середу, 30 березня 2011 р.

Святий Василій Великий на слова "Уважай на себе!"


У святих отця нашого Василія Великого архиєпископа Кесарії Кападокійської
гомілія на слова
УВАЖАЙ НА СЕБЕ! (Втрзк. 15, 9)

Бог, що нас сотворив, на те дав нам уживання бесіди, щоб ми могли один одному відкривати задуми серця й завдяки спільній нам природі передавали собі взаємно думки, що їх видобуваємо з глибин серця, неначе з якого засіку. Як би ми були сотворені з самою тільки душею, наші думки сходилися б безпосередньо самі з собою. Але що наша душа творить нам думки під заслоною тіла, потребує слів і назв, щоб наверх виявити те, що криється в глибині душі. Отже, коли наш ум винайшов який влучний вислів, тоді пливе на слові, неначе на якім човні, до того, хто його слухає. І коли застане він глибоку тишу й спокій, тоді бесіда доходить до вух учнів, неначе до спокійної й певної пристані. Коли ж, немов яка страшна буря, віє проти нього гамір слухачів, тоді, розбиваючися в повітрі, тоне. Отже мовчанкою зробіть місце для бесіди моєї, бо може в ній знайдеться щось корисне, що заберете з собою!

понеділок, 28 березня 2011 р.

Святого Василія Великого Про піст слово друге


У святих отця нашого Василія Великого архиєпископа Кесарії Кападокійської
Про Піст Слово ІІ.
Каже св. Письмо: „Священики, напоминайте народ, промовляйте до вух Єрусалиму”. Природа мови є така, що й у ревних потрапить скріпити запал і в оспалих та лінивих розбудити охоту. Тому, коли проводирі уставлять військо в боєву лаву, тоді перед зударом із ворогом, звичайно, звертаються до нього з словами заохоти. А та заохота має в собі таку силу, що в багатьох викликує вона погорду для смерти. Так само провідники фізичних вправ для старших і вчителі руханки для молодших, коли виводять своїх змагунів на стадіони, то звертають їм увагу на те, що поки осягнеться вінок, треба спершу зазнати багато трудів. Так то вони бажанням перемоги нахиляють чимало учнів до того, що ті погорджують власним тілом.
І мені, коли уставляю Христових вояків до бою з невидимими ворогами, коли підготовляю змагунів у побожності, треба вжити бесіди, яка поривала б, щоб вони при помочі посту могли здобути собі вінки праведности.

середу, 23 березня 2011 р.

Св. Теодор Студит про Літургію Передосвячених Дарів

Час великого посту є часом особливої опіки церквою духовного життя своїх дітей. Відмова від особливої їжі є лише одним аспектом посту, набагато менш важливим від іншої складової посту — праці над нашою святістю. Піст в першу чергу є часом поглиблення життя у Христі. Кожна мить нашого життя повинна бути таким поглибленням, але літургія великого посту особливо заохочує нас до пізнання Христа.
Серед множини богослужінь великого посту два з них є присвячені катехизі: Третьошостий час та Літургія Передосвячених Дарів. У традиції константинопольської церкви щоденне відвідування цих двох богослужінь давало можливість вірним заглибитись у слухання історії спасіння і живити Боже Слово, яке впадало у серця вірних щоденним причастям Його Тіла.

вівторок, 22 березня 2011 р.

Слово Святого Василія на свято 40 мучеників


Переклад о.С.Фединяк ЧСВВ(1954)

У святих отця нашого Василія Великого слово
НА СОРОК СВ. МУЧЕНИКІВ

1. Чи можливе для почитателя сорока св. Мучеників насолодитись доволі споминами про цих страдників, коли честь, що її ми віддаємо добрим слугам, є рівночасно виявом нашої зичливости для спільного нам Володаря? Ясна це річ, хто величає героїв, той не занехає й наслідувати їх у подібних обставинах. Тому, щиро звеличаймо тих, що потерпіли мучеництво, щоб завдяки свому бажанню ми теж стали мучениками, ми теж, без переслідування, без вогню, без бичів заслужили собі на ту саму нагороду, що й вони.
Сьогодні беремося подивляти не одного мученика, ані не двох, та й не стільки, щоб число тих щасливців сягало десяти! Сьогодні беремося величати аж сорок чоловіка, в яких, немов одна душа лучить з одне різні тіла. Вони в своїй однозгідності й однаковому переконанні щодо віри показали й однакову витривалість у муках і однакову постійність в обороні правди. Всі вони подібні до себе, всі однозгідні в переконанні, всі рівні в боротьбі. Тому вони й заслужили собі на однакові вінки (слави).
Отже, який бесідник міг би гідно звеличати їх? І сорока уст не вистало б, щоб гідно прославити чесноту стількох мужів! Бо коли б тільки один із них був сьогодні предметом нашого подиву, то це вистарчало б, щоб вичерпати всю силу вимови. А що допіру така численність, бойовий ряд воїнів, непереможна гвардіявони ж, як у війнах непереможні, так і в похвалахнедосяжні.

