субота, 26 лютого 2011 р.

Кондак св.Романа Солодкопівця на Неділю про Страшний Суд (м’ясопусна)

Серед богослужбових тектів візантійської спадщини особливо цікавими є кондаки св. Романа Солодкопівця. Їх вже досліджують багато науковців, але великий пласт роботи все ще треба зробити. Особливо для розуміння візантійської есхатології кондак на неділю про страшний суд є важливим документом. Цікавим є також той факт, що кондак фактично переповідає і трактує частини Об’явлення св. Йоана Богослова, книги, котра так і не знайшла донині свого місця у візантійській літургії.
Для літургійного богослов’я є цікавим те, що тематика другого приходу ставиться на початок Великого посту і таким чином перетворює великопісне чування не лише у приготування для щорічного святкування Воскресіння Христового, але і у час очікування другого славного есхатологічного приходу Христа. Lange Rede kurze Sinn, як кажуть німці, тому пропоную сам текст кондака.

Кондак у неділю про страшний суд (м’ясопусну), глас 1:
Кукулій: Коли прийдеш Ти, Боже, на землю зі славою, і все затремтить, і ріка вогненна потече перед судилищем, книги розкриють і скрите явиться, тоді ізбав мене від вогню невгасимого і сподоби мене стати по правиці Твоїй, Судде праведніший.
Ікоси:
1. Помишляючи про страшне судилище Твоє, Господи, і про день судний, жахаюсь і тремчу, засуджуваний совістю своєю. Коли Ти зволиш сісти на престолі Своєму і творити допит, тоді ніхто не зможе відректись від гріхів, обвинувачувати бо буде істина і страх обійматиме, бо сильно зашумить тоді огонь геєнський, так що грішники скреготатимуть. Тому помилуй мене перед кінцем і пощади мене, Судде праведніший.
2. Коли перше прийшов Господь і явився людям, не відділившись від Родителя, Він обійшов вишні влади і сили, і чини ангелів і став людиною, як забажав, Творець людини, і вознісся до Отця, Його не покидаючи. Невимовне це таїнство Твоє, Спасе мій, бо жодним чином не відступивши від Отця Свого, Ти скоро вийшов до Отця, невіддільним від Нього будучи і все сповняючи, Судде праведніший.
3. Оспівуваний ангелами вийшов зі славою Господь, коли учні Його дивились, так само з ангелами передуючими, прийде Він славно, як написано. Коли ж небесне і земне, і підземне славословитиме і покланятиметься Христу розп’ятому, і явно Його визнаватиме як Творця і Бога, тоді невірні з плачем глянуть на Того, кого прокололи, праведні просвітяться, кличучи: “Слава Тобі, Судде праведніший”.
4. Першому пришестю Бога нашого передував Йоан, проповідуючи всім покаяння, предтечею другого приходу буде Ілля праведний. Пророк Малахія звістив про нього, кажучи: “послано буде перед днем Господнім Іллю Тесвітянина”. І Матей пише так, як Ти навчив його, Спасе мій, кажучи про Йоана: “цей є, якщо хочете прийняти, Ілля, який повинен прийти”, проповідуючи про Тебе, Судде праведніший.
5. Іншу велику тайну передав і ясно навчив у одкровенні своєму Йоан богослов, і показав, як прийде Ілля; разом з ним, як об’явив Він, прийде і блаженний Енох, - Він каже: “двох пророків пошлю Я у світ, і вони одягнуться у верету, і будуть проповідувати про Мене всім”, і прорік, що вони прийдуть за тисячу двісті шістдесят днів до пришестя Твого, Судде праведніший.
6. Все майбутнє, якщо ми ретельно дослідимо, ясно предвозвістив богонатхнений Даниїл, кажучи: “одну седмицю покладу Я в завіт”, і відразу додав: “в половині седмиці повністю перейде слава богослужіння”, і трактує, як протягом трьох з половиною років ця двійка святих звіщатиме друге пришестя; а тоді, в інший такий же час, воцариться нечестивий антихрист, що має страшно мучити тих, що очікують Тебе, Судде праведніший.
