Чин літургії Апостольських Постанов

Оскільки за житієм Климент Римський уснув в Херсонесі, а Крим однозначно наш, гріхом було би не українізувати його Літургію, яка, до речі, є однією із найдавніших пам'яток євхаристійного благочестя древньої Антіохії.

Чин божественної Літургії 

Апостольських Постанов

Зібравшись у храмі, зверненому на схід, з притворами по обидва боки на схід, посередині хай поставлять сідалище для єпископа, а по обидва його боки хай сидять пресвітери і стоять диякони, а в іншій частині храму хай сидять вірні чоловіки і жінки окремо. 

[ЛІТУРГІЯ СЛОВА]

Посередині ж читець, ставши на підвищенні, хай читає книги Мойсея та Ісуса Навина, книги Суддів і Царств, книги Хронік і книги про повернення; окрім цих — книгу Йова і Соломона і книги шістнадцяти пророків. Коли звершаться два читання, хтось інший хай співає пісні Давидові, а народ хай підспівує останні слова стихів. Після цього хай читають Діяння і послання Павла, а після цього диякон чи пресвітер хай читає Євангеліє. Під час же читання Євангелія всі пресвітери і диякони і весь народ хай стоять. 

І після читань єпископ хай вітає церкву словами:

Благодать Господа нашого Ісуса Христа, любов Бога і Отця і причастя Святого Духа хай буде з усіма вами.

І всі хай відповідають: І з духом твоїм.

[ПРОПОВІДЬ]

І після цього привітання хай він говорить до народу повчання, а по завершенні повчального слова, коли всі встануть, диякон, зійшовши на амвон, хай виголосить: Хай ніхто з тих, які слухають, хай ніхто з невірних.

[МОЛИТВА ЗА ОГЛАШЕННИХ]

І, як тільки настане тиша, він мовить: Помоліться, оглашенні.

Всі вірні також хай моляться уважно за них, мовлячи:  Господи помилуй.  

Диякон же продовжує за них, мовлячи: За оглашенних всі усильно помолімся Богу, щоб Він, благий і чоловіколюбний, милостиво почув молитви їх і прохання, і, прийнявши моління їх, заступився за них і дав їм прошення сердець їх на користь. 

- Відкрив їм євангеліє Христа свого, просвітив їх і врозумив, навчив їх богопізнання, наставив їх повелінь своїх і уставів, вклав у них чистий і спасительний страх свій, відкрив вуха сердець їх, щоб вони перебували в законі Його вдень і вночі, і утвердив їх в благочесті.

- Приєднав і зачислив їх до святого свого стада, сподобив їх купелі відродження, одежі нетління і істинного життяю

- Ізбавив їх від всякого нечестя і не уступив місця противнику їх.

- Очистив їх від всякої скверни плоті і духа, вселився і ходив у них через Христа Свого, благословив входи їх і ісходи і направив почини їх хосенні. 

- Ще усильно помолімся за них, щоб вони, отримавши відпущення гріхів через посвячення, сподобились святих тайн і перебування зі святими. 

- Встаньте, оглашенні. 

- Просіте миру в Бога, через Христа Його, мирного і безгрішного дня і всього часу життя вашого, християнської собі кончини, милості і благовоління від Бога, відпущення гріхів. 

- Віддайте себе самих єдиному ненародженому Богу, через Христа Його. Схиліться і прийміте благословення.

На кожен з цих виголосів диякона народ хай мовить: Господи помилуй, —  і передусім діти. Коли ж оглаглашенні схилять голови, то рукоположений єпископ хай благословить їх таким благословенням: Боже вседержителю, безначальний і неприступний (єдиний істинний Боже, Боже і Отче Христа Твого, Єдинородного Сина Твого, Боже Утішителя), і Господи всього, через Христа Ти поставив учеників учителями для навчання благочестю, сам і нині споглянь на рабів твоїх, оглашенних, відкрий їм євангеліє Христа Твого, і дай їм серце нове і духа правого обнови в нутрі їх, щоб знати їм і звершувати волю Твою в повноті серця і з душевним бажанням; сподоби їх святого освячення і приєднай їх до святої Твоєї Церкви, і вчини причасниками божественних тайн через Христа, надію нашу, Який помер за них, через Якого Тобі слава і почитання, і Святому Дусі, во віки. Амінь.

Після цього диякон хай скаже: Вийдіть, оглашенні, в мирі.

[ЗА ОПАНОВАНИХ]

І, по виході їх, мовить: Помоліться, одержимі духами нечистими. 

- Усильно всі помолімся за них, щоб людинолюбний Бог через Христа заборонив нечистим і злим духам і ізбавив рабів своїх від влади супротивника. 

- Щоб Той, Який заборонив легіону бісів і злоначальнику дияволу Сам і нині заборонив відступникам від благочестя і ізбавив творіння Свої від дій його і очистив тих, яких сотворив мудрістю великою. 

- Ще усильно помолімся за них: спаси і піднеси їх, Боже, силою Твоєю. 

- Схиліться, одержимі, і прийміте благословення.

