Божественна Літургія у святих отця нашого Йоана Золотоустого

 Божественна Літургія

у святих отця нашого Йоана Золотоустого

Бажаючи звершити Божественну Літургію, священник мовить цю молитву: Го́споди, простягни́ ру́ку Твою́ з висоти́ свято́ї осе́лі Твоє́ї й укріпи́ мене́ на служіння Твоє́, яке́ пе́редо мно́ю: щоб неосу́дно ста́вши пе́ред страшни́м престо́лом Твоїм, безкро́вне священнодійство зверши́в я. Бо Твоя́ єсть си́ла і сла́ва на віки віків. Амінь.

Відтак зодягається у всі ризи, готує із принесених вірними Дарів хліб і вино для звершення Євхаристії, ставить їх на тетраподі та покриває покрівцями.

Диякон: Го́сподеві помолімся.

Священник мовить цю молитву: Бо́же, Бо́же наш, Ти посла́в небе́сний хліб, пожи́ву всьо́му світові – Го́спода на́шого і Бо́га Ісу́са Христа́ як Спаси́теля і Відкупи́теля і Благодійника, що благословля́є і освя́чує нас; Сам благослови́ Предло́ження оце́ і прийми́ його́ в наднебе́сний Твій жерто́вник. Пом’яни́, як благи́й і чоловіколю́бець, тих, що принесли́, і тих, за ко́го прине́сено, і нас неосу́дними збережи́ в священнодіянні боже́ственних Твоїх Таїн.

Бо святи́ться і прославля́ється всечесне́ і вели́чне Ім’я Твоє́, Отця́, і Си́на, і Свято́го Ду́ха, ни́ні і повсякча́с, і на віки віків.

Вірні: Амінь.

Літургія Слова

Священник кадить Дари, храм та вірних і, віддавши кадильницю, стає перед тетраподом і виголошує: Благослове́нне Ца́рство Отця́, і Си́на, і Свято́го Ду́ха, ни́ні і повсякча́с, і на віки віків.

Диякон: Го́сподеві помолімся.

Священник мовить молитву першого антифону: Го́споди Бо́же наш, чия́ вла́да незрівня́нна і сла́ва неося́жна, чия́ ми́лість безмірна і чоловіколю́біє невимо́вне; Сам, Влади́ко, з благосе́рдя Твого́ спогля́нь на нас і на святи́й храм сей, і вчини́ з на́ми і співмолільниками на́шими ба́гаті ми́лості Твої і щедро́ти Твої. Бо подоба́є Тобі вся́ка сла́ва, честь і поклоніння, Отцю́, і Си́ну, і Свято́му Ду́хові, ни́ні і повсякча́с, і на віки віків.

Вірні: Амінь.

І співають перший антифон: 

Стих: Бла́го єсть ісповідувати Го́спода, і співа́ти Імені Твоє́му, Всеви́шній.

Приспів: Молитвами Богородиці, Спасе, спаси нас.

Стих: Звіща́ти вдо́світа ми́лість Твою́ і вірність Твою́ – на вся́ку ніч.

Приспів: Молитвами Богородиці, Спасе, спаси нас.

Стих: Бо пра́вий Госпо́дь Бог наш, і нема́є непра́вди в Нім.

Приспів: Молитвами Богородиці, Спасе, спаси нас.

Стих: Сла́ва Отцю́, і Си́ну, і Свято́му Ду́хові, ни́ні і повсякча́с, і на віки віків. Амінь.

Приспів: Молитвами Богородиці, Спасе, спаси нас.

Диякон: Го́сподеві помолімся.

Священник мовить молитву другого антифону: Го́споди Бо́же наш, спаси́ наро́д Твій і благослови́ спадкоє́мство Твоє́, повноту́ Це́ркви Твоє́ї збережи́, освяти́ тих, що лю́блять красу́ до́му Твого́! Тож і Ти їх просла́в боже́ственною Твоє́ю си́лою і не залиша́й нас, що упова́ємо на Те́бе. Бо Твоя́ – вла́да, і Твоє́ єсть Ца́рство, і си́ла, і сла́ва, Отця́, і Си́на, і Свято́го Ду́ха, ни́ні і повсякча́с, і на віки віків.

Вірні: Амінь.

І співають другий антифон:

Тропар: Єдиноро́дний Си́ну і Сло́ве Бо́жий, безсме́ртний Ти і зво́лив Ти спасіння на́шого ра́ди воплоти́тися від свято́ї Богоро́диці і приснодіви Марії, незмінно ста́вши чоловіком, і розп’я́тим бу́вши, Хри́сте Бо́же, сме́ртю смерть подола́в; Ти оди́н з Свято́ї Тро́йці, рівносла́вимий з Отце́м і Святи́м Ду́хом, спаси́ нас.

Стих: Госпо́дь воцари́вся, в красу́ зодягну́вся, зодягну́вся Госпо́дь си́лою і опоя́сався.

Приспів: Ти оди́н з Свято́ї Тро́йці, рівносла́вимий з Отце́м і Святи́м Ду́хом, спаси́ нас.

