Передусім, ідеться про довіру. Взаємну довіру між особами, в даному випадку між Отцем і Сином. "Все передане Мені Моїм Отцем" є основою взаємної довіри всередині Пресвятої Тройці. Довіра, своєю чергою, ґрунтується на взаємопізнанні. Отець знає Сина, тому й передає Йому все. Син знає Отця і, відтак, діє відповідно до Його волі.
Важливим у цьому взаємопізнанні довіри є взаємне відкривання осіб одне одному. Можна дуже швидко "скалсти уяву" про когось, але чи буде ця уява відповідати дійсності?
Господь нагадує, що справжнє знання Бога є в тих, яким Бог відкрив Себе через Свого Сина. Якими б переконливими не були докази існування Бога, вони не мають нічого спільного із істиною про Нього, так довго, як Він Сам не відкриє Себе. Надзвичайно важливим є не створювати свої власні образи Бога, натомість, бути щоденно відкритим на те, як Він Себе явить. Саме тому щоденне спілкування з Божим Словом є необхідним для тих, які хочуть пізнати Бога. Господь не дав нам священного тексту, Він дав нам Своє Слово. Через нього Він промовляє щоденно, оживляючи молитвою і причастям Свою життєдайну Присутність серед вірних і, якщо Його впустять у серце, то й всередині них. Для того, щоб пізнати Бога, потрібно узгоджувати свої думки із Христовими (Фил 2:5). Не наша думка про Бога важлива, а Його відкриття Себе нам.
Господь запрошує людину до співпраці. Він не допомагає насильно, але пропонує розділити різноманіття тягарів із Ним. У цих словах захована пропозиція відмовитись від диявольської спокуси робити все самому. Одними із найбільших тягарів людини є ті, які вона сама на себе нагадає, а відтак неспроможна їх нести. Господь, натомість, запрошує людину нести тягар спільно.
У безлічі проблем, які нас утискають Він готовий тягти їх спільно, впрягшись у ярмо хреста, яке Він вже проніс аж до кінця і пропонує разом із Ним спробувати пронести його і нам. Прийняти ярмо Христове означає ніколи більше не залишитись із своїми проблемами сам на сам. Прийняти ярмо Христове означає знайти спільну дорогу, повернутись до співпраці із Богом.
Той хто навчився працювати у ярмі Христовому разом із Ним, буде готовий носити тягарі свого брата. Про це красномовно говорить апостол Павло у листі до Галатів (5:22-6:2). Носити тягарі одні одних можуть люди, озброєні плодами Духа Святого із впокореними лагідністю і довготерпінням Христових страстей пристрастями власної плоті. Довготерпіння і лагідність це саме ті духовні сили, внаслідок яких несіння ярма Христового стає легким і любим для тих, які через відкриття Христом пізнали, що справжньою найглибшою суттю Бога є Любов.
Немає коментарів:
Дописати коментар