У бібліотеках монастирів, університетів, приватних осіб, на щастя, збереглись часто давніші і кращі зразки наших богослужінь, які можуть дати нам суттєво краще розуміння не лише його витоків, а й розуміння його структур і поодиноких елементів.
Одним із надзвичайно цікавих свідчень служіння Божественної Літургії св.Йоана Золотоустого є документ 10-11 століття, палестинського походження, який зберігся завдяки латинському перекладу і публікації його середньовічним гуманістом Амброзієм Пеларго Ніддано у 1541.
- Перше, що можна зауважити у цьому чині Літургії є помноження числа 'мирних' ектеній, кожна з яких повторює попередню. У цьому помноженні можна прослідкувати їх рух від їх оригінального місця перед поцілунком миру, аж до трисвятого. Те, що мирна ектенія оригінально була перед поцілунком миру, можна побачити із Літургії Апостольських постанов. Там вона передує поцілункові миру, який, своєю чергою передує перенесенню Дарів з 'проскомидійника' на жертовник, молінню предстоятеля за себе і співслужителів і одяганню предстоятеля в літургійний одяг.
Із занепадом поцілунку миру, занепала також і молитва (за клир і вірних), яка його супроводжувала, а мирна ектенія долучилась до молитов предстоятеля 'за себе' (які згодом помножились до 4-х і стали 1-ю та 2-ю молитвами вірних, молитвою 'ніхто не достойний' та молитвою після перенесення дарів. Їх тексти повторюють ті самі теми - приготування священника до молитви над дарами). Молитви предстоятеля 'за себе' помножились, напевно, через те, що оригінально (так все ще було у Літургії Апостольських постанов) їх молились спонтанно, без фіксованих текстів. Оскільки євангельська логіка примирення (через поцілунок миру) перед принесенням дарів (Мт 5:23-24) втратилась через занепад поцілунку миру, дари почали переносити перед поцілунком, а з ними мовити молитви 'за себе'.
Із занепадом інституту оглашенних та впровадженням входу клиру у святилище ще перед читаннями (т.зв. малий вхід) мирна ектенія перемістилась перед молитву трисвятого. Наступним кроком стане її рух на самий початок - перед спів антифонів - бо клир буде у святилищі вже від самого початку Літургії.
У цьому списку 'мирна' ектенія подана тричі: перед молитвою 'по поставленні дарів' (2-а половина), перед 2-ю молитвою вірних (1-а половина), перед молитвою трисвятого - ціла ектенія. Та й таке ¯\_(ツ)_/¯
- Зрозуміло, що усі т.зв. 'малі ектенії' є лише для того, щоб приховати від 'невтаємничених' вірян втаємничуючі молитви, які колись їх безпосередньо стосувалися.
- у ектенії усильного благання подано два вступних заклики до молитви: а) Промовмо всі ‘Господи, помилуй!’. б) З усієї душі з усієї мислі нашої промовмо ‘Господи, помилуй!’. Також подано дві версії завершальної молитви: а) Господи Боже Всемогутній, Боже наших отців, Боже багатий на милосердя і благий у щедротах, Ти не хочеш смерті нас, грішників, але спонукаєш до навернення до Тебе. Помилуй нас, Боже, по великій Твоїй милості. б) Го́споди Бо́же наш, прийми́ уси́льне це блага́ння від Твоїх рабів, і поми́луй нас по мно́жеству ми́лости Твоє́ї, і щедро́ти Твої зішли́ на нас і на всіх люде́й Твоїх, що очікують від Те́бе бага́тої ми́лости.
Можливо це тому, що після євангелія теж якийсь час можна було ставити прошення 'мирної' ектенії. Так є у деяких джерелах 10-го століття, напр. у Літургії св.Василія за йоганісбергським списком, виданої іншим середньовічним гуманістом Ґеорґом Вітцелем.
- Надзвичайно цікавою є рубрика 'заамвонної' молитви: 'І священник каже напуття, яке хоче.', яка вказує, що заамвонна молитва є, свого роду, завершальним повчанням для народу, оригінально мовленим без будь-якої фіксованої 'молитви'. Звідси величезна кількість заамвонних молитов на різноманітні свята.
- І ще цікавою є завершальна молитва 'прощання' із святими дарами та храмом: 'Від святих і святого місця відступаємо ми, грішні і недостойні раби Твої, приносячи славу, благодарення, честь і поклоніння Тобі, Отцю, і Сину, і Святому Духові, нині, повсякчас, і на віки віків. Амінь.'
Подібна молитва 'прощання' є у деяких сирійських церков: 'Лишайся з Богом, престоле Божий! Сподіваюсь, у мирі до тебе повернутись. Хай приношення, яке я отримав від тебе, буде мені на відпущення гріхів і на прощення боргів, щоб міг я стати непостидно перед судилищем Христовим. Не знаю, чи повернусь знову до тебе і зможу знову жертву принести на тобі. Охорони мене, Боже, і захисти святу церкву Твою, щоб вона була дорогою спасіння і світлом для світу. Амінь.'
Пам'ять про те, що можливість молитися в храмі, при престолі і у повноті церкви не є чимось самозрозумілим, а великим привілеєм, якого завтра може і не бути.
А ось і український текст Літургії за цим цікавим джерелом.