Стих: Він бо утверди́в вселе́нну, і вона́ не похитне́ться.

Приспів: Ти оди́н з Свято́ї Тро́йці, рівносла́вимий з Отце́м і Святи́м Ду́хом, спаси́ нас.

Стих: Свідо́цтва Твої достовірні ве́льми; до́мові Твоє́му подоба́є свя́тість, Го́споди, на многоту́ днів.

Приспів: Ти оди́н з Свято́ї Тро́йці, рівносла́вимий з Отце́м і Святи́м Ду́хом, спаси́ нас.

Стих: Сла́ва Отцю́, і Си́ну, і Свято́му Ду́хові, ни́ні і повсякча́с, і на віки віків. Амінь.

Тропар: Єдиноро́дний Си́ну і Сло́ве Бо́жий, безсме́ртний Ти і зво́лив Ти спасіння на́шого ра́ди воплоти́тися від свято́ї Богоро́диці і приснодіви Марії, незмінно ста́вши чоловіком, і розп’я́тим бу́вши, Хри́сте Бо́же, сме́ртю смерть подола́в; Ти оди́н з Свято́ї Тро́йці, рівносла́вимий з Отце́м і Святи́м Ду́хом, спаси́ нас.

Диякон: Го́сподеві помолімся.

Священник мовить молитву третього антифону: Ти дарува́в нам ці спільні і суголо́сні моли́тви та обіця́в вво́лити проха́ння двох або́ трьох, що однозгідно про́сять в Ім’я́ Твоє́, Ти і ни́ні спо́вни на пожи́ток проха́ння рабів Твоїх, подаючи́ нам і в теперішньому віці пізна́ння Твоє́ї істини, і в майбу́тньому життя́ вічне дару́ючи. Бо Ти благи́й і чоловіколю́бний Бог єси́, і Тобі сла́ву возсила́ємо, Отцю́, і Си́ну, і Свято́му Ду́хові, ни́ні і повсякча́с, і на віки віків.

Вірні: Амінь.

І співають третій антифон:

Стих: Прийдіте, возра́дуємося Го́сподеві, воскли́кнім Бо́гу, Спаси́телеві на́шому.

Приспів: Спаси нас, Сину Божий, у святих дивний Ти, співаємо Тобі: Алилуя.

Стих: Ідім  пе́ред лице́м Його́ з ісповіданням, і псалма́ми воскли́кнім Йому.

Приспів: Спаси нас, Сину Божий, у святих дивний Ти, співаємо Тобі: Алилуя.

Стих: Бо Бог – вели́кий Госпо́дь і Цар вели́кий по всій землі.

Приспів: Спаси нас, Сину Божий, у святих дивний Ти, співаємо Тобі: Алилуя.

Диякон: Го́сподеві помолімся.

Священик мовить молитву входу: Благодітелю і творіння всього Зиждителю, прийми Церкву, яка входить і кожному все, що на користь сповни, і всіх до досконалості приведи, і достойними нас сотвори царства Твого. Благодаттю, і щедротами, і чоловіколюб’ям єдинородного твого Сина, з яким благословен єси з пресвятим, благим і животворящим Твоїм Духом, нині і повсякчас і на віки віків.

Вірні: Амінь. І співають:

Прийдіте, поклонімся і припадім до Христа.

Приспів: Спаси нас, Сину Божий, у святих дивний Ти, співаємо Тобі: Алилуя.

І співають тропар і кондак дня. 

Диякон входить у святилище, відчиняє святі двері, підходить до престолу і бере з престолу святе Євангеліє.

Священник же мовить молитву трисвятого: Святи́й над святи́ми, Бо́же наш, Ти єди́н Свят і во святи́х опочива́єш, Свят єси́ і славу неося́жну Сам у Собі посіда́єш! Святи́й Бо́же, Ти Сло́вом усе́ встанови́в; Святи́й Бо́же, Тебе́ неуста́нним го́лосом чотирили́кі істо́ти прославля́ють; Святи́й Бо́же, Тобі со́нми святи́х Ангелів і Арха́нгелів незри́мо з тре́петом поклоня́ються і славосло́влять; Святи́й Бо́же, Ти до невмовка́ючого го́лосу многоо́ких Херуви́мів ву́хо прихиля́єш і недріма́нним о́ком на них спогляда́єш; Святий Боже, Ти возсіда́єш на шестикри́лих Серафи́мах, що крильми́ своїми пле́щуть, і прийма́єш від них перемо́жну пісню: Свят, Свят, Свят Госпо́дь Савао́т! Свят бо єси́, Бо́же наш, Яко́му Нача́ла, Вла́сті і Госпо́дства в Не́бі поклоня́ються, а на землі лю́ди пісню возно́сять і ша́ну віддаю́ть. Сам, Чоловіколю́бче, прийми́ і з уст нас, грішних, Трисвяту́ пісню, яку́ прино́симо від нас і від усьо́го наро́ду Твого́, і зішли́ нам бага́ті ми́лості і щедро́ти Твої, моли́твами свято́ї Богоро́диці і всіх святи́х, що од віку Тобі благоугоди́ли. Бо Свят єси́, Бо́же наш, і Тобі сла́ву возсила́ємо, Отцю́, і Си́ну, і Свято́му Ду́хові, ни́ні і повсякча́с і на віки віків.

