понеділок, 23 травня 2011 р.

Читання страсних євангелій - Спроба реконструкціії

Чування в древньому Єрусалимі в ніч з Великого Четверга на Страсну Пятницю:1
Починалося на єлеонській горі в церкві де є печера в якій Господь того дня був з своїми учениками був псалмоспів, котрий складався з 5-ти т.зв. гобал – трипсалмій з припівом. Після кожної гобали єпископ читав молитву (правдоподібно вони не збереглися). Після п`ятої молитви читали Євангеліє від Івана (13,312-18,1)3.


  1. Трипсалміє (Псс 2,3,4)

Приспів: Князі земні зібралися вкупі на Господа і на Христа його. Пс.2,2

Псалом 2

1 Чого то племена бунтують, а народи задумують марне?2 Земні царі повстають, і князі нараджуються разом на Господа та на Його Помазанця:3 Позриваймо ми їхні кайдани, і поскидаймо із себе їхні пута!4 Але Той, Хто на небесах пробуває посміється, Владика їх висміє!5 Він тоді в Своїм гніві промовить до них, і настрашить їх Він у Своїм пересерді:6 Я ж помазав Свого Царя на Сіон, святу гору Свою.7 Я хочу звістити постанову: Промовив до Мене Господь: Ти Мій Син, Я сьогодні Тебе породив.8 Жадай Ти від Мене, і дам Я народи Тобі, як спадщину Твою, володіння ж Твоє аж по кінці землі!9 Ти їх повбиваєш залізним жезлом, потовчеш їх, як посуд ганчарський...10 А тепер помудрійте, царі, навчіться ви, судді землі:11 Служіть Господеві зо страхом, і радійте з тремтінням!12 Шануйте Сина, щоб Він не розгнівався, і щоб вам не загинути в дорозі, бо гнів Його незабаром запалиться. Блаженні усі, хто на Нього надіється!

Псалом 3

1 Псалом Давидів, як він утікав був пред Авессаломом, своїм сином.
2 Господи, як багато моїх ворогів, як багато стають проти мене!3 Багато-хто кажуть про душу мою: Йому в Бозі спасіння нема! Села.4 Але, Господи, щит Ти для мене та слава моя, і мою голову Ти підіймаєш!5 Своїм голосом кличу до Господа, і Він озветься зо святої Своєї гори. Села.6 Я лягаю і сплю, і пробуджуюся, бо Господь підпирає мене,7 і я не побоюсь десяти тисяч люду, які проти мене навколо отаборились!8 Устань же, о Господи! Спаси мене, Боже мій, бо Ти разиш усіх ворогів моїх в щоку, зуби грішникам крушиш!9 Спасіння від Господа, і над народом Твоїм Твоє благословення! Села.

Псалом 4

1 Для дириґента хору. На струнних знаряддях. Псалом Давидів.
2 Коли кличу, озвися до мене, Боже правди моєї, Ти простір для мене робив у тісноті... Помилуй мене, і почуй молитву мою!3 Людські сини, доки слава моя буде ганьбитись? Доки будете марне любити, шукати неправди? Села.4 І знайте, що святого для Себе Господь відділив, почує Господь, як я кликати буду до Нього!5 Гнівайтеся, та не грішіть; на ложах своїх розмишляйте у ваших серцях, та й мовчіть! Села.6 Жертви правди приносьте, і надійтесь на Господа.7 Багато-хто кажуть: Хто нам покаже добро? Підійми ж на нас, Господи, світло Свого лиця!8 Ти даєш більшу радість у серці моїм, ніж у них, як помножилося їхнє збіжжя та їхнє вино молоде.9 У спокої я ляжу, і засну, бо Ти, Господи, єдиний даєш мені жити безпечно!

Диякон: І щоб удостоїтися нам вислухати святого Євангелія, Господа Бога молімо.
Люди: Господи, помилуй. (З р.)
Диякон: Премудрість, прості, вислухаймо святого Євангелія.
Священик: Мир всім.
Люди: І духові твоєму.
Диякон: Від Івана святого Євангелія читання.
Люди, перед кожним євангелієм: Слава страстям твоїм, Господи, (великий поклін)
1 Євангеліє від Івана (13.16-38)
Поправді, поправді кажу вам: Раб не більший за пана свого, посланець же не більший від того, хто вислав його.
Коли знаєте це, то блаженні ви, якщо таке чините!
Не про всіх вас кажу. Знаю Я, кого вибрав, але щоб збулося Писання: Хто хліб споживає зо Мною, підняв той на Мене п'яту свою!
Уже тепер вам кажу, перше ніж те настане, щоб як станеться, ви ввірували, що то Я.
Поправді, поправді кажу вам: Хто приймає Мого посланця, той приймає Мене; хто ж приймає Мене, той приймає Того, Хто послав Мене!
Промовивши це, затривожився духом Ісус, і освідчив, говорячи: Поправді, поправді кажу вам, що один із вас видасть Мене!...
І озиралися учні один на одного, непевними бувши, про кого Він каже.
При столі, при Ісусовім лоні, був один з Його учнів, якого любив Ісус.
От цьому кивнув Симон Петро та й шепнув: Запитай, хто б то був, що про нього Він каже?
І, пригорнувшись до лоня Ісусового, той говорить до Нього: Хто це, Господи?
Ісус же відказує: Це той, кому, умочивши, подам Я куска. І, вмочивши куска, подав синові Симона, Юді Іскаріотському!...
За тим же куском тоді в нього ввійшов сатана. А Ісус йому каже: Що ти робиш роби швидше...
Але жаден із тих, хто був при столі, того не зрозумів, до чого сказав Він йому.
А тому, що тримав Юда скриньку на гроші, то деякі думали, ніби каже до нього Ісус: Купи, що потрібно на свято для нас, або щоб убогим подав що.
А той, узявши кусок хліба, зараз вийшов. Була ж ніч.
Тоді, як він вийшов, промовляє Ісус: Тепер ось прославивсь Син Людський, і в Ньому прославився Бог.
Коли в Ньому прославився Бог, то і Його Бог прославить у Собі, і зараз прославить Його!
Мої дітоньки, не довго вже бути Мені з вами! Ви шукати Мене будете, але як сказав Я юдеям: Куди Я йду, туди ви прибути не можете, те й вам говорю Я тепер.
Нову заповідь Я вам даю: Любіть один одного! Як Я вас полюбив, так любіть один одного й ви!
По тому пізнають усі, що ви учні Мої, як будете мати любов між собою.
А Симон Петро Йому каже: Куди, Господи, ідеш Ти? Ісус відповів: Куди Я йду, туди ти тепер іти за Мною не можеш, але потім ти підеш за Мною.
Говорить до Нього Петро: Чому, Господи, іти за Тобою тепер я не можу? За Тебе я душу свою покладу!
Ісус відповідає: За Мене покладеш ти душу свою? Поправді, поправді кажу Я тобі: Півень не заспіває, як ти тричі зречешся Мене...
Люди: Слава довготерпінню твоєму, Господи, (великий поклін)

  1. Трипсалміє Псс 40,41,42
Приспів: Слово законопреступне наклали на мене; Господи, Господи не облиш мене. Псс 40,9 і 37,22

Псалом 40

1 Для дириґента хору. Псалом Давидів.
2 Блаженний, хто дбає про вбогого, в день нещастя Господь порятує його!3 Господь берегтиме його та його оживлятиме, буде блаженний такий на землі, і Він не видасть його на поталу його ворогам!4 На ложі недуги подасть йому сили Господь, усе ложе йому перемінить в недузі його.5 Я промовив був: Господи, май же Ти милість до мене, вилікуй душу мою, бо я перед Тобою згрішив!6 Вороги мої кажуть на мене лихе: Коли вмре та загине імення його?7 А коли хто приходить відвідати, мовить марне: його серце збирає для себе лихе, і як вийде надвір, то говорить про те...8 Всі мої вороги між собою шепочуться разом на мене, на мене лихе замишляють:9 Негідна річ тисне його, а що він поклався то більше не встане!...10 Навіть приятель мій, на якого надіявся я, що мій хліб споживав, підняв проти мене п'яту!11 Але, Господи, помилуй мене, і мене підійми, і я їм відплачу,12 із того довідаюся, що Ти любиш мене, коли надо мною сурмити не буде мій ворог.13 А я через невинність мою Ти підсилиш мене, і перед обличчям Своїм ти поставиш навіки мене!14 Благословенний Господь, Бог Ізраїлів, від віку й до віку! Амінь і амінь!