Літургія святого Йоана Золотоустого
Молитва, яку мовить священник у (скевофілакії) захристії, коли кладе хліби предложення на дискос: Бо́же, Бо́же наш,
Ти посла́в небе́сний хліб, пожи́ву всьо́му світові – Го́спода на́шого і Бо́га
Ісу́са Христа́ як Спаси́теля і Відкупи́теля і Благодійника, що благословля́є і
освя́чує нас; Сам благослови́ Предло́ження оце́ і прийми́ його́ в наднебе́сний
Твій жерто́вник. Пом’яни́, як благи́й і чоловіколю́бець, тих, що принесли́, і
тих, за ко́го прине́сено, і нас неосу́дними збережи́ в священнодіянні
боже́ственних Твоїх Таїн.
Виголос: Бо святи́ться
і прославля́ється всечесне́ і вели́чне Ім’я Твоє́, Отця́, і Си́на, і Свято́го
Ду́ха, ни́ні і повсякча́с, і на віки віків. Амінь.
Молитва антифону (першого), яку
мовлять під час приготування дарів.
Диякон: Благослови,
владико.
Священник: Благослове́нне
Ца́рство Отця́, і Си́на, і Свято́го Ду́ха, ни́ні і повсякча́с, і на віки віків.
Народ: Амінь.
Диякон: В мирі
Господеві помолімся.
Заступи, спаси, помилуй і охорони нас, Боже, Твоєю
благодаттю.
Пресвяту, пречисту, преблагословенну Владичицю нашу, Приснодіву
Марію, чесних безплотних архангелів, святого Йоана пророка Предтечу і Хрестителя,
славних апостолів і всіх святих пом’янувши, самі себе і один одного і все життя
наше Христу Богові віддаймо.
Народ: Тобі, Господи.
Священник тайно молиться кажучи
так: Го́споди Бо́же наш, чия́ вла́да незрівня́нна і сла́ва
неося́жна, чия́ ми́лість безмірна і чоловіколю́біє невимо́вне; Сам, Влади́ко, з
благосе́рдя Твого́ спогля́нь на нас і на святи́й храм сей, і вчини́ з на́ми і
співмолільниками на́шими ба́гаті ми́лості Твої і щедро́ти Твої.
Виголос: Бо подоба́є
Тобі вся́ка сла́ва, честь і поклоніння, Отцю́, і Си́ну, і Свято́му Ду́хові,
ни́ні і повсякча́с, і на віки віків.
Молитва другого антифону, яку
мовить священник, коли диякон мовить (прошення): Го́споди Бо́же наш,
спаси́ наро́д Твій і благослови́ спадкоє́мство Твоє́, повноту́ Це́ркви Твоє́ї
збережи́, освяти́ тих, що лю́блять красу́ до́му Твого́! Тож і Ти їх просла́в
боже́ственною Твоє́ю си́лою і не залиша́й нас, що упова́ємо на Те́бе.
Виголос: Бо Твоя́ –
вла́да, і Твоє́ єсть Ца́рство, і си́ла, і сла́ва, Отця́, і Си́на, і Свято́го
Ду́ха, ни́ні і повсякча́с, і на віки віків.
Молитва третього антифону, яку
мовить священник, коли диякон третій раз повторює прошення: Ти
дарува́в нам ці спільні і суголо́сні моли́тви та обіця́в вво́лити проха́ння
двох або́ трьох, що однозгідно про́сять в Ім’я́ Твоє́, Ти і ни́ні спо́вни на
пожи́ток проха́ння рабів Твоїх, подаючи́ нам і в теперішньому віці пізна́ння
Твоє́ї істини, і в майбу́тньому життя́ вічне дару́ючи.
Виголос: Бо Ти благи́й
і чоловіколю́бний Бог єси́, і Тобі сла́ву возсила́ємо, Отцю́, і Си́ну, і
Свято́му Ду́хові, ни́ні і повсякча́с, і на віки віків.
Молитва входу:
Влади́ко Го́споди, Бо́же наш, Ти встанови́в на небеса́х чи́ни і во́їнства
а́нгелів і арха́нгелів на служіння Твоїй сла́ві! Вчини́, щоб із вхо́дом на́шим
зверши́вся вхід святи́х а́нгелів, що з на́ми слу́жать і славосло́влять Твою́
бла́гість.
Виголос: Бо подоба́є
Тобі вся́ка сла́ва, честь і поклоніння, Отцю́, і Си́ну, і Свято́му Ду́хові,
ни́ні і повсякча́с, і на віки віків.
Молитва трисвятого (піснеспіву),
коли диякон творить прошення за єдність церкви:
В ми́рі Го́сподеві помолімся.
За мир з висо́т і спасіння душ на́ших Го́сподеві нашому помолімся.
За мир усього́ світу, до́бре стоя́ння святи́х Бо́жих Церко́в
і з’єдна́ння всіх Го́сподеві помолімся.
За архиєпи́скопа на́шого і чесне́ пресвітерство …
За благочестивих та богопослушних царів наших..
Щоб ізба́витися нам від уся́кої скорбо́ти, гніву, біди́ і
нужди́, Го́сподеві помолімся.
Заступи, спаси, помилуй і охорони нас, Боже, Твоєю
благодаттю.
