неділя, 30 березня 2014 р.

Німий біс міщанства

Нинішнє євангеліє (Мр 9. 17-31) ставить перед нами кілька образів, над якими якраз час працювати у великому пості. Передусім це біс німоти. Вважаю, що цим бісом опановані саме міщани, інтелігенція, люди які претендують на відчуття культури і причетності до неї. Біс німоти не дає говорити саме тоді, коли любов цього вимагає. Залишає скаженіти через несказане, чи недоказане. Він кидає у вогонь і у воду, б'є об землю кожного, хто піддасться його опануванню. Він використовує проти людини її "порядність", підмовляє змовчати з "чемності", поступитися у "мудрості", недоговорити з "делікатності", а коли людина піддасться на цю спокусу, біс розпалює весь негатив всередині - злість, заздрість, обмову, бажання вбити ітд. і зжирає зсередини.

Яким є перший лік? Поставити себе перед лице Господа. Коли німий біс бачить істину - втрачає силу. Людина не може мовчати перед лицем Істини. Пізнання і знання Істини просто не дає можливості мовчати. Кожен, хто пізнає Істину - благовістує. Неможливо бачити Істину і не свідчити про неї. Перед лицем Господа зникають всі недоістини і переістини, залишається лише Істина. Поставити себе перед лице Господнє можливо через молитовне читання Святого Письма через розмову, роздуми над прочитаним чи почутим Словом Божим. Саме тому більшість наших літургійних молитов саме біблійні, вживається якщо не дослівні уривки Святого Письма, то просто зіткані із слів Слова молитви прослави, заступництва і прохання. 
Перед лицем Господнім треба стояти з вірою. Жодних "якщо"! Лише прохання про утвердження у вірі - "Вірую, Господи, поможи моєму невірству!" Віра у те, Господь сильний, здатний звільнити від біса є передумовою звільнення. Більше того, саме віра дає можливість пізнати лице Господа. Господь, знаючи про складність віри і постійні спокуси невірства сам себе поклав запорукою вірності, як про це гарно говорить св.апостол Павло у нинішньому літургійному уривку з послання до Євреїв (6. 13-20).
Двома іншими передумовами є піст і молитва. Посту і молитви не може замінити жоден "учень Христа". Піст і молитва - глибоко особистісні виміри стояння перед Богом, оскільки справжній піст є стриманням амбіцій щодо власних "потреб" задля ПОТРЕБИ спілкування з Богом, а молитва і є цим спілкуванням. Насправді, піст існує задля молитви. Відмовляючись від їжі не входячи у інтенсивніше молитовне життя перетворюємо піст у дієту і позбавляємо його дієвості. І навпаки, живлячи піст молитвою, насичуємось самим Господом: "Вкусіте і видіте, яко благ Господь!" Христос вже увійшов у безперестанне літургійне служіння заради нас і став "якорем душ наших, безпечним і міцним", закоріненим у святая святих, тримаючись якого не загинемо.
Бажаю всім нам дієвої участі у богоспілкуванні через піст і молитву, а відтак, звільнення від бісу німоти задля слова любові! 

Немає коментарів:

Дописати коментар