Хто слухає вас, мене слухає; а хто гордує вами, мною гордує; а хто гордує мною, гордує тим, хто послав мене.” Повернулись сімдесят два з радістю, кажучи: “Господи, навіть і біси коряться нам з-за твого імени.”Він же сказав їм: “Я бачив сатану, що, наче блискавка, падав з неба. Ось я даю вам владу наступати на зміїв, скорпіонів і на всю ворожу силу – й ніщо вам не пошкодить. Одначе, не радійте тому, що духи вам коряться, але радійте тому, що ваші імена записані на небі." Того часу Ісус був зрадів Святим Духом і промовив: “Я прославляю тебе, Отче, Господи неба й землі, що ти втаїв це від мудрих та розумних і відкрив немовляткам. Так, Отче, бо так тобі подобалося.
Євангеліє, яке церква читає у день свв.архангелів Михаїла, Гавриїла і всіх небесних сил прекрасне і насправді воно про свідчення.
Перша ідея, якою хоче з нами поділитись св.Лука є факт, шо свідчення, яке ми свідчимо, посланцями якого ми є, надзвичайно важливе. Від нього залежить те, чи людина, яка чує його визнає Бога джерелом свідчення і переконається у тому, що цьому свідченню варто слідувати. Хто слухає вас, мене слухає - ці слова звернені передусім до нас - посланців Христа. Чи справді наше слово є словом Христа? Чи те, що ми даємо, є свідченням Христа і Того, Хто послав Його. Ми вправляємось щодня у спроможності свідчення через слухання/читання Святого Письма, через розважання над ним, через поглиблення розуміння його значення передусім в нашому житті. Ми вчимося свідчити Христа через повторення молитовних текстів церкви, віри, висловленої перед обличчям Бога у літургії, таїнствах, богослужіннях добового кола, ділах милосердя, тощо.
Друге важливе послання є про те, що наше послання є посланням життя. Влада наступати на злі сили є владою Христа. Вона не в тому, що ми будемо неушкодженими фізично, вона в тому, що фізична шкода не буде для нас смертельною. Христос каже Я бачив сатану, який як блискавка падав з неба. Сатана є посланцем смерті. Він свідчить про те, що смерть переможна. Але це не є істинним свідченням і Христос своїм життям довів це. Він помер і воскрес.Смерть не панує, вона переможена. Життя є сильнішим за смерть. Це наше свідчення. Тому мученики йдуть на смерть фізичну, бо впевнені і житті вічному. Їх страждання не є свідченням перемоги смерті, а навпаки - ппремоги життя.
Третя думка нинішнього євангельського повчання - розум не обов'язково є остаточним аргументом. Віра, яка є даром - первинна і істинніша. Дяка Богові за те, що приховав щось від мудрих і відкрив немовлятам в устах Христа є підбадьоренням для тих, які вагаються. Діти довіряють батькам незважаючи на наукові аргументи, для них їх батьки є джерелом життя, тому для них вони найкращі. Світ завжди шукатиме аргументів, різноманіття їх, маніпулюючи обмеженістю сприйняття дійсності людиною. Віра - всеохопна. Вона не залежить від аргументів, вона вища за них, тому може бачити всеохопно, інтуїтивно, не до кінця обґрунтовано.
В цьому - ім'я архистратига Михаїла. Міха-ель - Хто як Бог? Його можна розуміти передусім як риторичне питання, відповідь на яке очевидна - ніхто не є як Бог, Він - унікальний. І це, напевно, спричинило падіння сатани. Він усвідомив, що не є такий як Бог. Проте це питання є і конкретним, спрямованим до кожного з нас. Чи ми є такі як Бог? Чи ми святі як Бог? Чи ми досконалі як Бог? Чи ми хочемо бути такі як Бог? Чи ми на боці Бога? Це щоденне питання, на яке ми повинні давати собі відповідь у іспиті совісті. Для нас, християн, яких Христос своєю Смертю і Воскресінням зробив своїми братами і сестрами і дітьми Божими є лише один масштаб - Бог. Йому ми повинні уподібнюватися. Прагнути бути такими як Бог. Позбавленими егоїзму і заздрості, сповненими доброти і милосердя.
Цього нас вчить і свята літургія. Вона звертається до нас як до святих кожного разу, коли роздає Христа у євхаристії: "Святеє святим!" Тому наша відповідь предстоятелю небесних воїнств має бути чіткою: так, ми святі за даром Христа - єдиного святого, єдиного Господа на славу Бога Отця. Амінь.
Немає коментарів:
Дописати коментар