вівторок, 31 грудня 2024 р.

1 січня: Пам'ять святителів

 Стихи святителям на 1 січня

(з давнього грузинського тропологіона)

Вечірня

На ‘Господи, взиваю’:

Святі святителі, з хвалебними піснями та вдячністю звершуємо святу пам’ять вашу, бо ви – істинні слуги Христові. Маючи сміливість перед Господом, заступайтеся за душі наші.

Святі святителі, ви були славою церков і гордістю священства. Через вас Бог прямо провадив до невгасимого світла. Тому ви спочиваєте серед святих, блаженні.

Святі святителі, ваш голос добродійності пролунав по всій землі. Ви здолали безліч демонів і приєдналися до ангельського собору, своїм подвигом проявивши мужність. Маючи сміливість перед Богом, заступайтеся за наші душі.

Святі святителі, ваша пам’ять розквітла, як прекрасна квітка, а мощі ваші славою сяють. Обителі ваші світлі, і ви вічно радієте. Пом’яніть і наші душі перед Богом, блаженні.

Святі святителі, ви знищили всі спокуси ідолопоклонства і стали для нас провісниками життя вічного. Ви ведете нас до поклоніння Тройці єдиносущній. Ви проганяєте демонів, зцілюєте хворих, є захисниками світу і помічниками для всіх вірних.

Утреня

понеділок, 23 грудня 2024 р.

 Канон передсвяття Різдва Христового, який має акростих: «І нині в суботу я славлю велично». глас 6

Пісня перша

Ірмос:
Хто хви́лею морсько́ю покри́в у дре́вності гони́теля, мучи́теля – Того́ в яслах укритого Ірод шукаю, щоб убити; а ми, з волхвами заспіваймо: «Го́сподеві співа́ймо, сла́вно бо просла́вився».

Господи Боже мій, різдвяний спів і пісню передсвяття Тобі співаю, Ти бо Різдвом Твоїм Божественним відродження мені даєш, і знов до первісного благородства мене підносиш.

На престолі угорі, і вдолі у яслах, пізнавши Тебе небесні й земні; дивувалися владі Твоїй, бо незбагненно Ти явився, Боголюдиною, єством двоїстим.

Щоб славою Своєю сповнити усе, схиливши небеса,  на землю прийшов єси, як дощ бо на руно, у лоно дівственне зійшов єси, і з неї днесь грядеш родитися укупі як людина й Бог.

Пісня третя

Ірмос: Тебе́, що на во́дах завісив всю зе́млю невтри́мно, творіння узріло в вертепі рожденного і, з жа́ху вели́кого здрига́ючись, – «Нема́ свято́го, крім Те́бе, Го́споди!» – взива́ло.

Тріодь передсвяття Різдва Христового

Тріодь передсвяття Різдва Христовго, акростих якої: «Напередодні суботи». Глас 6

Пісня п’ята

Ірмос:
«До Тебе зі світанням лину, що спустошив Себе Самого з милосердя без переміни і вигляд раба прийняв від Діви, Слове Божий; мир даруй мені, падшому, Чоловіколюбче.

Омивши помисли і передочистившись нині причастям таїнства страшного промислу, тілом і душею зійдімо до міста Вифлеєму, щоб побачити Господа, Який рождається.

Глядіть, друзі, не тривожтеся: безумний бо Ірод даремно намагається убити Творця, Який родився. Але Він, як Той, хто має владу над життям і смертю, живе і спасає світ, як людинолюбний.

Пісня восьма

Ірмос: Стовп з мерзотою богопротивною Божественні отроки зневажили; Ірод же, зухвало повстаючи проти Христа, у своїй марності радиться та задумує вбивство Того, Хто життя тримає в долоні, Кого благословляє все творіння, славлячи на віки. 

неділя, 22 грудня 2024 р.

Канон передсвяття Різдва Христового

Канон передсвяття Різдва Христового, акростих якого: 'У Великий четвер великий піснеспів виголошую'. Глас 8.

Пісня перша

Ірмос:
Врозсіч розсікається море Червоне, хвиленосне дно сушею стає. Воно водночас є прохідним для беззбройних і гробницею для озброєних. І пісня богокрасна лунає: 'Славно прославився Христос Бог наш’.

Всепричинне і вседержи́тельне Життя, безмірна Мудрість Божа, звела Собі оселю з Чистої Незайманої Матері. У храм бо тіла зодягнувшись, славно прославився Христос, Бог наш.

Втаємничуючи, Божа Премудрість скликає волхвів — початок народів до Бога, щоб колись безсловесних, словесними учинити, біля ясел безсловесних - трапези таїнственної. До них вони поспішають, несучи дари, слідуючи за зорею, що провадить їх.

Втаємничуючи волхвів, Божа Мудрість скликає первістків з народів, щоб колись безсловесних нагодувати таїнственно, в яславх безсловесних трапеза лежить таїнственна, до якої, подорожуючи з дарами, поспішають за зорею просвітителькою.

