Недільне богослужіння Воскресіння
I. Катедральне чування в Антіохії та Єрусалимі
У «Апостольських постановах», ймовірно написаних в Антіохії близько 380 року,
вже зафіксоване існування недільного богослужіння.[3]
Це ж богослужіння докладно описане Етерією на початку V століття так, як його звершували в Єрусалимі.[4]
За словами Етерії, у звичайні дні в Єрусалимі проводилося ранкове богослужіння,
на яке приходили віряни.[5]
Це богослужіння передувало ранковій псалмодії, яку виконували аскети, предтечі
чернецтва.[6]
Але в неділю, перед псалмодією аскетів, відбувалося особливе богослужіння на
честь Воскресіння Господа.[7]
Богослужіння Воскресіння розпочиналося на світанку, тобто
перед сходом сонця, в час, коли святі жінки прийшли до гробу.[8]
Люди настільки прагнули не пропустити це святкування, що багато хто приходив
завчасно та чекав у дворі або у відкритому атріумі на відкриття базиліки. Щоб
провести цей час очікування з благоговінням, співали псалми, кожен з яких
завершувався молитвою, виголошеною священником.
Єпископ спускався до Анастасиса — ротонди, де знаходився
Святий Гріб; після цього відкривалися двері, і віряни входили. Богослужіння
розпочиналося співом трьох псалмів на честь трьох днів, впродовж яких Господь
перебував у гробі.[9] Перший
псалом співав священник, другий — диякон, а третій — нижчий клірик. Люди
долучалися до співу за допомогою приспівів, і після кожного псалма священник
виголошував молитву.
Після завершення псалмодії відбувалася загальна поминальна
молитва, точна структура якої нам не відома. Далі слідувало урочисте кадіння
гробу Господа на згадку про вівідини його святими жінками. Усередині огорожі
навколо дверей гробу встановлювали фіксовані кадильниці, в які клали достатню
кількість ладану, щоб наповнити весь храм його пахощами.
Символічне значення співів і згаданих обрядів підкреслювалося читанням Євангелія, яке Етерія називає «воскресінням». Цей уривок, принаймні частково, включав оповідь про Страсті, щоб наголосити на перемозі Господа над смертю та єдності пасхального таїнства — смерті та воскресіння Спасителя. Це читання було настільки урочистим, що його виголошував сам єпископ. Люди виражали своє співчуття стражданням Господа вигуками та сльозами.
Після закінчення богослужіння, як і наприкінці вечірні,
відбувалася процесія до Голготи, яка знаходилася у дворі; це символізувало, що
Хрест є знаряддям нашого спасіння, деревом життя і знаком перемоги над смертю.
Процесія проходила під спів піснеспівів; по прибутті співали псалом, що
завершувався, як завжди, молитвою.
Тоді єпископ виголошував завершальну молитву благословення.
Навіть після завершальної формули віряни підходили ближче, щоб він поклав руку
на кожного особисто, перш ніж вони відходили. Структура богослужіння за описом
Етерії найкраще унаочнюється наступною схемою:
- три
псалми з рефренами, за якими слідують молитви
- поминальна
молитва
- кадіння
Святого Гробу
- читання
Євангелія
- процесія
до хреста під спів піснеспіву
- псалом
із завершальною молитвою
- благословення
та відпуст
Завдяки цьому щотижневому святкуванню проповідь пасхального
таїнства охоплювала весь рік, постійно нагадуючи, що таїнство смерті й
воскресіння Христа є центром життя і надії християнина.
ІІ. Збереження цього богослужіння у християнських
літургіях
Що сталося з цим богослужінням у сучасних обрядах? На перший
погляд, може здатися, що воно повністю зникло. Однак, якщо детально
проаналізувати нічні або ранкові богослужіння у різних обрядах, швидко
помітимо, що чування, описане Етерією, стало одним із ключових елементів у
формуванні богослужінь на Сході та на Заході.
Звісно, з часом це чування часто втрачало свій характер
служби на честь воскресіння або було спрощене. Проте, якщо його сліди присутні
в якомусь обряді, причина його запровадження первісно пов’язана з наслідуванням
практик Єрусалима та Антіохії.
У цьому чуванні були більш стійкі елементи, такі як спів
псалмів або піснеспівів і читання Євангелія. Інші елементи, тісніше пов’язані з
місцевими особливостями, як кадіння гробу або процесія, часто зникали. Саме
перші з них зазвичай збереглися до наших днів.
На Сході
Серед східних обрядів, халдейський обряд найчіткіше зберіг
структуру цього стародавнього богослужіння. Там він називається чуванням
(шахра)[10]
і звершується окремо від нічного монастирського богослужіння і утрені. Впродовж
пасхального тижня, коли нічне богослужіння опускається, чування здійснюється
щодня. Його елементи збігаються з описом Етерії, за винятком читання Євангелія;
воно збереглося лише у Велику п’ятницю, оскільки святковий характер, що був
притаманний стародавньому чуванню на честь воскресіння, зник, і сучасне чування
адаптоване до таїнства, яке згадується в недільному або святковому Євангелії.
Тільки піснеспіви або псалми, які співають у неділі (Вих. 15, 1-21; Іс. 42,
10-13; 45, 8; Втор. 32, 1-43 або псалми 92-99, поділені на три частини),
нагадують про воскресіння — основну тему колишнього чування.
У візантійському обряді це чування збереглося найкраще. З
трьох стародавніх псалмів залишився великий хвалитний псалом (пс. 135): «Ісповідуйте
Господа, бо Він благий, бо повік милість Його», який співають з одним або
кількома «алилуя». Також під час кадіння збереглася згадка про святих
жінок-мироносиць. Євангельський уривок (один з одинадцяти варіантів) взятий з
оповідань про славне життя Господа. Нарешті, можна впевнено сказати, що пісня з
Виходу 15: «Співаймо Господу» — це древня пісня, яку співали перед Хрестом.
Таким чином, пасхальний зміст чудово збережений. Проте це богослужіння не
залишилося незалежним, а було включено до того, що називається недільною «утренею»,
яка насправді складається з трьох частин: древнє нічне монастирське чування, богослужіння
на честь воскресіння та, власне, утреню.
У вірменському обряді чування зберегло свою первісну назву:
«Служба мироносиць». Воно зберігає три біблійні пісні, але вони вже не є
піснями воскресіння; вони запозичені з утрені (Benedictus es, Domine;
Benedicite omnia opera; Magnificat)[11].
Натомість євангельський уривок пов’язаний з воскресінням: чотири уривки,
запозичені з чотирьох Євангелій, читають послідовно впродовж чотиритижневого
періоду.
В коптському та ефіопському обрядах також перед хвалитними псалмами
все ще співають три піснеспіви (пісня з Виходу, пс. 135, Benedicite).
Пасхальний характер перших двох, принаймні, не викликає сумнівів; вони також
присутні у чуванні на честь воскресіння у візантійців. Третій піснеспів,
Benedicite, є піснеспівом утрені. Євангеліє зникло. У сирійців та маронітів
залишилися ще слабкіші сліди. Однак можна зробити висновок, що це чування
колись існувало, оскільки три піснеспіви щонеділі все ще передують утреніі
(Magnificat, пс. 62, пс. 90 у маронітів; Magnificat, пс. 62, Іс. 42 у сирійців)[12],
проте відсутність Євангелія та досить загальний характер сучасних гімнів майже
повністю приховали залишки стародавньої служби.
Отже, на Сході повсюдно прийняли чування на честь
Воскресіння, але за винятком вірменського та візантійського обрядів,
специфічний характер цього обряду втратився.
На Заході
Хотілося б звернути увагу на три приклади прийняття служби
мироносиць на Заході.