Пресвяту, пречисту, преблагословенну Владичицю нашу, Приснодіву
Марію, чесних безплотних архангелів, святого Йоана пророка Предтечу і Хрестителя,
славних апостолів і всіх святих пом’янувши, самі себе і один одного і все життя
наше Христу Богові віддаймо.
Священник молитву: Бо́же
святи́й, Ти во святи́х опочива́єш, Тебе́ трисвяти́м ви́голосом Серафи́ми
оспівують і Херуви́ми славосло́влять, і всі небе́сні Си́ли Тобі поклоня́ються!
Ти з небуття́ до буття́ привів усе́, Ти сотвори́в люди́ну на о́браз Твій і на
подо́бу, і всіма́ дара́ми Твоїми її прикраси́в. Ти дає́ш ко́жному, хто
про́сить, прему́дрість і ро́зум, і не пого́рджуєш грішником, але́ встанови́в
єси́ покая́ння на спасіння. Ти сподо́бив нас, смире́нних і недосто́йних рабів
Твоїх, і в цю годи́ну ста́ти пе́ред сла́вою свято́го Твого́ жерто́вника і
нале́жне Тобі поклоніння та славосло́в’я прино́сити. Сам, Влади́ко, прийми́ і з
уст нас, грішних, Трисвяту́ пісню і навідай нас у бла́гості Твоїй. Прости́ нам
уся́ку прови́ну як во́льну, так і нево́льну, освяти́ на́ші ду́ші і тіла́, і дай
нам благоговійно служи́ти Тобі у всі дні життя́ на́шого, моли́твами свято́ї
Богоро́диці і всіх святи́х, що од віку Тобі благоугоди́ли.
Виголос: Бо Свят єси́,
Бо́же наш, і Тобі сла́ву возсила́ємо, Отцю́, і Си́ну, і Свято́му Ду́хові, ни́ні
і повсякча́с і на віки віків.
Народ: Святий Боже,
святий Кріпкий, святий Безсмертний помилуй нас.
І мовлять змінні частини,
відповідно до дня.
(1Кор 9, 4-16)
Після цього мовлять Алилуя.
(Мр 16:1-8)
Молитва усильного благання
Диякон: Промовмо всі ‘Господи,
помилуй!’.
З усієї душі з усієї мислі нашої промовмо ‘Господи, помилуй!’.
Господи Боже Всемогутній, Боже наших отців, Боже багатий на
милосердя і благий у щедротах, Ти не хочеш смерті нас, грішників, але спонукаєш
до навернення до Тебе. Помилуй нас, Боже, по великій Твоїй милості.
Священник мовить кажучи:
Го́споди Бо́же наш, прийми́ уси́льне це блага́ння від Твоїх рабів, і поми́луй
нас по мно́жеству ми́лости Твоє́ї, і щедро́ти Твої зішли́ на нас і на всіх
люде́й Твоїх, що очікують від Те́бе
бага́тої ми́лости.
Молитва за катехуменів перед
святим приношенням святого отця нашого Йоана Золотоустого. Після того, як
мовлять Господи, помилуй, диякон творить прошення:
Помоліться, оглашенні.
Вірні ще і ще в мирі за оглашенних Господеві помолімся.
Щоб огласи́в їх сло́вом істини.
Щоб відкри́в їм Єва́нгеліє пра́вди.
Щоб з’єдна́в їх зі свято́ю Своє́ю, собо́рною і апо́стольською
Це́рквою.
Спаси́, поми́луй, заступи́ й охорони́ їх, Бо́же, Твоє́ю
благода́ттю.
Оглаше́нні, го́лови ва́ші Го́сподеві приклоніте!
Священник молиться: Го́споди
Бо́же наш, що во ви́шніх живе́ш і на до́лішнє спогляда́єш, що на спасіння
ро́дові лю́дському зісла́в єдиноро́дного Си́на Твого́ і Бо́га, Го́спода на́шого
Ісу́са Христа́! Спогля́нь на рабів Твоїх оглаше́нних, що схили́ли пе́ред Тобо́ю
свої ши́ї, і удосто́й їх у нале́жний час ку́пелі відро́дження, відпу́щення
гріхів і оде́жі нетління. З’єдна́й їх зі свято́ю Твоє́ю собо́рною й
апо́стольською Це́рквою і причи́сли їх до ви́браного Твого́ ста́да.
Виголос: Щоб і вони́ з
на́ми сла́вили всечесне́ і вели́чне Ім’я́ Твоє́, Отця́, і Си́на, і Свято́го
Ду́ха, ни́ні і повсякча́с, і на віки віків.
Диякон: Всі
оглаше́нні, ви́йдіть! Оглаше́нні, ви́йдіть! Усі оглаше́нні, ви́йдіть! Хай
ніхто́ з оглаше́нних – тільки вірні, ще і ще в ми́рі Го́сподеві помолімся!