І єпископ хай молиться, мовлячи: Ти зв'язав сильного і полонив усе майно його, дав нам владу наступати на змій і скорпіонів, і на всю силу вражу, видав нам людиновбивцю змія зв'язаним, як горобця дітям, Ти, Якого все страхається, тремтячи перед лицем сили Твоєї, Ти поверг його, як блискавку з неба на землю, поверженням не з одного місця на інше, але від честі в безчестя, за добровільну злобу його. Твій погляд висушує безодні, погроза розтоплює гори, і істина перебуває во вік, Тебе вихваляють немовлята і благословляють грудні діти, Тобі співають і покланяються ангели. Ти споглядаєш на землю і змушуєш її тремтіти, торкаєшся гір і вони димують, забороняєш морю і висушуєш його, і навіть ріки всі спустошуєш. Хмари — порох ніг Твоїх, Ти ходиш по морю як по суші, єдинородний, Боже, Сину великого Отця, заборони злим духам і ізбав творіння рук Твоїх від дії духа вражого, бо Тобі - слава, честь і поклоніння, і через Тебе Твоєму Отцю, у Святім Дусі, во віки. Амінь.

Далі диякон мовить: Вийдіть, одержимі.

[МОЛИТВА ЗА ТИХ, ЯКИХ ХРЕСТИТИМУТЬ] 

І по виході їх, він виголошує: Помолітесь ви, яких просвіщають. 

- Усильно, всі вірні, помолімся за них, щоб Господь сподобив їх, по посвяченні в смерть Христову, воскреснути разом з Ним і стати спільниками царства Його і причасниками тайн Його, приєднав і зачислив їх до тих, які спасаються у святій Його Церкві. 

- Ще усильно помолімся за них: спаси і піднеси їх Твоєю благодаттю.

Запечатані Богові через Христа Його, схилившись, хай благословляються єпископом таким благословенням: Ти прорік через святих Твоїх пророків тим, яких посвячують: обмийтесь, будьте чисті, і через Христа законоположив духовне відродження, Сам і нині споглянь на тих, яких хреститимуть, і благослови їх і освяти, і приготуй удостоїтись духовного Твого дару і істинного усиновлення, духовних таїнств Твоїх і залічення до тих, які спасаються, через Христа Спасителя нашого, через Якого Тобі слава, честь і почитання, у Святім Дусі, на віки. Амінь.

Далі диякон хай говорить: Вийдіть, ви, які просвіщаєтесь.

[МОЛИТВА ЗА КАЯНИКІВ]

І після сього він виголошує: Помолітесь, каяники. 

- Усильно всі помолімся за братів наших каяників, щоб милосердний Бог показав їм путь покаяння, прийняв їх розкаяння і сповідь, і сокрушив сатану під ногами їх скоро, і ізбавив їх від сіті диявола і нападків бісівських.  

- Щоб охоронив їх від всякого слова неналежного, і всякого діла непристойного і помислу злого. 

- Щоб простив їм всі гріхопадіння їх, вольні і невольні, знищив рукописання проти них і вписав їх в книзі життя.

- Щоб очистив їх від усякої скверни плоті і духа і приєднав їх, відновивши в святе своє стадо; так як сам Він знає утворення наше. Бо хто похвалиться, що має чисте серце? Чи хто осмілиться сказати, що він чистий від гріха? Всі ми підпадаємо покаранням. 

- Ще помолімся усильніше за них, — бо радість стається на небі за кожного грішника,  який розкаюється, — щоб вони, відвернувшись від всякого діла негідного, приліпились до всякого діла благого. 

- Щоб чоловіколюбний Бог, скоро прийнявши прихильно моління їх, повернув їм радість спасіння і Духом владущим утвердив їх, щоб більше не хитались стопи їх, але щоб вони стали спільниками святих його святинь і причасниками божественних тайн, щоб, виявились достойними усиновлення, отримали вічне життя. 

- Ще усильно всі скажімо за них: Господи помилуй, спаси їх, Боже, і піднеси милістю Твоєю. 

- Возставши перед Богом, через Христа Його, схиліться і прийміть благословення.

Потім єпископ мовить наступну молитву: Вседержителю, Боже вічний, Владико всього, Создателю і Правителю всього, через Христа явив Ти людину окрасою всесвіту і дав їй вроджений і записаний закон, щоб вона жила за законом, як розумна, а тому, хто грішить Ти даєш як запоруку для покаяння – благість Свою, споглянь на тих, які приклонили Тобі шию душі і тіла, бо Ти хочеш не смерті грішника, а покаяння, щоб він відвернувся від лукавої путі своєї і був живим. Ти прийняв покаяння ніневитян, Ти хочеш, щоб всі люди спаслись і осягнули пізнання істини; сина, який розтринькав маєток свій у розпусті, Ти прийняв через батьківське милосердя, за розкаяння. Сам прийми і тепер розкаяння рабів твоїх, — бо нема людини, яка не згрішила б перед Тобою; бо якщо Ти, Господи, назиратимеш беззаконня, — Господи, хто встоїтъ? Та в Тебе - прощення, — і приверни їх до святої Твоєї Церкви в колишньому достоїнстві і в честі, через Христа, Бога і Спасителя нашого, через Якого Тобі слава і поклоніння, у Святому Дусі, во віки. Амінь.