Вірні: Амінь. І співають

Святи́й Бо́же, Святи́й Кріпкий, Святи́й Безсме́ртний, поми́луй нас. (Тричі)

Під час співу трисвятого диякон виходить із святилища зі святим Євангелієм і кладе його на тетраподі.

Диякон: Бу́дьмо ува́жні!

Священник: Мир всім!

Диякон: Прему́дрість! Бу́дьмо ува́жні!

І співають прокімен, читають з апостольських читань, відтак співають алилуарій. Під час співу 'Алилуя' диякон кадить.

Священник мовить молитву перед читанням Євангелія: Засвіти́ в серця́х на́ших, чоловіколю́бче Влади́ко, нетлінне світло Твого́ богопізна́ння і відкри́й ми́сленні о́чі на́ші для розуміння єва́нгельських Твоїх проповідувань! Всели́ в нас і страх пе́ред блаже́нними Твоїми за́повідями, щоб ми, всі пло́тські пожада́ння подола́вши, прова́дили духо́вне життя́, все, що благовго́дне Тобі, і ду́маючи, і діючи. Ти бо єси́ просвічення душ і тіл на́ших, Хри́сте Бо́же, і Тобі сла́ву возсила́ємо, з Безнача́льним Твоїм Отце́м, і Всесвяти́м, і Благи́м, і Животворя́щим Твоїм Ду́хом, ни́ні і повсякча́с, і на віки віків.

Вірні: Амінь.

Диякон бере Євангеліє і йде до аналою.

Священник: Прему́дрість! Про́сті! Ви́слухаймо свято́го Єва́нгелія. Мир всім.

Вірні: І ду́хові твоє́му.

Диякон: Від ім’я свято́го Єва́нгелія чита́ння.

Вірні: Сла́ва Тобі, Го́споди, сла́ва Тобі!

Диякон читає святе євангеліє.

По його завершенні вірні: Сла́ва Тобі, Го́споди, сла́ва Тобі!

Священник підходить до аналою і голосить проповідь.

Після проповіді священник відносить святе Євангеліє у святилище, ставить його на престолі і повертається на своє звичне місце перед тетраподом. Диякон же мовить мирну ектенію:   

В ми́рі Го́сподеві помолімся.

Вірні після кожного прошення: Господи, помилуй!

За мир з висо́т і спасіння душ на́ших Го́сподеві помолімся.

За мир усього́ світу, до́бре стоя́ння святи́х Бо́жих Церко́в і з’єдна́ння всіх Го́сподеві помолімся.

За святи́й храм цей і всіх, що з вірою, благоговінням і стра́хом Бо́жим вхо́дять до ньо́го, Го́сподеві помолімся.

За (архи-)єпи́скопа на́шого ім’я, за пресвітерів, у Христі дия́конство, за ввесь при́чет і наро́д Го́сподеві помолімся.

За богохрани́му країну на́шу, за правління і все во́їнство Го́сподеві помолімся.

За місто це, і за вся́ке місто, країну, і за тих, що вірою живу́ть у них, Го́сподеві помолімся.

За до́бре поліття, за врожа́й плодів земни́х і часи́ ми́рні Го́сподеві помолімся.

За пла́ваючих, подорожу́ючих, неду́жих, стражда́ючих, полоне́них, і за спасіння їх Го́сподеві помолімся.

[Якщо є молитва за усопших, то можна додати ці прошення:

За ду́ші всіх, од віку в правовір’ї, надії воскресіння життя́ вічного усо́пших отців і братів на́ших, кти́торів і доброчи́нців свято́го хра́му цього́, батьків і ро́дичів на́ших по пло́ті, що тут лежа́ть, тут впи́сані, і повсю́ди правосла́вних христия́н, і за блаже́нне упоко́єння їх Го́сподеві помолімся.

Щоб неосу́дно ста́ти їм пе́ред страшни́м судо́м Христо́вим і щоб осели́лися ду́ші їх у країні живи́х, у місці світлому, де всі святі пра́ведні спочива́ють, Го́сподеві помолімся.]

Щоб ізба́витися нам від уся́кої скорбо́ти, гніву, біди́ і нужди́, Го́сподеві помолімся.

Заступи́, спаси́, поми́луй і охорони́ нас, Бо́же, Твоє́ю благода́ттю.

Дня всього́ доскона́лого, свято́го, ми́рного і безгрішного у Го́спода просім.

Вірні після кожного прошення: Подай, Господи.

Ангела ми́ру, вірного наста́вника, охоро́нця душ і тіл на́ших у Го́спода просім.

Про́щення і відпу́щення гріхів і прогрішень на́ших у Го́спода просім.

До́брого і пожито́чного для душ на́ших і ми́ру для світу у Го́спода просім.

Оста́лий час життя́ на́шого в ми́рі й покая́нні скінчи́ти у Го́спода просім.