Перший, абсолютно ключовий приклад зустрічається в
амвросіанському обряді. В одну із неділь Адвенту, окрім початкового піснеспіву
та вступного піснеспіву, все богослужіння, яке називають «matutinum» перед початком «хвалитних», є
ніщо інше, як давнє єрусалимське чування, яке збереглося майже у всіх деталях:
- 3 біблійних
пісні
- євангеліє
- пісня
Мойсея (Втор. 32)
- антифон
для процесії до Хреста (повторюється 7 разів)
- пісня
Мойсея (Вих. 15)
Пасхальний характер служби особливо видимий у виборі пісні з
Виходу. Процесія проводиться на честь Славного Хреста настільки, що її
скасовують під час неділь Великого посту. Євангельський уривок зараз є частиною
Меси і змінюється залежно від циклу літургійного року.
Бенедиктинський обряд є другим західним прикладом, який
можна запропонувати. У святого Бенедикта нічне чування в неділю є довшим, ніж у
будні. Нічне чування в будні дні включає, крім псалмів 3 і 94 та піснеспіву,
дванадцять псалмів, розділених на дві групи по шість, натхненних єгипетським
обрядом. У неділю нічне чування проходить так само, як і в будні, але після
дванадцяти псалмів додаються такі елементи:
- 3 біблійні
пісні з алилуя
- [4
читання Святих Отців]
- [Te
Deum]
- Євангеліє
- Te
decet laus
Як і візантійці, які поставили читання останньою частиною
недільного чування, бенедиктинці також приписали читання для подвійної групи
псалмів, яку тепер вважають паралельною до чування. Що стосується Te Deum, то з
часів його складання (V століття) він займав дуже різні місця у службі. У
святого Бенедикта він розташований перед Євангелієм, у святого Кесарія
Арльського — після псалмів ранкової молитви. Отже, залишаються давні елементи: три
кантики та читання Євангелія, які відповідають єрусалимським. Слід зазначити,
що Євангеліє читає настоятель; у візантійців теж, навіть якщо присутній диякон,
Євангеліє Воскресіння читає священик. Це залишок старовинного єрусалимського
звичаю, коли читання звершувалося єпископом.
У предвізиготській Іспанії — це третій приклад — святитель
Ісидор Севільський приписував додати «міссу» (групу з трьох антифонів) у
неділю.[13]
В іспанській редакції «De ordine monasterii», яка передує святителю Ісидору,[14]
читаємо:
"In vigiliis autem
sollemnium vel dominicorum singulae missae superadiciantur propter honore
festivitatum vel resurrectio dominica." На всеношних святкових або
недільних богослужіннях слід додавати окремі меси для вшанування свят або
воскресіння Господнього.
Ця додаткова «місса» з трьох псалмів чи кантиків на честь
Воскресіння, без сумніву, є залишком стародавнього єрусалимського чування.
Елементом цієї стародавньої служби, який найчастіше
опускався, є процесія. Це можна легко пояснити, оскільки це був звичай,
пов’язаний з місцевою топографією. В амвросіанському обряді процесія
проводиться всередині церкви. У халдейців — від амвону до вівтаря.
Отже, зрозуміло, що недільне чування на честь Воскресіння
увійшло як загальний елемент у склад богослужіння та належить до спільної вселенської
спадщини, вищої понад поділи обрядів. Це чування відповідало глибокій
християнській потребі — поставити таїнство Відкуплення в центр життя вірних,
адже весь промисел спасіння спрямований на це вище таїнство. Святкування цього
чування було, отже, спонтанним плодом внутрішнього життя Церкви, яка прагнула
вшановувати і постійно пам’ятати про спасіння, звершене Богом Отцем нашим через
Його Сина, Господа нашого Ісуса Христа.
Це усвідомлення таїнства Відкуплення, надія на воскресіння
знову оживають у наш час у Церкві. Врешті-решт, саме воскресіння та славне
безсмертя в Царстві Божому надають повного сенсу нашому життю в цьому світі. Чи
не настав час відновити блиск цього давнього богослужіння? Це буде найдієвіша
проповідь, яка поверне вірних до істин християнства.
III. Конкретні реалізації
Як ми вже зазначали, візантійський обряд найкраще зберіг не
лише структуру, але й особливий характер цього чування. Тому ми візьмемо його
як орієнтир у цьому поясненні, додаючи корисні дані з інших обрядів.
Три псалми або біблійні пісні
У візантійському обряді з трьох псалмів або кантиків, які
колись складали початок цього чування, залишився лише псалом 135, згаданий
вище. Зараз йому передують псалом 134: "Хваліте ім’я Господнє",
і іноді йому слідує псалом 136: "На ріках Вавилонських". Два
додаткових псалми додають до 135 через їх близькість у псалтирі.
Колись трьома псалмами цього чування[15]
були псалми 115, 117 і 135.
Псалом 115 торкається пасхального таїнства своїми
віршами 6-7: "Чесна перед Господом смерть преподобних Його; я раб твій,
син рабині твоєї, ти розв’язав окови мої ".
Псалом 117 традиційно вважається пасхальним. Його
початок: "Ісповідуйте Господа, бо Він благий", перегукується з
початком псалма 135. Ось вірші, що особливо підходять для чування на честь
Воскресіння:
-
(в. 17) "Я не вмру, я житиму і звіщатиму
діла Господні"
-
(вв. 22-24) "Камінь, який відкинули
будівничі, став наріжним. Від Господа се сталося, і дивне воно в очах наших. Се
день, який створив Господь, возрадуємся і возвеселімся в нім".
Псалом 135 оспівує визволення з Єгипту і вхід у
обіцяну землю, що символізує Відкуплення.
Ці псалми співали з одним або кількома «алилуя», прокіменним
способом. Зазначимо, що «алилуя» також використовується як антифон до бібійних
пісень цього чування у бенедиктинському та халдейському обрядах, що вказує на
його належність до давньої традиції. У халдейців три псалми чергуються з трьома
бібійними піснями в циклі двох неділь.
У першу неділю вони співають псалми 92-94, 95-97, 98-100.
Серед них псалом 92: "Господь воцарився, в красу зодягнувся".
Цей псалом у всіх християнських традиціях відноситься до Воскресіння
Господнього. Перший вірш тлумачиться у світлі Рим 1,4: "Проголошений
Сином Божим у силі, згідно зі святістю Духа, через Воскресіння з мертвих".
Псалми 95, 97, 98 і 99 також ідеально підходять до духу цього чування.
На другу неділю халдеї співають біблійні пісні. Спершу —
пісню з Виходу 15: "Заспіваймо Господеві, славно бо прославився";
потім коротка пісня Ісаї (Іс 42, 10-13; 28, 8) і, врешті, пісня з Второзаконня
32: "Слухай, Ізраїлю, я говоритиму"[16].
Окрім коптів та ефіопів, у яких збереглися пісня з Виходу та
псалом 135, інші обряди, хоча і зберігають кількісно три пісні, все ж не обирають
їх з огляду на їхній пасхальний характер.
Кадильний піснеспів
Нині вона збереглася лише у візантійському обряді, де відома
під назвою «відповідь» (іпакой). Колись її виконували з віршами псалма[17].
Після кожного вірша народ повторював фінальну фразу строфи. Наведемо приклад із
порядком виконання:
Хор: Покаяння розбійника
здобуло рай, сльози жінок стали передчуттям радості,
бо ти воскрес, Христе Боже, даруючи світові велику милість!
Народ: Покаяння
розбійника... (повністю)
Соліст: Хваліте Господа,
всі народи, вознесіте Його, всі племена!
Народ: Бо ти воскрес,
Христе Боже, даруючи світові велику милість!
Соліст: Велика любов Його
до нас, істина Його навіки!
Народ: Бо ти воскрес,
Христе Боже, даруючи світові велику милість!
Соліст: Слава Отцю і Сину
і Святому Духу, нині й повсякчас, і на віки віків.
Народ: Бо ти воскрес,
Христе Боже, даруючи світові велику милість!
Хор: Покаяння
розбійника... (повністю)
Народ: Покаяння
розбійника... (повністю)
Читання Євангелія
Читання Євангелія збереглося на Заході у бенедиктинському та
амвросіанському обрядах[18],
а на Сході — у візантійському та вірменському. Проте лише ці два останні обряди
зберегли уривок саме про Воскресіння; на Заході, навіть якщо такий уривок і був
прийнятий колись, його тепер замінили Євангелієм, яке читається на Месі
повністю або частково.