І диякон хай мовить: Відпуст вам, каяники.

[ЛІТУРГІЯ ВІРНИХ]

[МОЛИТВА МИРУ]

І додає: Ніхто з тих, які не можуть, хай не входить. Лише вірні, приклонім коліна. Помолімся Богу через Христа Його. Всі усильно просімо Бога через Христа Його.

- За мир і благостояння світу і святих церков помолімся, щоб Бог всього дарував нам безперестанний і невід'ємний мир свій, щоб зберігав нас, які проходять життя, в повноті чесноти за вірою.

- За святу вселенську і апостольську Церкву, від кінців до кінців сущу, помолімся, щоб Господь зберігав і охороняв її непохитною і непорушною до кінця віку, основаною на камені.

- І за тутешій край святий помолімся, щоб Господь всього сподобив нас неослабно стреміти до пренебесної Його надії і воздавати Йому безперестанний борг моління.

- За все піднебесне єпископство, яке вірно голосить слово істини Твоєї помолімся (і за єпископа нашого Якова і краї його помолімся; за єпископа нашого Климента і краї його помолімся; за єпископа нашого Еводія і краї його помолімся), щоб милосердний Бог дарував їх святим церквам своїм у здоров'ї, честі, многолітті, і зіслав їм старість шанобливу в благовір'ї і праведності.

- І за пресвітерів наших помолімся, щоб Господь ізбавив їх від всякого непристойного і лукавого діла і зіслав їм пресвітерство у здоров'ї і з честю.

- За все во Христі дияконство і служительство помолімся, щоб Господь дав їм служити бездоганно.

- За читців, співців, дівственників, вдовиць і сиріт помолімся.

- За тих, які живуть у подружжі і плідності помолімся, щоб Господь помилував всіх їх.

- За євнухів, які праведно поступають [у духовному подвигу], помолімся.

- За тих, які подвизаються в повздержності і благоговінні помолімся.

- За тих, які приносять плоди у святій Церкві і чинять милостині вбогим помолімся.

- І за тих, які приносять жертви і первоплоди Господу Богу нашому помолімся, щоб всеблагий Бог винагородив їх наднебесними своїми дарами і воздав їм в теперішньому в стократ, і в будучому - життям вічним, і дарував їм замість дочасного — вічне, замість земного — небесне.

- За новопросвічену братію нашу помолімся, щоб Господь укріпив їх і утвердив. 

- За ту братію нашу, яка в хворобах терпить помолимся, щоб Господь ізбавив їх від всякої болізні і всякої немочі і повернув їх святій своїй Церкві здоровими.

- За тих, які плавають і подорожують помолімся. 

- За тих, які в рудниках і в засланнях, і в в'язницях, і в кайданах, за ім'я Господнє, помолімся.

- За виснажених тяжким рабством помолімся.

- За ворогів і ненависників наших помолімся.

- За тих, які переслідують нас за ім'я Господнє помолімся, щоб Господь, впокорив ярість їх, розсіяв гнів їх супроти нас.

- За зовнішніх і заблуканих помолімся, щоб Господь навернув їх.

- Младенців Церкви пом'янім, щоб Господь, вдосконалив їх в страсі Своєму, привів їх в міру зросту.

- Один за одного помолімся, щоб Господь зберігав і охороняв нас своєю благодаттю до кінця і ізбавив нас від лукавого і від всіх спокус [людей], які чинять беззаконня, і спас для царства Свого пренебесного.

- За всяку душу християнську помолімся.

- Спаси і піднеси нас, Боже, милістю Твоєю.

- Встаньмо.

- Помолившись усильно, самих себе і один одного передаймо живому Богові через Христа Його.

Потім хай архієрей мовить цю молитву [поцілунку миру]: Господи Вседержителю, Вишній, що у вишніх живеш, Святий, що у святих опочиваєш, Безначальний, Єдиновласний, Ти подав нам через Христа проповідь відання для пізнання нами слави Твоєї і імени Твого, яке Він відкрив нам для розуміння! Сам і тепер споглянь через Нього на це стадо Твоє, і ізбав його від всякого невідання і лукавого діла, і дай йому страхом боятися Тебе, і любов'ю любити Тебе, і благоговіти перед лицем слави Твоєї. Будь благостивим до них, і милостивим, і уважним до молитов їх, і збережи їх незмінними, непорочними, бездоганними, щоб вони були святі тілом і душею, не маючи ні плями, ні порока чи чого-небудь подібного, але щоб були цілісні, і щоб ніхто з них не був би пошкодженим чи недосконалим. Захиснику, сильний, непідкупний! Будь заступником цього народу Твого, який викупив Ти дорогоцінною кров'ю Христа Твого. Покровителю, помічнику, опікуне, стороже, стіно найсильніша, огроже безпеки, ніхто бо не може викрасти з руки Твоєї, адже немає іншого такого Бога, як Ти, і в Тобі уповання наше, освяти їх істиною Твоєю; бо слово Твоє істинне. Необлесний, омані недоступний, ізбав їх від всякої болізні і всякої немочі, всякого гріхопадіння, всякого нападку і омани, від страху перед ворогом, від стріли, що літає вдень, від уранення, яке ходить у пітьмі, і сподоби їх вічного життя у Христі Сині Твоєму, Єдинородному, Богові і Спасі нашому, через Якого Тобі слава і почитання, у Святому Дусі, нині, і повсякчас, і на віки віків. Амінь.