Молитва перша вірних після
розгортання антимінсу: Благодаримо́ Тебе́, Го́споди Бо́же Сил, що
сподо́бив нас і ни́ні ста́ти пе́ред святи́м Твоїм жерто́вником і припа́сти до
щедро́т Твоїх за на́ші гріхи́ і за невідання наро́ду! Прийми́, Бо́же, моління
на́ше, вчини́, щоб ми були́ досто́йні прино́сити Тобі моли́тви і блага́ння і
же́ртви безкро́вні за весь наро́д Твій; і зроби́ нас, яки́х Ти поста́вив на
оце́ Твоє́ служіння, зда́тними си́лою Ду́ха Твого́ Свято́го, бездога́нно і
непоро́чно, в чи́стому свідченні со́вісти на́шої призива́ти Тебе́ у вся́кий час
і на вся́кому місці, щоб, вислу́хуючи нас, Ти ми́лостивий був до нас у
мно́жестві Твоє́ї бла́гости.
Диякон: Заступи, спаси, помилуй і охорони нас, Боже, Твоєю
благодаттю.
Премудрість!
Виголос: Бо подоба́є Тобі вся́ка сла́ва, честь і поклоніння,
Отцю́, і Си́ну, і Свято́му Ду́хові, ни́ні і повсякча́с, і на віки віків.
Диякон: Ще і ще в мирі
Господеві помолімся.
За мир з висо́т і спасіння душ
на́ших Го́сподеві нашому помолімся.
За святи́й храм цей і всіх, що з вірою, благоговінням і
стра́хом Бо́жим вхо́дять до ньо́го, Го́сподеві помолімся.
Щоб ізба́витися нам від уся́кої
скорбо́ти, гніву, біди́ і нужди́, Го́сподеві помолімся.
Молитва вірних друга: Зно́ву
і поча́сту до Те́бе припада́ємо і Тобі мо́лимося, Благи́й і Чоловіколю́бче, щоб
Ти, згляну́вшись на це моління на́ше, очи́стив на́ші ду́ші і тіла́ од уся́кої
скве́рни пло́ті і ду́ху, і дав нам непови́нно і неосу́дно стоя́ти пе́ред
святи́м Твоїм жерто́вником. Дару́й же, Бо́же, і тим, що мо́ляться з на́ми,
по́ступ у житті і в вірі, і в розумінні духо́вному; дай їм завжди́ зо стра́хом
і любо́в’ю служи́ти Тобі та непови́нно і неосу́дно причаща́тися святи́х Твоїх
Та́їн, і Небе́сного Твого́ Ца́рства сподо́битися.
Диякон: Заступи, спаси, помилуй і охорони нас, Боже, Твоєю
благодаттю.
Премудрість!
Виголос: Щоб, вла́дою Твоє́ю завжди́
бере́жені, ми Тобі сла́ву возсила́ли, Отцю́, і Си́ну, і Свято́му Ду́хові, ни́ні
і повсякча́с, і на віки віків.
Народ: Херуви́мів таїнстве́нно зобража́ючи і Животворя́щій
Тро́йці трисвяту́ю пісню співа́ючи, вся́ку ни́ні жите́йську відложім печа́ль,
щоб і Царя́ всіх ми прийня́ли, що Його́ в сла́ві неви́димо супрово́дять
а́нгельські чи́ни. Алилу́я, алилу́я, алилу́я.
Молитва, яку мовлять під час
входу святих дарів: Ніхто́ із зв’я́заних пло́тськими пожада́ннями
і насоло́дами не досто́йний приступа́ти або́ приближа́тися [до Те́бе], або́ служи́ти
Тобі, Ца́рю сла́ви, бо служіння Тобі – вели́ке і страшне́ і для сами́х
Небе́сних Сил! Та одна́че Ти з невимо́вного і безмірного Твого́ чоловіколю́б’я
непору́шно і незмінно став чоловіком, і Архиєре́єм на́шим яви́вся, і
священнодійство цього́ спільного служіння і безкро́вної же́ртви переда́в нам,
як Влади́ка всіх. Ти бо єди́ний, Го́споди Бо́же наш, владарю́єш небе́сним і
земни́м, на престо́лі херуви́мському носи́мий, Серафи́мів Госпо́дь і Цар
Ізра́їлів, єди́н Свят і во святи́х опочива́єш. Тож молю́ Тебе́, єди́ного
благо́го і благоува́жного: згля́нься на ме́не, грішного і негодя́щого раба́
Твого́, і очи́сть мою́ ду́шу і се́рце від со́вісти лука́вої, і си́лою Свято́го
Твого́ Ду́ха вчини́ зда́тним мене́, обле́ченого благода́ттю свяще́нства,
предстоя́ти цій святій Твоїй трапе́зі і священнодіяти святе́ і пречи́сте Твоє́
Тіло і чесну́ Кров. До Те́бе бо приступа́ю, приклони́вши мою́ ши́ю, і молю́ся
Тобі: не відверта́й лиця́ Твого́ від ме́не і не відкида́й мене́ з-по́серед
о́троків Твоїх, але́ удосто́й, щоб мно́ю, грішним і недосто́йним рабо́м Твоїм,
прине́сені були Тобі дари́ оці. Ти бо єси́ Той, Хто прино́сить і Кого́
прино́сять, і Хто прийма́є і Кого́ роздаю́ть, Хри́сте Бо́же наш, і Тобі сла́ву
возсила́ємо, з Безнача́льним Твоїм Отце́м, і Всесвяти́м, і Благи́м, і
Животворя́щим Твоїм Ду́хом, ни́ні і повсякча́с, і на віки віків. Амінь.
Диякон: Сповнім
молитву нашу Господеві.