У візантійському обряді є одинадцять євангельських читань,
призначених для послідовності одинадцяти неділь. Ось вони:
- Мт
28, 16-20: Остання поява Господа в Галілеї.
- Мк
16, 1-8: Похід жінок до гробу, звістка ангела.
- Мк
16, 9-20: Явління Господа Марії Магдалині та Одинадцятьом.
- Лк
24, 1-12: Похід жінок до гробу, звістка ангела.
- Лк
24, 21-35: Явління учням в Еммаусі.
- Лк
24, 36-53: Явління апостолам у світлиці.
- Ів
20, 1-10: Похід Петра та Івана до гробу.
- Ів
20, 11-18: Явління Марії Магдалині.
- Ів
20, 17-31: Явління у світлиці.
- Ів
21, 1-14: Явління учням біля озера.
- Ів
21, 15-25: Запитання до Петра.
У вірменському обряді читають лише чотири євангелія, призначені
для послідовності чотирьох неділь, і кожне з них взяте з іншого євангелиста:
- Мт
28, 1-20: Похід жінок до гробу, явління Господа, обман юдеїв, поява в
Галілеї.
- Мк
15, 42 – 16, 8: Поховання, похід жінок.
- Лк
23, 50 – 24, 12: Поховання, похід жінок та Петра.
- Ів
19, 38 – 20, 18: Поховання, похід Петра та Івана, явління Марії Магдалині.
Вірменська серія, безсумнівно, є більш архаїчною, ніж
візантійська. У трьох останніх євангеліях зберігаються уривки, властиві цьому болгослужінню:
звістка про воскресіння Господа після трьох днів. Лише уривок із Євангелія від
Матвія, здається, скорочено; він мав би починатися з Мт 27, 57, включаючи
поховання, як в інших уривках, та охорону гробу. Інші епізоди з життя
воскреслого Господа, які є у візантійській серії, більше відповідають богослужінню
пасхального часу, а не недільного чування. Дивно також, що обійдено увагою похід
жінок, описаний Матвієм. Було б логічно знайти його на початку серії, що довело
б кількість уривків до дванадцяти.
Процесія
В Єрусалимі процесія проходила від Святого Гробу до Голготи,
яка знаходилася у дворі, під відкритим небом. У халдеїв, де процесія
відбувається від амвона до святилища, піснеспіви, що натякають на воскресіння,
використовуються лише під час Пасхального періоду. Ось кілька прикладів:
І. Все творіння
Христом оновлюється, Главою життя нового, Ним бо сила смерті зруйнована, і на
глас Його мертві воскресають. Сатана гірко ридає, кажучи: «Горе мені! Я став
посміховиськом для Адама і дітей його, ось бо Ісус влади мене позбавив,
вирвав з моїх рук надбання моє і Своїм Воскресінням дарував життя всьому
людству».
ІІ. Сад Йосипа
Ариматейського Раєм явився, в ньому бо Христос поховався. Ангели і Серафими
зійшли і вартують при Святому Гробі Господньому. Слава Тобі, Господи!
Слава Тобі, Сину Божий! Благословен, хто Воскресінням Своїм сповнив нас
радістю!
У амвросіанському обряді антифони до Хреста також згадують
воскресіння лише під час Пасхального періоду:
Пасха
Де гріх смерть приніс, там сама
благодать повернула життя. Через древо Адам був обманутий, через Хрест світ був
викуплений. Саме через нього Господь, Спас наш,
став первістком спочилих, і нині воскрес із мертвих. Прийдіте, поклонімося
Йому, мовлячи: "Алилуя."
Середа після Великодня
Співайте Господу, благословіть
ім'я Його, алилуя.
Звіщайте про Нього день у день, алилуя.
Голосіть поміж народами: "Господь воцарився навіки", алилуя.
Піснеспів перед Хрестом
Халдеї пропонують найбільшу кількість таких псалмів. Спів є
псалмічним, з приспівом: «Слава Тобі, Господи» або «Слава Тобі, о Боже». Ось
деякі з використовуваних псалмів:
Псалом 12: «Доки, Господи,
забуватимеш мене?» (3-я неділя Іллі), що натякає на Страсті.
Псалом 45: «Бог нам пристановище
і сила» (1-а неділя Хреста); Псалом
91, 2-9: «Благо єсть ісповідувати Господ» (3-я неділя Богоявлення), що
оспівують великі діла Господа.
Псалом 39: «Терпеливо я
надіявся на Господа» (2-а неділя Адвенту), який стосується воскресіння.
Псалом 86: «Його основа на
святих горах» (2-а неділя Різдва), що провіщає покликання язичників —
плід відкуплення.
Псалом 145: «Хвали, душе
моя, Господа» (3-я неділя Великого посту) і псалом 146: «Похвали, Єрусалиме,
Господа» (2-а неділя Мойсея), що возвеличують Господа.
Змінний псалом завершується у неділю фіксованим піснеспівом,
який співають після «Слава Отцю», щоб подякувати Богові за великий дар
відкуплення:
Благодарення благому Богові, що
визволив наш рід від рабства Лихого і Смерті; Він усмиряє для нас війська
небесні, які гнівалися на нашу неправедність.
Благословен Бог милосердя, бо
коли ми не шукали Його, Він вийшов нам назустріч і зрадів нашому життю. Він дав
нам образ нашого заблукання та повернення в загубленій вівці.
Він назвав нашу природу
спадкоємицею і дочкою: загубленою, знайденою; мертвою, воскреслою. І Він
звеселив війська духів нашим каяттям і воскресінням.
Невимовна велика любов, яку
показав до нас Той, хто любить наш рід: з нашого роду Він узяв Посередника і
примирив світ зі Своєю Величчю.
Високо понад нами і всіма
створіннями те нове, що Він звершив для нашого людства:
Він зробив з нашого тіла святий храм, щоб ми могли Його славити, як храм
всесвіту.
Прийдіть, небесні і земні істоти,
подивуйтеся; дивуйтеся такій високій гідності:
бо наш рід піднявся до найвищої величі, недосяжної божественності.
Хай небо і земля, і все, що вони
вміщають, разом з нами дякують Тому, хто підніс наш рід: Він оновив свій образ
у нас і стер нашу провину.
Він назвав нас своїм іменем і все
нам підкорив. Справедливо, щоб усі уста славили Його, Того, хто підніс нас
понад усе! Всі ми заспіваємо Його славу на віки віків, амінь і амінь!
Амвросіанський і візантійський обряди використовують
піснеспів із Виходу: «Співаймо Господу, чудесна Його перемога».
У амвросіанському обряді він супроводжується молитвою:
Боже, що під проводом Твого слуги
Мойсея визволив народ Свій з темряви Єгипту, де він був гноблений важкою
працею, дозволь і нам, звільненим від тьми світу цього, увійти до обіцяного
спочинку для батьків. Через нашого Господа Ісуса Христа.
Антифони, що супроводжують цей піснеспів, змінюються залежно
від дня і завжди натхнені самим піснеспівом:
«Море зупинилося, хвилі завмерли,
коли народ переходив, славлячи Господа» (1-а неділя жовтня).
«Співаймо Господу, який визволив
Свій народ і провів його посеред моря по суші» (1-а неділя після Освячення).
Візантійці використовують притспів — перший вірш піснеспіву:
«Співаймо Господу, чудесна Його перемога!». Наприкінці після «Слава Отцю»
додають поетичну строфу, натхненну піснеспівом, яка змінюється залежно від
неділі:
Твоя правиця, що несе перемогу, сяє
божественною силою! Її міць, о Безсмертний, знищила ворога і відкрила шлях
через безодню Ізраїлю, незвичайний шлях (глас 1).