Після цього диякон мовить: Будьмо уважні.

Тоді єпископ хай вітає церкву і мовить: Мир Божий з усіма вами.

А народ хай відповідає: І з духом твоїм.

Далі диякон хай скаже всім: Вітайте один одного поцілунком святим.  

І хай вітають клирики єпископа, вірні чоловіки вірних [чоловіків], жінки жінок. Між тим діти хай стануть при амвоні  (βήματι)  і при них хай стоїть інший диякон, щоб вони не створювали безладу. Інші диякони хай обходять і спостерігають за чоловіками і жінками, щоб не було жодного шуму, і щоб ніхто не кивав, не перешіптувався, чи не дрімав. Диякони також хай стоять при дверях (у храмі) чоловіків, і піддиякони при дверях жінок, щоб ніхто не виходив, і у час возношення двері не відкривались, хоча б прийшов хто з вірних. 

[ОМИВАННЯ РУК]

Один з піддияконів хай подасть священнодіючим  обмити руки на знак чистоти посвячених Богові душ. 

[ПРИНЕСЕННЯ ДАРІВ]

І ... диякон відразу говорить: Хай ніхто з оглашенних, хай ніхто з, тих, які слухають, хай ніхто з невірних, хай ніхто з іновірних! Ви, які молились першою молитвою, вийдіть. Матері, візьміть до себе дітей. Хай ніхто [хто має що] проти когось; хай ніхто в лицемірстві! Прості перед Господом стоячи зі страхом і трепетом, приносімо.

Коли все це буде сповнено, диякони мають принести дари єпископові до жертовника, а пресвітери хай стануть справа і зліва від єпископа, ніби ученики, які стоять при учителі. Два ж диякони з одного і іншого боку жертовника хай тримають рипіду з тонких шкір, чи з павичевого пір'я, чи з тонкого полотна, і тихо відганяють нею маленьких літаючих комах, щоб вони не попали в чаші. 

[ОДЯГАННЯ РИЗ]

Тоді архієрей, помолившись про себе разом із священиками і одягшись в світлий одяг, хай стане перед жертовником 

[АНАФОРА]

і, зробивши рукою на чолі знамення хреста, хай скаже щоб усім було чутно: Благодать Вседержителя Бога, і любов Господа нашого Ісуса Христа, і сопричастя Святого Духа хай буде з усіма вами.

І всі суголосно хай скажуть: І з духом твоїм.

Архієрей: Вгору піднесім серця.

І всі: Вознесли до Господа.

Архієрей: Благодарім Господа.

І всі: Достойно і праведно.