Псалом 41

1 Для дириґента хору. Псалом навчальний, синів Кореєвих.
2 Як лине той олень до водних потоків, так лине до Тебе, о Боже, душа моя,3 душа моя спрагнена Бога, Бога Живого! Коли я прийду й появлюсь перед Божим лицем?4 Сльоза моя стала для мене поживою вдень та вночі, коли кажуть мені цілий день: Де твій Бог?5 Як про це пригадаю, то душу свою виливаю, як я многолюдді ходив, і водив їх до Божого дому, із голосом співу й подяки святкового натовпу...6 Чого, душе моя, ти сумуєш, і чого ти в мені непокоїшся? Май надію на Бога, бо я Йому буду ще дякувати за спасіння Його!7 Мій Боже, душа моя тужить в мені, бо я пам'ятаю про Тебе з країни Йордану й Гермону, із гори із Міц'ар.8 Прикликає безодня безодню на гуркіт Твоїх водоспадів, усі вали Твої й хвилі Твої перейшли надо мною.9 Удень виявляє Господь Свою милість, уночі ж Його пісня зо мною, молитва до Бога мого життя!10 Повім я до Бога: Ти Скеле моя, чому Ти про мене забув? Чого я блукаю сумний через утиск ворожий?11 Ніби кості ламають мені, коли вороги мої лають мене, коли кажуть мені цілий день: Де твій Бог?12 Чого, душе моя, ти сумуєш, і чого ти в мені непокоїшся? Май надію на Бога, бо я Йому буду ще дякувати за спасіння Його, мого Бога!

Псалом 42

1 Розсуди мене, Боже, й справуйся за справу мою із людьми небогобійними, визволь мене від людини обмани та кривди!2 Бож Бог Ти моєї твердині, чого ж Ти покинув мене? Чого я блукаю сумний через утиск ворожий?3 Пошли Своє світло та правду Свою, вони мене будуть провадити, вони запровадять мене до Твоєї святої гори та до місць пробування Твого.4 І нехай я дістанусь до Божого жертівника, до Бога розради й потіхи моєї, і буду на арфі хвалити Тебе, Боже, Боже Ти мій!5 Чого, душе моя, ти сумуєш, і чого ти в мені непокоїшся? Май надію на Бога, бо я Йому буду ще дякувати за спасіння Його, мого Бога!

Диякон: І щоб удостоїтися нам вислухати святого Євангелія, Господа Бога молімо.
Люди: Господи, помилуй. (З р.)
Диякон: Премудрість, прості, вислухаймо святого Євангелія.
Священик: Мир всім.
Люди: І духові твоєму.
Диякон: Від Івана святого Євангелія читання.
Люди: Слава страстям твоїм, Господи, (великий поклін)

2 Євангеліє вiд Iвана (14.1-31)

Нехай серце вам не тривожиться! Віруйте в Бога, і в Мене віруйте!
Багато осель у домі Мого Отця; а коли б то не так, то сказав би Я вам, що йду приготувати місце для вас?
А коли відійду й приготую вам місце, Я знову прийду й заберу вас до Себе, щоб де Я були й ви.
А куди Я йду дорогу ви знаєте.
Говорить до Нього Хома: Ми не знаємо, Господи, куди йдеш; як же можемо знати дорогу?
Промовляє до нього Ісус: Я дорога, і правда, і життя. До Отця не приходить ніхто, якщо не через Мене.
Коли б то були ви пізнали Мене, ви пізнали були б і Мого Отця. Відтепер Його знаєте ви, і Його бачили.
Говорить до Нього Пилип: Господи, покажи нам Отця, і вистачить нам!
Промовляє до нього Ісус: Стільки часу Я з вами, ти ж не знаєш, Пилипе, Мене? Хто бачив Мене, той бачив Отця, то як же ти кажеш: Покажи нам Отця?
Чи не віруєш ти, що Я в Отці, а Отець у Мені? Слова, що Я вам говорю, говорю не від Себе, а Отець, що в Мені перебуває, Той чинить діла ті.
Повірте Мені, що Я в Отці, а Отець у Мені! Коли ж ні, то повірте за вчинки самі.
Поправді, поправді кажу вам: Хто вірує в Мене, той учинить діла, які чиню Я, і ще більші від них він учинить, бо Я йду до Отця.
І коли що просити ви будете в Імення Моє, те вчиню, щоб у Сині прославивсь Отець.
Коли будете в Мене просити чого в Моє Ймення, то вчиню.
Якщо Ви Мене любите, Мої заповіді зберігайте!
І вблагаю Отця Я, і Втішителя іншого дасть вам, щоб із вами повік перебував,
Духа правди, що Його світ прийняти не може, бо не бачить Його та не знає Його. Його знаєте ви, бо при вас перебуває, і в вас буде Він.
Я не кину вас сиротами, Я прибуду до вас!
Ще недовго, і вже світ Мене не побачить, але ви Мене бачити будете, бо живу Я і ви жити будете!
Того дня пізнаєте ви, що в Своїм Я Отці, а ви в Мені, і Я в вас.
Хто заповіді Мої має та їх зберігає, той любить Мене. А хто любить Мене, то полюбить його Мій Отець, і Я полюблю Його, і об'явлюсь йому Сам.
Запитує Юда, не Іскаріотський, Його: Що то, Господи, що Ти нам об'явитися маєш, а не світові?
Ісус відповів і до нього сказав: Як хто любить Мене, той слово Моє берегтиме, і Отець Мій полюбить його, і Ми прийдемо до нього, і оселю закладемо в нього.
Хто не любить Мене, той не береже Моїх слів. А слово, що чуєте ви, не Моє, а Отця, що послав Мене.
Говорив це Я вам, бувши з вами.
Утішитель же, Дух Святий, що Його Отець пошле в Ім'я Моє, Той навчить вас усього, і пригадає вам усе, що Я вам говорив.
Зоставляю вам мир, мир Свій вам даю! Я даю вам не так, як дає світ. Серце ваше нехай не тривожиться, ані не лякається!
Чули ви, що Я вам говорив: Я відходжу, і вернуся до вас. Якби ви любили Мене, то ви б тішилися, що Я йду до Отця, бо більший за Мене Отець.
І тепер Я сказав вам, передніше, ніж сталося, щоб ви вірували, коли станеться.
Небагато вже Я говоритиму з вами, бо надходить князь світу цього, а в Мені він нічого не має,
та щоб світ зрозумів, що люблю Я Отця, і як Отець наказав Мені, так роблю. Уставайте, ходім звідсіля!
Люди: Слава довготерпінню твоєму, Господи, (великий поклін)

  1. Трипсалміє Псс 58,59,60
Приспів: Визволь мене від ворогів моїх Боже і від тих, що на мене повстали визволь мене. Пс 58,2

Псалом 58

1 Для дириґента хору. На спів: "Не вигуби". Золотий псалом Давидів, коли послав був Саул, і стерегли його дім, щоб убити його.
2 Визволь мене від моїх ворогів, о мій Боже, від напасників моїх охорони Ти мене!3 Визволь мене від злочинців, і спаси мене від кровожерних,4 бо ось причаїлись на душу мою, на мене збираються сильні, не моя в тім провина, о Господи, і не мій гріх!5 Без моєї провини вони он збігаються та готуються, устань же назустріч мені та побач!6 І Ти, Господи, Боже Саваоте, Боже Ізраїлів, збудися, щоб покарати всіх поган, і не помилуй нікого із зрадників злих! Села.7 Надвечір вони повертаються, скиглять, як пес, і перебігають по місту,8 й ось слова вивергають устами своїми, мечі в їхніх губах, та хто це почує...9 Але посмієшся з них, Господи, і всіх поган засоромиш!10 Твердине моя, я Тебе пильнуватиму, бо Бог оборона моя!11 Мій Бог, Його милість мене попередила, Бог учинить мені, що побачу падіння своїх ворогів!12 Не вбивай їх, щоб народ мій цього не забув, міццю Своєю розвій їх і зниж їх, о щите наш, Господи!13 Гріх їхніх уст слово губ їхніх, і нехай вони схоплені будуть своєю пихою, і за клятву й брехню, яку кажуть!14 У гніві їх знищ, знищ і хай їх не буде, і хай знають вони, що царює Бог в Якові, аж до кінців землі! Села.15 А надвечір вони повертаються, скиглять, як пес, і перебігають по місту.16 Вони вештатись будуть, щоб їсти, коли ж не наїдяться, то скаржитись будуть.17 А я буду співати про силу Твою, буду радісно вранці хвалити Твою милість, бо для мене Ти був в день недолі моєї твердинею й захистом!18 Твердине моя, до Тебе співати я буду, бо Бог оборона моя, милостивий мій Боже!