Христия́нської кончи́ни життя́ на́шого, безбо́лісної, бездога́нної, ми́рної, і до́брого одвіту на страшно́му суді Христо́вому просім.

Пресвяту́, пречи́сту, преблагослове́нну, сла́вну Влади́чицю на́шу Богоро́дицю і Приснодіву Марію з усіма́ святи́ми пом’яну́вши, самі себе́ і оди́н о́дного, і все життя́ на́ше Христу́ Бо́гові відда́ймо.

Вірні: Тобі, Господи.

Священник мовить молитву поцілунку миру: Господи Ісусе Христе Боже наш, любові творче і благ подателю, дай нам, рабам Твоїм, любити один одного так як Ти возлюбив нас, щоб єдиною любов'ю з'єдинені, Тобі молились і Тобі хвалу возсилали і причастились святих і пречистих Твоїх Таїнств. Бо Ти єси Любов наша і Тобі славу возсилаєм з безначальним Отцем Твоїм і пресвятим благим і животворящим Твоїм Духом нині і повсякчас і на віки віків.

Вірні: Амінь.

Диякон: Возлюбім оди́н о́дного.

І обмінюється поцілунком миру зі священником, відтак обмінюється поцілунком миру з вірними.

Вірні вітають один одного поцілунком миру, співаючи при цьому: Возлюблю́ Тебе́, Го́споди, кріпосте моя́, Госпо́дь – тверди́ня моя́, і прибіжище моє́, і визволи́тель мій. 

Священник перед перенесенням Дарів мовить одну із цих молитов:

У будні 1, 3, 5 та 7 гласу: Благодаримо́ Тебе́, Го́споди Бо́же Сил, що сподо́бив нас і ни́ні ста́ти пе́ред святи́м Твоїм жерто́вником і припа́сти до щедро́т Твоїх за на́ші гріхи́ і за невідання наро́ду! Прийми́, Бо́же, моління на́ше, вчини́, щоб ми були́ досто́йні прино́сити Тобі моли́тви і блага́ння і же́ртви безкро́вні за весь наро́д Твій; і зроби́ нас, яки́х Ти поста́вив на оце́ Твоє́ служіння, зда́тними си́лою Ду́ха Твого́ Свято́го, бездога́нно і непоро́чно, в чи́стому свідченні со́вісти на́шої призива́ти Тебе́ у вся́кий час і на вся́кому місці, щоб, вислу́хуючи нас, Ти ми́лостивий був до нас у мно́жестві Твоє́ї бла́гости. Бо подоба́є Тобі вся́ка сла́ва, честь і поклоніння, Отцю́, і Си́ну, і Свято́му Ду́хові, ни́ні і повсякча́с, і на віки віків.

У будні 2, 4, 6 та 8 гласу: Зно́ву і поча́сту до Те́бе припада́ємо і Тобі мо́лимося, Благи́й і Чоловіколю́бче, щоб Ти, згляну́вшись на це моління на́ше, очи́стив на́ші ду́ші і тіла́ од уся́кої скве́рни пло́ті і ду́ху, і дав нам непови́нно і неосу́дно стоя́ти пе́ред святи́м Твоїм жерто́вником. Дару́й же, Бо́же, і тим, що мо́ляться з на́ми, по́ступ у житті і в вірі, і в розумінні духо́вному; дай їм завжди́ зо стра́хом і любо́в’ю служи́ти Тобі та непови́нно і неосу́дно причаща́тися святи́х Твоїх Та́їн, і Небе́сного Твого́ Ца́рства сподо́битися. Щоб, вла́дою Твоє́ю завжди́ бере́жені, ми Тобі сла́ву возсила́ли, Отцю́, і Си́ну, і Свято́му Ду́хові, ни́ні і повсякча́с, і на віки віків.

У неділі і свята: Ніхто́ із зв’я́заних пло́тськими пожада́ннями і насоло́дами не досто́йний приступа́ти або́ приближа́тися до Те́бе, або́ служи́ти Тобі, Ца́рю сла́ви, бо служіння Тобі – вели́ке і страшне́ і для сами́х Небе́сних Сил! Та одна́че Ти з невимо́вного і безмірного Твого́ чоловіколю́б’я непору́шно і незмінно став чоловіком, і Архиєре́єм на́шим яви́вся, і священнодійство цього́ спільного служіння і безкро́вної же́ртви переда́в нам, як Влади́ка всіх. Ти бо єди́ний, Го́споди Бо́же наш, владарю́єш небе́сним і земни́м, на престо́лі херуви́мському носи́мий, Серафи́мів Госпо́дь і Цар Ізра́їлів, єди́н Свят і во святи́х опочива́єш. Тож молю́ Тебе́, єди́ного благо́го і благоува́жного: згля́нься на ме́не, грішного і негодя́щого раба́ Твого́, і очи́сть мою́ ду́шу і се́рце від со́вісти лука́вої, і си́лою Свято́го Твого́ Ду́ха вчини́ зда́тним мене́, обле́ченого благода́ттю свяще́нства, предстоя́ти цій святій Твоїй трапе́зі і священнодіяти святе́ і пречи́сте Твоє́ Тіло і чесну́ Кров. До Те́бе бо приступа́ю, приклони́вши мою́ ши́ю, і молю́ся Тобі: не відверта́й лиця́ Твого́ від ме́не і не відкида́й мене́ з-по́серед о́троків Твоїх, але́ удосто́й, щоб мно́ю, грішним і недосто́йним рабо́м Твоїм, прине́сені були Тобі дари́ оці. Ти бо єси́ Той, Хто прино́сить і Кого́ прино́сять, і Хто прийма́є і Кого́ роздаю́ть, Хри́сте Бо́же наш, і Тобі сла́ву возсила́ємо, з Безнача́льним Твоїм Отце́м, і Всесвяти́м, і Благи́м, і Животворя́щим Твоїм Ду́хом, ни́ні і повсякча́с, і на віки віків.