І архієрей хай мовить: Воістину достойно і праведно передусім оспівати Тебе, істинно сущого Бога, перед усякими народженнями сущого, Яким іменується всяке отцівство на небі і на землі, єдиного ненародженого і безначального, що не має над собою ні царя, ні владики, нічого не потребує, всякого блага Подателя, вищого понад усяку причину і всяке походження, завжди однакового і тотожного Собі, з Якого, ніби з якого джерела, все прийшло до буття. Ти — безначальне відання, вічне видіння, ненароджене слухання, ненавчена премудрість, первинний єством, закон буття і понад всяке число, — все з небуття в буття привів Ти через Єдинородного Сина Твого, а Його родив перед усіма віками волею і силою, і благістю, безпосередньо, Сина Єдинородного, Бога Слово, Премудрість живу, родженого перед всяким творінням, посланця ради великої Твоєї, Архієрея Твого, царя і Господа всякого розумного і чуттєвого єства, сущого перед усім, через Якого все; бо Ти, вічний Боже, через Нього сотворив усе, і через Нього все удостоюєш належного промислу, бо через Кого буття дарував Єси, через Того даруєш і благобуття, Боже і Отче Єдинородного Сина Твого; через Нього, перед усім, создав Ти херувимів і серафимів, віки і воїнства, сили і власті, начала і престоли, архангелів і ангелів, і, після всього цього, сотворив Ти через Нього цей світ видимий і все, що в нім! Ти поставив небо, як покров, і напнув його, як шатро, утвердив землю ні на чому, самою думкою, спорудив твердь і влаштував ніч і день; Ти вивів світло з сховищ, і скороченням його наводиш тьму для спочинку тваринам, які рухаються у світі, Ти поставив на небі сонце, щоб керувало днем і місяць, щоб ніччю керував і назначив на небі хор зір на Славу величі Твоєї; Ти сотворив воду для пиття і омиття, живлюще повітря для вдихання і видихання, для творення звуку язиком, який вдаряє повітря, і для слухання, бо при його співдії слух сприймає додану до нього мову; Ти сотворив вогонь для ослаблення пітьми, для вдоволення потреб і для того, щоб він зігрівав нас і світив нам; Ти відділив велике море від землі і влаштував його пристосованим до плавання, а землю зробив зручною для ходіння. Його наповнив тваринами малими і великими, а її населив лагідними і дикими, зодяг різними рослинами, увінчав травами, прикрасив квітами і збагатив насінням; Ти стримав безодню, і окреслив для неї широкий простір — моря, повні солених вод, але огородив її кордонами дрібненького піску; вітрами здіймаєш Ти її до висоти гір і розстеляєш як рівнину, призводиш в ярість бурею і приборкуєш штилем, щоб подорожуючим на кораблях плавцям вона стала зручною для подорожі; Ти опоясав створений Тобою через Христа світ ріками, наводнив потоками, зволожив невичерпними джерелами, і скріпив горами для міцності непорушного перебування грунту. Ти наповнив світ Твій, і прикрасив його пахучими і цілющими травами, тваринами многими і різними, сильними і слабшими, їстівними і робочими, лагідними і дикими, шипіннями плазунів, криками різноманітних пернатих, круговертями років, числами місяців і днів, змінами пір року і переходами хмар дощових для вирощування плодів, для підтримування тварин, рівноваги вітрів, які дмухають, так як їм визначено Тобою, і для розмноження рослин і трав. І не лише створив Ти світ, але сотворив і громадянина світу — людину, явивши її окрасою світу. Ти сказав Твоїй Премудрості: «сотворімо людину на Образ Наш і на подобу, і хай владарює вона над рибами морськими і птицями небесними»; тому й сотворив його з душі безсмертної і тіла, яке руйнується, її создавши з небуття, а його з чотирьох стихій, і дав їй [людині], за душею, здатність розумно пізнавати, розрізняти благочестя і нечестя, визначати справедливе і несправедливе, а за тілом дарував п'ятірню чуттів і здатність пересування. Ти, Боже Вседержителю, через Христа насадив рай в Едем на сході, прикрасив його різнорідними їстівними рослинами, і в нього, як в дорогоцінний дім, ввів чоловіка; і хоча при самому сотворенні його Ти дав йому вроджений закон, щоб він в собі самому і сам від себе мав зерна богопізнання, однак, ввівши його в солодкий рай, Ти надав йому владу користуватися всім і заборонив їсти лише одне — з надією на краще, щоб, коли він збереже заповідь, отримав за це в нагороду безсмертя. Коли ж він знехтував заповіддю і скуштував забороненого плоду, через оману змія і за намовою жінки, Ти справедливо вигнав його з раю, але по благості не покинув його на цілковиту погибель, — він бо був Твоїм творінням, — а, підкоривши йому творіння, залишив його власним трудом і зусиллями шукати собі їжу, Сам же все зароджуючи, вирощуючи і доводячи до зрілості. Давши йому, на малий час забутися, Ти з клятвою призвав його потім до відродження, розв'язавши присуд смерті, обітував життя у воскресінні. Але це не все: Ти помножив насліддя його до нгезліченного множества, і з них — тих, хто був Тобі вірним, прославив, а тих, які відступили від Тебе, покарав; так Ти прийняв жертву Авеля, як праведного, і відкинув дар братовбивця Каїна, як нечестивця; таким же чином Ти прийняв Сета і Еноса і переставив Еноха. Ти, всіх людей Творче Життєдавче, Єси Той, який сповняє потреби їх, — і Той, який дарує закони, і воздає тим, які зберігають закони і карає їх переступників. Ти навів на світ великий потоп через розмноження нечестивців, і ізбавив від потопу праведного Ноя в ковчезі з вісьмома душами, щоб бути йому кінцем минулих і початком будучих поколінь; Ти звів страшний вогонь на п'ятиграддя содомське, перетворив землю плодоносну в солончак за нечестя жителів її, і ізбавив від спалення праведного Лота. Ти ізбавив Авраама від праотцівського нечестя, поставив його наслідником світу і явив йому Христа Твого; Ти рукоположив Мелхіседека в архієреї на служіння Тобі; Ти показав многостраждального служителя Твого Йова переможцем злоначальника змія; Ти зробив Ісаака сином обітування, Якова — отцем дванадцяти синів, і його потомство розмножив і ввів в Єгипет, в числі сімдесяти п'яти душ. Ти, Господи, не погордив Йосифом, але, як нагороду за ціломудріє ради Тебе, дав йому владу над єгиптянами. Ти, Господи, євреями, яких мучили єгиптяни, не погордив за обітуваннями, даними отцям їх, але ізбавив, покаравши єгиптян. І коли люди знехтували природнім законом, і стали признавати творіння самобутнім і почитати його більшим, ніж треба, і прирівнювати до Тебе, Бога всього, Ти не залишив їх в омані, але, явивши святого служителя Твого Мойсея, дав через нього, на поміч природному, писаний закон і показав, що сотворене є творивом Твоїм, оману ж многобожжя розсіяв. Ти прославив Аарона і потомків його честю священства; покарав євреїв, які згрішили, і помилував тих, які навернулися; покарав єгиптян десятьма карами; розділив море, перевів ізраїльтян, а тих єгиптян, які їх переслідували, погубив під водою; посолодив древом гірку воду, вивів воду з скелі, і дав, як дощ, манну з неба, перепелів на поживу з повітря, вогненний стояв вночі для освітлення і хмарний стовп удень для отінення від спеки. Ти, призначив вождем Ісуса (Навина), вигубив ним сім ханаанських народів, розсік Йордан, висушив ріки Ітамські, низверг стіни без зброї і руки людської. За все, Тобі слава, Владико Вседержителю! Тобі покланяються безчисленні воїнства ангелів, архангелів, престолів, господьств, начал, властей, сил, воїнств, віків, херувими і шестикрилі серафими, двома крилами закриваючи ноги, двома голови, а двома літаючи, і, разом з тисячами тисяч архангелів і міріадами міріад ангелів, неустанно і невмовкно взивають, мовлячи:

