субота, 29 серпня 2015 р.

Успіння Вчительки Присутності

Лк 10:38-42; 11:27-28 
"Проблемою" богородичних свят є те, що Святе Письмо дуже скупо подає історії з участю Богородиці. Нинішнє свято не виняток. Ми вкотре чуємо уривок з життя іншої Марії і вказівку на те, що справді блаженні ті, які слухають Слово Боже і зберігають його. 
Про що нинішнє євангеліє? Христос приходить в життя двох сестер - Марти і Марії - діяння і споглядання. Одна огортає увагою Його фізичні потреби - їжа, гостинність, інша розкриває перед Ним своє серце - істинну причину приходу Христа. Христос приходить в наше життя не для того, щоб ми Йому служили, Він приходить послужити нам. Марта відсутня при Христі, вболіваючи за обов'язок гостинності, Марія присутня при Христі ніби нічого не роблячи. Одна краще за Христа знає, що Йому потрібно, інша прислухається до бажань Христа, до того, що Він хоче висловити. 
Надто часто наше родинне, церковне суспільне життя є життям Марти. Ми охоплюємо своєю любов'ю тих, кому хочемо зробити приємність, бажаючи їм добра звалюємо на них те, що ми вважаємо мало б їх зробити щасливими. Але в цих клопотах за гонитвою "щастя для когось" ми часто відсутні. Відсутні в родині, в церкві, в суспільстві. Витрачаючи час на роблення добра для тих, кого ми любимо ми не маємо часу для них самих. Ми як добра галицька господиня, яка сідає за стіл тоді, коли гості починають розходитись. 
Христос у нинішньому євангелії говорить про присутність. Марія вибрала кращу частку, бо подарувала Учителю і Спасителю себе, свою увагу і свою присутність. Вона була з Ним. Тому вона і є образом Богородиці, життя якої передусім було присутністю для Нього , тоді коли розуміла і не розуміла чому (ось я, раба Господня, нехай станеться мені за Твоїм Словом (Лк 1:38). Богоматір зберігала слова свого божественного Сина від Благовіщення, через Стрітення і стояння під хрестом аж до зустрічі у Воскресінні. Вона дарувала Йому свою присутність цілковито. Вона не лише сама дарувала себе, а й інших навчала і вчить донині словами: "Все, що Він скаже, робіть"(Йо 2:5). Тому і Христос дарує їй Свою присутність у Успенні. Сам зустрічає її і переносить у життя (присутність Божу) ту, яка є Матір'ю Життя. Богородиця, учителька присутності, є іконою всіх нас, бо не через груди які кормили і лоно, яке носило, ми можемо стати блаженними, а, йдучи за її прикладом, через слухання і зберігання (тобто дію, згідно з почутим) Його Слова. 
Як бути присутнім для Христа? Передусім через вслухання в Його Слово читаючи його вдома, слухаючи в церкві, обговорюючи в колі друзів. Він донині являється нам і говорить до нас особливо, коли Його Слово читають там, де двоє або троє зібрані в Його ім'я (Мт 18:20). Присутніми при Христі ми робимось тоді, коли хрестимось біля храму чи іншої святині, визнаючи перед всіми, що Він наш Господь і Спаситель. Коли не соромимось стати на захист Євангелія перед тими, які глумляться над ним. Присутніми ми є тоді, коли, почувши Його слово впізнаємо Його у потребуючому, прислухаємось до потреб потребуючого. Коли слухання передує діяльності. Цього вчить нас також і Свята Літургія. Там слухання Слова Божого теж передує діяльності - Приношенню, Благодаренню, Возношенню і Причастю. 
В день Остаточної Зустрічі з Присутністю Божою у Христі бажаю всім бути, подібно до Вчительки Присутності, перенесеними до Життя, а до цього заохочую усильно вправлятись у присутності і слуханню особливо на богослужіннях нашого храму.

Немає коментарів:

Дописати коментар