Нотатки Никодима: Велике повечір'я у навечір'я великих свят

Три свята у нашому літургійному році - Благовіщення, Різдво та Богоявлення - у їх навечір'я передбачають особливе святкове богослужіння - Велике повечір'я з литією. Будучи сам великим прихильником цих богослужінь саме з цієї любові до них не можу не сказати кілька слів з метою поглиблення розуміння їх та покращення їх майбутнього звершення на парохіях.

Η λογικη λατρεια = Логічна служба

За багато років дослідження літургійних структур переконався у подивугідній їх логічності. Як кажуть греки, створивші їх: «Η Θεία Λατρεία είναι λογική, όχι μαγική» (Божественна служба є логічною, а не магічною). Кожна богослужбова структура та її текстуальне наповнення створені не лише як рамки для літургійної молитви церкви, їх завданням є також впровадження вірних у літургійну молитву, передання віри церкви, богослов'я того чи іншого свята, їх покликанням є зробити оспівування Бога „розумним”, як про це гарно говорить кондак Богоявлення: „Явився єси днесь вселенній і світло Твоє, Господи, знаменувалося на нас, що із розумінням оспівуємо Тебе: "прийшов єси і явився єси, Світло неприступне!"”.

З огляду на це кілька мобільних міркувань.

Велике повечір'я

Богослужіння, яке нині називають повечір'ям насправді є давнішим чином утрені, правдоподібно єрусалимького походження. Вперше воно зустрічається у палестинських часословах, у яких немає особливого чину утрені, натомість є чин повечір'я і чин першого часу. Сучасна традиція церков візантійського обряду знає дві структури повечерій - Велике та мале.

Структура великого повечір'я у сучасній візантійській традиції є структурою щоденного богослужіння з особливим наголосом на покаяння. Можливо це тому, що тут мається на увазі постове щоденне богослужіння (саме тоді сучасний устав приписує використовувати його), можливо тому, що тут „попрацювали” монахи (вперше це богослужіння зустрічається саме в монаших уставах).

Навіть у навечір'я Благовіщення, Різдва та Богоявлення структура цих богослужінь у цілому зберігається, змінюються лише малі за обсягом піснетворчі частини.

Велике повечір'я можна умовно поділити на кілька частин: "північну", "покаянну литію", "утреню" та монастирські відпустительні молитви, які як і у сучасній утрені історично зрослись у одне ціле. Друга його частина - покаянна литія - складається із псалмів 50, 101 та молитви Манасії після яких слідує 40-разове „Господи, помилуй”, Трисвяте-Отченаш, кондак свята та відпуст з молитвою св.Мардарія. Ця частина дуже добре пасує для для часу посту чи для „монастирів строгого режиму”, натомість дуже складно "вписується" у святковий настрій Благовіщення, Різдва чи Богоявлення.

Забуте "середнє" повечір'я

У своїх працях Алексій Дмітрєвський часто згадує про т.зв. "середнє" повечір'я, яке часто можна побачити саме у слов'янських джерелах ранньої доби (він вважає їх залишками давнього студійського уставу). Згідно із ним це богослужіння звершували від Вознесіння до Неділі Всіх святих, у суботи ввечір, у господські свята та напередодні пам'яті великих святих, зокрема свята св.Теодоора Студита. Із переходом на єрусалимський устав це богослужіння було втрачене, хоча його сліди все ще є у першодрукованому словянському часослові Швайпольта Фіоля з Кракова 1491 р. Ось його перебіг:

- Начало обичне
- псалом 90
- З нами Бог
- Тропарі "День пройшовши"
- Символ віри
- Літанія "Пресвята Владичице Богородице"
- Трисвяте-Отченаш
- Тропар дня з богородичним
- Господи помилуй 40х
- Чеснішу
- Молитвами святих отців наших
- Молитва св.Василія "Господи, Ти ізбавив"
- Прийдіте, поклонімся
- Псалми 50, 62, 142
- Слава в вишніх Богу
- Канон, Достойно і решта як в сучасному повечір'ї.

Із вигляду та наповнення цього богослужіння видно навіть неозброєним оком, що воно набагато краще відповідає святковому чуванню, ніж сучасна громіздка структура постового великого повечір'я.

Нижче спробую унаочнити уклавши на основі цього "середнього" повечір'я службу навечір'я на свято Різдва Христового. Тексти використовуватиму у перекладі групи "Трипіснець".

ЧИН ПОВЕЧЕРІЯ З ЛИТІЄЮ У НАВЕЧІР’Я РІЗДВА ХРИСТОВОГО

О 10-ій годині ночі по благовісті дзвониться у всі дзвони. Ієрей одягає на себе тільки епітрахиль, диякони ж зодягають усі свої облачення. І відчинивши царські врата, кадять усе, як перед початком великої вечірні на Всенічному. По кадінні диякон мовить: Благослови́, влади́ко.

Ієрей: Благослове́н Бог наш за́вжди, ни́ні і повсякча́с, і на віки віків.