І весь народ разом хай мовить: Свят, Свят, Свят Господь Саваот, повні небо і земля слави Його, благословен во віки. Амінь.

Після цього архієрей хай мовить далі: Свят Ти воістину і всесвят, Вишній і превозносимий во віки! Свят і Єдинородний Син Твій, Господь наш і Бог Ісус Христос, Який, у всьому послужив Тобі, Богу Своєму і Отцю, в різноманітті творіння і відповідно до промислу, не погордив родом людським, який гинув, але після природного закону, після упімнення Законом, після викривань пророчих і заступництв ангельських, коли люди викривили разом із позитивним і природний закон, забули про потоп, про спалення, про кари єгипетські, про побиття палестинські, і готові були майже вже зовсім загинути всі, Сам, волею Своєю, благоволив: Создатель людини — стати людиною, законодатель — підзаконним, архієрей — жертвою, пастир — вівцею, і умилостивив Тебе, Свого Бога і Отця, примирив Тебе з світом і всіх звільнив від загрозливого гніву, вийшовши від Діви, воплотившись — Він, Бог Слово, Син возлюблений, роджений перед всяким творінням! — згідно з прореченними Ним про Себе пророцтвами, від сімені Давида і Авраама, з коліна Юди. Той, Який являє всіх народжуваних — Він був у лоні Діви; безплотний — і воплотився; роджений позачасово — родився у часі, жив свято і навчав за законом, відганяючи від людей всяку болість і всяку неміч, творячи знамення і чудеса в народі, беручи участь і в їжі, питті і сні — Він, Який живить всіх потребуючих їжі і кормить все живе за благоволінням! Він відкрив ім'я Твоє тим, які не відали його, прогнав невідання, запалив благочестя, сповнив волю Твою, звершив діло, яке Ти доручив Йому. І по звершенні всього цього, був схоплений руками беззаконних лжеіменних священиків і архієреїв і злочинного народу, який через зраду недугував злобою, багато постраждав від них і потерпівши, за Твоїм допустом, різнорідне безчестя [від них], був переданий властителю Пилату, суджений — Сам Суддя, і засуджений — Спаситель, прицвяхований до хреста — безстрасний, помер — за природою безсмертний, і був погребенний — животворящий, щоб ізбавити від страждання і звільнити від смерті тих, для кого прийшов, — розірвати узи диявола і ізбавити людей від його омани, — воскрес з мертвих на третій день і, пробувши сорок днів з учениками, вознісся на небеса і возсів праворуч Тебе, Бога і Отця Свого. Отож, поминаючи, що Він потерпів для нас, благодаримо Тебе, Боже Вседержителю, — не наскільки мали б, але наскільки змоги, — і сповняємо встановлене Ним. Він в ту ніч, в яку був зраджений, взяв хліб святими і непорочними Своїми руками і, звівши погляд до Тебе, Бога і Отця Свого, переломив його і дав ученикам, мовивши: «Це – таїнство Нового Завіту! Прийміть його, їжте; це є Тіло Моє, яке за багатьох ламається, на відпущення гріхів. Також і чашу, розвівши в ній вино водою, і освятивши, Він подав їм, кажучи: «Пийте з неї всі; це є Кров Моя, яка за багатьох проливається, на відпущення гріхів; творіте це на спомин про мене; бо кожного разу, коли ви їсте хліб цей і п'єте цю чашу, смерть Мою звіщаєте, допоки Я прийду». Споминаючи так Його страждання, і смерть, і воскресіння з мертвих, і восходження на небеса, і зновупришестя Його, коли прийде зі славою і силою судити живих і мертвих і воздати кожному за ділами його, приносимо Тобі, Царю і Богу, відповідно до встановленого Ним, хліб цей і чашу цю, благодарячи Тебе через Нього за те, що Ти сподобив нас предстати Тобі і священнодіяти Тобі, і молимо Тебе, щоб Ти милостиво споглянув на предлежащі перед Тобою дари ці, вседостатній Боже, і виявив благовоління до них, на честь Христа Твого, і низпослав на жертву цю Святого Твого Духа, свідка страждань Господа Ісуса, щоб Він явив хліб цей Тілом Христа Твого і чашу цю Кров'ю Христа Твого, щоб ті, які причастяться Його, утвердились в благочесті, сподобились відпущення гріхів, ізбавились від диявола і його омани, сповнились Духом Святим, стали достойними Христа Твого, сподобились життя вічного, по примиренні Твоєму з ними, Владико Вседержителю! Ще молимось Тобі, Господи, і за святу Церкву Твою, від кінців до кінців сущу, яку придбав Ти дорогоцінною Кров'ю Христа Твого, щоб Ти зберіг її непохитною і непорушною до кінця віку, і за все єпископство, яке право править слово істини.

