вівторок, 4 березня 2014 р.

Постити словом

В останні місяці особливо відчув важливість слова. У час медійних просторів, можливостей висловлюватись, існує величезна небезпека гріху словоблуддя. Є велика спокуса сказати, висловити, проявитися, витиснути з себе максимальну кількість слів, поділитися бразами, явитися світові мислячою компетентною людиною. 
У поспіху, у відсутності часу на ґрунтовне осмислення сприйнятого, почутого, побаченого у світ ллються потоки легковажної (а тому й не дуже то вартої уваги) інформації. Бездумні перепости недочитаних і неосмислених писанин у соцмережах, поширення "незлісної" неправдивої інформації чи навіть помноження злісної брехні, яка ранить серця і затуманює очі - ось найбільші гріхи, з якими слід боротися цілий піст, а відтак, усе життя, починаючи з нинішнього дня. 
Таким чином станемо слухачами і виконавцями Слова у яке ми зодяглися у день хрещення. Відкрити у собі Слово, дати Йому відкритись у серці - ось справжній подвиг Великого посту. Зробити це можна лише тоді, коли ми даватимемо можливість Слову осмислюватись у нас і, таким чином, осмислювати нас, робити із безсловесних словесними.

У традиційному християнському благочесті існує якесь гріховне і облудне переконання, що час посту має стати часом інтенсивнішої молитви "усильнішого", багаторазовішого моління. Натомість сама літургійна традиція у час великого посту насправді скорочує кількість молитовних текстів. 
Вдавнину у час посту церква переходила із формату семиразової щоденної молитви (вечірня - опівнічна - утреня - третій час - шостий час - дев'ятий час - євхаристія) у формат чотириразової (Літургія Передосвячених дарів - Опівнічна - Утреня - Третьошостий час). Нині із "повного" (дев'ятипісенного) канону переходить у формат трипіснця і, згідно із євангельською заповіддю, остерігаючи перед спокусою словоблуддя, закликає скоротити текст Господньої молитви до одного, можливо, найважливішого і найпотрібнішого її прошення - прошення про прощення:
"Почнімо, вірні, непорочний піст, що є спасіння душам нашим. Служімо Господеві з острахом і олією благодійности намастімо голови, а лиця наші вмиймо водою чистоти. Багатослівними не будьмо в молитвах, але взиваймо так, як ми навчилися: 'Отче наш, що єси на небесах, прости нам борги наші, бо Ти - чоловіколюбець'."

Немає коментарів:

Дописати коментар