неділя, 29 червня 2014 р.

Ікона як зцілення духовного бачення

Рим.5. 1-10/Мт 6. 22-33
Храмове свято в ц.Ікони матері Божої Неустанної Помочі на Погулянці.
Кілька слів до літургійних читань. Євангеліє цієї неділі подає кількашарову перспективу. Передусім Христос вказує на Боже творіння. Воно зберегло свою божественну довіру до Бога. Він одягає лілії польові і дає можливість існуванню всього. Сотворене Богом як добре, воно живе несвідомою довірою до Нього і навіть найбагатші люди не рівняються своїм скарбом із однією ж польових лілій.
Перед людиною лежить дві дороги - а) довіри до Бога і б) надії на можливість збагачення "власною силою". Людина, яка обирає дорогу "б" є сліпою, бо не зауважуючи божественної опіки підпадає служінню мамоні - наживі. Людина з дороги "б" ігнорує свідчення природи і привласнює собі чуже тим самим руйнуючи її.
Людина з дороги "а" бачить світ добрим, як сотворений і підтримуваний Богом і, через терпіння здобуваючи досвід, зростає у надії, яка насаджується Духом Святим у наших серцях через любов. Людина з дороги "а" живе вірою у те, що Господь, примирив нас з Отцем небесним, ввддавши Своє життя за нас, грішників, яких замінивши Собою, вчинив святими Божими. Людина з дороги "а" є людиною око якої світле, а через нього і все тіло просвітлене.
Саме для просввтлення ока церква дає нам своєрідні духовні призми - ікони. В них ми можемо побачити світ не викривлений гріхом, але преображений Христом. Зокрема у іконі Матері Божої Неустанної Помочі видно образ християн і церкви. Христос, перед очима якого архангели тримають знаряддя спасіння світу - хрест, губку і копіє виглядає трішки наляканим. Його огортає своїми обіймами Богородиця і як мати намагається заспокоїти. Христос, який у хрещенні прищеплюється кожній людині, і надалі зростає в нас. У кожному з нас Він споглядає хрест нашого життя і, можливо, лякається. Але, як і в Нього, у кожного з нас є мати-церква, яка неустанними молитвами постійно огортає нас, підтримує божественною поживою святих таїнств і дає можливість пройти шлях до кінця.
Споглядання ікон просвітлює наше духовне око. Можливо і більше - воно дає нам можливість зупинитись і, серед круговерті пошуку їжі і одежі, побачити Того, Який наготою своєю зодягнув наготу людини, а своїм Тілом втамував тілесне прагнення вічного життя.

Немає коментарів:

Дописати коментар