Hostis Herodes impie

Написаний Целієм Седулієм (Caelius Sedulius) (бл. 450). Цей піснеспів є продовженням піснеспіву A solis ortus cardine і використовується для вечірні Богоявлення. Походить ше з тих часів, коли свято Богоявлення поєднувало у собі Різдво, Поклоніння волхвів, Хрещення і Весілля в Кані Галилейській. Колись пробував його українською переспівати. 

Безчесний враже Іроде,

Христа не бійся, що гряде.

На смертне Той не зазіха,

Хто Царство нам Небесне дасть.

Прийшли волхви, що бачили
Зорю, що перед ними йшла.

Світлом від Світла візвані,

Дарами Бога визнали.

До хвиль пречистих купелі

Агнець з небес наблизився.

Гріх, що чужим для Нього був,

Поніс Він, нас очистивши.

Влади походження нове

У глеках воду червонить

Й вино велить налити Той,

Хто змінює природу хвиль.

Тобі, Ісусе, слава й честь

всім племенам явленному,

Із живим Духом і Отцем

Во віки нескінченнії. Амінь 

Hostis, Herodes impie,
Christum venire quid times?
Non eripit mortalia,
qui regna dat caelestia.

Ibant Magi, quam viderant,
stellam sequentes praeviam:
Lumen requirunt lumine:
Deum fatentur munere.

Lavacra puri gurgitis
caelestis Agnus attigit:
peccata, quae non detulit,
nos abluendo sustulit.

Novum genus potentiae:
aquae rubescunt hydriae,
vinumque iussa fundere,
mutavit unda originem.

Iesu, tibi sit gloria,
qui apparuisti gentibus,
cum Patre, et almo Spiritu,
in sempiterna saecula. Amen.