Пасхальні богослужіння в Єрусалимі ХІ-ІХ стт.

У другий час (= 14:00) цього святого дня (= Великої Суботи) приходять мироносиці та починають мити лампади, готувати їх і розміщувати всередині пресвятого і животворящого Гробу у присутності патріарха, архидиякона, другого диякона, парамонаря, трьох дияконів і співаків. Під час виконання цієї роботи мироносиці співають канон і коротко звершують службу часів. Коли вони завершують миття лампад і їх підготовку, починають Слава, глас пл. 2: Дне́шній день та́йно вели́кий Мойсе́й прообразува́в, сказа́вши: «І благослови́в Бог день сьо́мий», бо се єсть благослове́нна субо́та, се єсть день спочи́нку, в яки́й спочи́в од усіх діл Своїх Єдиноро́дний Син Бо́жий. По Про́мислу на смерть пішо́в і пло́ттю спочива́в, і знов поверну́вся до того, чим був, Воскресінням, і дарува́в нам життя́ вічне, як єди́ний Благи́й і Людинолю́бець.

Диякон виголошує просительну і відпускає.

Тоді патріарх замикає Святий Гріб і забирає ключі з собою, після чого гасять усі лампади в храмі. Патріарх підіймається до Катехуменів, щоб співати свої часи. Коли настає дев’ятий час, дзвонять, і він сходить, щоб звершити службу, як належить для вечірні та літургії.

Служба ввечері відбувається так.

Коли настає дев’ятий час (= 15:00), патріарх із кліром, зодягнені в біле, сходить до Святого Воскресіння без світла і кадіння. Тоді починають вечірню позаду Святого Гробу в тиші. «Благослови, душе моя». Виголошують «Блажен муж», «Господи, взиваю», глас 1.

Воскресні стихири на «Господи, взиваю», глас 1:

Вечірні на́ші моли́тви прийми́, Святи́й Го́споди, і пода́й нам відпу́щення гріхів, Ти бо єси́ Єди́ний, Хто яви́в у світі Воскресіння.

Глас 1:

Обійдіте, лю́ди, Сіо́н і обійміте його́, і відда́йте в ньо́му сла́ву Воскре́слому із ме́ртвих, Він бо єсть Бог наш, що відкупи́в нас від беззако́нь на́ших.

Глас 1:

Прийдіте, лю́ди, заспіва́ймо і поклонімся Христо́ві, сла́влячи Воскресіння Його́ із ме́ртвих, Він бо єсть Бог наш, що від облу́ди во́рога світ відкупи́в.

УСТАВ ЗА БОЖОЮ ВОЛЕЮ ТА ЧИН ОМИВАННЯ НІГ

 УСТАВ ЗА БОЖОЮ ВОЛЕЮ ТА ЧИН ОМИВАННЯ НІГ

Після вечері патріарха, клиру та народу в Святому Сіоні, після святого причастя, патріарх і клир входять до горниці Святого Сіону, де відбувалося омивання Господом нашоим Ісусом Христом. Одразу патріарх і клир переодягаються, ставлять умивальницю посередині, два ослони по обидва боки, дві свічки по обидва боки, і всі стають двома великими хорами, з чотирма свічниками. Диякон, після освячення та обкадження всіх, мовить: «Благослови, владико». Патріарх: «Благословенне Царство Отця». Відразу починають: «Прийдіть, поклонімся», «Благослови, душе моя, Господа». Патріарх мовить молитви над водою в умивальниці.

Молитва перша:

«Господи Христе, Боже наш, Ти, з великої Своєї благості і людинолюб’я не погордував омивати стопи святих Твоїх учнів і апостолів, але, готуючись до спасительних і животворящих страждань, опоясавшись рушником і наливши воду в умивальницю, омив їхні стопи, щоб привести їх і тих, хто через них слідує Твоєму прикладу, до висоти смирення Твого! Ти й нині, Господи, будь із нами, недостойними рабами Твоїми, у цій умивальниці, освяти її і через видиме омивання водою даруй нам невидиме зішестя Святого Твого Духа. Захисти наші душі й тіла від усякої диявольської дії та від гадини підступної, що жалить у п’яту, щоб за Твоїм наказом ми мали силу й владу наступати на змій, скорпіонів і на всю силу вражу. Бо Ти єси Цар миру, Бог наш, і Тобі славу возсилаємо разом із безначальним Твоїм Отцем і Пресвятим, Благим і Животворящим Твоїм Духом, нині, і повсякчас, і на віки віків».

Молитва друга над водою перед тим, як налити її:

«Господи Христе, Боже наш, єдиний, Хто знає Отця і Отцем пізнаний, і достойним велич Його сповіщаєш, Посереднику між Отцем і створінням, Цілителю душ наших, що дарував роду людському духовні й небесні Твої дари, Ти освячуєш створіння, просвічені Тобою! Ти благодаттю Своєю осяй цю воду, щоб вона стала для всіх нас поминанням Твого святого омиття, яке святим і блаженним Твоїм учням і апостолам передав Єси, омивши їхні стопи й показавши межі смиренномудрості та любові, сказавши: «Як Я вчинив вам, так і ви чиніть один одному». Благаємо Твою непорочну велич: сподоби нас із вірою істинною і розумінням приступити до цього таїнства і укріпи нас, щоб достойно виконували ми Твої святі заповіді, щоб, змивши прилиплий до нас пил провин, ми очистилися від гріхів, що ведуть до смерті, і рушником любові обтирали один одного. Бо Ти єси Той, Хто освячує і очищає нас від гріхів наших, і Тобі славу і благодарення возсилаємо разом із безначальним Твоїм Отцем і Пресвятим, Благим і Животворящим Твоїм Духом, нині, і повсякчас, і на віки віків. Амінь».

