Євангеліє про господаря дуже чітко вказує на безумовність нашого поводження. Господь дає можливості і свободу, він не наглядає за своїми слугами, він довіряє їм. Господа цікавить навіть не стільки виконання дорученої справи, а те, чи його слуги сповняють його волю. Християнське життя, яке пропонує нам Христос є безумовною добротою, добротою, яка не залежить навіть від біблійних чи церковних заповідей. Він довіряє нам свою любов, уподібнення нас до любові, якою є він сам. Суть цього поводження не у сповненні якогось закону, а у сповненні волі Господа.
Сповнення волі вимагає від нас самостійності і уваги протягом усього нашого життя. Ми не знаємо, коли прийде Господь, а тому маємо чинити його волю постійно, синхронізувати з волею Господа все наше життя, шукати волі Господа потійно і сповняти її.Християнин не є християнином лише в неділю. Християнин розмовляє гідною Господа мовою не лише у храмі, де зображено Господа і його святих. Християнин дає милостиню не тоді, коли до цього закликає його свідчення перед Господом. Християнин переходить вулицю лише на переході і лише на зелене світло не лише тоді, коли за ним спостерігає о.Василь :) Господь вчить нас безумовності нашого доброго поводження - бути добрим так, як він - не ситуативно добрим, а добрим в принципі.
Є інше важливе послання у цьому євангелії - заклик шукання волі Господньої. Незнання волі Господа не позбавляє нас відповідальності за її сповнення. Звичайно, неосмислене зле життя заслуговує на менше покарання аніж осмислене ігнорування жити добре. Биті будуть всі, окрім тих, які прагнули пізнати волю Господа, а, пізнавши, сповнили її. В цьому і полягає радикальне уподібнення Господу і блаженні ті, яким це вдається.
Немає коментарів:
Дописати коментар