Колись давно, ше во время оно, перекладав з англійської пару статей о.Хуана Матеоса про Розвиток візантійської літургії: The Evolution of the Byzantine Liturgy. Part I-IV // John XXIII Lectures. Vol. I, NY, 1966, 76-112. Там він подавав текст анафори св.Іполита Римського як приклад древньої анафори (стт.98-99). Переклад потім був опублікований в видавництві "Свічадо": Хуан Матеос, Розвиток візантійської літургії, Львів 2008. Вішаю переклад на блоґ.
Благодарення Тобі возсилаємо, Боже, через улюблену Дитину Твою Ісуса Христа, Якого в останні часи Ти післав до нас, щоб Він був Спасителем, і Відкупителем, і Післанцем Твого промислу.
Він – Слово Твоє, нерозлучне від Тебе, через Нього створив Ти все і в Ньому Твоє благовоління.
Його післав Ти з неба в Дівичу утробу, в якій Він зачався і став тілом, показуючи, що Він Син Твій, народившись від Духа Святого та Діви.
Він сповнив волю Твою і приготував Тобі народ святий, простягнувши руки Свої на терпіння, щоб визволити від терпінь тих, що увірували в Тебе.
Він, будучи зраджений на вільне страждання, щоб знищити смерть, і розв’язати диявольські окови, і подолати пекло, і просвітити праведних, і відновити порядок воскресінням Своїм, взявши хліб і воздаючи Тобі подяку, мовив: Прийміть, їжте, це є Тіло Моє, що за вас ламається, на відпущення гріхів.
Так само також чашу, кажучи: Це Кров Моя, що за вас проливається. Коли ви робите це, робите на Мій спомин.
Тому, творячи спомин Його смерті та воскресіння, ми приносимо Тобі Хліб і Чашу, віддаючи подяку Тобі, бо Ти наказав нам стояти перед Тобою і служити, як священникам Тобі і молимося щоб Ти післав Святого Твого Духа на приношення Святої Твоєї Церкви, і сподобив всіх, хто причащається об’єднатися, щоб вони могли сповнитися Святого Духа на скріплення їхнього життя в правді, щоб вони могли прославляти і величати Тебе, улюбленим Твоїм Сином, Яким Тобі слава і честь, з Духом Святим у Святій Церкві Твоїй, нині і повсякчас і навіки віків. Амінь.
Немає коментарів:
Дописати коментар