Псалом 59

1 Для дириґента хору. На спів: "Лілея свідчення". Золотий псалом Давидів для навчання,
2 коли він підпалив був Арам двох річок і Арам Цови, і коли вернувся Йоав і побив Едома в Соляній долині, дванадцять тисяч.
3 Боже, покинув Ти нас, розпорошив Ти нас, Ти нагнівався був, повернися ж до нас!4 Ти землею затряс, і її розірвав, уздоров же уламки її, бо вона захиталась!5 Ти вчинив, що народ Твій побачив тяжке, напоїв нас отрутним вином...6 Ти дав прапора тим, хто боїться Тебе, щоб збирались вони перед правдою. Села.7 Щоб любі Твої були визволені, Своєю правицею допоможи, й обізвися до нас!8 У святині Своїй Бог промовив: Нехай розвеселюсь, розділю Я Сихем і долину Суккотську поміряю!9 Належить Мені Ґілеад, Мені Манасія, а Єфрем охорона Моїй голові, Юда берло Моє.10 Моав то мідниця Мого миття, на Едом узуттям Своїм кину, филистею, вигукуй для Мене із радістю!11 Хто мене запровадить до міста твердинного, хто до Едому мене попровадить?12 Хіба ж Ти покинув нас, Боже, і серед нашого війська не вийдеш вже, Боже?13 Подай же нам поміч на ворога, людська бо поміч марнота!14 Ми мужність виявимо в Бозі, і Він потопче противників наших!

Псалом 60

1 Для дириґента хору. На струннім інструменті. Псалом Давидів.
2 Вислухай, Боже, благання моє, почуй же молитву мою,3 я кличу до Тебе від краю землі, коли серце моє омліває! На скелю, що вища від мене, мене попровадь,4 бо для мене Ти став пристановищем, баштою сильною супроти ворога!5 Хай я оселюся навіки в наметі Твоїм, в укритті Твоїх крил заховаюся, Села,6 бо Ти, Боже, почув обітниці мої, Ти дав спадщину тим, хто Ймення Твого боїться!7 Цареві примнож дні до днів, продовж роки йому немов вічні віки,8 нехай він перед Божим лицем пробуває навіки, хай милість та правда його стережуть!9 Отак буду співати я завжди про Ймення Твоє, виконувати буду щоденно обіти свої!

Диякон: І щоб удостоїтися нам вислухати святого Євангелія, Господа Бога молімо.
Люди: Господи, помилуй. (З р.)
Диякон: Премудрість, прості, вислухаймо святого Євангелія.
Священик: Мир всім.
Люди: І духові твоєму.
Диякон: Від Івана святого Євангелія читання.
Люди: Слава страстям твоїм, Господи, (великий поклін)

3 Євангеліє вiд Iвана (15.1-27)

Я правдива Виноградина, а Отець Мій Виноградар.
Усяку галузку в Мене, що плоду не приносить, Він відтинає, але всяку, що плід родить, обчищає її, щоб рясніше родила.
Через Слово, що Я вам говорив, ви вже чисті.
Перебувайте в Мені, а Я в вас! Як та вітка не може вродити плоду сама з себе, коли не позостанеться на виноградині, так і ви, як в Мені перебувати не будете.
Я Виноградина, ви галуззя! Хто в Мені перебуває, а Я в ньому, той рясно зароджує, бо без Мене нічого чинити не можете ви.
Коли хто перебувати не буде в Мені, той буде відкинений геть, як галузка, і всохне. І громадять їх, і кладуть на огонь, і згорять.
Коли ж у Мені перебувати ви будете, а слова Мої позостануться в вас, то просіть, чого хочете, і станеться вам!
Отець Мій прославиться в тому, якщо рясно зародите й будете учні Мої.
Як Отець полюбив Мене, так і Я полюбив вас. Перебувайте в любові Моїй!
Якщо будете ви зберігати Мої заповіді, то в любові Моїй перебуватимете, як і Я зберіг Заповіді Свого Отця, і перебуваю в любові Його.
Це Я вам говорив, щоб радість Моя була в вас, і щоб повна була ваша радість!
Оце Моя заповідь, щоб любили один одного ви, як Я вас полюбив!
Ніхто більшої любови не має над ту, як хто свою душу поклав би за друзів своїх.
Ви друзі Мої, якщо чините все, що Я вам заповідую.
Я вже більше не буду рабами вас звати, бо не відає раб, що пан його чинить. А вас назвав друзями Я, бо Я вам об'явив усе те, що почув від Мого Отця.
Не ви Мене вибрали, але Я вибрав вас, і вас настановив, щоб ішли ви й приносили плід, і щоб плід ваш зостався, щоб дав вам Отець, чого тільки попросите в Імення Моє.
Це Я вам заповідую, щоб любили один одного ви!
Коли вас світ ненавидить, знайте, що Мене він зненавидів перше, як вас.
Коли б ви зо світу були, то своє світ любив би. А що ви не зо світу, але Я вас зо світу обрав, тому світ вас ненавидить.
Пригадайте те слово, яке Я вам сказав: Раб не більший за пана свого. Як Мене переслідували, то й вас переслідувати будуть; як слово Моє зберігали, берегтимуть і ваше.
Але все це робитимуть вам за Ім'я Моє, бо не знають Того, хто послав Мене.
Коли б Я не прийшов і до них не казав, то не мали б гріха, а тепер вимовки не мають вони за свій гріх.
Хто Мене ненавидить, і Мого Отця той ненавидить.
Коли б Я серед них не вчинив був тих діл, яких не чинив ніхто інший, то не мали б гріха. Та тепер вони бачили, і зненавиділи і Мене, і Мого Отця.
Та щоб справдилось слово, що в їхнім Законі написане: Мене безпідставно зненавиділи!
А коли Втішитель прибуде, що Його від Отця Я пошлю вам, Той Дух правди, що походить від Отця, Він засвідчить про Мене.
Та засвідчте і ви, бо ви від початку зо Мною.
Люди: Слава довготерпінню твоєму, Господи, (великий поклін)

  1. Трипсалміє (Псс 78,79,80)
Приспів: І тії від руки Твоєї відкинуті були ми ж люди пасовиська Твого. Псс 87,6б і 78,13

Псалом 78

1 Боже, погани ввійшли до спадку Твого, занечистили храм Твій святий, Єрусалим на руїни змінили!2 Рабів Твоїх трупи вони віддали на поживу для птаства небесного, тіло Твоїх богобійних звірині земній...3 Вони розливали їхню кров, немов воду, в околицях Єрусалиму, і не було погребальників!...4 Ми стали за ганьбу для наших сусідів, за наругу та посміх для наших околиць...5 Аж доки, о Господи, гніватись будеш назавжди, доки буде палати Твій гнів, як огонь?6 Вилий Свій гнів на людей, що Тебе не пізнали, і на царства, що Ймення Твого не кличуть,7 бо вони з'їли Якова, а мешкання його опустошили!8 Не пам'ятай гріхів предківських нам, нехай попередить нас скоро Твоє милосердя, бо ми зовсім ослабли!...9 Поможи нам, Боже нашого спасіння, ради слави Ймення Твого, і збережи нас, і прости наші гріхи ради Ймення Свого!10 Чого будуть казати погани: Де їхній Бог? Нехай в наших очах між народами стане відомою помста за пролиту кров Твоїх рабів,11 нехай перед лице Твоє дійде стогін в'язня! За великістю сили рамена Твого збережи на смерть прирокованих!12 А нашим сусідам верни семикратно на лоно їхнє їхню наругу, якою Тебе зневажали, о Господи!13 А ми, Твій народ і отара Твого пасовиська, будем дякувати Тобі вічно, будем оповідати про славу Твою з роду в рід!