Народ: Господи,
помилуй.
За предложені і освячені чесні дари Господеві помолімся.
Народ: Господи,
помилуй.
За архієпископа нашого і чесне пресвітерство.
За благоговійних і богопослушних
царів наших, всю палату і воїнство їх, Господеві помолімся.
Щоб допоміг і покорив під ноги їх всякого врага і супостата,
Господеві помолімся.
Щоб ізба́витися нам від уся́кої скорбо́ти, гніву, біди́ і
нужди́, Го́сподеві помолімся.
За всіх, хто потребує Божої помочі і заступництва, Господеві
помолімся.
Молитва Йоана Золотоустого, яку
мовлять після поставлення предложених дарів на святу трапезу: Го́споди
Бо́же Вседержи́телю, єди́ний Святи́й, Ти прийма́єш же́ртву хвали́ від тих, що
призива́ють Тебе́ всім се́рцем, – прийми́ моли́тву і нас, грішних, і принеси́
її на святи́й Твій жерто́вник, і вчини́ нас зда́тними прино́сити Тобі дари́ і
же́ртви духо́вні за на́ші гріхи́ і за невідання наро́ду, і сподо́би нас знайти́
благода́ть пе́ред Тобо́ю, щоб ста́ла благоприє́мною Тобі же́ртва на́ша і
зійшо́в благи́й Дух Твоє́ї благода́ті на нас і на Дари́ оці, що пе́ред на́ми, і
на весь наро́д Твій.
Диякон: Заступи́,
спаси́, поми́луй і охорони́ нас, Бо́же, Твоє́ю благода́ттю.
Дня всього́ доскона́лого, свято́го, ми́рного і безгрішного у
Го́спода просім.
Ангела ми́ру, вірного наста́вника, охоро́нця душ і тіл
на́ших у Го́спода просім.
Народ: Подай, Господи.
Про́щення і відпу́щення гріхів і прогрішень на́ших у
Го́спода просім.
До́брого і пожито́чного для душ на́ших і ми́ру для світу у
Го́спода просім.
Оста́лий час життя́ на́шого в ми́рі й покая́нні скінчи́ти у
Го́спода просім.
Христия́нської кончи́ни життя́ на́шого, безбо́лісної,
бездога́нної, ми́рної, і до́брого одвіту на страшно́му суді Христо́вому просім.
Пресвяту, пречисту, преблагословенну Владичицю нашу, Приснодіву
Марію, чесних безплотних архангелів, святого Йоана пророка Предтечу і Хрестителя,
славних апостолів і всіх святих пом’янувши, самі себе і один одного і все життя
наше Христу Богові віддаймо.
Виголос: Щедро́тами
Єдиноро́дного Си́на Твого́, з Яки́м благослове́н єси́ зі Всесвяти́м, і Благи́м,
і Животворя́щим Твоїм Ду́хом, ни́ні і повсякча́с, і на віки віків.
Народ: Амінь.
Предстоячиий священник:
Мир всім!
Народ: І духові
твоєму.
Диякон: Возлюбім один
одного.
Народ: Господа Бога
нашого.
Диякон: Двері, двері.
Архідиякон: В
премудрості. Будьмо уважні.
Народ: Вірую в єди́ного
Бо́га Отця́, Вседержи́теля, Творця́ не́ба і землі, і всьо́го ви́димого і неви́димого.
І в єди́ного Го́спода Ісу́са Христа́, Си́на Бо́жого, Єдиноро́дного, від Отця́
ро́дженого пе́ред усіма́ віка́ми, – світло від світла, Бо́га істинного від Бо́га
істинного, ро́дженого, несотво́реного, єдиносу́щного з Отце́м, че́рез Яко́го
все поста́ло. Він за́для нас, люде́й, і на́шого ра́ди спасіння зійшо́в із
небе́с, і воплоти́вся з Ду́ха Свято́го і Марії Діви, і став чоловіком. І був
розп’я́тий за нас за По́нтія Пила́та, і стражда́в, і був похо́ваний. І воскре́с
у тре́тій день, згідно з Писа́нням. І вознісся на не́бо, і сиди́ть право́руч
Отця́. І зно́ву гряде́ зо сла́вою суди́ти живи́х і ме́ртвих, а Його́ Ца́рству
не бу́де кінця́. І в Ду́ха Свято́го, Го́спода Животворя́щого, що від Отця́ ісхо́дить,
що з Отце́м і Си́ном рівнопоклоня́ємий і рівносла́вимий, що говори́в че́рез
проро́ків. В єди́ну, святу́, собо́рну і апо́стольську Це́ркву. Ісповідую одне́
хре́щення на відпу́щення гріхів. Очікую воскресіння ме́ртвих і життя́ майбу́тнього
віку. Амінь.
Диякон: Ста́ньмо гідно, ста́ньмо зі стра́хом, бу́дьмо ува́жні, щоб
святе́ Возно́шення в ми́рі прино́сити!
Народ: Милість миру,
святість, жертву хвали.
Священник: Вго́ру піднесім серця́!
Народ: Піднесли́ до Го́спода.
Священник: Благодарім Го́спода!
Народ: Досто́йно і пра́ведно.