Непереможна сила колись укинула у
море військо фараона; і Слово, втілившись,
стерло гріх, що гнітив нас. Він, Господь слави: чудесна Його перемога! (глас
2)
Ізраїль перейшов безодню, залишаючи
слід, наче по суші. Побачивши, як тоне військо фараона, він вигукнув: Співаймо
Господу пісню перемоги! (глас 6)
Твій жест зробив воду, що текла,
твердою, як земля. Тому Ізраїль,
що переходив сушею оспівував Тобі пісню перемоги (глас 7).
Ектенія
У халдейському обряді чування Воскресіння завершується ектенією,
відсутньою в описі Етерії. Формуляр еткенії спільний для звичайних неділь, але
змінюється на свята. Ось текст ектенії на Великдень, що розкриває таємницю
воскресіння:
Станьмо гідно, з радістю і веселістю!
Молімося, мовлячи: Помилуй нас, Господи!
Народ
(на кожне прохання): Помилуй нас,
Господи!
Христе, Ти, що воскресінням Твого
святого тіла зруйнував врата безодні та знищив гріх і смерть, воскресіння Твого
ради молимо Тебе:
Христе, Ти воскресінням Твого
святого тіла переміг смерть, дарував нам нове життя і оновив усе творіння, воскресіння
Твого ради молимо Тебе:
Христе, Ти воскресінням Твого
святого тіла дарував життя померлим, які лежали в гробах, і повернув усю
людську природу з мертвих до життя, воскресіння Твого ради молимо Тебе:
Христе, Ти воскресінням Твого
святого тіла посоромив своїх мучителів, принизив сторожу і звеселив спільноту
Твоїх учнів, воскресіння Твого ради молимо Тебе:
Христе, Ти воскресінням Твого
святого тіла звістив радість жінкам, жінки — апостолам, а апостоли — всьому
світові, воскресіння Твого ради молимо Тебе:
Христе, Ти воскресінням Твого
святого тіла обіцяв усім воскресіння для життя нового, воскресіння Твого ради молимо
Тебе:
Христе, Ти воскресінням Твого
святого тіла багато разів з'являвся учням, дихав на них, щоб вони прийняли Духа
Святого, звеселив і підніс усе, воскресіння Твого ради молимо Тебе:
Христе, Ти воскресінням Твого
святого тіла послав учнів навчати всі народи і хрестити в ім'я Отця, Сина і
Святого Духа, обіцявши бути з ними до кінця віку, а також з нами, що святкуємо
Твоє воскресіння, молимо Тебе:
Христе, Ти підніс нас Твоїм
воскресінням, наповнив радістю і спасінням, збагатив нас Твоїми дарами, підніс
наші голови Твоїм звеличенням, наповнив наші серця радістю і оновив наші душі, воскресіння
Твого ради молимо Тебе:
Боже милосердя, Ти воскресив
Свого Улюбленого і зробив Його безсмертним і непідвладним стражданню, у Своєму
милосерді поставив Його Главою Твоєї Церкви і Пастирем усіх, заради благості Твоєї
молимо Тебе:
Священича
молитва: Христе, Ти на небесах
прославляєшся ангельськими чинами, а на землі люди поклоняються Тобі, у славне
свято Твого воскресіння молимо Тебе: збережи нас, Христе, Господи наш, у благості
Своїй, простягни правицю милосердя над народом Твоїм, що уповання покладає на
воскресіння Твоє, і помилуй нас на віки.
Народ:
Амінь.
У стародавніх недільних службах існує багато інших
прекрасних текстів, які розкривають таїнство Воскресіння. Хай ті, які ми
переклали, дадуть уявлення про багатства, які містяться у християнських
літургіях.
о.Х. Матеос, ТІ
ДОДАТОК
Важко зрозуміти характер богослужіння, не маючи перед очима
деяких зразків текстів. Тому, щоб прояснити зміст попередньої статті, ми
пропонуємо чотири формуляри, які відповідають службі недільного чування. Перший
формуляр містить вказівки, які також застосовуються для інших.
ПЕРШИЙ ФОРМУЛЯР
Вступний піснеспів (тричі: хор,
народ, усі разом):[19]
Коли запечатали камінь юдеї* і воїни стерегли пречисте тіло
Твоє,* воскрес Ти, тридневний Спасе,* даруючи світові життя.* Ради цього сили
небесні взивали до Тебе, Життєдавче:* Слава воскресінню Твоєму, Христе,* слава
царству Твоєму,* слава промислові Твоєму,* єдиний Людинолюбче.
Молитва: Сповнені
довіри до Твого милосердя, Господи, ми святкуємо святий воскресний день; даруй
кожному з нас підтримку, яка належить Твоєму творінню, щоб з піднятою головою
святкувати Твоє святе воскресіння, і воздавати славу Тобі з Отцем Твоїм і
Святим Духом на віки віків. Амінь.[20]
[Антифон
1]
(Псалми співає соліст, який стає
на амвон посеред народу, обличчям до вівтаря).
Псалом 92: Госпо́дь
воцари́вся, в красу́ зодягну́вся, зодягну́вся Госпо́дь си́лою і опоя́сався.
Приспів: Алилуя, алилуя,
алилуя.
Стих: Він бо утверди́в вселе́нну, і вона́ не похитне́ться.
Стих: Гото́вий престо́л Твій з то́го ча́су, споконвіку Ти
єси́.
Стих: Свідо́цтва Твої достовірні ве́льми; до́мові Твоє́му
подоба́є свя́тість, Го́споди, на многоту́ днів.
Слава… і нині…
Наславник: У неділю, у
великий день, Господь вийшов із гробу, радійте, народи, співайте Його славу, проголошуйте і сповіщайте
Його перемогу![21]
Молитва: Творче життя
і спасителю роду людського: даруй нам силу та поміч, щоб ми приносили плоди, благовгодні
Тобі, протягом нашого перебування тут, Боже, що радієш життю людей нині й
повсякчас і навіки віків. Амінь.
[Антифон 2]
Пісня Анни (1 Сам 2, 1-10):
Утверди́лося се́рце моє́ у Го́споді, піднíсся ріг мій у Бо́зі моїм.
Приспів: Алилуя, алилуя.
Стих: Бо нема́ свято́го, як Госпо́дь, і нема́ пра́ведного, як
Бог наш, і нема́ свято́го, крім Те́бе.
Стих: Бо Бог – вíдання
Госпо́дь, і Бог, що уготовля́є почи́ни Свої.
Стих: Госпо́дь мертви́ть і живи́ть, зво́дить до а́ду і виво́дить.
Слава… і нині…
Наславник: Сяйво
пришестя Твого, Христе, освітило землю, і сяйво Твого Хреста досягло її країв: осяй
також світлом пізнання серця тих, хто співає Тобі з вірою.[22]
Молитва: Уповання
благе, послане Отцем до нас, безнадійних: сповни нас, через Твоє воскресіння, усякою
надією і радістю, щоб ми воздавали славу, поклоніння і хвалу Тобі, Отцю і
живому Духу Святому нині й повсякчас і на віки віків. Амінь.
[Антифон 3]
Псалом 135: Ісповідуйте Го́спода, бо Він благи́й, алилуя.
Приспів: Бо повік
милість Його, алилуя.
Стих: Ісповідуйте Бо́га богів, алилуя.
Стих: Ісповідуйте Владаря́ владарів, алилуя.
Стих: Ісповідуйте Бо́га Небе́сного, алилуя.
Слава… і нині…
Наславник: Хрестом Твої,
Спасе, проголошуючи мир і прощення для полонених, Ти посоромив тирана, виявив
його убогість і злиденність Твоїм божественним воскресінням.
Молитва: Будь для нас,
Господи, Пастирем, Життям і Брамою: веди нас, щоб ми йшли в Тобі і через Тебе
входили до Твого Отця, що на небесах, бо Тобі належить милосердя і хвала в
усякий час, на віки віків. Амінь.
[Іпакой]
Кадильний піснеспів:[23]
Хор: Покаяння
розбійника раєм заволоділо,* а плач мироносиць радість звістив,* що Ти, Христе
Боже, воскрес, подаючи світові велику милість.
Народ: Покаяння
розбійника… (повністю).
Соліст: Хваліте Го́спода, всі наро́ди, похваліте Його́, всі
племе́на.