Послухаймо нині пророчі голоси, Духом звершувані: Діва бо, зачавши в утробі, поспішає родити одвічно Сущого, Якого небеса – волхвам, а пастирям — Ангели, явили як Немовля у обіймах.

Пісня третя

Ірмос: Госпо́дь усьо́го і Зверши́тель Бог, зубожівши, з Собо́ю, Безстра́сний, творіння з’єдна́в, і як Немовля, у плоті дає себе носити, і в яслах убогих поклоніння приймає, взива́ючи: «Їжте Тіло моє́ і у вірі утвердіться!»

пʼятниця, 20 грудня 2024 р.

Тріодь передсвяття Різдва Христового

 Тріодь передсвяття Різдва Христового, яка має акростих: «У середу співаю». Глас 2

Пісня третя

Ірмос: На ске́лі віри мене́ утверди́вши, розши́рив єси́ уста́ мої на ворогів моїх, возвесели́вся бо дух мій у співі: «Нема́ свято́го, як Бог наш, і нема́ пра́ведного по́над Те́бе, Го́споди!»

Марна рада Іродова збирається разом із лиходумною метою — убити Господа, який народжується, але ми всі співаємо Йому: Ти єси Бог наш, і немає праведного, крім Тебе, Господи.

Жахлива рада Ірода, сповнена душевного богоборства, замишляє разом із немовлятами вбити Владику — Христа, якому ми співаємо: Ти єси Бог наш, і немає праведного, крім Тебе, Господи.

Пісня восьма

Ірмос: Поси́лив тира́н своє́ веління, тож семикра́тно розпали́ли коли́сь піч, у якій о́троки, нака́з царя́ знева́живши, не опали́лися, але́ взива́ли: «Всі діла́ Госпо́дні, Го́спода оспівуйте і превозносіте по всі віки!»

ЛІТУРГІЯ СВЯТОГО ІГНАТІЯ

 ЛІТУРГІЯ СВЯТОГО ІГНАТІЯ

Перша: Молитва перед миром

Боже Отче святий, Отче покоління вічного, Подателю благ і спокою та миру Дарителю, Ти перебуваєш понад усім розумінням умів і душ розумних, славний у своїх божественних дарах, які нам, грішникам і дітям Твоїм, дарував, коли дозволив нам, як належить і справедливо, управляти ними: даруй, щоб ми з найвищою чистотою і непорочністю, а також без жодної омани, подавали одне одному мир, обіймами Духа Святого, і в союзі справжньої любові, щоб, перебуваючи в духовній злагоді та дотримуючись єдності миру, ми стали гідними участі у блаженному і освячуючому бенкеті Твого єдинородного Сина, з яким Тобі належить слава, честь і влада, зі Святим Твоїм Духом.

Народ: Амінь.
Священник: Мир.
Народ: І з духом твоїм.
Диякон: Хай кожен передасть мир.
Народ: Усі.
Диякон: Далі.
Народ: Перед тобою.

Священник: Благий, блаженний і щедрий у благословеннях Єси до всіх, хто вірить у Тебе. І нині, Господи, не зважай на нашу негідність і через недостатність нашої віри перед Тобою не позбавляй Твій вірний народ, Господи, божественної благодаті Твоєї. Але у мирі і лагідності зішли благословення Свої на спільноту цю, яка поклоняється Тобі. Сповни нас благодаттю і світлом мудрості Твоєї, прийми моління стада Твого, щоб у чистому спогляданні, з плодами добрих діл, ми могли разом святкувати перед Тобою, Возносячи Тебе, Єдинородного Сина Твого і Святого Твого Духа...

Народ: Амінь.

четвер, 19 грудня 2024 р.

Тріодь передсвяття Різдва Христового

 Тріодь передсвяття Різдва Христового, яка має акростих. «Вівторок»

Глас 2

Пісня восьма

Ірмос: Велінню тира́нському преподо́бні три о́троки не підкори́вшись, до пе́чі вве́ржені, Бо́га ісповідали, співа́ючи: «Благословіте, творіння Госпо́дні, Го́спода!»

Недбальства сон від себе відкиньмо і в душевній бадьорості оспіваймо Христа, народженого Дівою Чистою: «Благословляйте, усі діла Господні, Господа».

Нехай наповниться скарбниця нашої душі ділами добрими, щоб із радісним обличчям ми співали Христу, який народжується: «Благословляйте, усі діла Господні, Господа.

Збагативши талант ділами добрими, замість золота, ладану і смирни, як дари їх принесім Христу-Подателю, що гряде родитися від Діви Богородиці.

 

Пісня дев’ята

Ірмос: Невмістимого Бо́га в ло́ні вмісти́ла Ти і ра́дість світові роди́ла – Тебе́ оспівуємо, Всесвята́я Діво.

Христос заповідає чувати тим, хто мудрий, і очікувати Його пришестя від Діви, Він бо   гряде родитися.

У Твоєму другому пришесті, Христе, до овець, що по правиці Твоїй долучи мене, тих, які Твоє пришестя в плоті вшановують.

