понеділок, 27 грудня 2010 р.

Призабута традиція благодарення


Призабута традиція благодарення
Колись перекладав для себе кілька молитов добового кола, хочу поділитись. У одному з цих документів ранньохристиянської традиції (Заповіт ГНІХ, ІІІ-V ст.) подано молитви для утрені, які за структурою відповідають анафорі антіохійської традиції. Це говорить про кілька важливих богословських аспектів, котрі на сьогодні, на превеликий жаль, дещо призабуті.
По-перше, це те, що всі богослужіння мають “євхаристійний” вимір. Завершальні єпископські чи священичі молитви були основою кожного богослужбового чину і початково були подячними молитвами. Рання церква жила євхаристійною, тобто подячною літургією. Молитви подяки були причиною зібрань церковної спільноти. Церква збирається з почуття вдячності за Життя, Смерть та Воскресіння Господа нашого Ісуса Христа.
По-друге, ці молитви чи вечірні, чи утрені, чи інших богослужінь були настільки важливими, що присутніми на них могли бути лише вірні. Всі катехумени, каяники чи з якихось інших причин відділені від спільноти вірних особи повинні були покинути церкву перед тим, як єпископ чи священик разом із спільнотою починав молитись ранкову чи вечірню молитви подяки. Причиною для того було переконання, що ця молитва є подячною молитвою церкви разом із її головою — Христом. І у цьому документі ця її важливість і особливість підкреслені також структурою — вона відповідає структурі євхаристійної анафори, або містить подібний до анафорального діалогу-впровадження до молитви благодарення.
У нашій візантійській традиції ці молитви, на превеликий жаль, правдоподібно втратились. Вже у найдавніших відомих списках (від VIII ст.) їх починають називати молитвами відпусту (на відміну від молитов подяки у ІV ст.), а з початком домінування монашої традиції (від ІХ-Х ст.) від них залишаються лише виголоси перед мирствуванням та головоприклонною молитвою.
Таким чином центральна частина молитов вечірнього та утренього богослужіння церковної спільноти стали рудиментарними “тайними” додатками для священичого служіння під час яких вірні співають чи то 103-ій псалом на вечірні чи шестипсалм’я на утрені і чують лише відірвані від контексту виголоси священика, погоджуючись своїм “Амінь!” із невідомим молитовним контекстом.
Спасти богослужіння добового кола, на мою думку, можна лише відродивши підставову богословську істину: ці богослужіння є життям християнської спільноти і живе вона нічим іншим як подякою за Воплочення, Життя з нами, Смерть і Воскресіння для життя світу Господа нашого Ісуса Христа. Це життя не зводиться лише до святкування щоденної євхаристійної жертви, але ніби промінь божественного життя, заломлюючись у призмі життя церкви, являє світові всю повноту барв нашого спасіння.

