неділя, 19 січня 2014 р.

Hostis Herodes impie



Написаний Целієм Седулієм (Caelius Sedulius) (бл. 450). Цей піснеспів є продовженням піснеспіву A solis ortus cardine і використовується для вечірні Богоявлення. Походить ше з тих часів, коли свято Богоявлення поєднувало у собі Різдво, Поклоніння волхвів, Хрещення і Весілля в Кані Галилейській. Колись пробував його українською переспівати. 



четвер, 16 січня 2014 р.

Христос непатріотичний і неправославний

Писав на коліні для "Католицького вісника"  ;)
Мт 4.12-17
Істина не чекає зрілості її слухача. Істина не прив'язується до місця чи народу. Істина мусить сяяти. У цьому її суть. Там, де її приймають, з'являється свобода, де її відкидають приходить темрява і розруха.
Істина не силує людей приймати її, вона не гребує, тим, що люди означили як скверне і негідне. Істина не може перебувати у замкненому просторі, якою б православною і патріотичною була огорожа, істина рватмметься назовні, оскільки суть її - бути світлом!

вівторок, 14 січня 2014 р.

Мій досвід Антимайдану

Інтерв’ю для газети "Патріархат". "Нецензурний" варіант :)
Отче Василю, знаю, що велику частину з того часу, який Ви провели у Києві був час проведений на Антимайдані. Розкажіть про цей досвід.

«Я приїхав на Євромайдан на другий день, після того, як побили студентів. Перебуваючи там, переважно ніс нічну варту з півночі до восьмої години ранку. Вона полягає у тому, що кожної години після національного гімну України відбувається коротка молитва: Отче наш, Богородице Діво після або перед якою священики говорять коротке духовне слово. А поміж молитвами я просто ходив або по Євромайдані або по Антимайдані. Каплиці там не було, була імпровізована молільня — стінка з іконами.


субота, 11 січня 2014 р.

Неакредитована істина

Лк 20.1-8
Істина не потребує потверджень чи акредитацій. Вона просто з'являється і проповідує благовість. Істина - завжди благовість, бо хоч якою гіркою вона може бути, все ж вона звільняє, а не зв'язує. Істина проповідується саме в храмі, оскільки лише перед лицем Бога, усвідомлюючи велич Його мудрості, ми можемо взагалі відкритися для сприйняття Істини.


середа, 8 січня 2014 р.

Блукання дитяти Христа

(Писав на коліні для "Католицкого вісника")
(Мт 2. 13-23) Євангеліє від Матея, як зрештою і всі євангелія дитинства Ісуса Христа до певної міри являють народження Сина Божого, як своєрідну модель історії вибраного народу. У історії цього народу вже було прообразоване спасіння світу. Його блукання пустелею, непевність щодо майбутнього і щодо присутності Бога всередині нього, його віру в те, що, незважаючи на непевність і невидимість конкретної дії таїнтво все ж відбудеться і спасіння з обітниці стане сповненням.


Господь спілкується з людиною через ангелів-посланців. Цей аспект історії дуже важливий для нас, для того, щоб ми навчились тримати наші очі, вуха і серце відкритими. Ми бажаємо особисто спілкуватись з Богом, але Він вчить нас довіряти неперевіреному, довіряти незнаному, неосмисленому, тому, що виглядає наче уві сні. Ангел з'являється уві сні і каже Йосифу діяти - втікати в Єгипет, щоб звідти, з язичництва покликати Свого Сина, який приходить "всяку оману ідольську знищити".
Євангеліє вчить нас не оманювати себе сподіваннями щодо мирного розв'язання конфлікту із злом. Із злом неможливо домовитись не увійшовши в його оману. Вихід із неволі гріха є болючим, при ньому страждають і гинуть невинні люди, навіть невинні діти. Неправда не знає пощади ні для старості ні для немовлят. Неправда поширює навколо себе смерть і основними її мішенями є саме малі діти. Але - "Не плач, Рахиле, глянь, діти цілі! Не умирають, а оживають". Це послання для нас, які йдуть стопами Христа. Задля народження Слова Божого нам можливо треба буде відмовитись від власних амбіцій, від домів, від статків і увійти в мнимий полон, з якого Господь нас виведе.
Відкликатися на заклик Господа йти туди, куди Він вкаже, не боятися змінити місце, стан, світогляд. Це - послання євангелія дитинства Христа.
Йосиф представлений у євангелії не просто, як робот, який виконує накази ангелів. Йосиф бере на себе відповідальність за Боже Слово. Він оцінює ситуацію і плекає Слово там, де йому буде найбезпечніше. Це приклад для нас - брати відповідальність, оцінювати ситуацію і діяти відповідно до неї і добра всіх.
Вкінці ця відкритість до Божого діяння є щиро винагороджена - Йосиф стає Богоотцем. Не розуміючи до кінця таїнства, він слідує покликові Господньому, бере відповідальність і діє! Такими повинні бути і наші дії, якщо ми бажаємо божественному життю засіяти в нашому житті.

вівторок, 7 січня 2014 р.

Різдво 2014

Нинішнє Різдво унікальне саме для України. Ми бачимо народження істини в українському народі. І воно хоча й дуже подібне до народження Христа, все ж інше. 
Ми бачимо, як брехня хоче знищити істину. Вона побиває студентів (як тоді побивала младенців), істина народжується в поганих погодних умовах, як і тоді. Вона народжується на Майдані, місці, населення якого вважають худобою, бидлом безсловесним. Там пахне димом та інколи не дуже вмитими людьми.