У Твоєму першому пришесті, Христе, Ти Адама спас єси, але в другому пришесті Твоїм шанувальників Різдва Твого спаси.

Тріодь передсвяття свята Різдва Христового

Тріодь передсвяття свята Різдва Христового, з акростихом. "Понеділок"

Глас другий

Пісня перша

Ірмос: «Непрохідне схвильо́ване мо́ре Бо́жим Своїм велінням осуши́в і пішим че́рез ньо́го Ізра́їльський наро́д провів Госпо́дь – Йому́ співа́ймо, сла́вно бо просла́вився!».

Незбагненне Слова Божого низсходження, Богочоловік бо цей, Христом пізнається, який, не вважаючи за захват бути Богом, приходить, приймаючи образ раба, від Діви, чистої Богородиці.

Послужити Христос добровільно приходить, вид Адама зубожілого приймає днесь Творець, багатий божеством, дивне оновлення і відродження як милосердний даруючи.

Пісня восьма

Ірмос: «Зляка́вся рівноцінного душі, непоро́чного тіла благочести́вих о́троків і відступи́в вого́нь непогамо́вний, жи́влений па́ливом без міри; коли́ ж змарніло всеживу́че по́лум’я, пісня віковічна піднесла́ся: «Всі творіння, Го́спода оспівуйте і превозносіте по всі віки!».

вівторок, 17 грудня 2024 р.

РОЗВИТОК ЛІТУРГІЙНОГО ПРОСТОРУ

РОЗВИТОК ЛІТУРГІЙНОГО ПРОСТОРУ

На час Ісуса літургія синагоги вже набула ритуального характеру. Це, можливо, пов'язано з тим, що єрусалимський храмовий культ був важкодоступним для юдеїв, розсіяних по всій Римській імперії. Відповідно, синагога в Картагені, Массалії, Александрії, Коринті, Мілеті, Херсонесі чи в інших місцях на практиці мала замінити храм у Єрусалимі. Крім того, юдеї діаспори більше не говорили ані івритом, ні арамейською, а переважно грецькою мовою. Таким чином, синагоги діаспори були обладнані для літургійних потреб. Облаштування, архітектура та ритуали не залишалися недіткненими елліністичним впливом, аж до повного розпису приміщення картинами. Перехід до християнських церков і наших літургій був не таким великим, як це може здаватися нам сьогодні, коли ми уявляємо собі служіння в синагозі як чисто навчальний процес. Не забуваймо, що саме серед юдеїв діаспори християнство спочатку почало набирати обертів.

Як відомо, облаштування синагог римського часу включало символічне «Святая святих», яке, як і в єрусалимському храмі, було закрите завісою. Хоча в ньому не перебувала «Шехіна», таїнственна і реальна присутність Бога, яка колись осяювала Мойсея так, що він був змушений закривати обличчя, щоб не засліплювати людей, у цьому була притаманна юдейству літургійна семантика. Будівлі синагог були своєрідними «образами» храму і мали відповідне ідеальне відношення до єрусалимського центрального святилища. Це синагогальне «Святая святих» насправді являло собою скриню, яку називали «Ковчегом Заповіту»; сьогодні ми б сказали, що він символізував ікону Ковчега Заповіту, як відомо втраченого з часів вавилонського полону. В оригінальному ковчезі у храмі в Єрусалимі колись зберігалися кам'яні скрижалі Мойсея з 10 заповідями, отриманими від Бога на Синаї. Пророк Єзекіїль бачив, як через гріхи народу присутність Бога залишає храм, а згодом і Єрусалим (Єзек. 8–11, особливо 11:22–24); через декілька днів відбулося завоювання Вавилоном.

пʼятниця, 6 грудня 2024 р.

Один давній синаксар і канон св.Миколаю

Пам’ять преподобного отця нашого Миколая, архієпископа Мир Лікійських

Цей святий жив у часи імператорів-тиранів Діоклетіана і Максиміана. Спочатку він досягав досконалості у монашому житті та, завдяки своїй надзвичайній чесноті, прийняв архієрейський сан. Оскільки він відкрито захищав християн і проповідував благочестя, його було схоплено правителями міста. Його піддали побоям і катуванням, а потім кинули до в’язниці разом з іншими християнами.

Згодом, коли великий Костянтин, за Божою волею, став імператором Римської імперії, ув’язнених християн звільнили. Серед них був і великий Миколай, який повернувся до Мир Лікійських. Невдовзі після цього відбувся Нікейський собор, скликаний великим Костянтином, на якій присутнім був і чудотворець Миколай.

Цей святий здійснив багато чудес, як це засвідчують його життєписці. Досягнувши глибокої старості, він відійшов до Господа, залишивши своє тіло вірним. Воно виточувало миро і приносило зцілення, причому і за його життя, і після смерті він отримав благодать творити чуда.

Його пам’ять святкується у великій святій церкві.

Початок форми

Канон, який у богородичних має ‘Василія’, глас 1.