Лк 6: 37-45Христос завжди ставить перед своїми учнями подвійну перспективу - свободу і досконалість.
Свобода християнина полягає у відсутності горизонтальних порівнянь. Християнин - той, хто не порівнює себе з навколишніми. Його судження не залежать від середньостатистичної думки людей ані навіть від законів, які люди створили для врегулювання відносин. Судження і суд християнина завжди у порівнянні з відносинами Бога і людини. На Бога, а не на людину, рівняється справжній учень Христа. З відносин Бога і людини, християнин не осуджує, милосердствує, творить. Він не дивиться, на закони створені людьми, які обмежені у своєму баченні (скалкою чи колодою), а отже, у певному сенсі, сліпі.
Христос не узалежнює людини, навпаки, він прагне, щоб людина, навчившись, стала такою як він - її вчитель, співпрестольний Отцю і Святому Духові. При зустрічі, людина усвідомлює себе учнем, але Христос бажає, щоб, навчившись, людина сама стала учителем. Він не бажає узалежнених від себе учнів, Він прагне досконалих співробітників на ниві спасіння світу.
Завданням християнина є не дивлячись на нікого, окрім на Господа, зростати добрим деревом, яке дає поживний плід для спасіння світу.
Немає коментарів:
Дописати коментар