7. Антихрист же знайде корінь гіркий і з нього народиться. Бажаючи наслідувати вочоловічення Христа, цей страшний, і беззаконний, і ненавидячий істину вибере достойний народження свого орган для свого зачаття: від скверної жінки і при цьому з допомогою помислів він народиться і буде вводити в оману беззаконних, бо народить його ніби діва; оманним способом творитиме чудеса брехун цей і нечестивець, якого полюблять беззаконні і відвернуться від Тебе, Судде праведніший.
8. І лишень, таким чином, явиться цей проклятий і злодій диявол, противник всякого добра, син погибелі, хвалько, то його, всезлобного, приймуть і увірують, як у Бога і Господа, ті нечестиві люди, які не прийняли любові істини Христової, але увірували більше через оману облесника цього. Цей неприборканий дракон буде говорити слова проти Всевишнього і нападе на всіх, хто очікує Тебе, Судде праведніший.
9. Цей беззаконник і мучитель збудує собі тоді храм, спокушаючи вибраний рід єврейський та інших, після того звершить примарні чудеса та знамення: він буде перемінюватись з одного виду в інший, злетить у повітря, і зовнішньо видивом покаже, що злі духи, як ангели будуть сповняти його веління. Скорбота і злидні між людьми будуть великі і безмірні, якими випробовуватимуться ті, хто очікує Тебе, Судде праведніший.
10. Буде голод великий і земля не дасть плодів своїх, дощів не буде зовсім, вся зелень зав’яне і рослини засохнуть. Люди будуть переходить з місця на місце і все взагалі буде у сумному стані; гоніння ж на святих особливо посиляться і від того в горах і в пустелях, на пагорбах і печерах будуть втікачі, що ховатимуться від дракона, лякаючись тирана, волаючи: “Зглянься і спаси рабів Твоїх, Судде праведніший”.
11. Через велике лукавство своє цей всезлобний прийде ніби лагідний, подібно до доброго Пастиря нашого, бо буде копіювати голос Його, і викличе овець з огорожі, і багато його послухає, і відійдуть ведені до нього; печать Спасителя відійметься від них, і він накладе на них печать погибелі як на своїх, а ті, хто зрозуміє, бридитимуться самого його голосу, а Тебе возлюблять, Судде праведніший.
12. Направиться тоді з шумом цей хитрий і всезлобний, сповнюючись лютим гнівом і, як неприборканий дракон і ворог, нападе він на всіх людей, особливо на святих, і відразу він, немилосердний, виригне отруту свою на все, викличе страхи, фальшиві явління і шум у повітрі, які наганяють страх і жах на людей, все захитається на землі і на морі, святе припиниться, через що праведні закличуть: “Явися, Судде праведніший”.
13. І як тільки помруть всі гонимі, які чекають Христа, - псалми і пісні припиняться, і не буде ні літургії, ні святилища, ні приношення, ні кадила, бо через три з половиною роки, як написано, відійметься жертва; землетруси, смертність і всяка скорбота посиляться у світі і не буде дітей у матірніх лонах, буде і мати вмирати перед її дитиною; на площах не буде погребальника мерців. Ти ж пробуди всіх їх, Судде праведніший.
14. Жодне місто чи пустеля не в змозі будуть спасати втікачів, плач розійдеться на кінці землі, у дні ж скорботи всі будуть молитись, щоб прийшов вечір, а коли прийде ніч, будуть молитись за те, щоб побачити день, ублажати померлих, плачучи безперестанно, батько, зустрівши дитину, обійме її, і в обіймах обидвоє помруть; стійкі впадуть. Блаженний же, хто терпить і любить Тебе, Судде праведніший.
15. Воістину, хто перекаже ту невимовну скорботу, яку принесе з собою цей злиденний грішник! Тому Господь для вибраних Своїх скоротив, як написано, дні скорботи цієї, щадячи Своїх, як милосердний. А після того прийде Він з небес, як сонце сяюче, на хмарах зі славою, як Бог воплочений, таким самим чином, як і зійшов Він, що царює над всім, Святий і Пречистий, перед Яким тремтять ангели, взиваючи: “Слава Тобі, Судде праведніший”.
