Книжка вл.Венедикта "Роздуми над літургійними читаннями
Євангелія" цікава під багатьма оглядами.
-
Передусім вона - свідчення віри. Це не наукові дослідження на тему біблійного
богослов'я. Це нотатки віруючого серця, натхнені і зроджені щоденним читанням
Святого Письма. Щось, що насправді кожен християнин повинен робити для себе -
слухати Слово Господнє і намагатися вловити його відгомін у своєму серці.
Інколи він - банальний, як звук з відра, інколи, навпаки переливається пасхальним передзвоном
душі, яку торкнув сам Господь.
-
Книжка цінна тим, що її написав єпископ, але стиль її - стиль не наглядача і
вчителя, а вірного учня. Вона не неповнена викладом догм, моральних повчань, чи
закликів - всім тим, чого звичайно очікуємо від церковного достойника. Радше її
стиль - стиль монаха, який вміє залишитись наодинці із Словом Божим, побачити
передусім себе у світлі Слова Божого. Зробити світлину своєї душі у контексті
літургійної молитви.
-
Врешті, книжка цінна тим, що вона вписана у контекст сучасної ініціативи -
короткого допису. У час твітера, фейсбуку, людей, які збирають лише вершки
новин, не маючи часу зазирнути у довгий текст, автор пробує викласти своє
свідчення віри, свою сердечну ікону Христа, не так деталізованими прописами
досвіченого іконописця-мініатюриста, як впевненими лаконічними штрихами
художника, картини якого зрозумілі з першого погляду, бо актуальні для
сучасності.
- Такі
ініціативи можна лише вітати і наслідувати.
Вл.Венедикт:
"Я буду щасливим, якщо ця книга допоможе вам наблизитись до Бога, але,
коли ви наблизитесь, відкладіть її, щоб вона не заваджала вам бути з Богом. Бо
в цьому її ціль - привести до Бога".
Немає коментарів:
Дописати коментар