Як відродити богослужіння добового кола?

Як відновити зацікавлення отців до служіння богослужінь добового кола?

Відповідь на це дуже проста - дати можливість отцям служити стипендії на кожному богослужінні. Насправді кожне літургійне богослужіння є ділом Христа-архиєрея і молитвою церкви разом із своїм главою до Отця і у Святому Дусі. Для того ми і молимось епіклетичну молитву "Царю небесний" на початку кожного богослужіння. У давній Візантії так і було. Імператор Юстиніан тому й міг зобов'язувати священиків до молитов добового кола, бо вони за це отримували гроші. Відгомін цього залишився на молебнях, які по суті, є лише модифікаціями звичайних утрень, на яких молились у намірі жертводавців. Те саме на парастасах, на які і досі приносять хліби та іншу їжу. А у сучасній літургійній практитці Павлів принцип "робітник вартий своєї винагороди" стосується виключно євхаристійної літургії та треб і тим самим якось навіть вихоплює їх із цілості літургійного життя церкви.

Проблема також у євхаристійній монокультурі, яка передбачає якусь онтологічну вищість одного богослужіння над іншими і трактує останні як свого роду приготування до нього, що є абсолютним нонсенсом. Дбати треба за розвиток свідомості того, що Христос реально присутній у кожному літургійному богослужінні церкви - основне твердження конституції про святу літургію ІІ Ватиканського собору!

Присутність Христа в літургії

КСЛ 7. Задля звершення такого великого діла Христос завжди присутній у своїй Церкві, передусім у літургійних діях. Він присутній у Жертві Божественної Літургії і в особі служителя, [...] і головною мірою – під євхаристійними видами. Він присутній своєю силою у святих Таїнствах таким чином, що коли хтось хрестить, – хрестить сам Христос. Він присутній у своєму слові, адже це Він промовляє, коли в Церкві читають Святе Письмо. Нарешті, присутній, коли Церква молиться і співає, адже Він обіцяв: “Де двоє або троє зібрані в Моє ім’я, там Я серед них” (Мт. 18:20).