пʼятниця, 1 листопада 2013 р.

Свято непорочного зачаття Пресвятої Богородиці


На малій вечірні
На “Господи взиваю”, стихири самогласні, глас 1:
Богообрана двоїця подругів Йоаким і Анна,* ходивши в усіх заповідях і уставах Господніх непорочно* не мали дитини,* бо Анна була неплідною:* тому гаряче молились Богові,* і обіцяли віддати Йому на служіння* дитинку, якщо б Він дарував її їм,* і тоді, уже зістарівшись через вік свій;* прийняла від Господа Владичицю всього* єдину непорочно зачату* і непорочною перебуваючу повіки.
Йоаким наодинці в пустелі на горі,* постившись і молившись Господеві як Боговидець Мойсей* прийняв від Нього не письма Закону на скрижалях кам’яних,* але скрижаль одушевленну — Діву Марію* на якій мав написатися перстом Божим* Слово живе — Христос,* задля Якого днесь непорочно й зачинається,* і непорочною перебуватиме повіки.

Анна наодинці в саду молившись Господеві* прийняла від Нього рай таїнственний — присноблаженну Діву Марію,* у якому мало насадитися дерево життя вічного — Христос,* задля якого днесь непорочно зачинається* і непорочною перебуватиме повіки.
Йоаким і Анна,* подруги більше духом ніж плоттю,* узріли ангела божого, що явився їм віщаючи:* радуйтеся відтепер, праведні, і веселіться:* вам бо Господь дарує отроковицю Марію,* із якої вийде спасіння роду людського.* Ось так зачала Анна ту, що стала Матір’ю Бога Вишнього,* єдину, яку Він охоронив від гріха первородного,* і сповнив душу її всілякими скарбами небесними* у самім зачатті її.
Слава... і нині... глас 8:
Поспішімо, вірнії, прийти днесь у дім Йоакима,* і там зріти святих і праведних богоотців Йоакима і Анну,* які возносять до Господа неповинні руки,* і очі, повні сліз від почуття радості* і з ангелами припавши, привітаймо царицю неба і землі,* днесь непорочно зачату,* яка перебуває в утробі ціломудренної Анни,* велегласно кличучи: радуйся, предвіщена Мати Сина,* Якого перед зірницею родив Всевишній* з лона єства Свого.
Стихири на стиховні, глас 3:
У благовіщенні зачаття твого, Чистая,* отець твій не сумнівався як Захарія,* ані мати твоя не підсміювалась як Сара, * але вірою укріпляючись як Авраам,* прийняли від Господа не Ісаака, раба Божого,* але тебе сущу матір Христа Бога,* проображеного Ісааком,* задля того й непорочно зачату,* і непорочно перебуваючу повіки.
Стих 1: Вся добра єси і немає в тобі пороку.
Анна Елканова бувши неплідною,* через моління гаряче і смиренне* зачала Самуїла, пророка і князя і спасителя Ізраїлевого;* Анна ж Йоакимова архипророчицю,* і Владичицю і Спасительку нового Ізраїля,* з якої зволив народитися срамитель світу — Христос* прообразований Самуїлом.
Стих 2: Як троянда серед терня, так улюблена моя серед дочок.
Єлизавета Захарієва* неплідна і застаріла плоттю,* через плодоносність духа і юність чеснот* зачала Предтечу Христового;* Анна ж Йоакимова сущу Матір Христову,* голосом якої Предтеча у лоні матері своєї* звільнився від гріха первородного,* і разом з матір’ю своєю сповнився Духа Святого:* задля того й непорочно зачинається,* і непорочною перебуває повіки.
Слава... і нині... самогласний глас 6:
Ніч та, в яку зачалася єси, о Непорочная,* хай буде на радість і веселість всім живим;* хай сіяє світлом осяйним з висоти,* приймаючи матір світла незаходимого,* що хоче розігнати темряву гріховну,* що ширяє над родом людським* від початку світу.
Тропар, глас 6:
Радуйтеся, люди, і веселіться:* днесь бо возсіяла нам зірниця дня таїнственного,* преблагословенна Діва Марія,* що зачинається непорочно в утробі чудної Анни:* їй з ликами небесними припавши, поклонімся, і велегласно закличмо:* Радуйся, мати Світла невечірнього,* Сходу з висоти — Христа Бога нашого,* який просвітив нас, що сиділи в темряві і тіні смертній,* і направив стопи наші на путь мирний.   