Вірні: Амінь.

Літургія Благодарення

І співають: Херуви́мів таїнстве́нно зобража́ючи і Животворя́щій Тро́йці трисвяту́ю пісню співа́ючи, вся́ку ни́ні жите́йську відложім печа́ль, щоб і Царя́ всіх ми прийня́ли, що Його́ в сла́ві неви́димо супрово́дять а́нгельські чи́ни. Алилу́я, алилу́я, алилу́я.

Священник та диякон беруть хліб і вино з тетраподу, входять із ними у святилище, ставлять їх на престіл, покривають покрівцями і кадять їх.

Відтак диякон мовить: За предло́жені чесні Дари́ Го́сподеві помолімся.

Священник мовить молитву за Дари: Го́споди Бо́же Вседержи́телю, єди́ний Святи́й, Ти прийма́єш же́ртву хвали́ від тих, що призива́ють Тебе́ всім се́рцем, – прийми́ моли́тву і нас, грішних, і принеси́ її на святи́й Твій жерто́вник, і вчини́ нас зда́тними прино́сити Тобі дари́ і же́ртви духо́вні за на́ші гріхи́ і за невідання наро́ду, і сподо́би нас знайти́ благода́ть пе́ред Тобо́ю, щоб ста́ла благоприє́мною Тобі же́ртва на́ша і зійшо́в благи́й Дух Твоє́ї благода́ті на нас і на Дари́ оці, що пе́ред на́ми, і на весь наро́д Твій. Щедро́тами Єдиноро́дного Си́на Твого́, з Яки́м благослове́н єси́ зі Всесвяти́м, і Благи́м, і Животворя́щим Твоїм Ду́хом, ни́ні і повсякча́с, і на віки віків.

Вірні: Амінь.

Диякон виголошує: Ста́ньмо гідно, ста́ньмо зі стра́хом, бу́дьмо ува́жні, щоб святе́ Возно́шення в ми́рі прино́сити!

Вірні: Ми́лість, мир і же́ртву хвали́.

Священник: Благода́ть Го́спода на́шого Ісу́са Христа́, і любо́в Бо́га і Отця́, і прича́стя Свято́го Ду́ха неха́й бу́де зо всіма́ ва́ми!

Вірні: І з ду́хом твоїм.

Священник: Вго́ру піднесім серця́!

Вірні: Піднесли́ до Го́спода.

Священник: Благодарім Го́спода!

Вірні: Досто́йно і пра́ведно.

Священник мовить молитву Возношення: Досто́йно і пра́ведно Тебе́ оспівувати, Тебе́ благословля́ти, Тебе́ восхваля́ти, Тебе́ благодари́ти, Тобі поклоня́тися на вся́кому місці влади́цтва Твого́! Ти бо єси́ Бог несказа́нний, незвіданий, неви́димий, незбагне́нний, вічно Су́щий і так са́мо Су́щий, Ти, і Єдиноро́дний Твій Син, і Дух Твій Святи́й. Ти з небуття́ до буття́ нас привів, і відпа́лих нас зно́ву підня́в, і невідсту́пно все чини́в, до́ки нас на не́бо не привів і майбу́тнє Ца́рство Твоє́ дарува́в. За все це благодаримо́ Тебе́, і Єдиноро́дного Твого́ Си́на, і Ду́ха Твого́ Свято́го, за всі благодія́ння, зве́ршені для нас, які зна́ємо і яки́х не зна́ємо, я́вні і нея́вні. Благодаримо́ Тебе́ і за оце́ спільне служіння, яке́ Ти з рук на́ших благоволи́в єси́ прийня́ти, хоч і стоя́ть пе́ред Тобо́ю ти́сячі Арха́нгелів і міріа́ди Ангелів, Херуви́ми і Серафи́ми, шестикри́лі, многоо́кі, що ви́соко вита́ють, окри́лені. Перемо́жну пісню співа́ючи, викли́куючи, взива́ючи і промовля́ючи:

Вірні: Свят, Свят, Свят Госпо́дь Савао́т! По́вні не́бо і земля́ сла́ви Твоє́ї! Оса́нна во ви́шніх! Благослове́н, Хто йде в Ім’я́ Госпо́днє! Оса́нна во ви́шніх!