Ще просимо Тебе і за мою, приносячого Тобі, нікчемність, і за все пресвітерство, за дияконів і весь клир, щоб, умудривши всіх їх, Ти сповнив їх Духом Святим.

Ще просимо Тебе, Господи, за царя і правління і за все воїнство, щоб мирним було становище наше, щоб, в тишині і однодумності проводячи весь час життя свого, ми прославляли Тебе через Ісуса Христа - Уповання наше.

Ще приносимо Тобі і за всіх від віку благовгодивших Тобі святих, патріархів, пророків, праведників, апостолів, мучеників, ісповідників, єпископів, пресвітерів, дияконів, піддияконів, читців, співців, дівственників, вдовиць, вірних і всіх, чиї імена Сам Ти знаєш.

Ще приносимо Тобі за народ цей, щоб Ти явив його, на славу Христа Твого, царським священством, народом святим, за тих, які живуть в дівстві і чистоті, за вдовиць церкви, за тих, які в чесному шлюбі і народженні дітей, за немовлят народу Твого, щоб нікого з нас не вчинив Ти відкиненим.

Ще молимо Тебе і за місто це і за жителів його, за хворих, за тих, які в тяжкому рабстві, за тих, які на засланні, яким відняли майно, за плаваючих і подорожуючих, щоб був Ти захисником, помічником і заступником всіх їх.

Ще молимося Тобі і за ненависників наших і за тих, які переслідують нас за ім'я Твоє, за зовнішніх і заблуканих, щоб Ти навернув їх до благого і впокорив ярість їх.

Ще молимо Тебе і за оглашенних Церкви, за тих, яких напастує противник і за братів наших каяників, щоб Ти одних звершив у вірі, інших очистив від дії лукавого, а від тих прийняв покаяння і простив і їм і нам гріхопадіння наші.

Ще приносимо Тобі за добре поліття і достаток плодів, щоб, не бідніючи насолоджуючись благами Твоїми, ми безперестанно прославляли Тебе, що даєш їжу всякій плоті.

Ще молимо Тебе і за відсутніх з оправданої причини, щоб, зберігши всіх нас в благочесті, Ти з'єднав нас в царстві Христа Твого, Бога всякого чуттєвого і розумного єства, Царя нашого, незмінними, непорочними, бездоганними. Бо Тобі -  слава, почитання і благодарення, честь і поклоніння, Отцю, і Сину, і Святому Духові, нині і повсякчас, і в безперестанні і безконечні віки віків.

І весь народ хай скаже: Амінь.

Далі єпископ мовить: Мир Божий хай буде з усіма вами.

І весь народ хай скаже: І з духом твоїм.

[МОЛИТВА ЗА ПРИНЕСЕНІ ДАРИ]

Потім диякон знову виголошує: Ще і ще помолімся Богу, через Христа Його, за дар, принесений Господу Богу, щоб благий Бог прийнявши його за заступництвом Христа Свого на пренебесний Свій жертовник як приємні пахощі.

- Помолімся за цю церкву і за народ, за все єпископство, все пресвітерство, все во Христі дияконство і служительство, за всю повноту Церкви помолімся, щоб Господь охоронив і зберіг всіх.

- За царів і правління помолімся, щоб мирним було становище наше, щоб проводити нам життя тихе і безтурботне у всякому благочесті і чистоті.

- Помянім святих мучеників, щоб нам сподобитися стати спільниками їх подвигів.

- За упокоєних з вірою помолімся.

- За добре поліття і дозрівання плодів помолімся.

- За новопросвічених помолімся, щоб вони утвердились в вірі.

- Всі один за одного просімо: піднеси нас, Боже, Твоєю благодаттю.

- Вставши, віддаймо себе Богові, через Христа Його.