Предстоячий священник молиться:
Досто́йно і пра́ведно Тебе́ оспівувати, Тебе́ благословля́ти, Тебе́ восхваля́ти,
Тебе́ благодари́ти, Тобі поклоня́тися на вся́кому місці влади́цтва Твого́! Ти
бо єси́ Бог несказа́нний, незвіданий, неви́димий, незбагне́нний, вічно Су́щий і
так са́мо Су́щий, Ти, і Єдиноро́дний Твій Син, і Дух Твій Святи́й. Ти з
небуття́ до буття́ нас привів, і відпа́лих нас зно́ву підня́в, і невідсту́пно
все чини́в, до́ки нас на не́бо не привів і майбу́тнє Ца́рство Твоє́ дарува́в.
За все це благодаримо́ Тебе́, і Єдиноро́дного Твого́ Си́на, і Ду́ха Твого́
Свято́го, за всі благодія́ння, зве́ршені для нас, які зна́ємо і яки́х не
зна́ємо, я́вні і нея́вні. Благодаримо́ Тебе́ і за оце́ спільне служіння, яке́
Ти з рук на́ших благоволи́в єси́ прийня́ти, хоч і стоя́ть пе́ред Тобо́ю ти́сячі
Арха́нгелів і міріа́ди Ангелів, Херуви́ми і Серафи́ми, шестикри́лі, многоо́кі,
що ви́соко вита́ють, окри́лені.
Виголос: Перемо́жну пісню співа́ючи, викли́куючи, взива́ючи і
промовля́ючи.
Народ: Свят, Свят, Свят Госпо́дь Савао́т! (По́вні
не́бо і земля́ сла́ви Твоє́ї! Оса́нна во ви́шніх! Благослове́н, Хто йде в Ім’я́
Госпо́днє! Оса́нна во ви́шніх!)
Предстоячий священник молиться
кажучи: З ци́ми блаже́нними Си́лами і ми, Влади́ко Чоловіколю́бче,
кли́чемо і промовля́ємо: Свят єси́ і Всесвя́т, Ти, і Єдиноро́дний Твій Син, і
Дух Твій Святи́й! Свят єси́ і Всесвя́т, і вели́чна Сла́ва Твоя́! Ти світ Твій
так возлюби́в, що Си́на Свого́ Єдиноро́дного дав, щоб уся́кий, хто вірує в
Ньо́го, не заги́нув, але́ мав життя́ вічне. Він, прийшо́вши і спо́внивши весь
за́дум що́до нас, у ніч, в яку́ був ви́даний, а ра́дше Сам Себе́ ви́дав за
життя́ світу, взя́вши хліб у святі Свої, і пречи́сті, і непоро́чні ру́ки,
благодари́в і благослови́в, освяти́в, переломи́в, дав святи́м Своїм у́чням і
апо́столам, ка́жучи:
Виголос: Прийміте,
їжте, се єсть Тіло Моє́, що за вас лама́ється на відпу́щення гріхів.
Предстоячий священник: Подібно
і ча́шу по вече́рі, мо́влячи:
Виголос: Пи́йте з не́ї
всі, се єсть Кров Моя́ Ново́го Завіту, що (за вас і) за мно́гих пролива́ється
на відпу́щення гріхів.
Народ: Амінь.
Предстоячий священник молиться:
Тож спомина́ючи цю спасе́нну за́повідь і все, що ра́ди нас зверши́лося: хрест,
гріб, тридне́вне воскресіння, на небеса́ восхо́дження, право́руч сидіння,
дру́ге і сла́вне зно́ву прише́стя.
Виголос: Твоє́ від
Твоїх Тобі прино́симо за всіх і за все.
Народ: Тебе́
оспівуємо, (Тебе́ благословимо́, Тебе́ благодаримо́, Го́споди, і мо́лимось
Тобі, Бо́же наш).
Предстоячий священник молиться
так: Ще прино́симо Тобі слове́сну цю
і безкро́вну слу́жбу, і про́симо Тебе́, і мо́лимо, і блага́ємо: зішли́ Ду́ха
Твого́ Свято́го на нас і на Дари́ оці, що пе́ред на́ми.
І випроставшись благословляє
святі дари, мовлячи: І сотвори́ Хліб сей чесни́м Тілом Христа́
Твого́, перетвори́вши Ду́хом Твоїм
Святи́м. А Ча́шу цю, чесно́ю Кро́в’ю Христа́ Твого́, перетвори́вши Ду́хом Твоїм
Святи́м.
І, схилившись знову, предстоячий
священник молиться кажучи: Щоб були́ прича́сникам на твере́зість душі,
на відпу́щення гріхів, на прича́стя Свято́го Твого́ Ду́ха, на спо́внення
Ца́рства Небе́сного, на сміли́вість пе́ред Тобо́ю, не на суд чи на осу́дження.
Ще прино́симо Тобі
слове́сну оцю́ слу́жбу за спочи́лих у вірі пра́отців, отців, патріа́рхів,
проро́ків, апо́столів, проповідників, євангелістів, му́чеників, ісповідників,
возде́ржників і за вся́кого ду́ха пра́ведного, що у вірі свій вік скінчи́в.
Виголос: Особли́во за пресвяту́,
пречи́сту, преблагослове́нну, сла́вну Влади́чицю на́шу Богоро́дицю і Приснодіву
Марію.