Псалом 79

1 Для дириґента хору. На "Лілеї". Свідоцтво. Псалом Асафів.
2 Пастирю Ізраїлів, послухай же, Ти, що провадиш, немов ту отару, Йосипа, що на Херувимах сидиш, появися3 перед обличчям Єфрема, і Веніямина, і Манасії! Пробуди Свою силу, і прийди, щоб спасти нас!4 Боже, приверни нас, і хай засяє обличчя Твоє, й ми спасемось!5 Господи, Боже Саваоте, доки будеш Ти гніватися на молитву народу Свого?6 Ти вчинив був, що їли вони слізний хліб, і їх напоїв Ти сльозами великої міри...7 Ти нас положив суперечкою нашим сусідам, і насміхаються з нас неприятелі наші...8 Боже Саваоте, приверни нас, і хай засяє обличчя Твоє, й ми спасемось!9 Виноградину Ти переніс із Єгипту, Ти вигнав народи й її посадив,10 Ти випорожнив перед нею, і закоренила коріння своє, й переповнила край,11 гори покрилися тінню її, а віття її Божі кедри,12 аж до моря галузки її посилаєш, а парості її до ріки!13 Але нащо вилім зробив Ти в горожі її, і всі нищать її, хто проходить дорогою?14 Гризе її вепр лісовий, і звірина польова виїдає її!15 Боже Саваоте, вернися ж, споглянь із небес і побач, і відвідай цього виноградника,16 і охорони його, якого насадила правиця Твоя, і галузку, яку Ти для Себе зміцнив!17 В огні виноградина спалена, відтята, гинуть від свару обличчя Твого,18 нехай буде рука Твоя над мужем Твоєї правиці, на людському сині, якого зміцнив Ти Собі!19 А ми не відступимо від Тебе, Ти нас оживиш, і ми будемо Ім'я Твоє кликати!20 Господи, Боже Саваоте, приверни нас, і хай засяє обличчя Твоє, й ми спасемось!

Псалом 80

1 Для дириґента хору. На гітійськім знарядді. Асафів.
2 Співайте Богові, нашій твердині, покликуйте Богові Якова,3 заспівайте пісню, і заграйте на бубні, на цитрі приємній із гуслами,4 засурміть у сурму в новомісяччя, на повні в день нашого свята,5 бо це право Ізраїлеві, Закон Бога Якова!6 На свідчення в Йосипі Він учинив його, як пішов був на землю єгипетську. Почув був там мову, якої не знав:7 Рамена його Я звільнив з тягару, від коша його руки звільнились.8 Ти був кликав у недолі, й я видер тебе, Я відповідаю тобі в укритті громовім, Я випробував був тебе над водою Мериви. Села.9 Слухай же ти, Мій народе, і хай Я засвідчу тобі, о Ізраїлю, коли б ти послухав Мене:10 нехай бога чужого у тебе не буде, і не кланяйся богу сторонньому!11 Я Господь, Бог твій, що з краю єгипетського тебе вивів, відчини свої уста і Я їх наповню!12 Але Мій народ не послухався був Мого голосу, не згодився зо Мною Ізраїль,13 і Я їх пустив ради впертости їхнього серця, нехай вони йдуть за своїми порадами!14 Коли б Мій народ був послухав Мене, коли б був Ізраїль ходив по дорогах Моїх,15 ще мало і Я похилив би був їхніх ворогів, і руку Свою повернув би був Я на противників їхніх!16 Ненависники Господа йому б покорились, і був би навіки їхній час,17 і Я жиром пшениці його годував би, і медом із скелі тебе б насищав!

Диякон: І щоб удостоїтися нам вислухати святого Євангелія, Господа Бога молімо.
Люди: Господи, помилуй. (З р.)
Диякон: Премудрість, прості, вислухаймо святого Євангелія.
Священик: Мир всім.
Люди: І духові твоєму.
Диякон: Від Івана святого Євангелія читання.
Люди: Слава страстям твоїм, Господи, (великий поклін)

4 Євангеліє вiд Iвана (16.1.33)

Оце Я сказав вам, щоб ви не спокусились.
Вас виженуть із синагог. Прийде навіть година, коли кожен, хто вам смерть заподіє, то думатиме, ніби службу приносить він Богові!
А це вам учинять, бо вони не пізнали Отця, ні Мене.
Але Я це сказав вам, щоб згадали про те, про що говорив був Я вам, як настане година. Цього вам не казав Я спочатку, бо з вами Я був.
Тепер же до Того Я йду, Хто послав Мене, і ніхто з вас Мене не питає: Куди йдеш?
Та від того, що це Я сказав вам, серце ваше наповнилось смутком.
Та Я правду кажу вам: Краще для вас, щоб пішов Я, бо як Я не піду, Утішитель не прийде до вас. А коли Я піду, то пошлю вам Його.
А як прийде, Він світові виявить про гріх, і про правду, і про суд:
тож про гріх, що не вірують у Мене;
а про правду, що Я до Отця Свого йду, і Мене не побачите вже;
а про суд, що засуджений князь цього світу.
Я ще маю багато сказати вам, та тепер ви не можете знести.
А коли прийде Він, Той Дух правди, Він вас попровадить до цілої правди, бо не буде казати Сам від Себе, а що тільки почує, казатиме, і що має настати, звістить вам.
Він прославить Мене, бо Він візьме з Мого та й вам сповістить.
Усе, що має Отець, то Моє; через те Я й сказав, що Він візьме з Мого та й вам сповістить.
Незабаром, і Мене вже не будете бачити, і знов незабаром і Мене ви побачите, бо Я йду до Отця.
А деякі з учнів Його говорили один до одного: Що таке, що сказав Він до нас: Незабаром, і Мене вже не будете бачити, і знов незабаром і Мене ви побачите, та: Я йду до Отця?...
Гомоніли також: Що таке, що говорить: Незабаром? Про що каже, не знаємо...
Ісус же пізнав, що хочуть поспитати Його, і сказав їм: Чи про це між собою міркуєте ви, що сказав Я: Незабаром, і вже Мене бачити не будете ви, і знов незабаром і Мене ви побачите?
Поправді, поправді кажу вам, що ви будете плакати та голосити, а світ буде радіти. Сумувати ви будете, але сум ваш обернеться в радість!
Журиться жінка, що родить, бо настала година її. Як дитинку ж породить вона, то вже не пам'ятає терпіння з-за радощів, що людина зродилась на світ...
Так сумуєте й ви ось тепер, та побачу вас знову, і серце ваше радітиме, і ніхто радости вашої вам не відійме!
Ні про що ж того дня ви Мене не спитаєте. Поправді, поправді кажу вам: Чого тільки попросите ви від Отця в Моє Ймення, Він дасть вам.
Не просили ви досі нічого в Ім'я Моє. Просіть і отримаєте, щоб повна була ваша радість.
Оце все Я в притчах до вас говорив. Настає година, коли притчами Я вже не буду до вас промовляти, але явно звіщу про Отця вам.
Того дня ви проситимете в Моє Ймення, і Я вам не кажу, що вблагаю Отця Я за вас,
бо Отець любить Сам вас за те, що ви полюбили Мене та й увірували, що Я вийшов від Бога.
Від Отця вийшов Я, і на світ Я прийшов. І знов покидаю Я світ та й іду до Отця.
Його учні відказують: Ось тепер Ти говориш відкрито, і жадної притчі не кажеш.
Тепер відаємо ми, що Ти знаєш усе, і потреби не маєш, щоб Тебе хто питав. Тому віруємо, що Ти вийшов від Бога!
Ісус їм відповів: Тепер віруєте?
Ото настає година, і вже настала, що ви розпорошитесь кожен у власне своє, а Мене ви Самого покинете... Та не Сам Я, бо зо Мною Отець!
Це Я вам розповів, щоб мали ви мир у Мені. Страждання зазнаєте в світі, але будьте відважні: Я світ переміг!
Люди: Слава довготерпінню твоєму, Господи, (великий поклін)

  1. Трипсалміє (Псс 108,109,110)
Приспів: Говорили на мене язиком облесним і словами ненависними оточили мене. Пс 108,2б і 3а