16. Жениху божественний, Спасе наш, коли явиш Ти невимовну силу Твою, весь світ побачить чини архангелів і ангелів, що оспівуючи стоять перед престолом Твоїм, Господи; і саме вони є полум’ям вогненним, що спалює і очищує землю; і ріка сповнена страшного вогню потече перед Тобою, херувими ж і серафими з трепетом служать і славословлять, безперестанно співаючи трисвяту пісню, вони закривають лиця свої, співаючи: “Слава Тобі, Судде праведніший”.
17. Як тільки зазвучить труба, всі гроби затрясуться і відкриються, і воскреснуть мертві; всі живі будуть у повітрі, і звершиться все, споглядаючи несказанну красу Жениха. І затрепечуть роди і племена грішних і праведних. Дійсно страшне пришестя Христове. При цьому це велике небо раптово розділиться, земля стривожиться, а далі всі язичники будуть визнавати Тебе, Судде праведніший.
18. Після цього праведні, знову споглядаючи Лице Господнє, будучи в чертозі Його і з дерзновенням поклонившись Всевишньому, залишаться разом з ангелами. Кожен праведник буде з радістю показувати свій подвиг, тоді діла у всій наготі і ліні своїй відкриються перед Суддею і Царем, бо ті, які покажуть свою тверду віру їх ділами, вихваляючи будуть викликувати: “Даруй нам благодать Твою, Судде праведніший”.
19. Тоді цей нещасний буде приведений перед судилище, зв’язаний ангелами, з усіма слугами своїми, разом з ним приведуть і тих, що увірували в нього, а Христа відреклися. Ворог і демони його кинені будуть у вогонь вічний, нечестиві жереб матимуть з дияволом, терплячи разом з ним вічні муки, і ті, які у законі добровільно згрішили, за законом і осуджені будуть. Праведний суд Твій і непідкупний, Судде праведніший.
20. Коли прийде час праведного іспиту перед судилищем Христовим — грішних, як і праведних, — по правиці стануть благочестиві, сяючи як світло, по лівиці ж — грішники з печаллю і скорботою, тоді не буде цим місця для оправдання, бо всіх діла викриє які кожен зробив. Справді, перше явління було для нашого спасіння, але прекрасний і суд, яким Ти пригрозив всім, Судде праведніший.
21. По воскресінні ж всі люди будуть нетлінними і безсмертними, бо тоді знищиться тління, і страху більше не буде, як нині буває зміна в житті і смерть, але життя їх буде вічним, нескінченим, незмінним. Ввержені праведним судом Божим у темряву на страшні муки, з плачем відведуться, праведні ж, навпаки, отримають невимовну радість у царстві, як написано, оспівуючи владу Твою, Судде праведніший.
22. Як і скільки плакатимуть осуджені у час осудження свого, між якими перший я, бачучи Сидячого на престолі Всевишнього і Суддю, всі чини праведних і ангелів, сяючих радістю, а грішних, що явили марне покаяння у вічному соромі і осудженні, волаючих: “О, коли б у світі ми завжди приносили плід покаяння, ми отримали б милість, благодать і відпущення гріхів наших, Судде праведніший”.
23. Таким є образ суду. А щоб уникнути нам вічної муки, помишляймо про вічносуще, щоб отримати милість. Не зволікаймо, бо ми багато нагрішили, облишмо цілком грішне життя і вже зціляймо рани гріховні ліком покаяння. Якщо таким чином ми бажатимемо уникнути страшного вогню, то простягнімо руки свої, взиваючи: “Подай рабам Твоїм, Господи, сокрушення, щоб осягнути милість Твою, Судде праведніший”.
24. Спасе світу, Всесвятий! Як Ти явився і просвітив світ, що лежить у гріхопадіннях, як Милостивий, явись невидимо і мені, Незлобивий, молюся. Підійми мене, що лежу у багатьох прогрішеннях моїх, бо те, що я говорю і раджу іншим, не виконую. Та благаю Тебе, дай мені час для покаяння і молитвами Приснодіви і Богородиці пощади мене і не відкинь від Лиця Твого, Судде праведніший!

Немає коментарів:

Дописати коментар