неділя, 2 січня 2011 р.

Календар російського Різдва


У жоден інший час так як у час наближення до Різдва не відчувається абсурдність подвійних різдвяних святкувань. Особливо, якщо взяти до уваги, що більшість православних церков вже пристосували свій календар до змін, встановлених Богом у природніх законах.
У цілому світі проходять передріздвяні приготування, а ми готуємося до новорічних святкувань. Новий Рік у нас фактично перебиває цей підготовчий період. Ялинка, святковий настрій, вечеря і решта святкової атрибутики повинні б мати свій початок у святкуванні Різдва Господнього. А в нас святкування Різдва бере свій початок у святкуванні нового року. Різдвяні святкування українців візантійського обряду вже є ніби вчорашнім борщем. У час існування телевізора, інтернету та інших засобів інформації всі вже мають можливість насолодитися різдвяною радістю всесвітнього Різдва. Його вже не можна називати католицьким у конфесійному значенні цього слова, внаслідок святкування його іншими православними церквами воно стало католицьким у значенні всесвітнім.
Недавно читав надзвичайно цікаву статтю львівського історика Олега Павлишина про спробу впровадження нового календаря станіславівським єпископом Григорієм Хомишином. Календарна реформа була успішно впроваджена у церковне життя станіславівської єпархії. Це ані не поділило церкви ані н викликало гучних протестів. Кроком у минуле стала уніатська політика (інакше назвати не можу при всій моїй великій повазі до митрополита) Андрея Шептицького, намагання навернути Росію.
Хомишина змусили відмовитись від нового стилю. У цьому світлі їх пізніше протистояння стає зрозумілішим. (До речі те саме Сліпий зробив пізніше з чікагською єпархією).
Не знаю доки ця увага до нашого північного сусіда буде стримувати розвиток наших церков та держави.
Якщо колись святкування церковних свят за старим стилем і могло бути оправданим дотримання традиції та сопричастю із східними православними церквами, то сьогодні воно є лише ознакою зашореності та лояльності до Російської Православної Церкви.
Сподіваюся, що у новому році і церква і держава почнуть незалежний органічний для них розвиток здорового глузду і не будуть залежні від ніяких псевдоідеологій „РУССКОГО МИРА”, які лише гальмують всі добрі починання.

Немає коментарів:

Дописати коментар