субота, 2 січня 2016 р.

Пропозиція щодо співу антифонів на літургіях св. Василія Великого у навечір’я Різдва та Богоявлення

Пропозиція щодо співу антифонів на літургіях св. Василія Великого у навечір’я Різдва та Богоявлення
Літургії у навечір’я свят Різдва Христового та Богоявлення належать до  найбільш урочистіших богослужінь літургійного року у візантійській традиції. У ці дні збережено давній спосіб святкування Божественної літургії, поєднуючи її із вечірнім богослужінням. Згідно із задумом отців-літургістів, які створили наш сучасний обряд, у навечір’я особливо великих свят, таких як Пасха та Богоявлення, а згодом також Різдва та Богоявлення звершують чування, яке розпочинається вечірнею, поєднаною із Божественною Літургією, а в сам день свята звершують ще одну літургію, цього разу св. Йоана Золотоустого вже звичайним чином, без поєднання її із іншими богослужіннями. Останній звичайно передує святкова утреня. Особливістю свят Богоявлення, Різдва та Благовіщення є відділення частини вечірнього богослужіння – литії – від чину вечірні та поєднання її із повечір’ям. Така традиція є дещо дивною для сучасного уставу, згідно із яким у навечір’я великих свят прийнято звершувати чування – поєднання вечірні та утрені, після яких вже не мало б звершуватися ні повечір’я, ані опівнічної. Свято Пасхи, натомість все ще зберегло давню традицію литійного богослужіння на чуванні із літургією св.Василія Великого. Там все ще, згідно із уставом, належить освячувати хліби, пшеницю, вино та єлей так як це є на звичайній вечірні із литією. У кожному випадку, основна логіка цієї традиції була наступною, після вечірні із Літургією св.Василія завершувався піст, тому після причастя благословляли їжу, ділились нею в храмі або йшли додому і снідали там спільно. Тоді повертались до храму вже на утреню і на Божественну літургію св.Йоана Золотоустого.
Іншою особливістю цих святкових чувань була традиція хрещення катехуменів. Зазвичай це відбувалося під час читання старозавітніх уривків між чинами вечірні та божественної літургії. Їх число могло бути різним відповідно до кількості хрещеників.
Нині і на Пасху і на Богоявлення, Різдво та Благовіщення вечірню зі літургією св.Василія Великого дуже рідко хто ототожнює із святковим богослужінням. І у Велику суботу і в навечір’я інших згаданих свят її звершують радше ближче до опівдня ніж увечір перед святом. Та й традиція хрестити під час цих богослужінь, наскільки можна бачити із практики, занепала.
З огляду на це виникає декілька проблем, пов’язаних із цим богослужінням. Передусім проблемним є сам чин вечірні. Виглядає дуже дивним, що у богослужінні, яке надзвичайно рідко звершують після полудня, вірні мають співати елементи типові для вечора, особливо піснеспів «Світло тихе», але також і інші – псалом 103, псалми на «Господи воззвах» ітд. Іншим проблемним місцем є довга серія старозавітних читань, які, відірвані від чину хрещення, не дуже зрозумілі у цьому богослужінні, а тому дуже часто їх просто опускають взагалі, або ж скорочують до 3-х.
З іншого боку, позбутися цілком вечірньої частини цього чування теж було б дуже шкода, оскільки унікальними там є стихири свята, які при повному скороченні вечірньої частини взагалі випадуть із церковної літургійної свідомості. Іншими дуже красивими літургійними елементами є два антифони – правдоподібно це найдавніші елементи різдвяного та богоявленського богослужінь – які вкладені між читання вечірні, поділяючи їх на три секції.
Правдоподібно, шукаючи вихід із наведених нелогічностей сучасної літургійної практики, укладачі римського Апостола 1991 року передбачають звершення літургії св.Василія Великого у Навечір’я Різдва та Богоявлення без вечірні. На стор. 560 та 573 можна побачити припис: «На літургії св. Василія Великого, якщо служиться без вечірні» після якого подані тропарі передсвяття вказаних свят та решту змінних богослужбових текстів Літургії. При цьому жодним чином не вказано на те, якими мали б бути антифони – щоденні, зображальні чи святкові.
На мою думку, цей припис, а такою відсутність чіткої вказівки є дуже добрим шансом оновити літургійну традицію таким чином, щоб зберегти цінні літургійні тексти, уникнути нелогічності щодо часу звершення богослужіння та зробити її доступнішною для вірних.
Якщо б поєднати стихири вечірні (їх там чотири із наславником) із стихами великого прокімена із них вийшов би прекрасний різдвяний антифон. Додавши до нього два інших антифони свята, які подані між секціями читань, ми отримали б три повноцінних антифони для святкової літургії Василія Великого на свята Різдва та Богоявлення. В такий спосіб можна уникнути нелогічності служіння вечірні зранку та зберегти цінні древні тексти великих свят.
Нижче спробую унаочнити свою пропозицію на текстах Різдва Христового.

