Мт 19:16-26
Нинішнє євангеліє водночас просте і складне. Просте, бо малює досить реалістичну картину, з якою ми самі стикаємось дуже часто. Складне, бо, як і тоді, мало з нас може пізнати правильне рішення перед лицем Бога.
Юнак, якого малює святе Євангеліє шукає Добра і про нього питає в Ісуса у своєму юнацькому запалі. Христос відповідає, по-жидівськи, питанням на питання: чого звеш мене Добрим? Тобто, якого добра - як від людини чи як від Бога - від мене ти очікуєш? І, починаючи з людського, перелічує лише половину Декалогу, ту частину , яка стосується міжлюдських стосунків - пізнавальну, в принципі, і без Бога, без віри, на основі звичного людського досвіду. Шанувати батьків, не вбивати, не красти, не допускати навіть в думках бажання того, шо не хочеш щоб з тобою сталося.
Це просто, вважає юнак. Мені більшого подавай. Нинішнє євангеліє водночас просте і складне. Просте, бо малює досить реалістичну картину, з якою ми самі стикаємось дуже часто. Складне, бо, як і тоді, мало з нас може пізнати правильне рішення перед лицем Бога.
Юнак, якого малює святе Євангеліє шукає Добра і про нього питає в Ісуса у своєму юнацькому запалі. Христос відповідає, по-жидівськи, питанням на питання: чого звеш мене Добрим? Тобто, якого добра - як від людини чи як від Бога - від мене ти очікуєш? І, починаючи з людського, перелічує лише половину Декалогу, ту частину , яка стосується міжлюдських стосунків - пізнавальну, в принципі, і без Бога, без віри, на основі звичного людського досвіду. Шанувати батьків, не вбивати, не красти, не допускати навіть в думках бажання того, шо не хочеш щоб з тобою сталося.
Більше можливе за умови віри в Бога - віддай все і йди за Мною. Відмовся від всього, що ти вважаєш своєю запорукою, своєю "страхівкою". Бог - повна, цілісна довіра. Німецьке страхування тут не допоможе (зараз, до речі цей образ дуже наочний).
Христос сам визнає, шо перехід від добра до Добра не є легкою справою: людині це неможливо, але Богові все можливо. Благодать Господа необхідна для переходу від природньої (вкладеної законом) поведінки до життя у любові, де Бог займає місце "страхівки".
Із нинішнього читання послання св.ап.Павла до Коринтян (1Кор 15:1-11) складається враження, що саме він був тим юнаком. Запальна промова, переконання в тому, що він все зробив, найбільше від всіх апостолів потрудився (ця юнацька хвалькуватість) враз змінюється дорослим розумінням причини свого успіху - не я, а благодать Божа в мені!
Літургія Церкви є саме цим постійним нагадуванням св.Павла - ви входите у Царство Отця, Сина і Святого Духа (Благословенне Царство), його благодаттю ви дієте (Благодать Господа нашого Ісуса Христа, любов Бога і Отця і Причастя Святого Духа хай буде з усіма вами), вона визначає також і ваше міжлюдське спілкування бо сам Христос є "благий і чоловіколюбець".
Чудово сказано. Я б тільки додав, що Бог чекає від юнака.. шаленства. Бо отак-о все роздати і піти за Ісусом – для цього потрібне шаленство, Божественне безумство. Немудро. Але, за тим же Павлом, немудре в очах Божих мудріше від людської мудрости. Тому для стількох людей так вадко навернутися - в їхній свідомості це все одно що втратити голову, загубити розсудливість, яка так допомагає в житті. І зробити це вони можуть лише тоді, коли доглибно усвідомлять, що земна розсудливість, житейська мудрість – глибоко песимістична, сумна. Людська розсудливість, людська страхівка - це печальна мудрість Екклезіаста. Юнак відійшов сумний, тому що він вибудовував людську мудрість. А коли відчув, що якось її не вистачає - більшого вибрати не мав сили. Ще не мав. Гм, може, то дійсно про молодого Павла? Дуже проникливий здогад.
ВідповістиВидалити