Лк 6:46-7.1
Слухаючи слова вчорашнього євангелія, сама собою згадується казка дитинства про трьох поросят. Вони теж будували свої будиночки в надії сховатись від бажаючого пожерти їх вовка. Христос переконує своїх слухачів у очевидному: зробиш справу солідно, вона встоїться, зробиш нашвидкоруч, буде нетривкою.
Людина, яка обмежуватиме духовість виконанням мінімуму не буде успішною. Той, хто у гонитві за щораз швидшим світом намагається йти з ним в ногу, довго не пройде. І церкви це стосується у першу чергу.
Саме тому вона святкує початок літургійного року не святкуванням гонитви за святістю, а святкуванням стояння у святості. Хто слухає Слова, але не має часу на їх осмислення, не скуштує плоду Слова. Хто не пробує зробити молитву церкви особистою, той приречерий на величезну руїну. У вдумливому слуханні його слів і впровадженні їх в особистому та міжлюдському житті є запорука життя вічного.
Лука ніби мовить: прийми євангеліє і будь мудрий як Нуф-Нуф. Підтверди своє слухання ділом і, спасшися сам і станеться, що кожен пам'ятатиме твоє ім'я, дім твій благословенний буде як дім Нуф-Нуфа і спасешся в ньому сам і братія твоя.
Сказанїе ѡ трїехъ свинїѧхъ
Немає коментарів:
Дописати коментар