неділя, 24 червня 2012 р.

Мт. 6, 22-23 Світло тіла - око!

Світло тіла - око. Як, отже, твоє око ясне, все тіло твоє буде світле. А коли твоє око лихе, все тіло твоє буде в темряві. Коли ж те світло, що в тобі, темрява, то якою великою буде темрява! (Мт. 6, 22-23)
Уривок із євангелія від Матея, здається говорить про християнський світогляд. Дуже часто ми дивимось на світ ніби через якісь окуляри.
Ми не довіряємо Богові саме через відсутність в нашому оці світла Святого Духа. Він, який досліджує Божі глибини дає нам можливість подивитись на світ, на творіння, на нас самих у світлі Божого задуму, доброго задуму, задуму, сповненого довіри. Більше Святого Духа, більша світлість, більше довіри.
Ми часто намагаємось забезпечити себе, прорахувати на кілька кроків наперед. Не те, щоб Господь казав нам, не дбати про життя. Ми маємо це робити, бо несемо відповідальність за нього. Все ж це дбання має передбачати повну довіру до Бога, не перетворитись на забезпечення себе на випадок, коли з Богом вийде "прокол".
Ще один, набагато важливіший аспект, погляд на себе, недовіра до себе, намагання виразити себе через зовнішні речі - одяг, стиль, статус. Господь говорить про цінність людини як Його творіння. Цінність, яку ніколи не перевершить жодне творіння людини. "Навіть Соломон у своїй славі не одягався як одна з них". Світле око, чи радше, просвітлене Святим Духом око, бачить творіння Боже як "добре", а людину - вершину творіння Божого - як "дуже добру".
Шукати передусім Царства Божого - рецепт просвітлення ока - означає довіритись йому як раб довіряється цареві, повністю, беззаперечно. Можливо саме це церква намагається передати нам, розпочинаючи кожне своє богослужіння молитвою "Царю небесний" - визнанням царськості Святого Духа і намаганням зробити її власною у епіклезі, у призиванні "прийди і вселися в нас".

Немає коментарів:

Дописати коментар