середу, 25 травня 2011 р.

Літургійний час і євхаристія

Хоча не часто доводиться щось добре прочитати через катастрофічну нестачу часу, нині сподобився прочитати дуже добру статтю про православне християнське розуміння часу і євхаристії у творі Бориса Пастернака Доктор Живаґо.
Переклав на скору руку кілька уривків як нотатки чисто для себе, щоб потім подумати без часового тиску. Не думаю, шо таке колись буде тому ділюся:
Olga Rayevsky-Hughes
Літургійний час і євхаристія у романі Пастернака Доктор Живаго1
305: Християнське розуміння часу поєднує два ніби супротивних один одному принципи: освячення часу та долання часу. Поєднання есхатологічного виходу із часу у євхаристії і освячення кругообігу часів року, днів і годин у богослужіннях річного добового кола є основою православного богослужіння, яке послідовно відображає християнське богослов’я часу.

понеділок, 23 травня 2011 р.

Читання страсних євангелій - Спроба реконструкціії

Чування в древньому Єрусалимі в ніч з Великого Четверга на Страсну Пятницю[1]

 

Богослужіння починалося на єлеонській горі в церкві де є печера в якій Господь того дня був з своїми учениками був псалмоспів, котрий складався з 5-ти т.зв. «ґобал» – трипсалмій з припівом. Після кожної ґобали єпископ читав молитву (правдоподібно вони не збереглися). Після п`ятої молитви читали Євангеліє від Івана (13,31[2]-18,1)[3].

 

 

Перше трипсалм’я (Псс 2,3,4)

Приспів: Князі земні зібра́лися поспо́лу про́ти Го́спода і про́ти Христа́ Його́. (Пс.2,2)

Псалом 2

Чому́ заворуши́лися наро́ди і лю́ди уми́слили ма́рне?

Повста́ли царі землі і князі зібра́лися поспо́лу про́ти Го́спода і про́ти Христа́ Його́:

«Розірвімо пу́та їх і ски́ньмо із се́бе ярмо́ їх!»

Той, Хто живе́ на Небеса́х, посміє́ться з них і Госпо́дь поглузу́є з них.

Тоді загово́рить до них у гніві Своїм і в лю́ті Своїй збу́рить їх.

Я ж поста́влений царе́м від Ньо́го над Сіо́ном, горо́ю свято́ю Його́.

Звіща́ю повеління Госпо́днє: Госпо́дь сказа́в Мені: «Син Мій єси́ Ти, Я днесь породи́в Тебе́!

Проси́ у Ме́не, і дам Тобі наро́ди у спадкоє́мство Твоє́ і в володіння Твоє́ – краї землі.

Па́стимеш їх жезло́м залізним, мов по́суд гонча́рський, потро́щиш їх».

І ни́ні, царі, зрозумійте, навчітеся, всі су́дді землі.

Служіте Го́сподеві зо стра́хом і ра́дуйтеся Йому́ з тре́петом.

Прийміте напоу́млення, аби́ не прогнівався Госпо́дь, і не зги́нули ви, зби́вшися із путі пра́ведної, коли́ запала́є ско́ро лють Його́. Блаже́нні всі, що надіються на Ньо́го.