середа, 21 грудня 2011 р.

Пояснення про свято Непорочного Зачаття Пресвятої Богородиці


Джерело: Додатки до чинностей Львовского синода відбувшогося 1891 р.Б., 47-49 
Додаток IV
До Титулу І гл.ІІ.2
Про Непорочне зачаття Пресвятої Діви Марії
Хоча наука про непорочне зачаття Пресвятої Діви Марії виразно присутня у церковному переданні, особливо ж у літургійних книгах Східної Церкви, поза тим її не було Церквою представлено, як виголошений догмат віри аж до св. о. папи Пія IX. Перед виголошенням урочисто проголошеним згаданим папою, богослови справді вільно говорили про цей предмет, однак тим розмовам з часом було покладено міру практикою церкви, що встановила і святкує непорочне зачаття Пресв. Діви, настільки, що послідувала також заборона публічно голосити супротивну науку, а вкінці з’явилась цілковита певність у повному світлі, коли виголошенням Риму усунено всякий повід до сумніву. А сталося це через урочисте виголошення догмату про непорочне зачаття приснодіви Марії згаданим папою, наступним чином: “Виголошуємо, що наука, яка стверджує, що Преблагословенна Діва Марія була від першого моменту свого зачаття за особливою ласкою і перевагою Всемогутнього Бога з огляду на заслуги Ісуса Христа Спасителя людського роду, була збережена вільною від всякого пороку первородного гріха, є обявленою Богом, а тому всі вірні повинні у неї сильно і постійно вірувати”.1
Це виголошення римського папи, як вселенського учителя, що промовляє з катедри, наша руська Церква прийняла з найбільшою радістю і почитанням, як це ясно доказують слова бл. п. поважного старця архиєпископа Митрополита Львівського, а пізніше Кардинала С.Р.Ц. Михайла Левицького, якими він, оголошуючи своїй архиєпархії згадане догматичне виголошення, так прекрасно промовив до свого духовенства: “Велику радість, поважні у Христі браття, звіщаємо Вам із вірними, повіреними Вашій пастирській опіці у якій, не сумніваємось, візьмете участь”.2 Радість є більшою ще й з тієї причини, що догматичне виголошення виразніше окреслило думку, у якій від найдавніших часів у грецькій Церкві святкують свято із назвою “Зачаття св.Анни”, а тому це свято обіжником архиєреїв нашої церкви був піднесений до числа свят першого ряду із восьмиденним посвяттям. Тому нинішній синод наказує, щоб для більшої честі Спасителя Бога, для світлішого прославлення Богородиці, для заохочення і підтримування тої постійної і гарячої, прадавньої побожності, якою руський народ від перших віків відзначається щодо преблагословенної Діви, хваліннями і славослов’ями якої наші літургійні книги щедро переповнені. “Порок відсутній, діво, в доброті твоїй, ти бо, пречистая єдина, всечистою явилася від віку, промінням дівства твого й світлом чистоти ти освітила світ, тому оспівуючи співаєм: хай благословить все творінні Господа і превозносить по всі віки”.3 Не менше і для осудження оманної думки деяких схизматиків, які у піблічних писаннях через неприхильність свої до католицької Церкви і навіть проти духу своєї власної церкви відважились навчати супротивної науки, також у майбутньому свято це повинне почитатись якнайурочистіше у цілій нашій руській провінції.
У грецькому тексті є мова про непорочне зачаття Христа Господа.
21 листопада після 2-го стихослов’я утреньої катизми сідален: “Перед зачаттям чиста, освятилася Богові, народжуючись на землі, як дар принеслася вся нині Йому”...
Так само 21 листопада в каноні утрені перший канон пісня 9 троп 2 “Перевищує, Богородице чистая, чудо твоє силу слів; тіло бо у тобі розумію понад слово, бігові гріховному непідвладне, тому благодарно взиваю до тебе: Істинно вища за всіх ти, Діво чистая”.
3 грудня в каноні пророка Софонії пістя 9 останній тропар: “Ти бо як ніколи інша від родів прадавніх обдарованою була, мати всенепорочніша, ти бо єдина понад всіх незрівнянно мала святість і чистоту, тому й прийняла Бога, що в тобі воплочувався”.
9 грудня в сідальному по другому стихослов’ю: “Лик пророчий проповідав колись непорочну чисту, і богоотроковицю діву, яку Анна зачала неплідна і бездітна. Її днесь веселістю серця ублажім, спасшись заради неї, як єдину непорочну”.
І опустивши інші тексти додаймо ще слова такого гарячого останнього тропаря у чині парастаса: “Єдина чистая і непорочная Діво, що Бога без сімени породила, моли щоб спаслася душа його (помершого)”. Оскільки однак древній устав того свята в наших церковних книгах є обмежений до одного дня, тому наказує синод цей, щоб митрополит сам постарався про створення уставу цього свята за звичаєм більших богородичних свят із назвою: “Непорочне зачаття пресвятої діви Марії”.
1Пост. Апост. Ineffabilis Deus д.8 грудня 1854.
2Посл. паст. д. 12 березня Львів 1855.
3Див. Мин. вид. Почаєв з р. 1761 під д. 8 серпня в 8-ій пісні канону св. Еміліана богородичний.

Немає коментарів:

Дописати коментар