Далі єпископ мовить: Боже великій і великоіменитий, величний в задумах і сильний в ділах, Боже і Отче святого Отрока Твого Ісуса, Спаса нашого, споглянь на нас і на стадо Твоє це, яке через Нього вибрав Ти на славу імені Свого, і, освятивши наші тіло і душу, сподоби нас причаститися предлежащих благ чистими від усякої скверни плоті і духа і не осуди нікого з нас, як недостойного, але будь нашим помічником, заступником, покровителем, через Христа Твого, з Яким Тобі слава, честь, хвала, славослов'я, благодарення, і Святому Духові, во віки. Амінь.

[ПРИЧАСТЯ]

І після того, як всі скажуть: Амінь, диякон має сказати: Будьмо уважні!

Тоді єпископ звертається до народу з наступним виголосом: Святеє святим.

І народ має відповісти: Єдин свят, єдин Господь, єдин Ісус Христос, на славу Бога Отця у Святому Дусі, благословенн єси во віки, амінь! Слава в вишніх Богу, і на землі мир, в людях благовоління! Осанна Сину Давидовому; благословен, хто гряде во ім'я Господнє! Бог Господь, і явився нам! Осанна в вишніх!

Після цього хай причащається єпископ, потім пресвітер і диякон, піддиякони, читці, співці, аскети, і з жінок — дияконіси, дівственниці, вдовиці, далі діти і вкінці — весь народ за порядком, зі скромністю і благоговінням, без шуму.

Єпископ хай подає приношення, мовлячи: Тіло Христове.

Приймаючий має сказати: Амінь.

Диякон же хай тримає чашу і, подаючи її, хай каже: Кров Христова, чаша життя.

Той, хто п'є також має сказати: Амінь.

Під час того, поки причащаються всі решта, мовлять тридцять третій псалом, і коли причастяться всі, як чоловіки, так і жінки, то диякони мають віднести залишок в притвори. 

[БЛАГОДАРЕННЯ ЗА ПРИЧАСТЯ]

Коли співець завершить псалом, диякон мовить: Причастившись дорогоцінного Тіла і дорогоцінної Крові Христової, воздаймо благодарення Тому, хто сподобив нас причаститися святих Його тайн, і помолімся, щоб це було нам не в осудження, але на спасіння, на користь душі і тіла, на охорону благочестя, на відпущення гріхів, на життя будучого віку. Встаньмо. В благодаті Христовій віддаймо себе Богові і Христові Його.

Потім єпископ читає молитву благодарення: Владико Боже Вседержителю, Отче Христа Твого, благословенного Отрока, Ти чуєш тих, які прямодушно призивають Тебе і мольби тих, які мовчать знаєш, благодаримо Тебе [за те], що Ти сподобив нас причаститися святих Твоїх Тайн, які Ти дарував нам для утвердження нас в істинному розумінні, для охророни благочестя, на відпущення прогрішень; бо ми іменем Христа Твого іменуємся і Тобі присвоєні. Ти відділив нас від спілкування з нечестивими, то ж з'єднай нас з посвяченими Тобі, утверди нас в істині нашестям Святого Духа, відкрий нам незрозуміле нами, доповни те, чого нам бракує, укріпи пізнане [нами]. Священиків збережи непорочними в служінні Твоєму, царів збережи в мирі, правителів в правді, поліття в добрі, плоди в достатку, світ у всесильному промислі; племена войовничі впокори, заблуканих наверни, народ Твій освяти; живучих в дівстві збережи, живучих в шлюбі збережи у вірі, живучих в чистоті укріпи, немовлят вирости, новопосвячених утверди, оглашенних навчи і вчини достойними посвячення, і всіх нас збери в царство небесне, у Христі Ісусі Господі нашім, з Яким Тобі слава, честь і почитання, і Святому Духові, во віки. Амінь.

[ГЛАВОПРИКЛОННА МОЛИТВА]

Далі диякон хай скаже: Перед Богом, через Христа Його, схиліться і прийміте благословення.

І єпископ хай мовить цю молитву: Боже Вседержителю, істинний і незрівнянний, всюдисущий, всьому присущий і ні в чому виключно не перебуваючий, не обмежуваний місцем, не старіючий з часом, віками нескінченний, словами не охоплений, родженню не підлеглий, не потребуючий охорони, вищий від тління, недоступний переміні, природою незмінний, в неприступнім світлі перебуваючий, єством невидимий, але відомий всім розумним єствам, які усердно шукають Тебе і досяжний тим, які усильно прагнуть до Тебе. Боже Ізраїля істинновидячаго, у Христа увірувавшого народу Твого, будь милостивим, почуй мене ради імені Твого, і благослови тих, які схилили перед Тобою шию свою, даруй їм за прошенням сердець їх те, що на користь, і нікого з них не залиш відкинутими від царства Твого, але освяти їх, охорони, покрий, захисти, ізбав від противника і від всякого ворога, доми їх збережи, входи і ісходи їх охорони; бо Тобі слава, хвала, величання, почитання, поклоніння, і Отроку Твоєму Ісусу, Христу Твоєму, Господу нашому, і Богу, і Царю, і Святому Духові, тепер і завжди, і на віки віків. Амінь.

Вкінці диякон хай скаже: Розходьтесь із миром.