Священник продовжує: З ци́ми блаже́нними Си́лами і ми, Влади́ко Чоловіколю́бче, кли́чемо і промовля́ємо: Свят єси́ і Всесвя́т, Ти, і Єдиноро́дний Твій Син, і Дух Твій Святи́й! Свят єси́ і Всесвя́т, і вели́чна Сла́ва Твоя́! Ти світ Твій так возлюби́в, що Си́на Свого́ Єдиноро́дного дав, щоб уся́кий, хто вірує в Ньо́го, не заги́нув, але́ мав життя́ вічне. Він, прийшо́вши і спо́внивши весь за́дум що́до нас, у ніч, в яку́ був ви́даний, а ра́дше Сам Себе́ ви́дав за життя́ світу, взя́вши хліб у святі Свої, і пречи́сті, і непоро́чні ру́ки, благодари́в і благослови́в, освяти́в, переломи́в, дав святи́м Своїм у́чням і апо́столам, ка́жучи: «Прийміте, їжте, се єсть Тіло Моє́, що за вас лама́ється на відпу́щення гріхів.»

Вірні: Амінь.

Священник: Подібно і ча́шу по вече́рі, мо́влячи: «Пи́йте з не́ї всі, се єсть Кров Моя́ Ново́го Завіту, що за вас і за мно́гих пролива́ється на відпу́щення гріхів.»

Вірні: Амінь.

Священник: Тож спомина́ючи цю спасе́нну за́повідь і все, що ра́ди нас зверши́лося: хрест, гріб, тридне́вне воскресіння, на небеса́ восхо́дження, право́руч сидіння, дру́ге і сла́вне зно́ву прише́стя. Твоє́ від Твоїх Тобі прино́симо за́для всього́ і за все.

Вірні: Тебе́ оспівуємо, Тебе́ благословимо́, Тебе́ благодаримо́, Го́споди, і мо́лимось Тобі, Бо́же наш.

Священник: Ще прино́симо Тобі слове́сну цю і безкро́вну слу́жбу, і про́симо Тебе́, і мо́лимо, і блага́ємо: зішли́ Ду́ха Твого́ Свято́го на нас і на Дари́ оці, що пе́ред на́ми. І сотвори́ Хліб сей чесни́м Тілом Христа́ Твого́.

Вірні: Амінь.

Священник: А те, що в Ча́ші сій, чесно́ю Кро́в’ю Христа́ Твого́.

Вірні: Амінь.

Священник: Перетвори́вши Ду́хом Твоїм Святи́м.

Вірні: Амінь. Амінь. Амінь.

Священник: Щоб були́ прича́сникам на твере́зість душі, на відпу́щення гріхів, на прича́стя Свято́го Твого́ Ду́ха, на спо́внення Ца́рства Небе́сного, на сміли́вість пе́ред Тобо́ю, не на суд чи на осу́дження.

Ще прино́симо Тобі слове́сну оцю́ слу́жбу за спочи́лих у вірі пра́отців, отців, патріа́рхів, проро́ків, апо́столів, проповідників, євангелістів, му́чеників, ісповідників, возде́ржників і за вся́кого ду́ха пра́ведного, що у вірі свій вік скінчи́в.

Особли́во за пресвяту́, пречи́сту, преблагослове́нну, сла́вну Влади́чицю на́шу Богоро́дицю і Приснодіву Марію.

За свято́го Йоа́на, проро́ка, Предте́чу і Хрести́теля, за святи́х сла́вних і всехва́льних апо́столів, за свято́го ім’я (святи́х імена), чию́ па́м’ять зве́ршуємо, і за всіх святи́х Твоїх, моли́твами яки́х навідай нас, Бо́же.

І пом’яни́ всіх усо́пших у надії воскресіння життя́ вічного.

І упоко́й їх, де все ося́ює світло лиця́ Твого́.

Ще мо́лимо Тебе́: пом’яни́, Го́споди, все єпи́скопство правосла́вних, що пра́вильно звіща́є сло́во Твоє́ї істини, все пресвітерство, у Христі дия́конство, і ввесь священи́чий чин.

Се́ред пе́рших пом’яни́, Го́споди, ім’я, Па́пу Ри́мського, Патріа́рха на́шого ім’я, архиєпи́скопа і митрополи́та на́шого ім’я, єпи́скопа на́шого ім’я, і дару́й їх святи́м Твоїм Церква́м, щоб у ми́рі, безпе́ці, поша́ні, здоро́в’ї і довголітті пра́вильно звіща́ли сло́во Твоє́ї істини.

Вірні: І всіх, і ко́жного.

Священник: Пом’яни́, Го́споди, місто це, в яко́му живемо́, і вся́ке місто, країну, і тих, що вірою живу́ть у них. Пом’яни́, Го́споди, пла́ваючих, подорожу́ючих, неду́жих, стражда́ючих, полоне́них і прийди́ на спасіння їх. Пом’яни́, Го́споди, тих, що плоди́ прино́сять і добро́ тво́рять у святи́х Твоїх Церква́х, і що пам’ята́ють про вбо́гих, і на всіх нас ми́лості Твої зішли́.

