середа, 15 червня 2011 р.

АР’АК’ЕЛО АГАВНВО


Вірменська літургійна традиція живе богослов’ям, яке вона пронесла крізь століття. З одного боку дуже гарно, що у Львові жива і діяльна вірменська церковна громада, з іншого боку дуже прикро, що літургійні тексти цієї традиції все ще залишаються невідомими для львів’ян. 
Мене надихнув один із літургійних текстів свята П’ятдесятниці, перекладений керівником хору "Сагмос" Андрієм Шкраб’юком. Сподіваюся, шо в нього буде час і натхнення робити наступні переклади.
Віршована редакція моя :)

АР’АК’ЕЛО АГАВНВО
Коли Голуб, посланий з висот,
Із великим шумом низійшов,
Він, як Світла Сяйво, неопально запалив,
Собор учнів, що у горниці святій сидів.

Голуб нетілесний і недослідимий,
Але від Отця Ним взяті Він досліджує глибини,
Про страшний і другий прихід Він звіщає,
Того, Кого ми Єдинородним величаєм.

Слава в вишніх Духові Святому,
Він бо від Отця ісходить,
Чашею безсмертя апостолів напуває,
Вони ж землю на небеса закликають.

Немає коментарів:

Дописати коментар