Народ: що Ти, Христе
Боже, воскрес, подаючи світові велику милість.
Соліст: Бо утверди́лася ми́лість Його́ на нас, і вірність Госпо́дня трива́є повік.
Народ: що Ти, Христе
Боже, воскрес, подаючи світові велику милість.
Соліст: Слава Отцю, і
Сину, і Святому Духу, нині, і повсякчас, і на віки вічні.
Народ: що Ти, Христе
Боже, воскрес, подаючи світові велику милість.
Хор: Покаяння
розбійника… (повністю).
Народ: Покаяння
розбійника… (повністю).
Молитва (за бажанням): Хвала
і благодарення Тобі, Джерело пахощів чистих, Тобі, Кого жінки пішли намастити в
гробі пахощами, Тобі, хто проливає аромат божественної любові і небесного життя
— даруй нам, Господи, йти за Твоїми пахощами з чистотою душі, як діви супроводу
Жениха Небесного, і прославляти Твоє воскресіння нині, і повсякчас, і на віки
віків. Амінь.
Євангеліє (Мт 27, 57 - 28, 10):
[Кондак]
Процесійний піснеспів:[24]
Воскрес Ти як Бог із гробу у славі* і світ із собою воскресив,* і людське
єство як Бога оспівує Тебе,* і смерть щезла.* Адам же ликує, Владико,* і Єва
нині, від узів ізбавляючись, радується, взиваючи:* Ти, Христе, той, хто всім
подає воскресіння.
[Канон]
Пісня перед Хрестом: Пісня Виходу.
Го́сподеві співа́ймо, сла́вно
бо просла́вився.
Приспів: Сла́вно бо просла́вився.
Стих: Помічни́к і Покрови́тель став менí спасíнням.
Стих: Він мій Бог – і просла́влю Його́, Бог отця́ мого́ – і
вознесу́ Його́.
Стих: Хто подíбний до Те́бе, що просла́влений у святи́х,
ди́вний у сла́ві, тво́риш чудеса́?
Слава… і нині…
Наславник:[25]
Твоя правиця, яка приносить перемогу, сяє божественною силою! Її
міць, о Безсмертний, знищила ворога і відкрила для Ізраїля в безодні
незвичний шлях.
(за бажанням)
Твої чисті руки на початку з праху мене створили: і на
Хресті ти простягнув свої руки,
щоб вивести знову із землі наше тіло тлінне, яке ти взяв у лоні Діви.
Подихом твоїх божественних уст ти вдихнув у нас життя: і
заради нас ти помер, віддав своє життя. Але, зруйнувавши вічні кайдани, ти
воскресив нас разом з собою,
даруючи нам славу нетління.
Ти, Діво, дерево життя, бо плід, що народився від тебе, не є
їжею смерті для людей,
а солодкістю вічного життя, на спасіння тих, хто тебе оспівує.
За бажанням можна прочитати
халдейську літанію, наведеної у тексті статті.
ДРУГИЙ ФОРМУЛЯР
Вступний піснеспів: Хай
веселиться небесні, хай радуються земнії,* бо явив могутність руки своєї
Господь,* подолав смертю смерть, первенцем мертвих став,* з безодні аду ізбавив
нас і подав світові велику милість.
Молитва: Дай нам,
Господи, отримати від Тебе пізнання усього добра, щоб ми могли святкувати цей
великий воскресний день так, як це гідно і благовгодно Тобі, і дай нам благодарити
й поклонялися Тобі, Твоєму Отцеві та Твоєму живому і святому Духові, нині і на
віки віків. Амінь.
[Антифон 1]
Пс 95: Заспіва́йте Го́сподеві пісню нову́, заспіва́йте
Го́сподеві, вся зе́мле!
Приспів: Алилуя,
алилуя, алилуя.
Стих: Возвістіте се́ред наро́дів сла́ву Його́, се́ред усіх
люде́й – чудеса́ Його́.
Стих: Славосло́в’я і краса́ пе́ред лице́м Його́, свя́тість і
ве́лич у святи́лищі Його́.
Стих: Принесіте Го́сподеві, покоління народів, принесіте
Го́сподеві сла́ву і честь.
Слава… і нині…
Наславник: У день
воскресний мир панує між горішніми і долішніми. Благословен, хто воскресінням своїм
умиротворив небеса, землю і все, що вони вміщають!
Молитва: Світло від
Світла, Боже істинний, померлий плоттю і живий Духом: воскресінням своїм пробуди
сумління наше від влади гріха, щоб ми благодарили і славили множество Твоїх
милостей, нині і на віки віків. Амінь.
[Антифон
2]
Пісня Йони: Завола́в я в скорбо́ті моїй до Го́спода Бо́га мого́ – і Він
почу́в мене́ .
Приспів: Алилуя.
Стих: Хай ви́йде із зотлíння життя́ моє́ до Те́бе, Го́споди, Бо́же мій!
Стих: Хай при́йде до Те́бе моли́тва моя́, до хра́му свято́го Твого́!
Стих: Все, що обітува́в, возда́м Тобí, у спасíнні моїм – Го́сподеві!
Слава… і нині…
Наславник[26]:
Виходячи з гробу, о Христе, на третій день, Ти знищив скорботу і біль обителей
безодні. Тому ми, творіння Твої, оспівуємо Тебе на віки.
Молитва: Даруй нам,
Господи, прийти до Тебе у пристань світла, яка приготована для тих, хто служив
Тобі та ісповідував Твоє ім’я перед народами, Ти бо милосердний єси, і ми
славимо Тебе нині і на віки віків. Амінь.
[Антифон 3]
Пс 96: Госпо́дь воцари́вся, хай ра́дується земля́.
Приспів: Алилуя,
алилуя.
Стих: Бо Ти – Госпо́дь усеви́шній над усіє́ю земле́ю,
ве́льми ви́вищився по́над усіма́ бога́ми.
Стих: Охороня́є Госпо́дь ду́ші преподо́бних Своїх, з руки́
грішників ізба́вить їх.
Стих: Світло возсія́ло пра́ведникові і для пра́вих се́рцем –
весе́лість.
Слава… і нині…
Наславник: Спасе,
Агнче непорочний, що взяв гріх світу і воскрес на третій день, славимо Тебе
разом з Отцем і Духом! Величаємо Тебе, Господи слави!
Молитва: Долучи нас,
Господи, до хорів Твоїх обраних, і хай ніколи наші беззаконня не віддаляють нас
від лиця Твого, бо Ти не бажаєш загибелі творінь Твоїх рук, але щоб ми пізнали
і прославляли Тебе на віки віків. Амінь.
[Іпакой]
Кадильний піснеспів: Коли
по смерті Твоїй, Христе Боже,* жони до гробу прийшли, щоб намастити тіло
Твоє,* то побачили ангелів у гробі і жахнулися,* бо почули від них
слово, що Господь воскрес,* даруючи світові велику милість.
Стих: Послу́хайте се, всі наро́ди, почу́йте, всі, що живете́
у вселе́нній.
Стих: Одна́че Бог відку́пить ду́шу мою́ з руки́ а́ду, коли́
при́йме мене́. (Пс 48).
Молитва: Хвала і благодарення
Тобі, Джерело пахощів чистих, Тобі, Кого жінки пішли намастити в гробі
пахощами, Тобі, хто проливає аромат божественної любові і небесного життя —
даруй нам, Господи, йти за Твоїми пахощами з чистотою душі, як діви супроводу Жениха
Небесного, і прославляти Твоє воскресіння нині, і повсякчас, і на віки віків.
Амінь.
Євангеліє (Мк 15, 42 – 16, 8): «Вже настав вечір… і вони не казали нічого нікому, бо боялися».
[Кондак]
Процесійний піснеспів: Ти,
Христе Слово, — світло для тих, що в темряві, Ти — воскресіння і життя усіх
людей, і всіх Ти із Собою воскресив, владу смерті знищивши і ворота адові
сокрушивши; і мертві, чудо побачивши, дивувалися, і все творіння Твоєму, Людинолюбче,
воскресінню радіє. Тому і всі ми хвалимо й славимо Твоє зшестя, і світ, Спасе
мій, славить Тебе повсякчасно.