Свящ.: Благословенне Царство …
Вірні: Амінь.
Диякон виголошує Мирну ектенію.
Свящ.: бо Тобі належить усяка слава, честь і поклоніння, Отцю, і Сину, і Святому Духові, нині, і повсякчас, і на віки віків.
Вірні: Амінь.
І співають
Антифон 1
(г. 2): Прийдіть і радіймо з Господом,* розповідаючи про оце таїнство:* перегороду від раю знищено, вогняний меч зникає,* херувим відступає від дерева життя* і ми, прогнані з раю задля непослуху, причащаємося райської поживи.* Незмінний образ Отця і відблиск його істоти приймає вигляд слуги;* прийшовши від пречистої матері, він не зазнав жодної зміни.* Бувши правдивим Богом, він зостався тим, чим був,* і приймає те, чим не був, ставши людиною заради чоловіколюб'я.* Тому до нього закличмо:* Народжений з Діви, Боже, помилуй нас!
Стих: Ти показав між народами силу свою.
Коли Господь Ісус народився від святої Діви,* усі просвітилися:* пастухи пригравали, мудреці поклонялися, ангели співали,* Ірод же затривожився, бо появився в тілі Бог,* Спаситель душ наших.
СтихЯ сказав: Тепер я розумію, − це зміна волі Всевишнього.
Царство твоє, Христе Боже, царство всіх віків,* влада ж твоя від роду до роду,* бо ти прийняв тіло від Святого Духа* і став людиною від Вседіви Марії.* Світлим розсвітом став нам твій прихід, Христе Боже* – світло від світла, сяйво Отця.* Ти просвітив усе створіння і все живуче прославляє тебе,* бо ти − образ слави Отця,* ти той, хто був і завжди є, і засяяв нам від Діви.* Боже, помилуй нас!
Стих: Я згадав діла Господні, бо пригадав усі давні чуда твої.
Чим тобі, Христе, віддячимось за те,* що ти задля нас з'явився на землі як людина?* Кожне бо створіння, що тобою постало, воздає тобі подяку:* ангели − співання, небо − зорю,* мудреці –дари, пастухи − сповіщення чуда,* земля – вертеп, пустеля – ясла, а ми – Матір-Діву.* Споконвічний Боже, помилуй нас!
Слава і нині (г. 2): Коли Август єдиний володів землею,* багатовладдя людей скінчилося;* коли ти став людиною з Чистої,* знищене було ідольське багатобожжя.* Під єдиним мирським царством міста опинились,* а тут народи повірили в єдину владу Божу.* З веління цісаря записувались люди,* записались і ми, вірні, в ім'я Бога нашого, що став людиною.* Велика твоя милість, Господи, − слава тобі!
Мала ектенія і виголос: бо Твоя є влада, і Твоє є царство, і сила, і слава, Отця, і Сина, і Святого Духа, нині, і повсякчас, і на віки віків.
Вірні: Амінь.
Антифон 2:
Тропар (г. 6): Таємно родився ти в вертепі,* але небо, Спасе, звістило тебе всім появою зорі, немов устами.* І вірою мудреців тобі привело, що кланяються тобі,* тому з ними помилуй нас.
Вірні: І вірою мудреців тобі привело, що кланяються тобі,* тому з ними помилуй нас.
Стих: Основа його на горах святих; любить Господь брами Сіону понад усі Якова намети. Преславні речі говорять про тебе, місто Боже! Рагав я зарахую й Вавилон до тих, що мене знають.
