Постовий заклик до очищення починаєш розуміти тоді, коли робиш прибирання, особливо на робочому столі. Купа паперів, невиконаних справ, нездійснених ідей або навпаки, вже виконаних завдань, які просто хламом лежать і не дають сконцентруваися на тому, шо мав би робити конкретно в цю хвилину. Багаторазово беремось до здійснення цього прибирання, але завжди з'являються різноманітні "важливіші" причини чому не робити це зараз. Результат - захламлений стіл. Щойно розбираючи хлам, впорядковуючи його починаєш розуміти скільки речей, які здавались важливими насправді такими не є. Дещо переплановуєш, дещо відправляєш у смітник, дещо з усмішкою відкладаєш на потім, про дещо нагадуєш з сумом.
Все ж без цього прибирання подальший поступ неможливий. Без усвідомлення виконаного і занедбаного, актуального завжди і не вартого більше уваги неможливо поступати вперед.
Саме тому піст виступає у духовному житті як час осмислення, духовного прибирання нашого життя, наших дій чи бездіяльності. Постова переосмислювальна зупинка важлива для виходу на інструменти ефективного поступу - чесноти, згідно із тисячолітнім молитовним закликом церкви:
"Постом
очистившись, зійдемо на колісницю божественних чеснот і душею перенесемося до
небесних висот, співаючи: благословляйте, діла Господні, Господа".
Немає коментарів:
Дописати коментар