Канон вірменської церкви на Стрітення

 Канон вірменської церкви на Стрітення Господнє

Воплочене від Діви предвічне Слово! Днесь в храм прийшов єси закон сповнити, щоб язичників спасти.

Благословенний ангелами, на престолі нерукотворному возсідаючий, днесь у обійми Симеону взяти Себе благоволить, щоб переставити нас в життя вічне.

Уз Розрішителю і всім дарів Подателю, днесь за мольбою старця Симеона звільни і мене, многогрішного, від уз смерті до життя вічного.

Днесь безначальне Слово, роджене із надр Отця, приходить у храм, щоб появити нас, сотворених, Отцю на небесах.

Днесь обійми старця приймають Того, Хто словом своїм сотворіння держить, благословіте Його.

Днесь і ми, вірні, зі старцем Симеоном благословім Слово, єдиносущне Отцю і Святому Духові.

Днесь Бог животворящий, в храм прийшовши, з любов’ю приймається в обійми Симеоном і з радістю в Єрусалимі.

Днесь небом названа земля ця, бо Господь владик, зійшовши з неба на землю, благоволить бути принесеним ділам рук своїх.

Днесь Христос Бог язичникам явився світлом і славою – народу своєму Ізраїлю.

*

Днесь, Спасе, в храм прийшов єси, і старець, в обійми Тебе прийнявши, мовив: нині відпусти раба Твого, Владико!

Днесь світлом світові явився єси, Христе Боже, а для вселенної – спасінням, людинолюбче, збережи нас!

Днесь, Сонце мисленне Ти просвітив вселенну, Христе Боже, людинолюбче, збережи нас!

Предвічний Слово-Бог від Діви воплотившись, з любов’ю нині приймається в храмі.

Укритий сивиною старець, тримаючи  в обіймах Сина Божого, возрадувався, Бога поблагословив і мовив: «Нині відпускаєш раба Твого, Владико, за словом Твоїм у мирі, бо виділи очі мої Тебе, Спаса Бога».

* Дан 3

Невимовний Слово-Боже, Тебе благословляємо, Отцем посланого, Дівою воплоченого, Боже отців наших!

Неосяжний Спасе, нині Ти прийшов у храм і з любов’ю прийняв тебе Симеон в обійми, Боже отців наших!

Тому й Симеон взивав натхненним голосом: Нині відпускаєш раба Твого, Владико, за словом Твоїм у мирі, Боже отців наших!

Благословіте Господа і превозносіте Його по віки.

Із всесвятаго лона Діви непорочної Рожденного благословіте і превозносіте по віки.

Днесь у храмі явленного, в обійми Симеоном прийнятого благословіте і превозносіте по віки.

* пс 148-150

Нині Симеон херувимським престолом явився, носячи в своїх обіймах Сина Божого у плоті, якого небесні воїнства завжди величають во вишніх.

Душею взивав старець, сивиною вкритий, ликуючи мовив: «сей Цар безсмертний, якого небесні воїнства завжди величають во вишніх».

Він, просльозившися, молив: «У мирі відпусти мене, заступництвом  родительки Твоєї непорочної, Сущий, якого небесні воїнства завжди величають во вишніх.

* пс 50

Духом Святимп роречено йому було, що не побачить смерті, поки не узрить Тебе, Христа: Господи, молитвами старця помилуй.

Прийнявши Тебе - Помазанника, в обійми, він просив смерті у Тебе — Життя, і відпущення з миром: Господи, молитвами старця помилуй.

Нині Ти, з любов’ю прийнятий в обійми того, хто явив Тебе у храмі, якого жадання сповнив Єси: Господи, молитвами старця помилуй.

*

Тебе, Христе, славословлять мисленні воїнства во вишніх. Нині у храмі явлений, являючий творіння вишньому Твоєму Отцю.

Благословенний Христом, будь помічником для нас, які святкують нині пам’ять Твою, щоб Він прийняв і нашу хвалебну пісню.

Христе, у плоті прийняв в обійми старець Тебе, що словом держиш творіння і воплотився ради нас від Святої Діви.

Тому і ми воскликнім з Симеоном: Слава пришестю Твоєму! Слава Тобі, явленому нам Життям і Світлом від Отца Світла!

*

Безначальне Слово Отця безначального, зачате Дівою через прийняття плоті, вмістилося у лоні, перебуваючи з Отцем, у вказаний час родиться як Бог і людина.

Неоречевлений Бог, ставши тлінним, піддає себе законам природи, щоб нас, земнородних, явити Отцеві; Він - Син Божий, в надрах Отца пробуваючий, сорокаденний приймається старцем на руки, і явно пізнається Богом.

Тому й Симеон, душею ликуючи, взивав у храмі: «нині відпускаєш раба Твого, Владико, за словом Твоїм у мирі, бо я узрів Тебе - Спаса всіх, Богом і людиною».