Сідальні Утрені Великого Четверга

Утреня Великого Четверга у більшості наших храмів - богослужіння невідоме. Передусім тому, що порядок богослужінь Великого Тижня 'зсунувся' на півдоби і 'традиційно' (= неправильно) зранку служать не Утреню, а Вечірню з Літургією св.Василія Великого - пам'ять Тайної Вечері (чи то пак тепер сніданку) Христа з Його учнями. 

Але навіть якщо її і служать якісь останні з могікан, то, згідно із сучасним уставом, ця утреня не передбачає сідальних (тобто передбачає деякі з них після 3-ї пісні канону, де вони, зазвичай, губляться). Тим не менше вдавнину вони були і тексти їх дуже гарні і сповнені євангельських богословських ноток, яких так бракує решті текстів нашого Великого Тижня,  перенасичених прокляттями на адресу Юди і юдеїв. Ось їх швидкий переклад: 

У СВЯТИЙ І ВЕЛИКИЙ ЧЕТВЕР

На утрені

Патріарх разом із кліром звершує богослужіння у Святому Воскресінні, а святосіонці у горниці Святого Сіону проводять всенічну. Чин у Святому Воскресінні такий:

Тропар, що співають на «Алилуя», глас плагальний четвертий:

Коли славні учні під час умивання на вечері просвіщалися, тоді Юда нечестивий, на сріблолюбство хворіючи, затьмарювався і беззаконним суддям Тебе, праведного Суддю, видає; горе тобі, любителю грошей, що через них зашморг собі набув! Горе тобі, ненаситна душе, що проти Вчителя так вчинити наважилася! До всіх благий, Господи, слава Тобі.

Той же на «Слава».

Стихослов’я: «Блаженні непорочні».

Тропарі до «Непорочних»:

Ангельський собор здивувався, бачачи Тебе в світлиці Сіону разом із друзями на вечері і як Ти ноги умивав, а учень беззаконним і ворогам видати Тебе на смерть поспішав.

Подібний:

Ангельський собор здивувався, бачачи Тебе з учнями на вечері, тіло Твоє як їжу таїнственно подавшого і ноги умиваючого слуг Твоїх, Спасе, проданий другом на смерть.

Троїчний:

Трисяйнісь єдиного божества благочестиво прославмо, взиваючи: «Свят єси, Отче безначальний, Сину і божественний Душе; охороняй нас, що з любов’ю Тобі служимо, і від вічного вогню визволи».

Богородичний:

Безначального і Сина Твого, Владичице, Бога нашого, якого Ти породила, неустанно благай, пречиста, материнською Твоєю сміливістю, щоб сподобилися ми праворуч Нього стати і вічної насолоди зазнати.

Сідальний, глас перший, на «Гріб Твій»:

Хто озе́ра, і джере́ла,* і моря́ сотвори́в,* Той, навча́ючи нас благоро́дної поко́ри,* рушнико́м опереза́вшись, у́чням но́ги оми́в,* упоко́рюючись із бе́зміру добросе́рдя* і підно́сячи нас із прірви зло́би,* Єди́ний Людинолю́бець.

Інший, глас другий, на «Коли зійшов Ти»:

Ти, що передбаченням утвердив Петра, а потім, коли він упав через відречення, підніс його, коли він заплакав, Господи, укріпи наш розум, який хитається через примари ворога, щоб ми берегли Твої богонатхненні повчання і взивали до Тебе: «Поспішись, спаси, святий, рабів Твоїх!»

Інший, глас третій, на «Божественної віри»:

Упоко́рюючись по добросе́рдю,* оми́в єси́ но́ги у́чнів Твоїх* і верста́ти путь боже́ственний їх спрямува́в;* Петро́ ж, яки́й від омива́ння відмовля́вся,* враз підкоря́ється боже́ственному повелінню,* омива́ння прийма́ючи і Тебе́ ре́вно блага́ючи* дарува́ти нам вели́ку ми́лість.

Інший, глас четвертий, на «Явився Єси днесь»:

Трапезу́ючи, Влади́ко, з у́чнями Твоїми,* яви́в єси́ та́їнственно всесвяте́ Твоє́ зако́лення,* яки́м від тліну ізба́вилися* ми, що свяще́нні Твої Стра́сті почита́ємо.

Слава: «Одвіку утаєнне і ангелам незнане таїнство».

І одразу читання про хліб і зраду Юди, а після цього п’ятидесятий псалом.

Тропар, що співається до «Помилуй мене, Боже», глас плагальний другий, на «Укріпи»:

Зглянься, Господи, помилуй мене, змилуйся надо мною; дай мені сльози, як струмені Йордану, щоб я плакав і сповідався за вчинки мої.

Подібний:

Життя ганебне, очі осквернені, уста і руки, груди і все тіло звідусіль заплямоване маю, тож обмий і мене Твоїм милосердям.

Слава. Богородичний:

Зачала єси, непорочна, Того, Хто весь світ держить; тому благаю Тебе, визволи мене від усякого тривалого покарання.