Диякон поминає усопших.
Предстоячий священник молиться:
За свято́го Йоа́на, проро́ка, Предте́чу і Хрести́теля, за святи́х, чию́ па́м’ять
зве́ршуємо, і за всіх святи́х Твоїх, моли́твами яки́х навідай нас, Бо́же і
пом’яни́ всіх усо́пших у надії воскресіння життя́ вічного і упоко́й їх, де все
ося́ює світло лиця́ Твого́.
Ще молимо Тебе, Чоловіколюбче Господи, ще благаємо Тебе.
Пом’яни, Господи, все пресвітерство у Христі, дияконство і всі священні чини.
Ще приносимо Тобі цю словесну жертву за всю землю, за святу соборну і
апостольську церкву за всіх, що в чистоті і свя́тості життя́ перебува́ють. За
вірного царя царицю христолюбиву, за всю палату і воїнство їх. Дай їм,
Го́споди, ми́рне правління, щоб у зла́годі їх і ми ти́хе й умиротво́рене життя́
вели́ в уся́кому благоче́сті і чистоті.
Виголос: Се́ред
пе́рших пом’яни́, Го́споди, архиєпи́скопа, якого дару́й святій Твоїй Церкву, у
ми́рі, безпе́ці, поша́ні, здоро́в’ї і довголітті пра́вильно звіща́ючим сло́во
Твоє́ї істини.
Предстоячий священник
(схилившись) молиться: Пом’яни́, Го́споди, все єпи́скопство
правосла́вних, що пра́вильно звіща́є сло́во Твоє́ї істини. Пом’яни́, Го́споди, місто це, в яко́му живемо́, і вся́ке місто, країну, і тих,
що вірою живу́ть у них. Пом’яни́, Го́споди, пла́ваючих, подорожу́ючих,
неду́жих, стражда́ючих і прийди́ на спасіння їх. Пом’яни́, Го́споди, тих, що
плоди́ прино́сять і добро́ тво́рять у святи́х Твоїх Церква́х, і що пам’ята́ють
про вбо́гих, і на всіх нас ми́лості Твої зішли́.
Виголос: І дай нам
єди́ними уста́ми і єди́ним се́рцем сла́вити й оспівувати всечесне́ і вели́чне
Ім’я́ Твоє́, Отця́ і Си́на і Свято́го Ду́ха, ни́ні і повсякча́с, і на віки
віків.
І хай бу́дуть ми́лості вели́кого Бо́га і Спа́са на́шого
Ісу́са Христа́ з усіма́ ва́ми.
Диякон: Всіх святи́х
пом’яну́вши, ще і ще в ми́рі Го́сподеві помолімся.
За прине́сені й освя́чені чесні Дари́ Го́сподеві помолімся.
Щоб Господь Бог наш, прийня́вши їх на святи́й і наднебе́сний
і умозри́мий Свій жерто́вник, як благово́ння па́хощів духо́вних, зісла́в нам у
відповідь Боже́ственну благода́ть і дар Свято́го Ду́ха, помолімся.
Щоб ізба́витися нам від уся́кої скорбо́ти, гніву, біди́ і
нужди́, Го́сподеві помолімся.
Предстоячий священник молиться
кажучи: Тобі вруча́ємо все життя́
на́ше і надію, Влади́ко Чоловіколю́бче, і про́симо Тебе́, і мо́лимо, і
блага́ємо: сподо́би нас причасти́тися небе́сних Твоїх і страшни́х Та́їн, ціє́ї
свяще́нної і духо́вної Трапе́зи, з чи́стою со́вістю, на відпу́щення гріхів, на
про́щення прови́н, на прича́стя Ду́ха Свято́го, на спадкоє́мство Ца́рства
Небе́сного, на сміли́вість пе́ред
Тобо́ю, не на суд чи на осу́дження.
Диякон:
Заступи́, спаси́, поми́луй і охорони́ нас, Бо́же, Твоє́ю благода́ттю.
Дня всього́
доскона́лого, свято́го, ми́рного і безгрішного у Го́спода просім.
Ангела ми́ру,
вірного наста́вника, охоро́нця душ і тіл на́ших у Го́спода просім.
До́брого і
пожито́чного для душ на́ших і ми́ру для світу у Го́спода просім.Оста́лий
Христия́нської
кончи́ни життя́ на́шого, безбо́лісної, бездога́нної, ми́рної, і до́брого одвіту
на страшно́му суді Христо́вому просім.
Єдність віри і прича́стя Свято́го Ду́ха ви́просивши, самі
себе́ і оди́н о́дного, і все життя́ на́ше Христу́ Бо́гові відда́ймо.
Народ: Тобі, Господи.
Виголос: І сподо́би
нас, Влади́ко, зі сміли́вістю, неосу́дно сміти назива́ти Тебе́, Небе́сного
Бо́га, Отце́м, і мо́вити:
Народ: Отче наш, Ти,
що єси́ на небеса́х, неха́й святи́ться Ім’я́ Твоє́, неха́й при́йде Ца́рство
Твоє́, неха́й бу́де во́ля Твоя́, як на не́бі, так і на землі. Хліб наш
насу́щний дай нам днесь; і прости́ нам довги́ на́ші, як і ми проща́ємо
довжника́м на́шим; і не введи́ нас у споку́су, але́ ізба́в нас від лука́вого.