Псалом 108

1 Боже слави моєї, не будь мовчазливий,2 бо мої вороги порозкривали на мене уста нечестиві та пельки лукаві, язиком неправдивим говорять зо мною!3 І вони оточили мене словами ненависти, і без причини на мене воюють,4 обмовляють мене за любов мою, а я молюся за них,5 вони віддають мені злом за добро, і ненавистю за любов мою!6 Постав же над ним нечестивого, і по правиці його сатана нехай стане!7 Як буде судитись нехай вийде винним, молитва ж його бодай стала гріхом!8 Нехай дні його будуть короткі, хай інший маєток його забере!9 Бодай діти його стали сиротами, а жінка його удовою!10 І хай діти його все мандрують та жебрають, і нехай вони просять у тих, хто їх руйнував!11 Бодай їм тенета розставив лихвар на все, що його, і нехай розграбують чужі його працю!12 Щоб до нього ніхто милосердя не виявив, і бодай не було його сиротам милости!13 Щоб на знищення стали нащадки його, бодай було скреслене в другому роді ім'я їхнє!14 Беззаконня батьків його хай пам'ятається в Господа, і хай не стирається гріх його матері!15 Нехай будуть вони перед Господом завжди, а Він нехай вирве з землі їхню пам'ять,16 ворог бо не пам'ятав милосердя чинити, і напастував був людину убогу та бідну, та серцем засмучену, щоб убивати її!17 Полюбив він прокляття, бодай же на нього воно надійшло! і не хотів благословення, щоб воно віддалилось від нього!18 Зодягнув він прокляття, немов свою одіж, просякло воно, як вода, в його нутро, та в кості його, мов олива!19 Бодай воно стало йому за одежу, в яку зодягнеться, і за пояс, що завжди він ним підпережеться!20 Це заплата від Господа тим, хто мене обмовляє, на душу мою наговорює зло!
21 А Ти Господи, Владико, зо мною зроби ради Ймення Свого, що добре Твоє милосердя, мене порятуй,22 бо я вбогий та бідний, і зранене серце моє в моїм нутрі!...23 Я ходжу, мов та тінь, коли хилиться день, немов сарана я відкинений!24 Коліна мої знесилилися з посту, і вихудло тіло моє з недостачі оливи,25 і я став для них за посміховище, коли бачать мене, головою своєю хитають...26 Поможи мені, Господи, Боже мій, за Своїм милосердям спаси Ти мене!27 І нехай вони знають, що Твоя це рука, що Ти, Господи, все це вчинив!28 Нехай проклинають вони, Ти ж поблагослови! Вони повстають, та нехай засоромлені будуть, а раб Твій радітиме!29 Хай зодягнуться ганьбою ті, хто мене обмовляє, і хай вони сором свій вдягнуть, як шату!30 Я устами своїми хвалитиму голосно Господа, і між багатьма Його славити буду,31 бо стоїть на правиці убогого Він для спасіння від тих, хто осуджує душу його!

Псалом 109

1 Промовив Господь Господеві моєму: Сядь праворуч Мене, доки не покладу Я Твоїх ворогів за підніжка ногам Твоїм!2 Господь із Сіону пошле берло сили Своєї, пануй Ти поміж ворогами Своїми!3 Народ Твій готовий у день військового побору Твого, в оздобах святині із лоня зірниці прилине для Тебе, немов та роса, Твоя молодість.4 Поклявся Господь, і не буде жаліти: Ти священик навіки за чином Мелхиседековим.5 По правиці Твоїй розторощить Владика царів у день гніву Свого,6 Він буде судити між народами, землю виповнить трупами, розторощить Він голову в краї великім...7 Буде пити з струмка на дорозі, тому то підійме Він голову!

Псалом 110

1 Буду славити Господа з повного серця, в колі праведних та на згромадженні!2 Великі Господні діла, вони пожадані для всіх, хто їх любить!3 Його діло краса та величність, а правда Його пробуває навіки!4 Він пам'ятку чудам Своїм учинив, милостивий та щедрий Господь!5 Поживу дає Він для тих, хто боїться Його, заповіта Свого пам'ятає повік!6 Силу чинів Своїх об'явив Він народові Своєму, щоб спадщину народів їм дати.7 Діла рук Його правда та право, всі накази Його справедливі,8 вони кріпкі на вічні віки, вони зроблені вірністю і правотою!9 Послав Він Своєму народові визволення, заповіта Свого поставив навіки, святе та грізне Його Ймення!10 Початок премудрости страх перед Господом, добрий розум у тих, хто виконує це, Його слава навіки стоїть!

Диякон: І щоб удостоїтися нам вислухати святого Євангелія, Господа Бога молімо.
Люди: Господи, помилуй. (З р.)
Диякон: Премудрість, прості, вислухаймо святого Євангелія.
Священик: Мир всім.
Люди: І духові твоєму.
Диякон: Від Івана святого Євангелія читання.
Люди: Слава страстям твоїм, Господи, (великий поклін)

5 Євангеліє вiд Iвана (17.1-26;18.1)

По мові оцій Ісус очі Свої звів до неба й промовив: Прийшла, Отче, година, прослав Сина Свого, щоб і Син Твій прославив Тебе,
бо Ти дав Йому владу над тілом усяким, щоб Він дав життя вічне всім їм, яких дав Ти Йому.
Життя ж вічне це те, щоб пізнали Тебе, єдиного Бога правдивого, та Ісуса Христа, що послав Ти Його.
Я прославив Тебе на землі, довершив Я те діло, що Ти дав Мені виконати.
І тепер прослав, Отче, Мене Сам у Себе тією славою, яку в Тебе Я мав, поки світ не постав.
Я Ім'я Твоє виявив людям, що Мені Ти із світу їх дав. Твоїми були вони, і Ти дав їх Мені, і вони зберегли Твоє слово.
Тепер пізнали вони, що все те, що Ти Мені дав, від Тебе походить,
бо слова, що дав Ти Мені, Я їм передав, і вони прийняли й зрозуміли правдиво, що Я вийшов від Тебе, і ввірували, що послав Ти Мене.
Я благаю за них. Не за світ Я благаю, а за тих, кого дав Ти Мені, Твої бо вони!
Усе бо Моє то Твоє, а Твоє то Моє, і прославивсь Я в них.
І не на світі вже Я, а вони ще на світі, а Я йду до Тебе. Святий Отче, заховай в Ім'я Своє їх, яких дав Ти Мені, щоб як Ми, єдине були!
Коли з ними на світі Я був, Я беріг їх у Ймення Твоє, тих, що дав Ти Мені, і зберіг, і ніхто з них не згинув, крім призначеного на загибіль, щоб збулося Писання.
Тепер же до Тебе Я йду, але це говорю Я на світі, щоб мали вони в собі радість Мою досконалу.
Я їм дав Твоє слово, але світ їх зненавидів, бо вони не від світу, як і Я не від світу.
Не благаю, щоб Ти їх зо світу забрав, але щоб зберіг їх від злого.
Не від світу вони, як і Я не від світу.
Освяти Ти їх правдою! Твоє слово то правда.
Як на світ Ти послав Мене, так і Я на світ послав їх.
А за них Я посвячую в жертву Самого Себе, щоб освячені правдою стали й вони.
Та не тільки за них Я благаю, а й за тих, що ради їхнього слова ввірують у Мене,
щоб були всі одно: як Ти, Отче, в Мені, а Я у Тобі, щоб одно були в Нас і вони, щоб увірував світ, що Мене Ти послав.
А ту славу, що дав Ти Мені, Я їм передав, щоб єдине були, як єдине і Ми.
Я у них, а Ти у Мені, щоб були досконалі в одно, і щоб пізнав світ, що послав Мене Ти, і що їх полюбив Ти, як Мене полюбив.
Бажаю Я, Отче, щоб і ті, кого дав Ти Мені, там зо Мною були, де знаходжуся Я, щоб бачили славу Мою, яку дав Ти Мені, бо Ти полюбив Мене перше закладин світу.
Отче Праведний! Хоча не пізнав Тебе світ, та пізнав Тебе Я. І пізнали вони, що послав Мене Ти.
Я ж Ім'я Твоє їм об'явив й об'являтиму, щоб любов, що Ти нею Мене полюбив, була в них, а Я в них!...
Промовивши це, Ісус вийшов із учнями Своїми на той бік потоку Кедрону, де був сад, до якого ввійшов Він та учні Його.