Стихири на Литії
(г.1): Достойно, щоб Цариця неба й землі,* чесніша від херувимів і незрівнянно славніша від серафимів* зачалась і перебувала непорочною,* як були створені й перебували святі ангели;* щоб вони, слугами Божими бувши,* не могли возноситись понад свою Царицю - Матір Божу.* Господеві, який так ізволив і уклав усе премудро,* Йому слава й похвала!
Достойно, щоб Жона, єдино вибрана,* з благословенним її Плодом непорочно зачалась,* щоб припинити хвальбу сатани,* немовби Матір Божа була будь-коли під його владою.* Господеві, який так ізволив і уклав усе премудро,* Йому слава й похвала!
Достойно, щоб друга Єва, як і другий Адам,* без гріха були створені й без гріха перебували.* Від них бо відродження людського роду розпочалось,* як від першого Адама й першої Єви падіння:* від Христа бо, як первопочатку життя духовного,* від Марії ж, як від засобу, якого вжив Христос для відродження.* Господеві, який так ізволив і уклав усе премудро,* Йому слава й похвала!
Слава і нині: Годилось, щоб Отець обдарував непорочним зачаттям ту,* що була йому подібна у родженні Сина;* Син обдарував свою матір, Святий же Дух — свою обручницю:* щоб вона понад усі створіння сповнилась небесними благодатями* і своєму Творцеві уподібнилася.* Святій Тройці, що так ізволила* й уклала все премудро,* їй слава й похвала!
  