І дай нам єди́ними уста́ми і єди́ним се́рцем сла́вити й оспівувати всечесне́ і вели́чне Ім’я́ Твоє́, Отця́ і Си́на і Свято́го Ду́ха, ни́ні і повсякча́с, і на віки віків.

Вірні: Амінь.

Священник: І хай бу́дуть ми́лості вели́кого Бо́га і Спа́са на́шого Ісу́са Христа́ з усіма́ ва́ми.

Диякон: Всіх святи́х пом’яну́вши, ще і ще в ми́рі Го́сподеві помолімся.

За прине́сені й освя́чені чесні Дари́ Го́сподеві помолімся.

Щоб Чоловіколю́бець Бог наш, прийня́вши їх на святи́й і наднебе́сний і умозри́мий Свій жерто́вник, як благово́ння па́хощів духо́вних, зісла́в нам у відповідь Боже́ственну благода́ть і дар Свято́го Ду́ха, помолімся.

Священник: Тобі вруча́ємо все життя́ на́ше і надію, Влади́ко Чоловіколю́бче, і про́симо Тебе́, і мо́лимо, і блага́ємо: сподо́би нас причасти́тися небе́сних Твоїх і страшни́х Та́їн, ціє́ї свяще́нної і духо́вної Трапе́зи, з чи́стою со́вістю, на відпу́щення гріхів, на про́щення прови́н, на прича́стя Ду́ха Свято́го, на спадкоє́мство Ца́рства Небе́сного, на сміли́вість пе́ред Тобо́ю, не на суд чи на осу́дження. І сподо́би нас, Влади́ко, зі сміли́вістю, неосу́дно сміти -назива́ти Тебе́, Небе́сного Бо́га, Отце́м, і мо́вити:

Вірні: Отче наш, Ти, що єси́ на небеса́х, неха́й святи́ться Ім’я́ Твоє́, неха́й при́йде Ца́рство Твоє́, неха́й бу́де во́ля Твоя́, як на не́бі, так і на землі. Хліб наш насу́щний дай нам днесь; і прости́ нам довги́ на́ші, як і ми проща́ємо довжника́м на́шим; і не введи́ нас у споку́су, але́ ізба́в нас від лука́вого.

Священник: Бо Твоє́ єсть Ца́рство, і си́ла, і сла́ва на віки.

Вірні: Амінь.

Священник: Мир всім!

Вірні: І духові твоєму!

Диякон: Го́лови ва́ші Го́сподеві приклоніте!

Вірні: Тобі, Господи!

Священник: Благодаримо́ Тебе́, Ца́рю неви́димий, що незмірною Твоє́ю си́лою все сотвори́в і мно́жеством ми́лости Твоє́ї з небуття́ до буття́ все привів! Сам, Влади́ко, спогля́нь із небе́с на тих, що приклони́ли пе́ред Тобо́ю го́лови свої, бо вони́ приклони́ли їх не пе́ред пло́ттю і кро́в’ю, але́ пе́ред Тобо́ю, страшни́м Бо́гом. Ти ж, Влади́ко, путі, що пе́ред на́ми, всім нам ви́рівняй на бла́го, за вла́сною потре́бою ко́жного: з пла́ваючими пла́вай, з подорожу́ючими подорожу́й, неду́жих зціли́, Лікарю душ і тіл [на́ших]. Благода́ттю, і щедро́тами, і чоловіколю́б’ям Єдиноро́дного Си́на Твого́, з Яки́м благослове́н єси́ зі Всесвяти́м, і Благи́м, і Животворя́щим Твоїм Ду́хом, ни́ні і повсякча́с, і на віки віків.

Вірні: Амінь.

Священник мовить молитву возношення: Воньми́, Го́споди Ісу́се Хри́сте, Бо́же наш, зі свято́го житла́ Твого́ і з престо́лу Сла́ви Ца́рства Твого́, і прийди́ освяти́ти нас, Ти, що на висоті з Отце́м возсіда́єш і тут з на́ми неви́димо перебува́єш. І благоволи́ могу́тньою Твоє́ю руко́ю пода́ти нам пречи́сте Тіло Твоє́ і чесну́ Кров, а че́рез нас – усьо́му наро́дові.

Диякон: Будьмо уважні!

Священник: Святе́є – святи́м!

Вірні: Єди́н Свят, єди́н Госпо́дь Ісу́с Христо́с, на сла́ву Бо́га Отця́. Амінь.

І співають причасний дня.

Священник розділяє Агнця на чотири частини, мовлячи: Роздробля́ється і розділя́ється Агнець Бо́жий, роздро́блюваний і неподільний, що завжди́ спожива́ється і ніко́ли не виче́рпується, але́ прича́сників освя́чує.

Вкладає одну з них у чашу, мовлячи: Повнота́ Свято́го Ду́ха.

Відтак благословляє теплоту: Благослове́нна теплота́ Святи́х Твоїх за́вжди, ни́ні і повсякча́с, і на віки віків. Амінь.

