Діло посту

Абсолютно нехристиянські терміни "неділя" (неробочий) і "празник" (пόрожнень) на означення церковних святкувань породили у свідомості згубне для душі розуміння духовного життя як чогось притишеного, недіяльного, ненаповненого. Духовість являється як щось в'яле, нединамічне, сонно-котяче.

Натомість літургійна традиція підштовхує до дієвості, до духовної праці. Свято, церковне святкування це передусім справа. Більше того це - спільна справа, спільна настільки, що з неї користають всі. Духовне життя кожного спрямоване на користь всієї спільноти і дуже добрим є не втрачати саме цього виміру духовного діяння. Працюючи духовно над своїм вдосконаленням, над своїми відносинами з Богом стаємо місцем Богоявління у світі, точкою дотику Бога із світом.

Метою літургійного святкування, духовної праці є воля Божа "як на небі так і на землі". Над цим нам треба найбільше трудитися, щоб сподобитися життя у світлі променів хреста Христового і спогляданні Його славного Воскресіння згідно із словами нинішньої молитви: 

"Від сонця ясніше засяяв нам піст благодаттю всесвітлою, благовістує всім хреста проміння, і сяяння чесної Страсті, і воскресіння день спасительний".