Люди: Слава довготерпінню твоєму, Господи, (великий поклін)

Тоді (згідно з Етерією опівночі) йшли на Імвомон (місце вознесіння Господнього) з співом 108-го псалма, але з новим антифоном:
Приспів: Замість того, щоб любити мене вони обмовляли; я ж молився. Пс 108,4

Псалом 108

1 Боже слави моєї, не будь мовчазливий,2 бо мої вороги порозкривали на мене уста нечестиві та пельки лукаві, язиком неправдивим говорять зо мною!3 І вони оточили мене словами ненависти, і без причини на мене воюють,4 обмовляють мене за любов мою, а я молюся за них,5 вони віддають мені злом за добро, і ненавистю за любов мою!6 Постав же над ним нечестивого, і по правиці його сатана нехай стане!7 Як буде судитись нехай вийде винним, молитва ж його бодай стала гріхом!8 Нехай дні його будуть короткі, хай інший маєток його забере!9 Бодай діти його стали сиротами, а жінка його удовою!10 І хай діти його все мандрують та жебрають, і нехай вони просять у тих, хто їх руйнував!11 Бодай їм тенета розставив лихвар на все, що його, і нехай розграбують чужі його працю!12 Щоб до нього ніхто милосердя не виявив, і бодай не було його сиротам милости!13 Щоб на знищення стали нащадки його, бодай було скреслене в другому роді ім'я їхнє!14 Беззаконня батьків його хай пам'ятається в Господа, і хай не стирається гріх його матері!15 Нехай будуть вони перед Господом завжди, а Він нехай вирве з землі їхню пам'ять,16 ворог бо не пам'ятав милосердя чинити, і напастував був людину убогу та бідну, та серцем засмучену, щоб убивати її!17 Полюбив він прокляття, бодай же на нього воно надійшло! і не хотів благословення, щоб воно віддалилось від нього!18 Зодягнув він прокляття, немов свою одіж, просякло воно, як вода, в його нутро, та в кості його, мов олива!19 Бодай воно стало йому за одежу, в яку зодягнеться, і за пояс, що завжди він ним підпережеться!20 Це заплата від Господа тим, хто мене обмовляє, на душу мою наговорює зло!21 А Ти Господи, Владико, зо мною зроби ради Ймення Свого, що добре Твоє милосердя, мене порятуй,22 бо я вбогий та бідний, і зранене серце моє в моїм нутрі!...23 Я ходжу, мов та тінь, коли хилиться день, немов сарана я відкинений!24 Коліна мої знесилилися з посту, і вихудло тіло моє з недостачі оливи,25 і я став для них за посміховище, коли бачать мене, головою своєю хитають...26 Поможи мені, Господи, Боже мій, за Своїм милосердям спаси Ти мене!27 І нехай вони знають, що Твоя це рука, що Ти, Господи, все це вчинив!28 Нехай проклинають вони, Ти ж поблагослови! Вони повстають, та нехай засоромлені будуть, а раб Твій радітиме!29 Хай зодягнуться ганьбою ті, хто мене обмовляє, і хай вони сором свій вдягнуть, як шату!30 Я устами своїми хвалитиму голосно Господа, і між багатьма Його славити буду,31 бо стоїть на правиці убогого Він для спасіння від тих, хто осуджує душу його!

Диякон: І щоб удостоїтися нам вислухати святого Євангелія, Господа Бога молімо.
Люди: Господи, помилуй. (З р.)
Диякон: Премудрість, прості, вислухаймо святого Євангелія.
Священик: Мир всім.
Люди: І духові твоєму.
Диякон: Від Луки святого Євангелія читання.
Люди: Слава страстям твоїм, Господи, (великий поклін)

6 Євангеліє від Луки (22, 39-46)4.
І Він вийшов, і пішов за звичаєм на гору Оливну. А за Ним пішли учні Його.
А прийшовши на місце, сказав їм: Моліться, щоб не впасти в спокусу.
А Він Сам, відійшовши від них, як докинути каменем, на коліна припав та й молився,
благаючи: Отче, як волієш, пронеси мимо Мене цю чашу! Та проте не Моя, а Твоя нехай станеться воля!...
І Ангол із неба з'явився до Нього, і додавав Йому сили.
А як був у смертельній тривозі, ще пильніш Він молився. І піт Його став, немов каплі крови, що спливали на землю...
І, підвівшись з молитви, Він до учнів прийшов, і знайшов їх, що спали з журби...
І промовив до них: Чого ви спите? Уставайте й моліться, щоб не впасти в спокусу!

Люди: Слава довготерпінню твоєму, Господи, (великий поклін)

Після (при співі півня) йшли на місце де молився Христос перед страстями (там вже була чудова церква). Тут мовили молитву „відповідну до дня і місця” співали ще одну пісню і чипали відповідне

Диякон: І щоб удостоїтися нам вислухати святого Євангелія, Господа Бога молімо.
Люди: Господи, помилуй. (З р.)
Диякон: Премудрість, прості, вислухаймо святого Євангелія.
Священик: Мир всім.
Люди: І духові твоєму.
Диякон: Від Марка святого Євангелія читання.
Люди, перед кожним євангелієм: Слава страстям твоїм, Господи, (великий поклін)

7 Євангеліє від Марка 14,33-42)5.
І, взявши з Собою Петра, і Якова та Івана, Він зачав сумувати й тужити...
І сказав Він до них: Обгорнена сумом смертельним душа Моя! Залишіться тут і пильнуйте!
І Він відійшов трохи далі, припав до землі, та й благав, щоб, як можна, минула Його ця година.
І благав Він: Авва-Отче, Тобі все можливе: пронеси мимо Мене цю чашу!... А проте, не чого хочу Я, але чого Ти...
І вернувся, і знайшов їх, що спали, та й каже Петрові: Симоне, спиш ти? Однієї години не зміг попильнувати?
Пильнуйте й моліться, щоб не впасти в спокусу, бадьорий бо дух, але немічне тіло!
І знову пішов і молився, те саме промовивши слово.
А вернувшись, ізнову знайшов їх, що спали, бо зважніли їм очі були. І не знали вони, що Йому відказати...
І вернувсь Він утретє, та й каже до них: Ви ще далі спите й спочиваєте? Скінчено, надійшла та година: у руки грішникам ось видається Син Людський!...
Уставайте, ходім, ось наблизивсь Мій зрадник...

Люди: Слава довготерпінню твоєму, Господи, (великий поклін)


Після цього всі йшли в Гетсиманію. Тут знову була молитва, пісня

Диякон: І щоб удостоїтися нам вислухати святого Євангелія, Господа Бога молімо.
Люди: Господи, помилуй. (З р.)
Диякон: Премудрість, прості, вислухаймо святого Євангелія.
Священик: Мир всім.
Люди: І духові твоєму.
Диякон: Від Матея святого Євангелія читання.
Люди: Слава страстям твоїм, Господи, (великий поклін)

