р.

Про причини заміни читання молитов вголос тихим читанням



А. Голубцов
Про причини заміни читання молитов вголос тихим читанням[1]
У наш час усі молитви літургії, окрім заамвонної, священнослужитель читає «тайно» (μυστικως). Замість цілісних молитов народ чує лише так звані виголоси, тобто завершення молитов, які містять славослов’я св.Тройці, у своїй більшості це завершення причинного характеру,[2] чи короткі витяги, фрази вирвані з їх контексту,[3] між якими немає видимого зв’язку і тому, хто незнайомий із змістом служебника, нелегко його встановити. Зовсім іншу дійснісь у цій царині являла літургійна практика перших трьох-чотирьох століть: там мовлення вголос, всенародне мовлення молитов передбачалось само собою, було свого роду conditio sine qua non самої літургійної служби. На доказ цього твердження покличемось на відоме місце Юстинової Апології (глави 65-67), у якому від імені всіх вірних свого часу останній писав: «По завершенні молитов (за себе і новоохрещеного), ми вітаємо одне одного поцілунком. Потім до предстоятеля братії приносять хліб і чаша води та вина, і він, взявши, возсилає іменем Сина і Духа хвалу і славу Отцю всього і детально звершує благодарення за те, що Він удостоїв нас цього. Після того, як він звершить молитви і благодарення (τας ευχας και την ευχαριστιαν), весь присутній народ виголошує (επευφιμει), мовлячи: Амінь. Амінь у єврейській мові означає: Хай буде».[4]

четвер, 4 вересня 2014 р.

ЧИН МОЛЕБНЮ В ЧАСІ ВІЙНИ, КОЛИ ВОРОГ ЙДЕ НА НАС



Надибав в інтернеті таке во. Дуже актуальне в наш неспокійний час. Написано, шо з требника митрополита Петра Могили, хоча я дуже сумніваюся, шо митрополит в ектеніях папу римського поминав :)))

ЧИН МОЛЕБНЮ В ЧАСІ ВІЙНИ, КОЛИ ВОРОГ ЙДЕ НА НАС
(З Требника митрополита Київського Петра Могили)
Єрей починає: Благословенний () Бог наш завжди, нині, повсякчас і на віки віків.
Вірні: Амінь.
Слава Тобі, Боже наш, слава Тобі.
Царю небесний, утішителю, душе істини, що всюди єси і все наповняєш, скарбе дібр і життя подателю, прийди і вселися в нас, і очисти нас від усякої скверні, і спаси, благий, душі наші.
() Святий Боже, святий кріпкий, святий безсмертний, помилуй нас (тричі).
Слава () Отцю, і Сину, і Святому Духові, і нині, і повсякчас, і на віки віків. Амінь.
Пресвята Тройце, помилуй нас; Господи, очисти гріхи наші; Владико, прости беззаконня наші; Святий, посіти і зціли немочі наші імені Твого ради.
Господи, помилуй (тричі).
Слава () Отцю, і Сину, і Святому Духові, і нині, і повсякчас, і на віки віків. Амінь.
Отче наш, що єси на небесах, нехай святиться ім’я Твоє, нехай прийде царство Твоє, нехай буде воля Твоя, як на небі, так і на землі. Хліб наш насущний дай нам днесь, і прости нам довги наші, як і ми прощаємо довжникам нашим, і не введи нас у спокусу, але ізбави нас від лукавого.
Єрей: Бо Твоє є царство, і сила, і слава, () Отця, і Сина, і Святого Духа, нині і повсякчас, і на віки віків.
Вірні: Амінь.