неділя, 12 лютого 2012 р.

Стрітенська свічка має згуртовувати домашню церкву

Ірина Кондратюк

Стрітенська свічка має згуртовувати домашню церкву

У свято Стрітення Господнього 15 лютого на Літургії віряни освячують та запалюють свічки як символ Світла Христа. А після молитви несуть освячену стрітенську свічку додому.
Цього дня Церква згадує Євангельську подію, за якою на 40-ий день після народження Христа Діва Марія та Святий Йосиф принесли Немовля Ісуса до єрусалимського храму. Адже за Законом Мойсея кожного первістка чоловічої статі євреї мали посвятити Богові.
Про свято Стрітення Господнього та значення стрітенської свічки «Газета» спілкувалася з Василем Рудейком, викладачем літургійного богослов’я Українського Католицького Університету.


- Пане Василю, розкажіть, будь ласка, яким є значення свята Стрітення Господнього та відколи Церква його вшановує?

- Хоча подія свята описана у євангелії від Луки (2, 22-40), перші згадки про свято Стрітення походять з 4 століття. Тоді його вже святкували в Єрусалимі як завершення Богоявленського циклу і святкували як одне із найбільших свят. У народі Стрітення інколи називають святом «зустрічі Різдва і Пасхи». Воно справді, з одного боку, завершує 40-денний період Різдвяних святкувань Церкви, а з іншого, впроваджує у чотиридесятницю Великого Посту, яка передує Пасхальним святкуванням. Щодо богослов’я цього свята, то воно продовжує тему Різдва та Богоявлення, розважання над тим, що маленька Дитинка, яку ми бачимо, - це величний Бог. Що Той, Який виконує Закон, є Творцем Закону. Той, Який є Вседержителем і створює закони світобудови, Сам сходить і підкоряється тим законам задля нашого спасіння. Виконуючи закон Бог звільняє тих, які під законом і впроваджує нову благодать. Тримаючи на руках Життя всіх, праведний Симеон просить про смерть, яка завдяки Смерті та Воскресінню Христа стає переходом до життя вічного.

- Чому в Церкві є така традиція освячувати свічки? І яке значення стрітенської свічки?

- Освячення свічок є дуже давньою традицією. Вона пов’язана із давньою назвою свята Богоявлення — свято світла. Перші згадки про носіння свічок до церкви походять із Олександрійської Церкви. Зокрема, Кирило Олександрійський (+444) вже свідчить, що в його церкві відбувалася процесія зі свічками. І богословське значення запалення чи освячення свічок під час свята Стрітення є дуже простим. Ми, люди, приходимо завершити різдвяне святкування Сонця Правди – Христа, Який стає Людиною, для того, щоб  ми могли ставати синами Світла, уподібнюватися Христові. А запалена свічка мала б супроводжувати нашу молитву протягом цілого Літургійного року і нагадувати про це наше богосинівство. 

- Як потрібно використовувати свічку, освячену на Стрітення?

- Українська народна традиція знає розмаїття особливих застосувань цих свічок. Хтось запалює їх, коли надворі гримить або б’є блискавка, хтось у часі особистого нещастя чи хвороби. Для когось вони є своєрідними домашніми оберегами. Але насправді першим і основним завданням стрітенської свічки є продовжити Літургійну молитву у домашній церкві. У храмі ми мали зустріч з Христом, ми запалили свої душі від Нього, і це світло ми повинні зберігати також у щоденному житті.
Найкраще застосування стрітенської свічки — щоденна вечірня молитва у родинному колі. Можна помолитись давню вечірню молитву церкви — молитву Симеона: «Нині відпускаєш раба Твого, Владико…» із євангелія від Луки (2, 29-32), так пов’язуючи своє життя із життям Христа, своє свідчення зі свідченням праведного Симеона. І якщо ви звернете увагу на молитву освячення свічок, то зауважите, що особливість і сенс стрітенської  свічки полягає в тому, щоб вона стала символом нашого життя – горіти для Христа, освітлювати цей світ своїм життям, так, як Він освітлив його. Церква молиться щоб, подібно до свічок, запалених видимим вогнем, наші серця, освітлені вогнем невидимим — світлістю Святого Духа, оминули сліпоту всяких гріхів і щоб ми очищеним оком душі змогли бачити все те, що добровгодне Богові і потрібне на добро для нашого спасіння.

- Чи є якісь особливості щодо того, які саме свічки потрібно освячувати у цей день?

-Якогось особливого церковного припису, якою має бути стрітенська свічка, не існує. Приносити на освячення можна будь-яку свічку, залежно від можливостей людини. Звісно, дуже доброю вважається свічка з природного матеріалу, з воску. Гарна велика воскова свічка є своєрідною пожертвою для супроводу власної молитви.

- Вважається, що коли молимося, запаливши стрітенську свічку, разом з нами молиться ціла Церква… Чи це так?


- Так, це є абсолютною правдою! І це стосується будь-яких благословенних Церквою речей, до прикладу, і йорданської води. Коли ви молитеся в родині як домашня церква довкола стрітенської свічки, то поєднуєтеся із вселенською Церквою та її молитвою. Заохочую кожного створювати у домівці місце для молитви, а стрітенську свічку ставити перед іконою. Вона має бути на виду, а не закинутою чи захованою у шафі. Адже згідно з Євангельським Словом: «Ніхто не засвічує свічку, щоб поставити її під ліжко»(Лк 8, 16). Користайте зі Світла стрітенської свічки. І не шукайте якоїсь магії, бо це не є щось християнське. Шукати треба молитви, перебування з Христом та у Його Світлі. І в цьому дуже допомагає стрітенська свічка.

Немає коментарів:

Дописати коментар