неділю, 31 серпня 2014 р.

Природне добро і божественна благодать

Мт 19:16-26
Нинішнє євангеліє водночас просте і складне. Просте, бо малює досить реалістичну картину, з якою ми самі стикаємось дуже часто. Складне, бо, як і тоді, мало з нас може пізнати правильне рішення перед лицем Бога.
Юнак, якого малює святе Євангеліє шукає Добра і про нього питає в Ісуса у своєму юнацькому запалі. Христос відповідає, по-жидівськи, питанням на питання: чого звеш мене Добрим? Тобто, якого добра - як від людини чи як від Бога - від мене ти очікуєш? І, починаючи з людського, перелічує лише половину Декалогу, ту частину , яка стосується міжлюдських стосунків - пізнавальну, в принципі, і без Бога, без віри, на основі звичного людського досвіду. Шанувати батьків, не вбивати, не красти, не допускати навіть в думках бажання того, шо не хочеш щоб з тобою сталося.

пʼятницю, 29 серпня 2014 р.

ЧИН МОЛЕБНЯ ПІД ЧАС ВІЙНИ ПРОТИ СУПРОТИВНИКІВ

Ієрей: Благословен Бог наш завжди, нині і повсякчас, і на віки віків.
Вірні: Амінь.
Ієрей: Слава Тобі, Боже наш, слава Тобі.
Вірні: Царю небесний, утішителю, Душе істини, що всюди єси і все наповняєш, скарбе дібр і життя подателю, прийди і вселися в нас, і очисти нас від усякої скверни, і спаси, благий, душі наші.
Святий Боже, святий кріпкий, святий безсмертний, помилуй нас. (3)
Слава Отцю, і Сину, і Святому Духові, нинi i повсякчас, і на віки віків. Амінь.
Пресвята Тройце, помилуй нас; Господи, очисти гріхи наші; Владико, прости беззаконня наші; Святий, посіти і зціли немочі наші, імени Твого ради.
Господи, помилуй. (3)
Слава, і нині:
Отче наш, Ти, що єси на небесах, нехай святиться ім’я Твоє, нехай прийде царство Твоє, нехай буде воля Твоя, як на небі, так і на землі. Хліб наш насущний дай нам днесь; і прости нам довги наші, як і ми прощаємо довжникам нашим; і не введи нас у спокусу, але ізбав нас від лукавого.
Ієрей: Бо Твоє єсть царство, і сила, і слава, Отця, і Сина, і Святого Духа, нині і повсякчас, і на віки віків.
Вірні: Амінь.

неділю, 24 серпня 2014 р.

Таланти благодарення

Мт 18, 23-35
Царство Боже в Євангелії від Матея у багатьох випадках х проекцією земного життя. Господь готовий піти назустріч упалій людині. Людині, яка не має що віддати за 10000 талантів - сума поза уявою тодішньої нормальної людини. Ми не маємо що віддати Господеві за те, що Він сотворив нас, дав нам середовище для для життя, повітря - як подих Духа, землю - як творіння у Христі, небо - як запоруку обіймів небесного Отця.

середу, 20 серпня 2014 р.

Богословствувати "днесь" у присутності Христа

Мт 23: 29-39
Особливо богословам дуже легко закритись у минулому, звести вивчення питань віри до минулого, навчитись аналізувати добрі вчинки, а ще краще, помилки своїх отців. Мовляв, вони помилились, були б ми на їх місці, ми б цього точно не зробили. І саме тут богослови часто потрапляють у власну пастку: дискутуючи із тими, які вірять сьогодні, вони використовують метод своїх отців - вбивають, переслідують, виганяють "за правду". Як і їх батьки, вони не бачать посланих їм Богом пророків, книжників, вчених. Їх уділ не сучасне, а минуле.

вівторок, 19 серпня 2014 р.

Літургія Церкви - Преображення задля спасіння світу

Мт 17: 1-9
Христос бере своїх учнів на гору і переображається перед ними: Його одяг і Він сам сяють як сонце, Закон (Мойсей) і Пророки (Ілля) спілкуються з Ним і навіть більше - сам Отець небесний голосом своїм вказує на Нього, як на джерело істини,  апостоли дивуються і падають на землю, але як лише вони  втрачають відчуття реальності (Господи, добре нам тут бути ...) преображення зникає і Христос знову постає у звичній для них поставі проповідника своєї смерті і воскресіння.

неділю, 17 серпня 2014 р.

Вогонь Духа і вода Христа

Мт. 17:14-21
Євангеліє нинішньої неділі особливо цікаве, бо говорить більше-менше про кожного з нас.

Опис чуда у нинішньому євангелії розкривається уповні тоді, коли ми зможемо заглянути поза нього, спробувати прочитати євангеліє як ікону. Ми маємо з одного боку Христа з апостолами, які прямують до народу, відкриваються до його потреб. Христос з апостолами є іконічним образом церкви, яка постійно прямує нам назустріч.
З іншого боку ми маємо батька, який падає на коліна і молить Христа за свого сина. Батько є образом святих, які нас "породили у Христі" своїм прикладом і навчанням і, відійшовши до Господа, безперестанно молять Христа за нас, які все ще прямують вузькою дорогою, намагаючись перемагати житєві труднощі.

середу, 6 серпня 2014 р.

Знецерковлення Заходу

Прочитав про численні виходи з церкви в Німеччині та й взагалі пр кризу західного християнтва.
Проблема Заходу в омиряненні церкви. Люди не розуміють що їм робити в церкві і для чого священство. Просто вони перетворили літургію в свого роду концерт для вірних. Робиться все для того, щоб вірним вгодити. Насправді ж літургія і церква для того, щоб навчитися вгодити Богові. А про це забули! Покликання церкви - славити Господа. В цьому вся її суть. Там де це занедбується настає криза. На жаль, ми теж на дорозі омирянення церкви. З одного боку в нас загострення клерикалізму, з іншого - завеликий наголос на "покликанні" мирян. Золота середина - усвідомлення себе вірними - членами народу Божого. Всі - клир і віряни - є частино народу Божого, новим Ізраїлем. Отці це пам'ятали: "З вами я християнин для вас я єпископ". Про це, до речі, дуже гарно написав о.Хуан Матеом в першій  частині своєї книжечки "Розвиток візантійської літургії" (українською мовою видало її "Свічадо").