Предстоячий священник виголошує: Бо Твоє́ єсть Ца́рство, і си́ла, і сла́ва, Отця́, і
Си́на, і Свято́го Ду́ха, ни́ні і повсякча́с, і на віки віків.
Народ: Амінь.
Предстоячий священник: Мир
всім!
Народ: І духові
твоєму!
Диякон: Го́лови ва́ші
Го́сподеві приклоніте!
Священник молиться: Благодаримо́
Тебе́, Ца́рю неви́димий, що незмірною Твоє́ю си́лою все сотвори́в і мно́жеством
ми́лости Твоє́ї з небуття́ до буття́ все привів! Сам, Влади́ко, спогля́нь із
небе́с на тих, що приклони́ли пе́ред Тобо́ю го́лови свої, бо вони́ приклони́ли
їх не пе́ред пло́ттю і кро́в’ю, але́ пе́ред Тобо́ю, страшни́м Бо́гом. Ти ж,
Влади́ко, путі, що пе́ред на́ми, всім нам ви́рівняй на бла́го, за вла́сною
потре́бою ко́жного: з пла́ваючими пла́вай, з подорожу́ючими подорожу́й,
неду́жих зціли́, Лікарю душ і тіл.
Виголос: Благода́ттю,
і щедро́тами, і чоловіколю́б’ям Єдиноро́дного Си́на Твого́, з Яки́м
благослове́н єси́ зі Всесвяти́м, і Благи́м, і Животворя́щим Твоїм Ду́хом, ни́ні
і повсякча́с, і на віки віків.
Предстоячий священник молиться,
кажучи: Воньми́, Го́споди Ісу́се
Хри́сте, Бо́же наш, зі свято́го житла́ Твого́ і з престо́лу Сла́ви Ца́рства
Твого́, і прийди́ освяти́ти нас, Ти, що на висоті з Отце́м возсіда́єш і тут з
на́ми неви́димо перебува́єш. І благоволи́ могу́тньою Твоє́ю руко́ю пода́ти нам
пречи́сте Тіло Твоє́ і чесну́ Кров, а че́рез нас – усьо́му наро́дові.
Диякон: Будьмо уважні!
Священник возносить святий хліб,
мовлячи: Святе́є – святи́м!
Народ: Єди́н Свят,
єди́н Госпо́дь Ісу́с Христо́с, на сла́ву Бо́га Отця́. Амінь.
Предстоячий священник бере з
святого хліба і вкладає у Чашу, мовлячи: Повнота́
Свято́го Ду́ха.
І після того, як всі
причастились, народ мовить: Неха́й спо́вняться уста́ на́ші хвало́ю
Твоє́ю, Го́споди, щоб оспівувати нам сла́ву Твою́, бо Ти сподо́бив нас
причасти́тися святи́х Твоїх Та́їн. Збережи́ нас у Твоїм освя́ченні, щоб ми
ввесь день поуча́лися пра́вді Твоїй. Алилу́я.
Диякон: Про́сті!
Причасти́вшись святи́х, Боже́ственних, пречи́стих, наднебе́сних, страшних
Та́їн, досто́йно благодарім Го́спода!
Архієрей молиться, мовлячи:
Благодаримо́ Тебе́, Влади́ко Чоловіколю́бче, Доброчи́нцю душ на́ших, що Ти і в
ни́нішній день сподо́бив нас небе́сних Твоїх і безсме́ртних Та́їн. Вчини́
прямо́ю на́шу путь, утверди́ всіх нас у стра́сі Твоїм, збережи́ на́ше життя́,
утверди́ на́ші сто́пи, моли́твами і блага́ннями сла́вної Богоро́диці і
Приснодіви Марії і всіх святи́х Твоїх.
Диякон: День уве́сь доскона́лий, святи́й, ми́рний і
безгрішний просімо.
Самі себе́ і оди́н о́дного, і все життя́ на́ше Христу́
Бо́гові відда́ймо.
Народ: Тобі, Господи.
Виголос: Бо Ти єси́
освя́чення на́ше, і Тобі сла́ву возсила́ємо, Отцю́, і Си́ну, і Свято́му
Ду́хові, ни́ні і повсякча́с, і на віки віків.
Народ: Амінь.
Диякон: В мирі вийдім.
Народ: В імені
Господнім.
Диякон: Господеві
помолімся.
Народ: Господи,
помилуй.
І священник каже напуття, яке
хоче.
І після цього мовить народ: Будь Ім’я́
Госпо́днє благослове́нне від ни́ні і до віку.
Молитва, яку мовить священик на відпуст:
Від святих і святого місця відступаємо ми, грішні і недостойні раби
Твої, приносячи славу, благодарення, честь і поклоніння Тобі, Отцю, і Сину, і
Святому Духові, нині, повсякчас, і на віки віків. Амінь.
Інша молитва:
Сущий Господь і Бог наш, укріпи, умири, освяти, благослови і
збережи нас усіх, бо благословен єси на віки віків. Амінь.
[1] Divina
ac sacra litvrgia sancti Ioannis Chrysostomi interprete Ambrosio Pelargo Niddano, Ordinis Praedicatorum. Vormatiae 1541.
Немає коментарів:
Дописати коментар