Пасхальні думки

Три думки з пасхальнго євангелія.
Христос приходить в цей світ, щоб просвітити кожну людину і дає нам в принципі три непоганих можливості "просвітитися" Ним.
Передусім він приходить як Слово, як Бог звіщаючий і промовляючий до людини. Промовляючий через різні способи - видіння, ангелів, природу, людей, але передусім через Святе Письмо, яке є Його "прямою мовою". Святе Письмо не для інформації, воно - таїнственним способом "входить" у серця тих, які мають вуха, щоб слухати і очі, щоб бачити. Переконайтесь в цьому, почніть вслухатися і вдивлятися в Слово Святого Письма і відчуєте, як в душі вимальовується образ Христа. Слова Святого Письма не є спасінням, вони свідчать про Христа.

Христос являється як Світло. З цим в нас трохи важче, бо основне "місце" явління страшенно занедбане. Богослужіння добового кола - вечірня і утреня - майже відсутні, а коли й присутні, то позбавлені основного їх обряду - моменту запалення світла. В нас залишились залишки - піснеспів "Світло тихе" на вечірні, світильні (які згадують Світло-Христа лише у час посту) на утрені і є давно не центральними елементами цих богослужінь. "Світло Христове просвічує всіх!" на Літургії Передосвячених Дарів, можливо, найбільш збережений елемент, але позбавлений свого центрального місця і притемнений постовим настроєм богослужіння. Навіть на Пасху обряд запалення світла в нас не зберігся, а колись ним обов'язково починали не лише пасхальне бдіння, але кожну вечірню і утреню. Христос-Світло - постійне нагадування про "просвічення", яке далось нам важкою ціною - Його смертю і воскресінням, яких учасниками стаємо через Таїнство Хрещення. Благословення світлом і оспівування Світла-Христа обов'язково треба відновити, щоб, вдивляючись в нього, причащатися Його божественного світла, вростаючи в невечірній день Його Царства, у якому немає місця темряві.
Христос являється як тіло. Тіло, яке Він віддає на поживу вірним, щоб через поживу увійти в кожну клітину (фізичну, плотську) клітину. Тіло, яке освячує і боготворить наше тіло. Тіло, яке перетворює вірних Христа в церкву - Його таїнственне Тіло. Христос не прийшов заснувати духовну спільноту, яка мучиться, поки не покине фізичне існування. Він обоготворює тіло, щоб ним можна було насолодитися самим Господом: "Вкусіте і видіте, яко благ Господь!" Він обоготворює людські тіла так, що вони стають храмом і престолом Його божества, а зібрані воєдино творять церкву - повноту Царства Христового у якій донині священнодіється спасіння світу, аж до Його остаточного завершення.