[Канон]
Пісня перед Хрестом: Пісня
Виходу. Го́сподеві співа́ймо, сла́вно
бо просла́вився.
Приспів: Сла́вно бо просла́вився.
Стих: Помічни́к і Покрови́тель став менí спасíнням.
Стих: Він мій Бог – і просла́влю Його́, Бог отця́ мого́ – і
вознесу́ Його́.
Стих: Хто подíбний до Те́бе, що просла́влений у святи́х, ди́вний
у сла́ві, тво́риш чудеса́?
Слава… і нині…
Наславник:[27]
Непереможна сила колись скинула у море військо фараона; і Слово, втілившись,
стерло гріх, що нас обтяжував, Він — Господь слави: велична Його перемога!
(на вибір)
У гробі Ти був покладений, Христе, мертвий, бездиханний, але
раною Своєю, Спасе, Ти воскресив поранених з Собою, що спали забуті у ямі.
Як Визволитель роду людського і життя вічного Начало Ти
прийшов у світ: бо через Своє Воскресіння, яке ми славимо, Ти розірвав саван
смерті. Велична Твоя перемога!
У Тобі радіють, Діво бездоганна, перші батьки нашого роду:
бо через Тебе вони віднайшли Едем, втрачений через непослух, Чиста і до, і
після народження!
ТРЕТІЙ ФОРМУЛЯР
Вступний піснеспів: Світлую
воскресіння проповідь від ангела взнавши* і прадідне осудження відкинувши,*
Господні учениці, хвалячись, апостолам мовили:* Повалилася смерть, воскрес
Христос Бог,* даруючи світові велику милість.
Молитва: Сповнені довіри до Твого милосердя, Господи, ми
святкуємо святий воскресний день; даруй кожному з нас підтримку, яка належить
Твоєму творінню, щоб з піднятою головою святкувати Твоє святе воскресіння, і воздавати
славу Тобі з Отцем Твоїм і Святим Духом на віки віків. Амінь.
[Антифон 1]
Пс 114: Лю́бо мені, що почу́є Госпо́дь го́лос моління мого́.
Приспів: Алилуя.
Стих: Бо прихили́в Він ву́хо Своє́ до ме́не, і у дні мої
призову́.
Стих: Ми́лостивий Госпо́дь і пра́ведний, і Бог наш ми́лує.
Стих: Бу́ду благовго́дним пе́ред Го́сподом у країні живи́х.
Слава… і нині…
Наславник: У день
воскресний світло Єдинородного Сина сяє на всю землю, і кості померлих тремом
проймаються, бо бачать наближення воскресіння. Благословен єси, Господи Боже!
Молитва: Воістину,
Господи, Спас усіх єси, бо через Твоє воскресіння з гробу, Ти визволив людину з
темряви ідолопоклонства, щоб у всьому ми приносили благодарення, поклоніння і
хвалу Тобі і Твоєму Святому Духу, нині і повсякчас і на віки віків. Амінь.
[Антифон
2]
Пісня Давида (1 Хронік 29,
10-13): Благословенний Ти, Господи, Боже Ізраїля, отця нашого, од
віку і до віку!
Приспів: Алилуя, Алилуя.
Стих: Твоя, Господи,
могутність і сила, і велич, і вічність, і слава, і все
на небесах та на землі!
Стих: Твої, Господи,
царства, і Ти вознесений Главою над усім!
Стих: І тепер,
Боже наш, благодаримо Тебе, і славимо Ім'я величі Твоєї.
Слава… і нині…
Наславник:[28]
Воскресіння Твоє, Милосердний, оживило нас, смертних. Тому обраний
народ з радістю і вдячністю, співає Тобі, Христе, кажучи: Смерть поглинута перемогою!
Молитва: Притягни нас,
о Христе, до Отця Твого Небесного, як обіцяв Єси, щоб нас не могли вирвати з
Твоєї могутньої руки, бо Тобі подобає підтримувати створіння Твоє, щоб воно
Тебе шанувало і славило як Творця і Господа на віки віків. Амінь.
[Антифон
3]
Пс 98: Госпо́дь воцари́вся: хай обу́рюються наро́ди!
Приспів: Алилуя.
Стих: Він возсіда́є на херуви́мах: хай стряса́ється земля́!
Стих: Госпо́дь на Сіо́ні вели́кий і висо́кий над усіма́
наро́дами
Стих: Хай ісповідують Ім’я́ Твоє́ вели́ке, бо страшне́ і
святе́ воно́.
Слава… і нині…
Наславник: Земля
затряслася, сонце відвернуло погляд, світло стало темрявою, багата завіса храму
розірвалася, скелі розкололися, бо на Хресті був піднесений Праведник, Бог
наших отців!
Молитва: Відверни від
нас, Господи, всяку силу демона, і хай Твоє святе ім’я, яке було прикликане над
нас, не буде осквернене його нечестивими руками, бо лише Ти маєш силу захистити
Твоє створіння, і Тобі приносимо поклоніння наше повсякчас, Творче наш, на віки
віків. Амінь.
[Іпакой]
Кадильний піснеспів: Мироносиці,
до гробу життя Подавця приступивши,* шукали безсмертного Владику між мертвими;*
і, вість радісну від ангела одержавши,* сповістили Апостолів, що воскрес
Господь,* подаючи світові велику милість.
Стих: Ісповідуйте Го́спода і призива́йте Ім’я́ Його́,
звістіте між наро́дами діла́ Його́
Стих: Заспіва́йте Йому́ і загра́йте Йому́, повідайте всі
чудеса́ Його́. (Пс. 104, 1, 2)
Молитва: Хвала і благодарення
Тобі, Джерело пахощів чистих, Тобі, Кого жінки пішли намастити в гробі
пахощами, Тобі, хто проливає аромат божественної любові і небесного життя —
даруй нам, Господи, йти за Твоїми пахощами з чистотою душі, як діви супроводу Жениха
Небесного, і прославляти Твоє воскресіння нині, і повсякчас, і на віки віків.
Амінь.
Євангеліє (Лк. 23, 50–24, 12) «І ось прийшов член ради... і здивувався всьому, що сталося».
[Кондак]
Процесійний піснеспів:
Вже більше влада смертна не зможе людей держати,* Христос бо зійшов, сокрушаючи
й розоряючи сили її.* Зв’язується ад,* пророки суголосно радуються,* представ
Спас, мовлячи тим, що в вірі:* Вийдіть, вірні, у воскресіння.
[Канон]
Спів перед Хрестом: Пісня Виходу.
Го́сподеві співа́ймо, сла́вно
бо просла́вився.
Приспів: Сла́вно бо просла́вився.
Стих: Помічни́к і Покрови́тель став менí спасíнням.
Стих: Він мій Бог – і просла́влю Його́, Бог отця́ мого́ – і
вознесу́ Його́.
Стих: Хто подíбний до Те́бе, що просла́влений у святи́х,
ди́вний у сла́ві, тво́риш чудеса́?
Слава… і нині…
Наславник:[29]
Ізраїль перейшов безодню, залишивши, як на землі, свій слід. І, побачивши
потоплене військо фараона, він вигукував: Співаймо Господу пісню перемоги!
(за бажанням)
Простягнувши руки на Хресті, Ти наповнив весь всесвіт, о
Христе, милістю Отця. Тому ми співаємо Тобі пісню перемоги!
Із трепетом, як слугиня, на Твоє веління смерть наблизилася
до Тебе, Господа життя; і через неї Ти здобув нам життя вічне і воскресіння.
Ти свята серед святих, бо породила Бога незмінного, Діво
непорочна і Мати цілісна: Твоє божественне народження стало для вірних джерелом
нетління.
