пʼятниця, 3 вересня 2010 р.

Галицька традиція

Історія розвитку літургійних структур - дуже важка справа. Дозволю собі це сказати, оскільки потратив трохи часу на те, щоб в цьому пересвідчитись. Такі літургісти, як Матеос, наприклад, потратили пів свого життя на дослідження окремого обряду в якійсь сирійській провінції і не спішили ототожнювати його з загальносирійським ітд. Я вважаю, що історія богослужбового життя в західній Україні ще занадто мало вивчена, щоб дати остаточну ствердну чи заперечну відповідь на питання, чи існує "галицький обряд". Християнство проникало в Русь різними шляхами і впливи метрополій на підопічні їм єпархії чи парохії ще недостатньо вивчені. Перш ніж говорити про київський чи московський обряд в Галичині, треба відповісти на ряд питань, зокрема:

а) звідки і коли прийшло християнство в землі, котрі ми сьогодні окреслюємо як Галичина?
б) чи існували якісь етапи християнізації?
в) якими були впливи різних конфесій одна на одну і як культурне середовище адаптувало християнство?
г) який вплив мала київська, а згодом московська метрополія на периферійні галицькі землі?
д) як швидко адаптовувались нововведення того чи іншого літургійного центру (літургійні реформи) і чи ця рецепція була повною чи частковою?
е) скільки архівного матеріалу (рукописів, описів очевидців, єпископських листів ітд) вже опрацьовано?
є) чому тетрапод (1 приклад, але є ще інші) притаманний церквам Галичини, Словаччини, Румунії та Індії !!! (в деяких селах, що служать за малабарським обрядом), але не Києву і Москві, якщо звідси прийшла наша традиція?
ж) і основне - що ми маємо на увазі, коли говоримо про "галицький" обряд.

Питання можна ставити і ставити і на дуже мало з них буде обгрунтована відповідь, бо є замало наукових досліджень і джерельного матеріалу. нам поки що залишається робити чорнову роботу для тих, котрі напишуть нову історію нашого літургійного благочестя.

Немає коментарів:

Дописати коментар