Кондак на Різдво Христове

Кондак на Різдво Христове, глас 3,

з акростихом Τού ταπεινού Ρωμάνου ύμνος (смиренного Романа гимн)

Проіміон

Діва днесь преістотного родить і земля вертеп неприступному приносить. Ангели з пастирями славословлять, а волхви зо звіздою подорожують, бо ради нас родилося дитя мале – превічний Бог.

1 Вифлеєм відкрив Едем, прийдім погляньмо,

ми знайшли радість у схованці, ходім візьмімо

дарів райських у печері.

Там об’явився корінь ненапоєний, що проріс пагоном,

там знайшлася криниця невикопана,

з якої давніше жадав пити Давид,

там Діва, що народила Дитя,

відразу втамувала спрагу Адама і Давида.

А тому поспішімо туди, де народилося

дитя нове, предвічний Бог.

2 Батько матері волею своєю став сином,

спаситель дітей, сам дитя, лежав у яслах.

Споглядаючи Його, породілля каже:

«Скажи мені, дитино, як засіявся і як зродився Ти в мені?

Дивлюся на Тебе, моя утробо, і дивуюсь,

що годую Тебе молоком, хоч і не одружена.

Дивлюся на Тебе серед пеленок

і бачу, що квітка мого дівоцтва запечатана,

бо Ти народився, зберігши та прославивши її,

дитя нове, предвічний Боже.

Кондак св.Романа Солодкопівця на Неділю про Страшний Суд (м’ясопусна)

Серед богослужбових тектів візантійської спадщини особливо цікавими є кондаки св. Романа Солодкопівця. Їх вже досліджують багато науковців, але великий пласт роботи все ще треба зробити. Особливо для розуміння візантійської есхатології кондак на неділю про страшний суд є важливим документом. Цікавим є також той факт, що кондак фактично переповідає і трактує частини Об’явлення св. Йоана Богослова, книги, котра так і не знайшла донині свого місця у візантійській літургії.

Для літургійного богослов’я є цікавим те, що тематика другого приходу ставиться на початок Великого посту і таким чином перетворює великопісне чування не лише у приготування для щорічного святкування Воскресіння Христового, але і у час очікування другого славного есхатологічного приходу Христа. Lange Rede kurze Sinn, як кажуть німці, тому пропоную сам текст кондака.

Кондак м’ясопусної суботи

М’ясопусна субота згідно із давньою константинопольською традицією належить до т.зв. “задушних” субот — особливих поминань померлих. Серед візантійської піснетворчості кондаки безперечно належать до найшляхетніших її зразків. У літургійній молитві віра церкви поєднується із поетичним поривом Духа, який надихає її співати Христові і разом з Ним вічний піснеспів Отцеві. Тут один із зразків візантійських заупокійних кондаків саме на м’ясопусну суботу.

Кондак Богоявлення

Кондак Богоявлення

Кондак, глас 4:

Явився Ти днесь вселенній і світло Твоє, Господи, знаменувалося на нас, що із розумінням оспівуємо Тебе: “Прийшов Ти і явився, Світло неприступне”.

Ікоси:

01. В Галилеї поганській, в землі Завулоновій, як сказав пророк, засяяло світло велике — Христос. Тим, що у темряві явилася світла зоря, що сяє з Вифлеєму, особливо ж з Марії Христос; сонце правди простирає свої проміння по всій вселенній. Тому оголені чада Адамові, прийдіте всі, одягнімося в Нього, щоб зігрітись, бо покровом для нагих і сяйвом для затьмарених прийшов Ти і явився, Світло неприступне.