Канон свята Непорочного зачаття пресвятої Богородиці, глас 1
Пісня 1. Ірмос: Похвалу боговидець Мойсей Ізраїлю заспівує, Марія ж починає переможну пісню для премудрих жінок: Ізбавителеві Богу нашому співаймо.
Приспів: Пренепорочная Богородице, спаси нас!
Я, пославши перед вами Мойсея, і Арона і Марію, говорить Господь люду своєму старозавітньому, образ написав для тих, що хочуть бути людом новозавітнім.
Мойсей бо з Ароном прообразували Христа Спаса, один владу Його і законодавство, інший — священство, Марія ж пророчиця — пречисту Діву.
Слава: Послав Всевишній на спасіння нового Ізраїля свого двійцю святу, непорочну, Ісуса і Марію Архипророчицю, і за ім’ям її Владичицю.
І нині: Сподоби нас, Непорочная, пройшовши море віку цього непостійного, з тимпанами ликувати за тобою, співаючи Богові пісню перемоги.
Пісня 3. Ірмос: Перед зачаттям, чесного Самуїла несумнівно Богові обіцяючи священномати Анна, нині радіючи співає з нами: Утвердилося у Господі серце моє.
Неплідна Анна Елканова через обітницю зачала Самуїла, неплідна ж Анна Йоакимова через обітницю зачала Марію, єдину нескверну, чисту, непорочну.
Анна Елканова зачала Самуїла пророка і Спаса Ізраїлевого, Анна ж Йоакимова зачала Марію,  яка зволить зачати Христа Спаса, проображеного Самуїлом.
Слава: Анна благодать зачала — Марію, від самого зачаття непорочну, ангелом назввану благодатною, яка зволить зачати Христа, джерело благодати.
І нині: Анна Елканова, зачавши Самуїла, а згодом Марія зачавши Христа, заспівали пісню Господеві, який гордих принижує, а смиренних возвишає.
Пісня 4. Ірмос: Вдавнину почув Аввакум, Христе, чудний поголос Твій, і зі страхом взивав: Від півдня Бог прийде, і Святий Ізраїлів від гори отіненої. Слава силі Твоїй, Господи.
У горі отіненій пізнаємо тебе, Діво, високій чеснотами і даруваннями Святого Духа, незрівнянно понад всіх святих і ангелів зачату непорочно, і зачавшу Сина Божого отіненням Святого Духа.
Віттям солодкого покрову твого отіняй нас, Чистая, подорожніх у пустелі світу сього і втомлених, щоб бадьоро поспішили ми до горішньої землі обітованної.
Слава: Гора щедра, гора плодюча: чому нарікаєте, гори плодючі? Гора, яку Бог вибрав собі, щоб жити у ній, мовить праотець твій Давид про тебе, Діво, предрікаючи тебе, єдину непорочну.
І нині: Гору таїнственну, від якої нерукосічно відсікся камінь, і зрубав страшне тіло, передрік тебе, о непорочная, Даниїл, і Христа, який від тебе безмужньо родився і стер тіло ідолопоклонства.
Пісня 5. Ірмос: Вугілля жаріюче до уст Ісаї серефим приклав колись, кліщами тримаючи його, а той, очищений,  - “Правді научітеся” - всім проповідав.
Ти — кадильниця золота, о непорочная, яка носить вугілля благословенне — Христа, який, взятий із храму, очищає гріхи і бере на себе беззаконня наші.
Як оспіваю тебе, о непорочная, скверними устами моїми? Очисти мене божественним вугіллям твоїм — Ісусом, щоб достойно оспівувати непорочне зачаття твоє.
Слава: Сподоби мене, непорочная, достойно причащатися пречистого Тіла і Крови сладчайшого Сина твого, щоб забрав беззаконня мої і гріхи мої очистив.
І нині: Вогнем, який Син твій, прийшовши, кине на землю, розпали моє серце, непорочная, щоб, одержимий божою милістю, уникав я порока гріховного.
Пісня 6. Ірмос: Пророка спас ти від кита, чоловіколюбче, і мене із глибини прогрішень возведи, молюся.
Прогрішеннями утікаючого від лиця Господнього, потопила буря гніву Божого. Спаси мене, непорочная.
Затвори вічнії безодні прийняли мене, і звір пащу розверг, щоб поглинути мене, спаси мене, непорочная.
Слава: Коли погибав я через тягарі гріха, пом’янув тебе, Госпоже, спаси мене від тління, єдина нетлінная.
І нині: До храму святого Господнього, Чистая, хай ввійде через тебе молитва моя, я ж, спасенний, повсякчас оспівуватиму тебе.
Пісня 7. Ірмос: У тобі, Богородице, піч словесну вбачаємо, вірнії. Бо як трьох отроків спас Превозносимий, світ всеціло в утробі твоїй оновив, хвальний Бог отців і препрославлений.
Напочатку зачаття твого, Діво, оросив тебе Дух Святий благодаттю небесною, і вчинив тебе на спасення благочестивих поклонників Бога живого.
Для невинних вогонь був стіною і полум’я ризою, а піч — джерелом. Мені ж, грішному, геєною вогню невгасимого.
Слава: Образ сущий Бога живого, хай не втримає мене жадоба грошей, яка є ідолопоклонством, але викуплений многоцінною Кров’ю Сина твого, єдиному Богові хай послужу, непорочная.
І нині: Плоть моя як піч, полум’ям страшним похоті згубної обіймає душу мою. Ороси її, Діво, єдина без боротьби плотської, єдина без гріха зачата.
Пісня 8. Ірмос: Образ чуда надприроднього явила вогнеросна піч колись: вогонь бо не опалив юнаків, являючи божественне Христове безсіменне народження від Діви. Тому закликаючи співаємо: хай благословить творіння все Господа і превозносить по всі віки.
Ангельські чини схилившись з небес споглядайте єдину непорочно зачату Діву, яка волить розбити голову змію старому, який воював з вами на небі і якого ви скинули на землю, і оспівуйте Господа, і превозносіть Його повіки.
Зірницю дня таїнственного, яка на небі словеснім днесь світає і не знає темряви гріховної, люди, що сидите у темряві і тіні смертній вітайте, оспівуйте Господа і превозносіте його повіки.
Благословім: Небо і земле, і все що у вас, Царицю вашу, чеснотами як небо зорями сіяючу, і як землю, єдину вільну від прокляття гріховного, яка хоче розкритися і проростити Спасителя, славте і Господа оспівуйте і превозносіте по всі віки.
І нині: Сини людські, весь новий Ізраїлю, священики ж і раби Господні, духи і душі праведних, апостоли, патріархи, пророки і мученики Господні, святі праведні Богоотці Йоакиме і Анно, того, який єдину непорочну Діву сотворив оспівуйте і превозносіте по всі віки.
Чеснішу не співаємо, хіба що в неділю.
Пісня 9. Приспів: Величай, душе моя, єдину з Христом непорочно зачату Діву Марію.
Ірмос: Сотворив сильне рукою своєю, скинув сильнх з престолів і возніс смиренних Бог Ізраїлів, у цьому відвідав нас схід з висоти і направив нас на путь миру.
Скинув Вишній гордого сатану з небес, тебе ж, Чистая, що хотіла явитись смиреннішою над усіх, возніс, виймаючи тебе з-під влади його на самому початку зачаття твого.
Величає душа наша Господа, і возрадувався дух наш у Бозі, Спасі твоєму, Чистая, бо сотворив тобі величне Сильний і Святий, вчинивши тебе єдине непорочну у самому зачатті твоєму.
Слава: Помянув днесь Господь милости свої Аврааму і сімени його до віка, створивши від сімени його і зберігши в непорочності преблагословенну Діву Марію, у сімені якої хочуть благословитися всі племена землі.
І нині: Схід з висоти бажаючи воплоченням своїм возсіяти нам, що сидимо у темряві і тіні смертній, будує собі днесь браму, звернену до сходу, пречисту Діву Марію, яка ніколи не пізнала темряви гріховної.

Немає коментарів:

Дописати коментар