ЧЕТВЕРТИЙ ФОРМУЛЯР
Вступний піснеспів: Ангельські
сили – на гробі твоїм,* а сторожа омертвіла* Марія ж стояла у гробі,* шукаючи
пречистого тіла твого.* Полонив Ти ад, не випробувавшись ним,* зустрів єси смерть,
даруючи життя.* Воскреслий з мертвих Господи, слава Тобі.
Молитва: Дай нам,
Господи, отримати від Тебе пізнання усього добра, щоб ми могли святкувати цей
великий воскресний день так, як це гідно і благовгодно Тобі, і дай нам благодарити
й поклонялися Тобі, Твоєму Отцеві та Твоєму живому і святому Духові, нині і на
віки віків. Амінь.
[Антифон 1]
Пс 97: Заспіва́йте Го́сподеві пісню нову́,
Приспів: бо дива́ сотвори́в Госпо́дь! Алилуя, алилуя, алилуя.
Стих: Спасіння Його́ зверши́ла прави́ця Його́ і святе́
раме́но Його́.
Стих: Поба́чили всі кінці землі спасіння Бо́га на́шого.
Стих: Воскли́кніте Бо́гові, вся зе́мле, заспіва́йте, і
радійте, і загра́йте.
Слава… і нині…
Наславник: У воскресний
величний день, Церква вірних радіє, бо її Жених, що був мертвий, воскрес. Вона
вигукує і співає, промовляючи: Благословенний єси, Господи!
Молитва: Дай нам бути
для Тебе, Господи, святим і обраним народом, який носить у собі печать любові
та правди; і завжди будь нам Господом і Богом, бо Тобі подобає жити і ходити з
творінням Твоїх рук, Отче, Сину і Святий Духу, слава Тобі на віки віків. Амінь.
[Антифон
2]
Пісня Товита (13, 1-9):
Благословен Бог, що живе повіки; царство Його триває вічно.
Приспів: Алилуя, алилуя.
Стих: Вознесіте Його
перед усіма живими, бо Він — Господь і Бог наш.
Стих: Благословіте
Господа справедливости і возносіте Царя віків.
Стих: Вознесу Бога
мого, а моя душа Царя неба, і вона утішиться величчю Його.
Слава… і нині…
Наславник:[30]
Через одного чоловіка, першого Адама, смерть увійшла колись у світ: через
іншого чоловіка, Сина Божого, воскресіння явилося.
Молитва: Твоєю
могутньою десницею підтримай, Господи, Церкву Твою святу, і єдність, яку Ти
здобув Своєю дорогоцінною кров’ю, даруй їй надію чекати на Тебе, радіти в Тобі
та вітати Твоє спасіння, Христе, на віки віків. Амінь.
[Антифон 3]
Пс 117: Ісполвідуйте Го́спода,
бо Він благи́й, бо повік ми́лість Його́!
Приспів: Алилуя, алилуя,
алилуя.
Стих: В у́тиску призва́в я Го́спода, і Він почу́в мене́ і
ви́вів на про́стір.
Стих: Кра́ще надіятися на Го́спода, ніж надіятися на люди́ну.
Стих: Ісповім Тебе́, бо Ти почу́в мене́ і став мені
спасінням.
Наславник: Триблаженне
древо чистого Хреста Твого, Спасе, насаджене на Голготі, як у саду, і зрошене
кров’ю і водою з Твого божественного боку, Христе, розцвіло для нас життям.
Молитва: Призови,
Господи, усіх тих, хто створений за Твоїм образом, і хто блукає поза Твоїм
стадом: щоб вони більше не страждали в пустелі гріха, бо Ти — джерело доброти і
безодня милосердя у всі часи, на віки віків. Амінь.
[Іпакой]
Кадильний піснеспів: Світлий
Ангел, дивуючи появою,* заспокоюючи словами, мироносицям казав:* «Чого шукаєте
живого в гробі?* встав Той, Хто гроби порожніми вчинив;* Того, Хто змінив
тління, визнайте за незмінного;* скажіть Богові: «Які страшні діла Твої, Ти бо
спас рід людський».
Стих: Вознесу́ Тебе́, Бо́же мій, Ца́рю мій, і благословлю́
Ім’я́ Твоє́ повік і повік-віку.
Стих: На всяк день благословлю́ Тебе́ і восхвалю́ Ім’я́
Твоє́ повік і повік-віку. (Пс. 144, 1.2).
Євангеліє (Йн 19, 38–20, 18): «Після цього Йосиф з Ариматеї... і він сказав йому ці слова.
[Кондак]
Процесійний піснеспів: Воскресши
з гробу,* умерлих воздвигнув Ти* і Адама воскресив Ти,* і Єва ликує в твоїм воскресінні,*
і світу кінці урочисто святкують* востання Твоє,* Многомилостивий.
[Канон]
Спів перед Хрестом: Пісня Виходу (як у першій формі).
Го́сподеві співа́ймо, сла́вно
бо просла́вився.
Приспів: Сла́вно бо просла́вився.
Стих: Помічни́к і Покрови́тель став менí спасíнням.
Стих: Він мій Бог – і просла́влю Його́, Бог отця́ мого́ – і
вознесу́ Його́.
Стих: Хто подíбний до Те́бе, що просла́влений у святи́х,
ди́вний у сла́ві, тво́риш чудеса́?
Слава… і нині…
Наславник:[31] Твій жест зробив води, які колись рухались, міцними,
мов земля. Тому Ізраїль, що пройшов сухою ногою, співав Тобі пісню перемоги.
(за бажанням)
Тиранія смерті була засуджена, Господи, коли на Хресті Тебе
несправедливо засудили на смерть. І князь темряви, який не зміг перемогти Тебе,
по праву вигнаний.
Ти зцілив, о Христе, рану нашої душі, вкушеної змієм. Ти
показав світло
тим з нас, хто був у темряві, бо, зійшовши через Хрест у безодню, Ти воскресив
нас разом з Собою.
Радуйся, Маріє, Джерело благодаті, радуйся, Сходи і Ворота
небесні, радуйся, Свічник і Золотий посудине, Горо незаймана, що породила світу
Христа, Творця життя.
ДЕЯКІ ЗАУВАЖЕННЯ
Якщо потрібна вступна формула, можна використати одну з
таких:
Благословен Бог наш завжди, нині і повсякчас, і на віки віків.
Амінь. (віз.)
Благословенне царство Отця і Сина і Святого Духа завжди, нині
і повсякчас, і на віки вічні. Амінь. (віз.)
Слава Отцю і Сину і Святому Духові.
(народ:) І на нас, убогих
і грішних, хай зійде милість і благодать у двох світах, на віки вічні. Амінь. (сир.)
Благословення і слава Отцю, і Сину, і Святому Духові.
(народ:) нині і повсякчас, і на віки
вічні. Амінь. (вірм.)
Перед молитвами диякон міг би виголошувати вказівки.
Ось кілька прикладів:
Д. Помолімось. Мир з
нами. (халд.)
Д. В мирі Господеві помолімся.
Народ: Господи, помилуй. (віз.)
Неділя Воскресіння
Диякон: Станьмо на молитву. Господи, помилуй.
Народ: Господи,
помилуй.
Священик: Мир вам
усім.
Народ: І духові твоєму.
(ефіоп.)
Псалмоспів можна почати однією з таких настанов:
Диякон: Співайте
нашому Богові, співайте.
Народ: Співайте нашому
Цареві, співайте. (Пс. 46:7)
Диякон: Возвеличте зі
мною Господа.
Народ: Вознесімо разом
Його ім'я. (Пс. 33:4)
Перед читанням Євангелія можна провести такий діалог за
маронітським стилем:
Священик: Мир вам
усім.
Народ: І з духом
твоїм.
Священик: Із святого
Євангелія нашого Господа Ісуса Христа, за євангелистом ім’я, який проповідував життя світові.
Диякон: Зберігайте
тишу, слухачі, бо будуть читати святе Євангеліє. Будьте уважні, браття, і
прославляйте Слово живого Бога.
Народ: Слава Тобі,
Господи, слава Тобі.
Диякон (до священика):
Благослови, отче.