Утреня для священиків (Testamentum Domini, І.32)
Св.: Благодать Господа нехай буде з усіми вами!
Люди: І з Духом твоїм!
Св.: Благодарім Господа!
Люди: Достойно і праведно є.
[щоденний гімн хвали]
Св.: Благодаримо Тебе, Отче нетлінія, Ізбавителю душ наших, Утвердження наших помислів і Охоронцю сердець наших, що просвітив серця наші і знищив темноту умів наших знанням, котре в Тобі, що хрестом Твого єдинородного вчинив стару людину, віддану тлінню знову новою для нетлінності, що поставив кінець прогрішенню і заповідями Твоїми спричинив перехід людства до безсмертя і знайшов загублене, ми слуги, а також народ, хвалимо Тебе:
Люди: Тебе оспівуємо, Тебе благословимо, Тебе благодаримо, Господи, і молимось Тобі, Боже наш!
Св.: Хвалимо Тебе, Господи, невмовкаючими славослов’ями хвалоспівних архангелів, прославами сил і псалмами начал постійно оспівуваного, хавлимо Тебе, Господи, що послав нам Твій Помисл, Твоє Слово, Твою Премудрість і Твою Дію, Того, що є на початку і був з Тобою з-перед віків, несотворене Слово Несотвореного, що з’явилося воплоченим наприкінці часів на спасіння сотвореного людства, Твого улюбленого Сина Ісуса Христа, що звільнив нас від служіння рабства. Тому ми удостоївшись бути Твоїми слугами, ми, слуги Твої, а також народ, хвалимо Тебе:
Люди: Тебе оспівуємо, Тебе благословимо, Тебе благодаримо, Господи, і молимось Тобі, Боже наш!
Св.: Тобі возносимо хвалу сердець наших, життєдайний Господи, що дбаєш за душі убогих і не відкидаєш духів знедолених, Підтримко переслідуваних, Помічнику страждаючим в морі, Ізбавителю терплячих, Годувальнику голодних, Меснику невинно страждаючих, Любове вірних, Уділителю знання святості, Жилище чистих, Обиталище тих, взивають до Тебе в правді, Заступнику вдів, Ізбавителю сиріт, що даєш правдивий провід церкві Твоїй і встановив свята любові, служіння, прийняття вірних, участь в Дусі, дари благодаті і чуда:
Ми хвалимо Тебе, ми безперестанно відтворюємо в собі образ царства Твого задля Тебе і задля улюбленого Сина Твого, через Якого Тобі хвала і сила з Святим Духом на віки віків. Амінь.

Вечірнє благодарення (Traditio apostolica 25)
Єпископ: Господь з вами!
Народ: І з духом твоїм!
Єпископ: Благодарім Господа!
Народ: Достойно і праведно: Йому належить велич і хвала і слава!»
Єпископ: Благодаримо Тебе, Господи, через Сина Твого Ісуса Христа, Господа нашого, через Якого Ти просвітив нас, являючи нам світло непорушне. Ось ми день пройшли і прийшли до початку ночі, насолоджуючись світлом дня, яке Ти створив для нашого задоволення, вечірнє світло милості Твоєї приймаючи нині, возхваляємо і славимо Тебе через Сина Твого Ісуса Христа, Господа нашого, через Якого Тобі слава, і сила, і честь зі Святим Духом, нині і повсякчас і на віки віків.
Народ: Амінь!

Подячні молитви вечірні та утрені з
Апостольських Постанов VIII, 37-39.
Вечірнє благодарення:
Єпископ: О, Боже без початку і кінця, що через Христа Твого створив все і всім управляєш, передусім усе Його Бог і Отець, Боже духів і Царю всього, що охоплюється розумом і відчуттям сприймається, що створив день для діл світла і ніч на спокій нашій немочі: "Твій є день і Твоя ніч. " Ти встановив світло і сонце. Прийми і тепер милостиво, о Господи чоловіколюбче найкращий цю нашу вечірню подяку (εσπερινην ευχαριστιαν). Ти що провів нас через довготу дня і привів до початку ночі, збережи нас Христом твоїм! Подай нам мирний вечір і безгрішну ніч і сподоби нас життя вічного, через Христа Твого, через якого Тобі хвала честь і поклоніння в святому Дусі на віки. Амінь.
Ранкове благодарення:
Єпископ: Боже духів і всякої плоті, непроминаючий і нічого не потребуючий, що сонце створив для панування над днем місяць і зорі на панування над ніччю. Зглянься і зараз милостивим оком твоїм на нас, прийми нашу ранішню подяку (εωθινας ευχαριστιας) і помилуй нас. Бо ми не простягнули рук наших до чужого Бога, бо немає в нас нового Бога, лише Ти, вічний і безсмертний, що через Христа подав нам існування і дарував нам через Нього благоіснування. Сподоби нас також життя вічного через Нього, з Яким Тобі честь, слава і поклоніння з святим Духом на віки. Амінь!

Немає коментарів:

Дописати коментар