ПСАЛОМЪ 13

ПСАЛОМЪ 13.

Отъ, безумный въ своêмъ сердцѣ 

Сказавъ: «нема Бога!»

Такъ, змерзѣли, споганѣли 

 Одъ нечестя злого;

Нема дѣющого благо,

 Нема ні одного.— 

Придивився Господь зъ неба 

 На сыны людьськîѝ

Щобъ узрѣти промêжъ ѝми:

 Чи е ще такîи,

А щобъ Бога розумѣли 

 И знайти хотѣли?

Всѣ змерзѣли, всѣ звратились 

 Изъ пути правого;

Нема дѣющого благо,

 Нема ни одного. —

Чи вже-жъ тыи нечестивці,

 Що въ грѣхахъ втопають. 

Що ѣдять якъ хлѣбъ народъ мôй, 

 Бога не благають,

Чи й повѣкъ не схаменуться 

 Тыѝ злыѝ люди?

Тамъ одъ страху затрясуться,

 Де й страху не буде;

Бо у праведному родѣ

 Господь Богъ пребуде. —

Насмѣхаєтесь надь тѣмъ вы,

 Що вбогій гадає;

А убогій, неимущій

 На Бога вповає.

Хто-жъ Израилю спасêннє 

 Подастъ одъ Сіона?

Коли Богъ святый поверне 

 Свôй народъ съ полона:

О, Іяковъ звеселѣє,

Израиль зрадѣє!