8 Євангеліє від Матея (26, 36-56)6.
Тоді з ними приходить Ісус до місцевости, званої Гефсиманія, і промовляє до учнів: Посидьте ви тут, аж поки піду й помолюся отам.І, взявши Петра й двох синів Зеведеєвих, зачав сумувати й тужити.
Тоді промовляє до них: Обгорнена сумом смертельним душа Моя! Залишіться тут, і попильнуйте зо Мною...
І, трохи далі пройшовши, упав Він долілиць, та молився й благав: Отче Мій, коли можна, нехай обмине ця чаша Мене... Та проте, не як Я хочу, а як Ти...
І, вернувшись до учнів, знайшов їх, що спали, і промовив Петрові: Отак, не змогли ви й однієї години попильнувати зо Мною?...
Пильнуйте й моліться, щоб не впасти на спробу, бадьорий бо дух, але немічне тіло.
Відійшовши ще вдруге, Він молився й благав: Отче Мій, як ця чаша не може минути Мене, щоб не пити її, нехай станеться воля Твоя!
І, прийшовши, ізнову знайшов їх, що спали, бо зважніли їм очі були.
І, залишивши їх, знов пішов, і помолився втретє, те саме слово промовивши.
Потому приходить до учнів і їм промовляє: Ви ще далі спите й спочиваєте? Ось година наблизилась, і до рук грішникам виданий буде Син Людський...
Уставайте, ходім, ось наблизився Мій зрадник!
І коли Він іще говорив, аж ось прийшов Юда, один із Дванадцятьох, а з ним люду багато від первосвящеників і старших народу з мечами та киями.
А зрадник Його дав був знака їм, кажучи: Кого поцілую, то Він, беріть Його.
І зараз Він підійшов до Ісуса й сказав: Радій, Учителю! І поцілував Його.
Ісус же йому відказав: Чого, друже, прийшов ти? Тоді приступили та руки наклали на Ісуса, і схопили Його.
А ось один із тих, що з Ісусом були, витягнув руку, і меча свого вихопив та й рубонув раба первосвященика, і відтяв йому вухо.
Тоді промовляє до нього Ісус: Сховай свого меча в його місце, бо всі, хто візьме меча, від меча і загинуть.
Чи ти думаєш, що не можу тепер упросити Свого Отця, і Він дасть Мені зараз більше дванадцяти ле?іонів Анголів?
Але як має збутись Писання, що так статися мусить?
Тієї години промовив Ісус до народу: Немов на розбійника вийшли з мечами та киями, щоб узяти Мене! Я щоденно у храмі сидів і навчав, і Мене не взяли ви.
Це ж сталось усе, щоб збулися писання пророків. Усі учні тоді залишили Його й повтікали...

Люди: Слава довготерпінню твоєму, Господи, (великий поклін)

Звідси процесія йшла до міста (перед брамою були в час коли людина може розпізнавати людину) і йшли до (хреста) Голготи.

Диякон: І щоб удостоїтися нам вислухати святого Євангелія, Господа Бога молімо.
Люди: Господи, помилуй. (З р.)
Диякон: Премудрість, прості, вислухаймо святого Євангелія.
Священик: Мир всім.
Люди: І духові твоєму.
Диякон: Від Матея святого Євангелія читання.
Люди: Слава страстям твоїм, Господи, (великий поклін)

9 Євангеліє від Матея (26,57-27,2)7.
А вони схопили Ісуса, і повели до первосвященика Кайяфи, де зібралися книжники й старші.
Петро ж здалека йшов услід за Ним аж до двору первосвященика, і, ввійшовши всередину, сів із службою, щоб бачити кінець.
А первосвященики та ввесь синедріон шукали на Ісуса неправдивого свідчення, щоб смерть заподіяти Йому,
і не знаходили, хоч кривосвідків багато підходило. Аж ось накінець з'явилися двоє,
і сказали: Він говорив: Я можу зруйнувати храм Божий, і за три дні збудувати його.
Тоді первосвященик устав і до Нього сказав: Ти нічого не відповідаєш на те, що свідчать супроти Тебе?
Ісус же мовчав. І первосвященик сказав Йому: Заприсягаю Тебе Живим Богом, щоб нам Ти сказав, чи Христос Ти, Син Божий?
Промовляє до нього Ісус: Ти сказав... А навіть повім вам: відтепер ви побачите Людського Сина, що сидітиме праворуч сили Божої, і на хмарах небесних приходитиме!
Тоді первосвященик роздер одежу свою та й сказав: Він богозневажив! Нащо нам іще свідки потрібні? Ось ви чули тепер Його богозневагу!
Як вам іздається? Вони ж відповіли та сказали: Повинен умерти!
Тоді стали плювати на обличчя Йому, та бити по щоках Його, інші ж киями били,
і казали: Пророкуй нам, Христе, хто то вдарив Тебе?...
А Петро перед домом сидів на подвір'ї. І приступила до нього служниця одна та й сказала: І ти був з Ісусом Галілеянином!
А він перед всіма відрікся, сказавши: Не відаю я, що ти кажеш...
А коли до воріт він підходив, побачила інша його та й сказала приявним там людям: Оцей був з Ісусом Назарянином!
І він знову відрікся та став присягатись: Не знаю Цього Чоловіка!...
Підійшли ж трохи згодом присутні й сказали Петрові: І ти справді з отих, та й мова твоя виявляє тебе.
Тоді він став клястись та божитись: Не знаю Цього Чоловіка! І заспівав півень хвилі тієї...
І згадав Петро сказане слово Ісусове: Перше ніж заспіває півень, відречешся ти тричі від Мене. І, вийшовши звідти, він гірко заплакав...
А коли настав ранок, усі первосвященики й старші народу зібрали нараду супроти Ісуса, щоб Йому заподіяти смерть.
І, зв'язавши Його, повели, та й Понтію Пилату намісникові віддали.
Люди: Слава довготерпінню твоєму, Господи, (великий поклін)

Спів Пс 117 з починали після читання Євангелія.

Приспів: Ісповідайтеся Господеві яко благ (Пс 117,1)

Псалом 117

1 Дякуйте Господу, добрий бо Він, бо навіки Його милосердя!2 Нехай скаже Ізраїль, бо навіки Його милосердя!3 Нехай скаже дім Ааронів, бо навіки Його милосердя!4 Нехай скажуть ті, хто боїться Господа, бо навіки Його милосердя!5 У тісноті я кликав до Господа, і простором озвався до мене Господь!6 Зо мною Господь не боюся нікого, що зробить людина мені?7 Господь серед тих, що мені помагають, і побачу загибіль своїх ненависників.8 Краще вдаватись до Господа, ніж надіятися на людину,9 краще вдаватись до Господа, ніж надіятися на вельможних!10 Всі народи мене оточили, я ж Господнім Ім'ям їх понищив!11 Оточили мене й обступили мене, я ж Господнім Ім'ям їх понищив!12 Оточили мене немов бджоли, та погасли вони, як терновий огонь, я бо Господнім Ім'ям їх понищив!13 Дошкульно попхнув ти мене на падіння, та Господь спас мене!14 Господь моя сила та пісня, і став Він спасінням мені!15 Голос співу й спасіння в наметах між праведників: Господня правиця виконує чуда!16 Правиця Господня підноситься, правиця Господня виконує чуда!17 Не помру, але житиму, і буду звіщати про чини Господні!18 Покарати мене покарав був Господь, та смерти мені не завдав.19 Відчиніте мені брами правди, я ними ввійду, буду славити Господа!20 Це брама Господня, праведники в неї входять.21 Я буду хвалити Тебе, бо озвався до мене, і став Ти спасінням мені!22 Камінь, що його будівничі відкинули, той наріжним став каменем,23 від Господа сталося це, і дивне воно в очах наших!24 Це день, що його створив Господь, радіймо та тішмося в нім!25 Просимо, Господи, спаси! Просимо, Господи, пощасти!26 Благословен, хто гряде у Господнє Ім'я! Благословляємо вас із Господнього дому!27 Господь Бог, і засяяв Він нам. Прив'яжіте святковую жертву шнурами аж до наріжників жертівника!28 Ти мій Бог, і я буду Тебе прославляти, мій Боже, я буду Тебе величати!29 Дякуйте Господу, добрий бо Він, бо навіки Його милосердя!

По дорозі заходили в портик і звідтам починали співати Пс 78. Цей псалом співали аж до приходу на Голготу. Тут читали євангеліє від Івана 18,2-278 співали Пс 108 з припівом Замість любити мене обмовляли; я ж молився.

Приспів: Боже, прийшли народи до твоєї спадщини, осквернили храм твій святий.

Псалом 78

1 Боже, погани ввійшли до спадку Твого, занечистили храм Твій святий, Єрусалим на руїни змінили!2 Рабів Твоїх трупи вони віддали на поживу для птаства небесного, тіло Твоїх богобійних звірині земній...3 Вони розливали їхню кров, немов воду, в околицях Єрусалиму, і не було погребальників!...4 Ми стали за ганьбу для наших сусідів, за наругу та посміх для наших околиць...5 Аж доки, о Господи, гніватись будеш назавжди, доки буде палати Твій гнів, як огонь?6 Вилий Свій гнів на людей, що Тебе не пізнали, і на царства, що Ймення Твого не кличуть,7 бо вони з'їли Якова, а мешкання його опустошили!8 Не пам'ятай гріхів предківських нам, нехай попередить нас скоро Твоє милосердя, бо ми зовсім ослабли!...9 Поможи нам, Боже нашого спасіння, ради слави Ймення Твого, і збережи нас, і прости наші гріхи ради Ймення Свого!10 Чого будуть казати погани: Де їхній Бог? Нехай в наших очах між народами стане відомою помста за пролиту кров Твоїх рабів,11 нехай перед лице Твоє дійде стогін в'язня! За великістю сили рамена Твого збережи на смерть прирокованих!12 А нашим сусідам верни семикратно на лоно їхнє їхню наругу, якою Тебе зневажали, о Господи!13 А ми, Твій народ і отара Твого пасовиська, будем дякувати Тобі вічно, будем оповідати про славу Твою з роду в рід!

