«Молитвами святих отців наших...»

свящ.Стефанос Алексопулос

«Молитвами святих отців наших...»

Коротка молитва: «Молитвами святих отців наших, Господи Ісусе Христе, Боже наш, помилуй і спаси нас. Амінь» у сучасній літургійній практиці позначає завершальну частину відпусту та кінець кожної священнодії. Крім того, її використовують замість священичих виголосів у богослужіннях добового кола, коли останні звершуються без присутності священика.

Ця коротка молитва походить із відпусту добових богослужінь монастирської традиції, саме там її спочатку було додано і до відпусту Божественної Літургії. Цю особливу додаткову частину довго не приймали у літургійній практиці парафіяльних храмів, про що свідчить її відсутність майже в усіх рукописних кодексах Божественної Літургії, хоча вона передбачена у чині Літургії, яку приписують патріарху Філотею Коккіну, коли він був ігуменом монастиря Великої Лаври на Святій Горі Афон. У небагатьох кодексах монастирського походження, де вона згадується, цю молитву виголошує не священик, а диякон, як звернення до молитов присутніх монахів.

Цей факт пояснює, до яких «святих отців» звертається ця молитва. Очевидно, що принаймні у первісному її вживанні під «святими отцями» малися на увазі присутні отці монастиря, а не святі Церкви, чиї заступництва вже згадувалися у відпусті. Таким чином, ця коротка молитва пов’язана із сучасною практикою в монастирях, де молодший монах промовляє, звертаючись «по молитви» до старшого. З цієї ж причини, коли звершується архієрейська Божественна Літургія, після того, як єпископ-літург промовляє «молитвами...», перший священик додає: «Молитвами святого владики нашого...». Ця нова практика є необґрунтованою, оскільки Божественну Літургію звершив сам єпископ.

Поширення короткої молитви «молитвами святих отців наших...» як завершальної частини відпусту всіх богослужінь, включно з Божественною Літургією, у парафіяльних храмах змінило значення фрази «молитвами святих отців наших». Через відсутність монастирської спільноти та для надання сенсу цій фразі зазвичай розуміють великих святих Отців Церкви, визнаних Церквою.

Бібліографія: Тремпелас, П., Три Літургії за афінськими кодексами, Афіни, 1935.

 

ЛІТУРГІЯ СВ. ЙОАНА ЄВАНГЕЛИСТА

 ЛІТУРГІЯ СВ. ЙОАНА ЄВАНГЕЛИСТА

Молитва перед поцілунком миру

Священник: Господи Боже, кріпкий, істинна Любове, Мире непорушний і Надіє, яка не посоромить. Сам, Господи Боже, Отче, даруй цим рабам Твоїм, які стоять перед Твоєю величчю, любов, доброту, спокій і вічний мир, і даруй нам усім, щоб із чистотою серця і святістю душі ми подали мир один одному у святому і духовному поцілунку, який буде угодний святому імені Твоєму і ми воздамо Тобі славу, і т.д.

Народ: Амінь.

Диякон мовить «середню».

Священник підвищує голос: І нині перед Твоєю величчю, Господи, схиляємо шиї наших душ і тіл: повели і зішли нам із висот славної святині Твоєї благодать величну і благословення незмінне та невгасиме, щоб ми славили й возносили Тебе, Твого Єдинородного Сина і Твого Пресвятого і Благого Духа.

Народ: Амінь.

Священник: Ти послав Твого Сина наприкінці часів для нашого спасіння. Він же передав нам ці святі й животворящі таїнства. Не зроби, Господи, нас чужими цьому служінню і не відверни лиця Твого від нас через безліч наших гріхів, бо Ти єдин святий, з Твоїм Єдинородним Сином і Твоїм Пресвятим і Благим Духом.

Народ: Амінь.

Диякон: Подайте мир.

Люди: Милості Божі.

Священник: Любов Отця і т.д.

Народ: Амінь.

Священник: Піднесіть серця.

Народ: Піднесли до Господа.

Священник: Благодарім Господа Бога нашого.

Народ: Достойно і праведно.

Священник схиляється: Достойна похвала подобає Тобі, Господи небесних і земних. Підвищуючи голос: Бо Тебе прославляють і хвалять небесні сили, і небо, в якому вони перебувають, вогненні Тебе зі страхом величають, Херувими з трепетом благословляють Тебе і святі Серафими освячують Твою велич, швидкими рухами своїх крил і пір'я, літаючи один до одного, взивають, виголошують і мовлять:

Народ: Свят.