Вірні: І вірою мудреців тобі привело, що кланяються тобі,* тому з ними помилуй нас.
Стих: Ось Філістія, Тир і люди Етіопії − і ці там народились. Про Сіон казатимуть: Це наша мати; чоловік у ньому народився. І сам Всевишній його утверджує.
Вірні: І вірою мудреців тобі привело, що кланяються тобі,* тому з ними помилуй нас.
Слава і нині:
Вірні: І вірою мудреців тобі привело, що кланяються тобі,* тому з ними помилуй нас.
І зновуТаємно родився ти в вертепі,* але небо, Спасе, звістило тебе всім появою зорі, немов устами:
Вірні: І вірою мудреців тобі привело, що кланяються тобі,* тому з ними помилуй нас.
Мала ектенія і виголос: бо Ти благий і чоловіколюбець Бог єси, і Тобі славу возсилаємо, Отцю, і Сину, і Святому Духові, нині, і повсякчас, і на віки віків.
Вірні: Амінь.
І співають
Антифон 3
Тропар (г. 6): Засяяв ти, Христе, з Діви як духовне сонце правди* і зоря появила тебе Невидимого, що вмістився у вертепі.* І мудреців привів ти, щоб поклонилися тобі;* з ними й ми тебе величаємо: Життєдавче, слава тобі!
Вірні: І мудреців привів ти, щоб поклонилися тобі;* з ними й ми тебе величаємо: Життєдавче, слава тобі!
Стих: Господь царює, у велич він зодягнувся; вдягнувсь Господь у силу й опоясався. Бо він утвердив вселенну, і вона не захитається. Твердо стоїть престол твій з давнього-давна.
Вірні: І мудреців привів ти, щоб поклонилися тобі;* з ними й ми тебе величаємо: Життєдавче, слава тобі!
Стих: Здіймають ріки, Господи, здіймають ріки шум свій. Здіймають ріки рокіт свій, від шуму вод великих.
Вірні: І мудреців привів ти, щоб поклонилися тобі;* з ними й ми тебе величаємо: Життєдавче, слава тобі!
Слава і нині:
Вірні: І мудреців привів ти, щоб поклонилися тобі;* з ними й ми тебе величаємо: Життєдавче, слава тобі!
Вхід з євангелієм
Диякон: Премудрість прості!
Співець: Засяяв ти, Христе, з Діви як духовне сонце правди* і зоря появила тебе Невидимого, що вмістився у вертепі:
Вірні: І мудреців привів ти, щоб поклонилися тобі;* з ними й ми тебе величаємо: Життєдавче, слава тобі!
Диякон: Премудрість!
ЧитецьЗ книги пророка Ісаї читання.
Диякон: Будьмо укважні!
Хлоп'ятко нам народилося, сина нам дано; влада на плечах у нього; і дадуть йому ім'я: Чудесний порадник, сильний Бог, Отець довічний, Князь миру. Без кінця буде множитися панування та мир на престолі Давида і в його царстві, щоб його утвердити справедливим судом віднині і повіки − ревність Господа сил це чинить.
Тоді диякон виголошує малу єктенію:
Священик: Бо ти святий єси, Боже наш, і тобі славу возсилаємо, Отцю, і Сину, і Святому Духові, нині і повсякчас:
Диякон: І на віки віків.
Вірні: Амінь. Святий Боже, святий кріпкий, святий безсмертний, помилуй нас.
І далі Літургія св. Василія Великого.

Немає коментарів:

Дописати коментар