Релігійність і благоговіння 13:10-17

Лк 13:10-17 Зцілення скорченої жінки у нинішньому євангеліє - прекрасне послання до релігійних людей, до тих, які вважають служіння Богові своїм особливим покликанням. 
Христос приходить в синагогу - місце, де, між іншим, навчали людей Закону - правильному співжиттю з Богом. Синагога (з грецької 'зібрання') - місце, де люди збирались в ім'я Боже для того, щоб отримати живий досвід Бога.
Христос приходить в суботу - в день, який Господь визначив як посвячений Собі. Субота - день для відпочинку від справ земних для поглиблення досвіду Бога. Саме тому євреї і збирались в синагогах в суботи.
І саме тоді, коли через зцілення Бог явився Своєму народові у Своїй силі, щоб дати цьому народові досвід Своєї присутності, 'земні справи' - дотримання законів земного спокою не дають спокою саме релігійним людям. Вони відмовляються від досвіду, дарованого Богом безпосередньо задля збереження досвідів Бога, переданих їхніми отцями і зафіксованих на той випадок, коли безпосереднього досвіду не буде видно.

Надто часто саме релігійні люди засліплюються дотриманням своєї релігійності. Надто часто релігійність замість бути допомогою у пізнанні Бога стає перепоною для того, щоб побачити Його дію тут і тепер і воздати Йому хвалу не завченими з дитинства словами древніх молитов, але новою піснею, джерело якої у серці, створеному Богом, у образі Божім, який і відрізняє людину від решти Божого творіння.
Правдивість благоговіння не визначається молитовником, з якого ми повторюємо молитви, хоча вони безсумнівно надзвичайно важливі. Правдивість справжнього благочестя визначається появою потреби благодарити Бога за те, що Він робить в нашому житті.
Надто часто наші традиції зв'язують, замість того, щоб розв'язувати. Надто часто людина почувається скованою бісом 'релігійного благочестя' саме там, де мала б явитись дія Божа. Надто часто релігійні люди вказують Богові час і місце де і як Він мав би діяти Його славні Діла.
Євангеліє нинішнього дня покликане звільнити нас. Воно нагадує, що Бог є Духом, а Дух віє де хоче. Воно нагадує нам, що будь-які наші уявлення про Нього не варті нічого, якщо наслідком їх дії є перепона, а не можливість. Воно нагадує нам, що справжня релігія породжує радісне благодарення від усвідомлення Дару, а не гордовите відчуття сатисфакції від факту правильного виконання Закону.
Зв'язує сатана, розв'язує Бог - ось радісне євангеліє нинішнього Слова Божого і від нас залежить на чий бік ми станемо.