Еклезіологія первоапостолів

Дві думки приходять на ум, коли думаю про проблеми сучсних розумувань про церковну єдність. По-перше, проблематичність еклезіології символу віри. Церква "єдина, свята, соборна, апостольська". Бракує визначення, що вона також є церквою Христовою.

Без такого щоденного нагадування ми знову починаємо ідентифікувати себе із Петром, Павлом, Аполосом ітд. А все ж основний в церкві Христос. Він глава церкви, Йому люблячому і вірному вона, як Його невіста має бути послушною і вірною. В Нього вона має питати, коли чогось не розуміє. В Нього, єдиного Цілителя душ і тілес, вона має просити зцілення - цілості її організму, понищеного гріхами окремих членів. Сама вона цього зцілення не осягне ні богословськими дискусіями ні канонічними постановами. Шлях єдності церкви Христової є шляхом її первоапостолів - шляхом покаяння. Петро відрікся Христа і проводив решту свого життя у покаянні і ісповіданні. Павло переслідував Христа і решту свого життя провів у надолуженні свого гріха працюючи над утвердженням євангелія більше ніж інші. Обидва ісповідували свою працю не як свої досягнення, а як благодать Господа нашого Ісуса Христа.
Друга думка стосується ролі східних католицьких церков у цій єдності. В вчорашній вечірній розмові зі студентами літньої богословської школи говорили про образ УГКЦ та й взагалі східних католицьких церков як мостика між християнським Сходом і Заходом. Не подобається мені така інструменталізація. На мою думку, набагато влучнішим образом є образ церкви як ікони. Церква, як ікона преображеного світу і сукупність церков як прекрасний іконостас, завданням якого є явити поєднання небесного і земного. Такий образ церкви являє конституія про святу літургію (п.2) і думаю він є автентичний.
Гарну думку сьогодні на літургії в Уневі сказав о.Леонтій. Він говорив про ісповідання Христа Петром як про божественне об'явлення. Неможливо істинно ісповідати Христа використовуючи свою логіку і мисленнєві аргументи. В кінцевому результаті блаженним Петра назвав Христос за те, що його ісповідування було явлене Отцем і як таке є істинним. Не те, що не треба думати і робити логічні висновки. Просто не треба на них зациклюватися.