четвер, 17 березня 2011 р.

Святителя Василія Великого Слово про піст


Серед великої кількості святоотцівських творів про піст мені завжди найбільше подобалась проповідь Василія Великого. Не тому, що я ношу його ім’я, але за її лаконічність і людськість. Як і в часи Василія сьогодні люди потребують таких заохочень у часі посту, можливо саме тому цілі уривки з цієї проповіді стали літургійними текстами і слугують молитовною поживою вірним донині.
Раніше мені не потрапляли до рук давні українські переклади творів цього отця, а нові якось не промовляли до серця. Текст цієї гомілії був перекладений о.Йосифом Чепілем ЧСВВ ще у 1935 році. У перекладі дуже добре передано поетичність мови святого Василія. Мовну редакцію перекладача збережено.


У святих отця нашого Василія Великого архиєпископа Кесарії Кападокійської Про Піст Слово І.

Затрубіть, каже псальмопівець, коли настане новий місяць, трубою в прегарний день вашого празника!" (Пс. 80, 4). Такий приказ пророка. Але нам голосніше, як будьяка труба й дзвінкіше, як будьякий музичний прилад, звіщають празник прочитані слова св. Письма, празник, що попереджає ці дні. Від Ісаї довідалися ми лро милість посту. Він, як зганив жидівський спосіб посту, так показав нам на правдивий піст: „Не в осудах і сварках постіть, але усувайте всяке братання з неправдою" (58, 4—6). І Господь каже: „Не будьте сумовиті, але лице своє умий і намасти свою голову!" (Мт. 6, 16). Отже покажімся такими, як нас навчено й наступні дні зачинаймо не пригноблені, але веселі, як це годиться святим. На боягуза не вкладаємо вінця й ніхто малодушний не здобуває лаврів побіди. Не сумуй, коли тебе лікують! Це глупота не тішитися здоровям душі й сумувати задля зміни страв та показувати, що нам більше ходить про розкоші шлунку, ніж про добро душі! Ситість приносить приємність для черева, а піст дає користь для душі! Тішся, що лікар подав тобі успішний лік, який усуває гріх. Як глисти, що виростають у кишках дітей, проганяємо деякими дуже терпкими й гіркими ліками, так і піст, який справді є постом, як тільки ввійде аж до душі, зараз убиває глибоко вкорінений гріх!

суботу, 12 березня 2011 р.

Лк 21, 5-6

Лк 21, 5-6: І коли деякі говорили про храм, що він прикрашений дорогоцінним камінням та обітними дарами, він сказав: - Надійдуть дні, коли з усього, що бачите, не лишиться камінь на камені, що не був би перевернений.

неділю, 6 березня 2011 р.

Пощення і прощення

Заголовок придумав не сам, взяв у о.Якова Кротова. Пощення і прощення відрізняються однією буквою. Клас! Піст, якого вчить нас Господь є поверненням на лицем до Бога. Навчитись постити означає навчитись бути милосердними. Обмеження в їжі тут лише символ того, що ми повинні звернути увагу на ближнього. Пробачити йому те, що він не такий як ми. Дати йому частину нашого, щоб він збагатився. Не тягнути те, що нам законно належить, але поділитись тим, що належить до нашої компетенції. Пробачити провини означає стати чуйним до проблем ближнього.
Піст - час для того, щоб подивитись на себе без маски. Будь-якої, особливо якщо це маска побожності. Їжа - приклад найнеобхідніших потреб. Наскільки вона для нас необхідна? Піст є масштабом нашого нормального життя. Як Святе Письмо коригує традицію так піст повинен коригувати щоденне життя християнина.
Отець Щурко нарешті почав писати блог: slovobozhe.blogspot.com
Честь і хвала!