Коли диякон вливає теплоту у чашу, священник мовить: Теплота́ віри, по́вної Ду́ха Свято́го. Амінь.

Відтак причащаються Тіла і Крові Христової, вкладають решту частиць у чашу, і дияком мовить: Зі стра́хом Бо́жим, вірою і любо́в’ю приступіте.

Вірні: Благослове́н, хто йде в Ім’я́ Госпо́днє, Бог – Госпо́дь, і яви́вся нам.

І причащають вірних, мовлячи: Чесно́го, і всесвято́го, і пречи́стого Тіла і Кро́ви Го́спода, і Бо́га, і Спа́са на́шого Ісу́са Христа́ причаща́ється раб Бо́жий (раба́ Бо́жа) ім’я на відпу́щення гріхів своїх і на життя́ вічне. Амінь.

Після причастя священник мовить: Оце́ торкну́лося губ наших, і забере́ беззако́ння наші, і гріхи́ наші очи́стить.

І возносить чашу із словами: Спаси́, Бо́же, наро́д Твій і благослови́ спадкоє́мство Твоє́.

Вірні співають: Ми ви́діли Світло Істинне, ми прийняли́ Ду́ха Небе́сного, ми знайшли́ віру істинну, Нероздільній Тро́йці поклоня́ємося, Вона́ бо спасла́ нас.

Священник відносить чашу і ставить її на престолі.

Диякон виголошує: Про́сті! Причасти́вшись Боже́ственних, святи́х, пречи́стих, безсме́ртних, небе́сних і животворя́щих страшних Христо́вих Та́їн, досто́йно благодарім Го́спода!

Вірні: Неха́й спо́вняться уста́ на́ші хвало́ю Твоє́ю, Го́споди, щоб оспівувати нам сла́ву Твою́, бо Ти сподо́бив нас причасти́тися святи́х Твоїх, боже́ственних, безсме́ртних і животворя́щих Та́їн. Збережи́ нас у Твоїм освя́ченні, щоб ми ввесь день поуча́лися пра́вді Твоїй. Алилу́я, алилу́я, алилу́я.

Диякон: День уве́сь доскона́лий, святи́й, ми́рний і безгрішний ви́просивши, самі себе́ і оди́н о́дного, і все життя́ на́ше Христу́ Бо́гові відда́ймо.

Вірні: Тобі, Господи!

Священник: Благодаримо́ Тебе́, Влади́ко Чоловіколю́бче, Доброчи́нцю душ на́ших, що Ти і в ни́нішній день сподо́бив нас небе́сних Твоїх і безсме́ртних Та́їн. Вчини́ прямо́ю на́шу путь, утверди́ всіх нас у стра́сі Твоїм, збережи́ на́ше життя́, утверди́ на́ші сто́пи, моли́твами і блага́ннями сла́вної Богоро́диці і Приснодіви Марії і всіх святи́х Твоїх. Бо Ти єси́ освя́чення на́ше, і Тобі сла́ву возсила́ємо, Отцю́, і Си́ну, і Свято́му Ду́хові, ни́ні і повсякча́с, і на віки віків.

Вірні: Амінь.

Священник: В ми́рі ви́йдім.

Вірні: В Імені Госпо́днім.

Священник, ставши перед тетраподом, мовить цю заамвонну молитву або вибирає іншу відповідно до свята чи нагоди: Го́споди, Ти благословля́єш тих, що Тебе благословля́ють, і освя́чуєш тих, що на Тебе упова́ють! Спаси́ наро́д Твій і благослови́ спадкоє́мство Твоє́, повноту́ Це́ркви Твоє́ї збережи́, освяти́ тих, що лю́блять красу́ до́му Твого́! Ти їх [теж] просла́в боже́ственною Твоє́ю си́лою і не зоста́в нас, що упова́ємо на Те́бе. Мир світові Твоє́му дару́й, Церква́м Твоїм, ієре́ям, на́шому правлінню, во́їнству і всьо́му наро́дові Твоє́му. Бо вся́ке до́бре дая́ння і вся́кий доскона́лий дар – з висоти́ і схо́дить від Те́бе, Отця́ світла, і Тобі сла́ву, і благода́рення, і поклоніння возсила́ємо, Отцю́, і Си́ну, і Свято́му Ду́хові, ни́ні і повсякча́с, і на віки віків.

Вірні: Амінь.

І співають: Будь Ім’я́ Госпо́днє благослове́нне від ни́ні і до віку.

Під час співу «Будь ім’я Господнє» священник виходить до входу храму і прощається з вірними, дякуючи їм за спільну молитву і бажаючи благословенного дня. 

Диякон же стає перед престолом і споживає Святі Дари, промовивши перед тим цю молитву: Спо́внення Зако́ну і Проро́ків – Ти Сам єси́, Хри́сте Бо́же, що спо́внив уве́сь Отчий за́дум; сповня́й ра́дістю і весе́лістю серця́ на́ші завжди́, ни́ні і повсякча́с, і на віки віків. Амінь.

 

Кінець і Богу слава!