В портику (?)

Диякон: І щоб удостоїтися нам вислухати святого Євангелія, Господа Бога молімо.
Люди: Господи, помилуй. (З р.)
Диякон: Премудрість, прості, вислухаймо святого Євангелія.
Священик: Мир всім.
Люди: І духові твоєму.
Диякон: Від Івана святого Євангелія читання.
Люди: Слава страстям твоїм, Господи, (великий поклін)

10 Євангеліє Івана (18,28-19,16а).
А Ісуса ведуть від Кайяфи в преторій. Був же ранок. Та вони не ввійшли до преторія, щоб не опоганитись, а щоб їсти пасху.
Тоді вийшов Пилат назовні до них і сказав: Яку скаргу приносите ви на Цього Чоловіка?
Вони відповіли та й сказали йому: Коли б Цей злочинцем не був, ми б Його тобі не видавали.
А Пилат їм сказав: Візьміть Його, та й за вашим Законом судіть Його. Юдеї сказали йому: Нам не вільно нікого вбивати,
щоб збулося Ісусове слово, що його Він прорік, зазначаючи, якою то смертю Він має померти.
Тоді знову Пилат увійшов у преторій, і покликав Ісуса, і до Нього сказав: Чи Ти Цар Юдейський?
Ісус відповів: Чи від себе самого питаєш ти це, чи то інші тобі говорили про Мене?
Пилат відповів: Чи ж юдеянин я? Твій народ та первосвященики мені Тебе видали. Що таке Ти вчинив?
Ісус відповів: Моє Царство не із світу цього. Якби із цього світу було Моє Царство, то служба Моя воювала б, щоб не виданий був Я юдеям. Та тепер Моє Царство не звідси...
Сказав же до Нього Пилат: Так Ти Цар? Ісус відповів: Сам ти кажеш, що Цар Я. Я на те народився, і на те прийшов у світ, щоб засвідчити правду. І кожен, хто з правди, той чує Мій голос.
Говорить до Нього Пилат: Що є правда? І сказавши оце, до юдеїв знов вийшов, та й каже до них: Не знаходжу Я в Ньому провини ніякої.
Та ви маєте звичай, щоб я випустив вам одного на Пасху. Чи хочете отже, відпущу вам Царя Юдейського?
Та знову вони зняли крик, вимагаючи: Не Його, а Варавву! А Варавва був злочинець.
От тоді взяв Ісуса Пилат, та й звелів збичувати Його.
Вояки ж, сплівши з терну вінка, Йому поклали на голову, та багряницю наділи на Нього,
і приступали до Нього й казали: Радій, Царю Юдейський! І били по щоках Його...
Тоді вийшов назовні ізнову Пилат та й говорить до них: Ось Його я виводжу назовні до вас, щоб ви переконались, що провини ніякої в Нім не знаходжу.
І вийшов назовні Ісус, у терновім вінку та в багрянім плащі. А Пилат до них каже: Оце Чоловік!
Як зобачили ж Його первосвященики й служба, то закричали, говорячи: Розіпни, розіпни! Пилат каже до них: То візьміть Його ви й розіпніть, бо провини я в Нім не знаходжу!
Відказали юдеї йому: Ми маємо Закона, а за Законом Він мусить умерти, бо за Божого Сина Себе видавав!
Як зачув же Пилат оце слово, налякався ще більш,
і вернувся в преторій ізнову, і питає Ісуса: Звідки Ти? Та Ісус йому відповіді не подав.
І каже до Нього Пилат: Не говориш до мене? Хіба ж Ти не знаєш, що маю я владу розп'ясти Тебе, і маю владу Тебе відпустити?
Ісус відповів: Надо Мною ти жадної влади не мав би, коли б тобі зверху не дано було; тому більший гріх має той, хто Мене тобі видав...
Після цього Пилат намагався пустити Його, та юдеї кричали, говорячи: Якщо Його пустиш, то не кесарів приятель ти! Усякий, хто себе за царя видає, противиться кесареві.
Як зачув же Пилат оце слово, то вивів назовні Ісуса, і засів на суддеве сидіння, на місці, що зветься літостротон, по-гебрейському ж гаввата.
Був то ж день Приготовлення Пасхи, година була близько шостої. І він каже юдеям: Ось ваш Цар!
Та вони закричали: Геть, геть із Ним! Розіпни Його! Пилат каже до них: Царя вашого маю розп'ясти? Первосвященики відповіли: Ми не маєм царя, окрім кесаря!
Ось тоді він їм видав Його, щоб розп'ясти...

Люди: Слава довготерпінню твоєму, Господи, (великий поклін)

Логічним продовженням могло би бути подане в паризькому лекціонарі як читання на Голготі

Диякон: І щоб удостоїтися нам вислухати святого Євангелія, Господа Бога молімо.
Люди: Господи, помилуй. (З р.)
Диякон: Премудрість, прості, вислухаймо святого Євангелія.
Священик: Мир всім.
Люди: І духові твоєму.
Диякон: Від Івана святого Євангелія читання.
Люди: Слава страстям твоїм, Господи, (великий поклін)

11 Євангеліє від Луки (23,24-31).
І Пилат присудив, щоб було, як просили вони:
відпустив їм Варавву, посадженого за повстання та вбивство в в'язницю, за якого просили вони, а Ісуса віддав їхній волі...
І як Його повели, то схопили якогось Симона із Кірінеї, що з поля вертався, і поклали на нього хреста, щоб він ніс за Ісусом!
А за Ним ішов натовп великий людей і жінок, які плакали та голосили за Ним.
А Ісус обернувся до них та й промовив: Дочки єрусалимські, не ридайте за Мною, за собою ридайте й за дітьми своїми!
Бо ось дні настають, коли скажуть: Блаженні неплідні, та утроби, які не родили, і груди, що не годували...
Тоді стануть казати горам: Поспадайте на нас, а узгір'ям: Покрийте нас!
Бо коли таке роблять зеленому дереву, то що буде сухому?

Люди: Слава довготерпінню твоєму, Господи, (великий поклін)

На цьому богослужіння закінчувалось. Єпископ говорив повчання і відпускав народ до шостого часу. Все це ставалося ще до світанку. Всі поверталися до Сіону до колони біля якої бичували Христа, молилися (правдоподібно приватно, бо не говориться про відпуст) і йшли додому відпочити. В шостому часі знову збиралися на почитання хреста.
1 Спроба реставрації за свідченнями опису Етерії та давньовірменських лекціонарів (ВР).
2 Так в паризькому лекцірнарі. Потім євангеліє розширилося до 13,16(єрус лекціонар).
3 Етерія говорить про читання (в множині) котрі перепліталися молитвами (similiter et lectiones dicuntur; interpositae orationes fiunt). Правдоподібно воно було поділене на 5 частин (як - невідомо), кожна з яких читалася після гобали з її молитвою. Інакше неможливо пояснити разючу різницю довжини цього євангелія та інших досить коротких.
4 Так в паризькому лекцірнарі. В єрусал. 22, 1-65.
5 Єрусал. Мр 14, 27-72.
6 Єрусал. Мт 26, 31-56.
7 В Етерії це читання читали вже на Голготі. З лекціонарів виглядає, що з часом додалися дві зупинки по дорозі до Голготи – одна в Каяфи інша в Пилата. Єрусалимський лекціонар приписує це читання на місці колишньої резиденції Каяфи (Мт 26,57-75).
8 Це євангеліє не дуже підходить, бо воно є повторенням попереднього від Матея, тоді як наступне (Ів 18,28-19,16а) є практично продовженням розповіді початої в Матея (26,57-27,2. Здається його місце є портик – осідок Пилата.

Немає коментарів:

Дописати коментар