Сила для досвіду вбогості

Лк 6: 17-23. Цей євангельський уривок, як і багато інших, дивує своєю несподіваністю. Христос виходить на рівне місце і проповідує євангеліє Царства. Багато людей приходять послухати Його слово і зцілитися. І справді, Христос часто постає перед читачами чи слухачами Святого Письма як певний мудрець-цілитель у якого є сила слова і дії. Для багатьох Він, правдоподібно, став шансом для одужання і джерелом натхнення для життя. Люди зцілялись звільнялись від опанування злими духами.

Водночас, Слово Христа є прямо протилежне до сподівань тих, які насолоджувались проявами Його сили. Посеред зцілень і мудрості, посеред видимої сили, яка виходила з Нього, Христос говорить про вбогість, голод, плач, досвід зненавидженості, відкинення і погорди як про стан блаженства. Ціллю людини не мусить бути добробут, ситість, задоволення, насолода від слави і всезагальне сприйняття та одобрення. Не для того дається божественна сила. Навпаки, вона знадобиться якраз у досвіді вбогості. Вона відкриється у досвіді покинутості. Вона огорне у голоді і холоді задля Імені Христового.
Блаженний, хто у вбогості збагачується благодаренням. Блаженний, хто поживу Слова Божого поставив вище за поживу тілесну. Блаженний, хто знайшов і відкрив у собі джерела покаянних сліз. Блаженний, хто любов до Бога поставив понад усі земні зв'язки. Блаженний, хто вийшов із власної родини, щоб долучитись до домашніх Христа. Блаженний, хто погорду над собою підпорядкував радості небесній.
Підставу для радості має той, хто розуміє, що всіми цими стражданнями він долучився до соньму пророків, радістю яких було проголошення і виконання волі Божої хай там що.
Царство, проголошуване Христом, є Царством Божим і, як таке, воно абсолютно відмінне від усього, що людина сприймає, як благо. Блага царства є такими, яких вуха не чують і очі не бачать, вони спроможності уяви перевищують і дарують радість, непідвладну обставинам і життєвим ситуаціям. Вони - живий досвід Присутності Любові.