неділя, 24 квітня 2011 р.

Воскресіння


Воскресіння
Хоч камінь запечатали юдеї
І тішились, що склали в гріб життя,
Христос воскрес і з милості Cвоєї,
Відкрив нам рай і вічне майбуття.
Засяло сонце, ад весь освітило,
І мертві вийшли із гробів своїх,
І в місті миру багатьом звістили,
Що силу втратили вже смерть і гріх.
І ти, в ранкову воскресення днину,
Спіши з молитвою, мов з миром запашним,
Заглянь в порожню серця свого домовину
І воскресіння Спаса возвісти усім.

Квітна неділя,

четвер, 21 квітня 2011 р.

Велика П`ятниця


Велика П`ятниця
Навколо шумно, всюди крик лунає,
Немов Немирів то, а не Єрусалим.
На судищі Пилат, а перед ним - 
Народ розлючений розп`яття вимагає
Того, що власною десницею створив
Весь світ, що при житті тримає
Цілу вселенну ... Руки вже вмиває
Пилат, що вирок люду підписом скріпив,
Взиваючи до совісті народу:
Ось Чоловік! Я дам Йому свободу,
Якщо ви зволите! Ба ні!
Пусти Варавву! Цього ж на хресті
Розпни зухвальця отакого,
Що Сином звався Господа живого,
Царем юдейським він себе вчинив!
Пилат від цього аж здомів:
Царя вам маю я розп`яти?
Віддати вашого царя на смерть страшну?
Нема царя крім кесаря, Пилате!
Відрік народ – чи ти не друг йому? ...
Не було заступитися кому,
Сліпці видющі, зцілені каліки,
Позбавлені хвороби і бісів,
Стояли опускаючи повіки,
Ніхто сказати слова не посмів.

Великий Четвер


Великий Четвер
Вечірні сутінки сідають
На втомлений Єрусалим,
Світлицю учні вже шукають
Для Господа, щоби із Ним
Опрісноки відсвяткувати.
В світлицю до своєї хати
Їх радо просить чоловік.
Усе йде так, як Він прорік,
Вже учні  все приготували,
Чекають Вчителя ... Рушник
Господь приносить  із собою,
Посудину також з водою.
Сідайте, - каже. Всім із них
Він ноги мити починає,
Петро зчиняє шум і крик
І Господу забороняє
До ніг торкатися: - Повік
Мені ти ноги не умиєш!
- Тепер цього не розумієш.
Повір, як в Мене ніг не вмиєш,
Не будеш мати часть зі Мном.

субота, 16 квітня 2011 р.

Квітна Неділя


Квітна Неділя
За тиждень Пасха... Світлом золотим

Устлало сонце шлях к Єрусалиму.
Ось брама Міста Божого. Пред ним
Із натовпу „Осанна!”-кличі линуть.
Когось вітають... Пальмове гілля
Та одяги людей килим створили.
По ньому, сівши верхи на осля,
Месія їде. Люди обступили
Його обабіч. В кожного горить
В очах огонь великий оптимізму:
„Це він... Чуда змивають сумнів вмить...
Він наш герой... Він визволить Вітчизну...
Він знищить вщент всіх наших ворогів,

Пройти з Христом шлях страждань і воскресіння

Як маємо прожити Великий тиждень, щоб свято Воскресіння відкрило нам новий час і нове життя
Один із найбільших православних богословів ХХ ст. Олександр Шмеман писав, що богослужіння пасхального триднев’я – Страсної п’ятниці, Великої суботи і Світлого Воскресіння – можуть розповісти про таїнства творіння, гріхопадіння, відкуплення, смерті і воскресіння куди більше, аніж усі інші богословські писання разом узяті, і розповісти не тільки текстами – величним творінням візантійської гімнографії – а й самим досвідом, невимовним і просвітлюючим, який передається Церквою у ці дні.

пʼятниця, 1 квітня 2011 р.

Василій Великий про подяку


У святих отця нашого Василія Великого
архиєпископа Кесарії Кападокійської
слово ПРО ПОДЯКУ
Ви чули слова апостола, що ними він промовляє до Солунян, даючи заповідь для всього життя. Наука була справді для тих, що до нього сходилися звідусіль, але користь із неї випливає для людей усіх часів! „Завсігди радуйтеся, каже, без перестанку моліться, за все благодаріть!" (1 Сол. 5,16). Що значить це „радуйтеся" та яка з нього користь і як то можливо раз-по-раз молитися і за все віддавати Богові подяку, це по силі своїй пояснимо трохи пізніше. Наперед же мусимо збити закиди наших противників, які нам закидають неможливість цієї заповіді! Бо що ж то за чеснота, кажуть, день і ніч переводити весело й радісно в піднесенні духа? І як це може бути, коли ми оточені несчисленними, від нас незалежними злиднями, які з конечности наводять сум на нашу душу! Серед них тішитися і веселитися ще більше неможливе, як смажитися на костирі й не відчувати болю, або простріленому не чути терпіння! Може тут між тими, що нас обманюють, є хтось такий, що хворий на цю душевну хворобу, оправдується тими закидами з гріхів і в своїй недбалості в додержуванні заповідей може важиться ще робити закиди самому Законодавцеві, що Він приписує неможливе! Бо й каже: це неможливе, щоб я завсіди тішився, як у мене нема причини до радости! Те, що дає нам радість, знаходиться ззовні нас, а не в нас, як напр., прихід приятеля, довге життя з батьками, найдені багатства, почесті в людей, видужання з тяжкої недуги, та інші життєві приємності: дім, що має всього подостатком, багатий стіл, бажані товариші радости; все те, що веселить наше вухо й око, здоровя домашніх і інші приємності їхнього життя. Бо ж нам не тільки болюче те, що на нас самих упаде, але також і те, що -спадає на наших приятелів і рідних.