неділя, 28 грудня 2014 р.

Чудо-Віра-Спасіння: Лк 17: 11-19

Одного разу, простуючи до Єрусалиму, Ісус проходив між Самарією і Галилеєю. Коли він входив в одне село, вийшло йому назустріч десять прокажених, що стояли здалека. 
Вони піднесли голос і казали: “Ісусе, Наставнику, змилуйся над нами!” Побачивши їх, він промовив: “Ідіть та покажіться священикам.” І сталось, як вони йшли, очистилися.
Один же з них, побачивши, що видужав, повернувся, славлячи великим голосом Бога. І припав лицем до ніг Ісуса, почав йому дякувати. Він був самарянин.
Озвавсь Ісус і каже: “Хіба не десять очистилось? Де ж дев'ять? І не знайшовся між ними, щоб повернутись, Богові хвалу воздати, ніхто інший, окрім цього чужинця?”
І він сказав до нього: “Встань, іди: віра твоя спасла тебе.”

Євангеліє про 10 прокаженних містить кілька дуже важливих деталей, на які необхідно звернути увагу, коли ми його слухаємо. 

На прохання зцілити їх від прокази, Христос посилає їх до священиків. В очікуванні чуда від Бога ми передусім очікуємо Його прямого втручання, нехтуючи тими засобами спасіння, які Він комунікує через встановлені Ним структури. Часто хочеться моментального ефекту, тоді як треба зробити зусилля. Часто бажається піти шляхом звернення до того, хто має "надприродні" властивості, ніж йти вузькою стежкою духовного росту. Нам треба навчитись бачити слуг Господа, які діють в Його імені для нашого зцілення.
Цікавим є теж те, що прокаженні зціляються у дорозі. Це послання також і до служителів Господніх, тих, хто стоїть на варті дотримання законів Господніх. Так, Господь комунікує церкві повноту засобів спасіння у Таїнствах, але Він залишає за собою можливість діяти так, як Йому завгодно. Він зціляє не лише тих, які вже прийшли до віри і до церкви, але і тих, які в дорозі. Ніхто не може узурпувати право зцілення, воно належить лише Богові.
Євангеліє говорить нам дещо про демократію. Лише десять відстків тих, які зцілились (а в реальності - один єдиний) насправді були варті того! Лише десять відсотків звичайно є тим числом, завдяки яким решта 90 отримують шанс на спасіння. Ці 10 (часто одна людина) справді розуміють те, чого вони удостоїлись і завдяки їм євангеліє проповідується. Думка більшості тут не відіграє великої ролі, бо вона - помилкова. Більшість не буде вдячною за отримане благо, вона сприйме це як належне. Це євангельське послання дуже важливе для нас нині. Більшість українців не дбає про те, звідки береться добробут. Більшість очікує його як щось належне. Все ж добробут більшості залежить від тих десяти відсотків, які усвідомлено приймають добро і відчувають необхідність вдячності за нього. І завдяки саме тим 10 відсоткам джерело добра стає "видимим", таким до якого можуть звернутись всі, хто шукає добра.
10 відсотків не завжди ті, про кого ми думаємо добре. 10 відсотків не завжди ті, які вважаються "хранителями" традицій, вибраним народом Божим, тим, кого ставлять в приклад. 10 відсотків це ті, на яких Бог, а не людина ставить мітку Своєї власності. Це - раби Божі, які купились пізнанням Його, як свого особистого спасителя і благодітеля. 10% це некошерні самаряни, які готові пожертвувати законом релігії задля закону любові.
Підсумковим посланням нинішнього євангелія є нагадування того, що зцілення (отримання звершення чуда) жодним чином не є кінцевим благом. Зцілення чи чудо є лише знаком можливості спасіння. Якщо чудо не викличе віри, воно не переросте у спасіння, воно залишиться лише зціленням тіла, а не цілої людини. Віра, яка наслідком осмислення чуда і вдячності за нього зроджує спасіння. А даром спасіння є мир. Блаженна та людина, якій Христос при щоденній зустрічі повторює фразу, яку почув вдячний за зцілення самарянин: "Віра твоя спасла тебе, іди в мирі!"
Церква щоденно намагається молитвами вечірні і утрені нагадувати саме про необхідність вдячності. У цих молитвах вона кличе кожного осмислити щоденні зцілення від різноманіття малих чи великих духовних проказ і бути вдячними Богові за те, що Він зціляє повсякчас у дорозі до Його небесного царства.


Немає коментарів:

Дописати коментар