Вірні: Амінь. І початок звичайний:

Сла́ва Тобі, Бо́же наш, сла́ва Тобі.

Ца́рю Небе́сний, Утіши́телю, Ду́ше істини, що всю́ди єси́ і все наповня́єш, Скарбни́це благ і життя́ Пода́телю, прийди́ і всели́ся в нас, і очи́сти нас від уся́кої скве́рни, і спаси́, Благи́й, ду́ші на́ші.

Святи́й Бо́же, Святи́й Кріпкий, Святи́й Безсме́ртний, поми́луй нас. (Тричі)

Сла́ва Отцю́, і Си́ну, і Свято́му Ду́хові, ни́ні і повсякча́с, і на віки віків. Амінь.

Пресвята́я Тро́йце, поми́луй нас; Го́споди, очи́сти гріхи́ на́ші; Влади́ко, прости́ беззако́ння на́ші; Святи́й, навідай і зціли́ не́мочі на́ші, Імені Твого́ ра́ди.

Господи, помилуй. (3)

Сла́ва Отцю́, і Си́ну, і Свято́му Ду́хові, ни́ні і повсякча́с, і на віки віків. Амінь.

Отче наш, Ти, що єси́ на небеса́х, неха́й святи́ться Ім’я́ Твоє́, неха́й при́йде Ца́рство Твоє́, неха́й бу́де во́ля Твоя́, як на не́бі, так і на землі. Хліб наш насу́щний дай нам днесь; і прости́ нам довги́ на́ші, як і ми проща́ємо довжника́м на́шим; і не введи́ нас у споку́су, але́ ізба́в нас від лука́вого.

Ієрей: Бо Твоє́ єсть Ца́рство, і си́ла, і сла́ва, Отця́, і Си́на, і Свято́го Ду́ха, ни́ні і повсякча́с, і на віки віків.

Вірні: Амінь.

Го́споди, поми́луй (12). Слава, і нині:

Прийдіте, поклонімся Царе́ві на́шому Бо́гу.

Прийдіте, поклонімся Христо́ві, Царе́ві на́шому Бо́гу.

Прийдіте, поклонімся і припадім до само́го Го́спода Ісу́са Христа́, Царя́ і Бо́га на́шого.

Псалом 90

Хто живе́ під опікою Ви́шнього, * під покро́вом Бо́га Небе́сного осе́литься.

Ска́же Го́сподеві: «Засту́пник мій єси́ і Прибіжище моє́, Бог мій, * і упова́ю на Ньо́го».

Бо Він ви́зволить тебе́ од сіті лове́цької * і од вісті триво́жної.

Плечи́ма Своїми отінить тебе́, * і під крильми́ Його́ безпе́чний бу́деш, –

Броне́ю ото́чить тебе́ істина Його́. * Не побоїшся ні жа́ху нічно́го, ні стріли́, що літа́є удень,

Ні загро́зи, що бро́дить у те́мряві, * ні напа́сти і біса полуде́нного.

Впаде́ по́біч те́бе ти́сяча і де́сять ти́сяч – право́руч те́бе, * але́ до те́бе не набли́зиться.

Тільки очи́ма твоїми погля́неш * – і відпла́ту грішникам поба́чиш.

Бо Ти, Го́споди, упова́ння моє́! * Ви́шнього обра́в єси́ за прибіжище твоє́.

Не підсту́пить до те́бе зло, * і ка́ра не набли́зиться до шатра́ твого́,

Бо Ангелам Своїм Він заповість про те́бе * берегти́ тебе́ на всіх путя́х твоїх, –

На рука́х понесу́ть тебе́, * аби́ ти не спіткну́вся об ка́мінь ного́ю твоє́ю.

На га́спида і василіска насту́пиш, * і пото́пчеш ле́ва і драко́на.

«Бо на Ме́не упова́в він, і Я ви́зволю його́; * покри́ю його́, бо він пізна́в Ім’я́ Моє́.

Призове́ Мене́ – і почу́ю його́, * з ним Я в скру́ті, ізба́влю його́ і просла́влю його́.

Довгото́ю днів спо́вню його́ * і явлю́ йому́ спасіння Моє́».

Слава, і нині:

Алилу́я, алилу́я, алилу́я, сла́ва Тобі, Бо́же. (3)

Го́споди, поми́луй. (3)

Слава, і нині:

І співаємо стихи антифонно, з приспівом після кожного.

З НАМИ БОГ

(Іс 8: 8б–10; 12б–14а; 18а; 9: 2, 6)

Відтак ієрей: З на́ми Бог, розумійте, наро́ди, і покоря́йтеся, бо з на́ми Бог.

Вірні: З на́ми Бог, розумійте, наро́ди, і покоря́йтеся, бо з на́ми Бог.

Відтак ієрей до половини: З на́ми Бог, розумійте, наро́ди. І закінчує лик: І покоря́йтеся, бо з на́ми Бог.

Потім ієрей заспівує стихи.

Почу́йте аж до кра́ю землі.