Священик: Хай десниця † Господа нашого Ісуса Христа і могутнє високий рамено
Його, яке є джерелом усякого благословення і дару життя, зійде † і перебуває на вас, браття, читачі й слухачі, і хай
береже вас † завжди і на віки.
Народ: Амінь.
Священик: У час
приходу Господа нашого Ісуса Христа, Слова Божого, що заради нас стало людиною,
сталося таке: (читає Євангеліє).
Народ (після читання):
Слава Тобі, Господи, слава Тобі.
(І всі підходять до Святого
Письма для вшанування).
Соліст повинен співати псалми на підвищенні в центрі церкви,
серед вірних, обличчям до вівтаря.
Давня традиція одностайно забороняє коліноприклонення в
недільний день. Воно має бути виключено хоча б із цього воскресного богослужіння.
Слабкі, однак, можуть час від часу сідати.
Використання музичних інструментів особливо рекомендоване
для супроводу рефренів, які співає народ.
[1] Chap. V,
nº 102, 106.
[2] На
відміну від монастирського або «нічного» чування, яке починалося опівночі; пор.
J. MATEOS, Office de minuit et office du matin chez S. Athanase, dans
Orientalia Christiana Periodica, XXVIII (1962), 173-180.
[3] II, 59,
2-4 [FUNK 171 (18)-173 (9)]
[4] Journal
de voyage, ch. 24,8 - 25,1; éd. H. PETRE (= Sources Chrétiennes 21), 194-198.
[5] Ibid.,ch.
24, 1-2 (PETRE 188-190).
[6] Пор.
лист Евлерія ad Fanstum presbyterum, у P. GEYER, Itinera Hierosolymitana (=
CSEL 38), Vienne-Lipsiae 1913, 125-126.
[7] Для детального
вивчення даних з Етерії та Апост. пост. див. J. MATEOS, La vigile cathédrale
cheź. Egérie, dans Orient. Christ. Per, XXVII (1961), 281-312.
[8] Мт 28:1:
після суботи, як розвиднявся перший день тижня. Мк 16:2: рано-вранці, першого
дня тижня. Лк 24,1: у перший день тижня, о першій годині дня. Іо 20,1: рано
вранці, коли ще було темно.
[9] Ця
інформація наведена в Апост пост. цит. вище.
[10] Опис
цього чування див.: J. MATEOS, Lellya-Sapra, Essai d'interprétation des matines
chaldéennes (=Orient Christ Anal 156), Рим 1959, 55-66 і 423-429. Чи в
халдейському обряді, чи в інших, з якими ми маємо справу, святкується соборне
чування святкується не тільки в неділю, але й у святкові дні.
[11] Ці три
піснеспіви стали щоденними і тепер супроводжуються Benedictus і Nunc dimittis,
v. Breviarum Armenium (лат. перекл. Венеція 1908, 91, 101. У 7-му столітті
цього додатку не існувало і Magnificat все ще був зарезервований для неділь,
див. CONYBEARE-MACLEAN, Rituale Armenorum, Oxford 1905, 497.
[12] Як і в
попередніх обрядах, піснеспіви утрені зайняли місце на місце піснеспівів
чування.
[13] Regula
monastica VI, 4 (PL. 83, 876 B).
[14] Це
найдавніший з відомих західних ordo officiі (кінець п'ятого століття, початок
шостого століття). Див. de Bruyne, в Revue Bénédictine 42 (1930), 341-342.
[15] Згідно
з ґроттафератським часословом, вид. 1677.
[16] Цей
довгий піснеспів поділяється на дві частини: 1-21ab; 21с-43.
[17] З'являється
в Типіконі (~ Ordo) константинопольського монастиря Евергетіс (12 століття);
див. J. MATEOS, Quelques problèmes de l'orthros byzantin, dans Proche-Orient
Crétien XI (1961), 205-208.
[18] В
амвросійському обряді, як і в сучасному римському, читається лише інципіт
Євангелія. У бенедиктинському обряді читається інципіт і чотири читання зі Св.
Отців, потім Te Deum і все Євангеліє.
[19] Строфа,
що відкриває кожен з формулярів, є візантійським тропарем Воскресіння для
неділь. Ці тропарі, у кількості восьми, співають на вечірні, на нічному
богослужінні, на Літургії та на малих часах. Кожен з них належить до іншого музичного
гласу. Перший формуляр запозичено з 1-го гласу, другий — з 3 гласу, третій — з 4-го
гласу, а четвертий — з 7-го гласу. Грецький текст цих тропарів можна знайти в
«Часослові», вид. Рим, 1937, с. 771-780. Французький переклад — у «Літургіконі.
Візантійський Месал для вірних», виданому владикою Н. Едельбі, Бейрут, 1960, с.
51-52.
[20] У
чотирьох формах запропоновані нами молитви запозичені з сирійського обряду.
Наведена вище молитва є тією, що відкриває недільну вечірню на Великдень,
скорочена та адаптована, див. Шима, вид. Шарфет, 1937, 591. Інші належать до
збірок молитов, які супроводжують псалмоспів, які подані в старовинних
рукописах. У нашому випадку використовується рукопис Brit. Add. 14.518 (IX-X
століття, неопублікований), fol. 95r-105r. Іноді вони трохи скорочені.
[21] Строфа
неділі, яка слідує за першим псалмом у кожній формі, є сирійською, див. Шима,
вказ. вид., с. 665-666.
[22] Строфи,
що слідують за піснею та другим псалмом, є візантійськими, запозиченими з
канонів Воскресіння для недільних днів. Строфи першої форми належать до 5-ї
пісні гласу 1, див. Октоїх, вид. Рим, 1886, с. 14.
[23] У
Єрусалимі кадінням вшановували Святий Гріб. У наших церквах престол символізує
гріб Господа. Священик, у супроводі одного або кількох дияконів з клиром, міг
би кадити престол один або три рази навколо. Наприкінці, повернувшись до дверей
вівтаря, він міг би прочитати молитву.
Піснеспіви для кадіння взяті з візантійського обряду.
Це — «іпакоі» гласів 1, 2, 8 і 3-го; див. Октоїх, вказ. вид., с. 10, 28, 131,
43.
[24] Процесійний
спів — це «кондак» або «ікос» візантійського обряду. Ми переклали кондаки
гласів 1-го, 7-го та 8-го (формуляр 1, 3, 4) та ікос 2-го гласу (формуляр 2);
див. Октоїх, вказ. вид., с. 16, 32, 118, 136.
[25] Перші
три строфи належать до 1-ї пісні канону Воскресіння гласу 1, див. Октоїх, вказ.
вид., с. 11-12. Строфа до Пресвятої Діви належить до 4-ї пісні, див. там само,
с. 13.
[26] Ця
строфа і та, що слідує за псалмом 96, запозичені з канону гласу 1, пісні 8 та
9, див. Октоїх, с. 17, 18.
[27] Ці
чотири візантійські строфи запозичені з Октоїха: 1-ша та 3-тя — канон, глас 2,
пісня 1 (Октоїх, с. 28-29); 2-га — канон, пісня 5 (там само, с. 31); 4-та —
канон, глас 1, пісня 6 (там само, с. 15).
[28] Ця
строфа і та, що слідує за псалмом 98, належать відповідно до візантійського
канону Воскресіння, глас 2, пісня 8 (Октоїх, с. 34) і до гласу 1, пісня 7 (там
само, с. 16).
[29] Перші
три строфи запозичені з візантійського канону Воскресіння, 5-й глас, пісня 1
(Октоїх, с. 95-96); четверта — з канону гласу 2, пісня 7 (там само, с. 33).
[30] Ця
строфа і та, що слідує за псалмом 117, належать до візантійського канону
Воскресіння, глас 2, пісні 6 та 9 відповідно (Октоїх, с. 32, 34).
[31] Перші
дві строфи належать до канону Воскресіння 7-го гласу, пісня 1 (Октоїх, с. 113);
третя — до того ж канону, пісня 3 (там само, с. 114); четверта — до канону,
глас 1, пісня 1 (там само, с. 11).
Немає коментарів:
Дописати коментар